Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Сентября 2017

Четверг 21 Сентября 2017

Спорт
21.09.2017 06:22 Новости / Спорт

Футбол

‘’Мир’’ бере реванш!

Друге коло чемпіонату України серед команд другої ліги групи Б горностаївський ‘’Мир’’ розпочав домашнім матчем з ФК ‘’Нікополь’’ — командою, яка в нинішньому сезоні набула статусу вкрай незручного суперника. Зокрема, дві зустрічі для горностаївців завершились не зовсім вдало. І якщо матч поточної першості вдалося звести до нічиєї 0:0, то в кубковому двобої наші футболісти взагалі примудрилися поступитися, пропустивши єдиний м’яч наприкінці додаткового часу. І ось третє побачення. Скажу відверто: ‘’Гості дещо розчарували’’. Оскільки скласти гідну конкуренцію ‘’Миру’’, гра якого останнім часом набрала обертів, їм виявилося явно не до снаги. Звідси і підсумок — 3:0 на користь горностаївців.

Лише в першому таймі точилася більш-менш рівна боротьба. Команди спромоглися на два гострих моменти. Спочатку на 18-й хвилині Михайло Кривич, виконуючи штрафний біля лівої бокової лінії а-ля Шевченко, ледь не закинув шкіряного за комірець Артему Куліничу, а на 45-й хвилині Сергій Цибульський з правого флангу навісив  в район 11-метрової позначки на Івана Доценка. Той виграв повітряну дуель у захисника, але не поцілив у верхній кут воріт Ігоря Гришина.

У другому таймі миряни, вислухавши настанови Олександра Сапельняка, значно додали в активності. І вже на 49-й хвилині Володимир Черніков замкнув чудову передачу Олександра Боровика — 1:0!

За кілька хвилин Доценко небезпечно пробивав, але трохи зависоко. Поступово атакувальний запал господарів вщух, проте вони впевнено контролювали хід поєдинку. Наприкінці ж  матчу нікопольці, не витримавши темпу гри, ‘’посипалися’’. На 75-й хвилині Цибульський чудово пробиває зльоту. Гришин в неймовірному стрибку кінчиками пальців переводить м’яч на кутовий. На 80-й хвилині Цибульський, одержавши ‘’кулю’’ в центрі поля, пасує на Івана Доценка, той на швидкості елегантно обігрує захисника, входить у штрафний майданчик і не залишає шансів голкіперу — 2:0! А за дві хвилини Володимир Черніков, якого партнери вивели віч-на-віч з воротарем, встановлює підсумковий рахунок — 3:0!

Друга поспіль перемога ‘’Миру’’!

Переконливу перемогу в гостях здобула і новокаховська ‘’Енергія’’. У Миколаєві вона не залишила ‘’Суднобудівнику’’ жодних шансів навіть на нічию — 1:5. Гості першими повели в рахунку. Миколаївці поновили рівновагу. Але у подальшому на полі домінували футболісти ‘’Енергії’’. У цьому матчі дублем відзначився Бочак. І лише ‘’Таврія’’ знову засмутила своїх уболівальників. У Бериславі (на своєму полі!) вона поступилася ‘’Миколаєву-2’’ з рахунком 0:2. Лідер — харківський ‘’Металіст-1925’’ — на своєму полі зіграв унічию 1:1 з ‘’Дніпром-1’’ і тим самим дав можливість наблизитися до себе цілій групі команд. І серед них — ‘’Енергія’’ (25 очок), ‘’Дніпро’’ (24), ‘’Дніпро-1’’ (23 плюс гра в запасі) і ‘’Мир’’ (22). У ‘’Металіста-1925’’ 28 очок.

У наступному турі ‘’Мир’’ зустрічається у Харкові з ‘’Металістом-1925’’, ‘’Енергія’’ приймає ‘’Дніпро’’, а ‘’Таврія’’ гратиме на виїзді з ‘’Інгульцем-2’’.

Олександр РОЖОВЕЦЬ.

Чемпіонат області

‘’Дружба’’ зміцнює позиції

Центральним матчем 13-го туру чемпіонату Херсонщини з футболу серед аматорських команд, безперечно, був поєдинок між новомиколаївською ‘’Дружбою’’ і чулаків­ською ‘’Фортуною’’. Саме за його результатом можна було говорити про готовність високопільців боротися не лише за срібні нагороди, а й зазіхнути на ‘’золото’’. І футболісти ‘’Дружби’’ це підтвердили. Вони домінували на полі і здобули впевнену перемогу — 2:0. Натомість їхній конкурент у боротьбі за ‘’срібло’’ — херсонський ‘’Кристал’’ — ‘’спіткнувся’’ у Чорнобаївці. У не менш принциповому поєдинку він поступився місцевому ‘’Колосу’’ з мінімальним рахунком 0:1. Впевнену перемогу у турі здобула і новотроїцька ‘’Таврія’’. На своєму полі вона декласувала кам’ян­ський ‘’Меліоратор’’ — 4:0. Таким чином у новотройчан в активі вже 10 очок, і вони вже випередили кахов­ський ‘’Дніпро’’ та нововоронцовський ‘’Ентузіаст’’, матч між якими у Каховці завершився з рахунком 2:1 на користь господарів. Гру ‘’Колос’’ (А.-Н.) — СК ‘’Каховка’’ перенесено. Станом на 18 вересня у ‘’Колоса’’ (А.-Н.) — 34 очки, у ‘’Дружби’’ — 31, ‘’Кристала’’ — 23, ‘’Фортуни’’ — 20.

  Наш кор.

Футзал

Старт з вольової перемоги

Херсонський ‘’Продексим’’ здобув важку перемогу в дебютному турі нового сезону чемпіонату України з футзалу серед екстралігових команд. Діючий чемпіон приймав на власному майданчику об’єднану команду Житомира та Києва ‘’ІнБев/НПУ’’. До речі, матч проходив без глядачів — таким чином КДК ФФУ покарав ‘’Продексим’’ за витівки херсонських уболівальників під час плей-офф простистояння з ‘’Соколом’’ минулого сезону. Можливо, таке покарання і вплинуло на характер гри нашого клубу, адже підопічні Ігоря Москвичова звикли до гарячої підтримки місцевої публіки. На 10-й хвилині після стрімкої контратаки гості відкрили рахунок. Відзначився Максим Чеберяк. На 18-й хвилині бразильський новачок команди Роніньйо віддав ідеальну передачу на Федорченка, і тому забити вже було нескладно — 1:1. Гра йшла до логічної нічиєї, але Богдан Свиридов за якусь мить до фінальної сирени забив переможний гол за господарів. 2:1 — важка вольова перемога ‘’Продексима’’.

Максим ЛОЗОВИЙ.




Кошмар на вулиці Пилипа Орлика
21.09.2017 06:21 Новости / Общество

14

Вівторок 19 вересня для Херсона став чорним. Вранці місто дізналося: у вогні загинули молода мати і троє дітей. Трагедія сталася на вулиці Пилипа Орлика, у двоповерхівці, яка зсередини вигоріла вщент. Мешканка цього ж будинку Лілія Безнощенко показує подертий лікоть: на світанку їй разом з чоловіком довелося стрибати з вікна. Іншого шансу врятуватися просто не було.

 

— Я прокинулася від того, що кричить сусід, цей же Юра. І тріск, це скло на шибках тріщало. Дивлюся в коридор, а там суцільний вогонь і йти вже нікуди, тоді ми — у вікно, — розповіла Лілія.

Юрій — 36-річний мешканець 11-ї квартири. У кімнаті, перебитій фанерним листом, жили вони з дружиною і трьома дітьми. Жили… Бо з палаючої пастки судилося ви­братися лише йому. Чоловік у тяжкому стані зараз у лікарні, він обгорів на 90%, бо пробирався крізь стіну вогню. Очевидці кажуть, то була страшна картина: людина, на якій палали білизна і волосся, бігла і кричала ‘’там діти, там діти!’’, а витягнути малечу вже було неможливо… Господині квартири було всього 25. Попри зовсім молодий вік, вона вже була багатодітною матір’ю. Меншій донечці був всього рік (вона народилася у шлюбі з Юрієм). Люди кажуть, тіла матері з немовлям так і винесли — сплетені воєдино, згоріли разом… Також загинули 9-річний хлопчик та його сестричка 5 років, котрі Юрію доводилися прийомними дітьми. Між іншим, щодо дівчинки: як сусіди, так і рятувальники, до остан­нього вірили у диво, що дитина жива. Просто її тіло шукали декілька годин і все не знаходили, вже, було, промайнула думка, а раптом вона могла ночувати у родичів? Але дива не сталося… Її таки знайшли.

Чому ж сталася ця моторошна трагедія, і хто в ній може бути винним? Саму родину, яка мешкала в квартирі № 11, сусіди характеризують неоднозначно. З одного боку, діти завжди були охайні, з іншого — голова сімейства перебував у місцях позбавлення волі й нерідко у них з дружиною бували сварки. А ще, кажуть, у чоловіка сумнівні друзі. Чи могло загорітися від залишеного недопалка, в ГУ ДСНС поки судити не беруться. Потрібна фахова експертиза. Зате тут пригадали, що цьогоріч вже виїжджали за цією адресою, причому це була якраз 11-а квартира: замикання електромережі, і тоді біду вдалося попередити. Тож, можливо, проводка й спричинила трагедію? Сусіди пригадали, що незадовго до цього мати скаржилася на розетку, яка коротить…

Будинок, де сталася смертельна пожежа, старий, його звели ще  1905 року. Тоді будували з очеретяними і дерев’яними перекриттями, на жаль, природні матеріали легкозаймисті. Квартира № 11 була крайньою на другому поверсі, тож від неї полум’я поширилося на дах. Всього у будинку було 14 квартир. Їхні мешканці, а це понад два десятки людей, залишилися просто неба, без документів, у чому стояли. Міська влада зібрала екстрене засідання за ситуацією, що склалася. Людей тимчасово вирішили відселити у гуртожиток на Комкова, 73. Питання ж виділення постійного житла для погорільців розглядатиметься на сесії міськради. До цього часу у двоповерхівці буде проведена експертиза, компетентні служби мають зробити висновок, чи підлягає будинок відновленню. Хоча, відверто кажучи, навряд чи підлягає — частина другого поверху вигоріла вщент, дах знищений, а квартири на першому поверсі інтенсивно заливали водою під час гасіння пожежі, відтак, там падає стеля. Чи придбають житло постраждалим — теж питання, бо схожі, тільки меншого масштабу, трагедії в Херсоні були, а от прецеденти з купівлею житла щось не пригадуються. Але, як би там не було, у біді погорільців вже не залишають прості херсонці. Люди сконтактувалися у соцмережах і збирають продукти та речі для тих, хто залишився без даху над головою. Також небайдужі до чужої біди жертвують гроші на лікування голови сімейства, який вижив після пожежі, але перебуває у вкрай тяжкому стані. І це ще не все, у лікарню з місця пожежі потрапив і рятувальник. 27-річний Максим Клименко намагався вивести з палаючого будинку одну з мешканок і зірвався вниз, отримавши складний перелом тазостегнового суглоба. Життю пожежного нічого не загрожує, але у лікарні він залишатиметься не один місяць.

Марина САВЧЕНКО.       




‘’Глобалізація’’ від Каракаша і Ко
21.09.2017 06:21 Новости / Общество

13

Деякі місцеві ЗМІ розповсюдили, а центральні підхопили і поширили ‘’сенсацію’’ такого змісту: ‘’6 вересня невідомі особи з охоронною фірмою та загоном спецпризначенців поліції заїхали на орендовані ТОВ ‘’Глобал-Інвест’’ земельні ділянки і почали збір урожаю сої власними комбайнами. Мова йде про близько 300 гектарів, засіяних соєю’’. Чи й не новина для нинішньої України, де рейдер на рейдерові їде і рейдером поганяє!

Одначе чому ж над цією ‘’сенсацією’’ навіть ворони, з горобцями сміються, які ось уже кілька місяців поспіль спостерігають за тим, як із пайовиками села Надеждівки Чаплинського району ведуть ‘’гібридну’’ війну іноземні ділки. Ті, що наобіцяли гори золоті, а завели людей у рабство, підкріпивши ‘’законність’’ своїх дій сфальшованим рішенням Керченського міського суду Республіки Крим, який, власне, і призвів до пов­ного правового нігілізму і колотить Надєждівку так, як російські найманці — понівечений Донбас.

І якби Міністерство юстиції України з невідомих причин не клюнуло на глобал-інвестівську липу (сфальшоване рішення Керченського міського суду), то не було б ніякої ‘’сенсації’’.  

Адвокат В. Куценко 4 травня ц. р. отримав з окупованого Криму офіційного листа, у якому чорним по білому значиться (мовою оригіналу): ‘’На Ваш запрос сообщаем, что согласно информационным базам Керчен­ского городского суда за период 2012 года, гражданских, административных, уголовных дел по иску (с участием, в отношении) Ракибова Ансара не значится. Также сообщаем, что дело № 108/12513/12 в Керченском городском суде не зарегистрировано. Зам. председателя Керченского городского суда В. П. Левченко’’.

Відчувши, що в Україні ‘’все можна’’, іноземні ‘’благодійники’’, найнявши хапких до гонорарів ‘’акул пера’’, вдалися до брехні і відвертих наклепів. Для таких — нічого святого!

Вся країна дізналася про те, що у полі під Надеждівкою ‘’тітушки’’, проплачені господарями ТОВ ‘’Глобал-Інвест’’, побили голову фермерського господарства ‘’Лабенок’’ Петра Лабенка (він взяв у суборенду у ФГ ‘’Оазис Півдня’’ ділянку землі) так, що чоловік потрапив у реанімацію. Хоча іншого ‘’результату’’ під час ‘’бесіди’’ бути не могло: фермер один голіруч вийшов зупиняти здичавілу проплачену юрбу. Пізніше до Петра Лабенка привезли ще двох людей, котрі постраждали від тих же ‘’тітушок’’.

Тут же якась ‘’журналістка’’ Надія Глобина вибухнула чер­говою ‘’сенсацією’’: ‘’У неділю 27.08.2017 р. на працівників ТОВ ‘’Глобал-Инвест’’ було здійснено збройний напад при зборі врожаю з власних орендованих земельних ділянок. Угруповання Ракібова Ансара, його сина Умата та колишнього бухгалтера ТОВ ‘’Глобал-Инвест’’ Кузішиної Оксани блокувало роботу комбайнів та техніки ТОВ ‘’Глобал-Инвест’’, залучивши до участі у масовому безпорядку сторонніх осіб, деякі з яких були з травматичною та холодною зброєю. Вказані особи одразу почали стріляти в працівників ТОВ ‘’Глобал-Инвест’’. Були поранені мирні жителі бандитами, котрих привезли Кузішина Оксана та Ракібов Умат. Прізвища осіб, котрі стріляли з травматичної зброї, — це Лабенок Петро, Ракібов Умат та Куля Володимир’’.

З одного боку — ‘’мирні жителі’’, з другого — ‘’бандити’’, з третього — неповоротка поліція (‘’не дивлячись на численні виклики, котрі надходили на ‘’гарячу’’ лінію, приїхали на місце злочину лише після декількох перестрілок за участі бандитів і лише після того, як їх було особисто нейтралізовано працівниками ТОВ ‘’Глобал-Інвест’’).

І ось — знову ‘’сенсація’’ (уже без підпису автора), у якій ідеться про те саме поле під Надеждівкою, яке обробляв, засівав соєю і доглядав за посівами суборендар Петро Лабенок: ‘’Підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ ‘’Глобал-Інвест’’, учасником якого є Каракаш Еррол — громадянин США, страждає від рейдерства під прикриттям керівництва Головного управління Національної поліції у Херсонській області. Зазначається, що підприємство вже тиждень не може зібрати урожай сої на орендованій землі через блокаду злочинного угруповання в особі Ракібова А., Ракібова Ст., Ракібова Х., Ракібова А., Кузішиної А. В., Лабенко П. І. та Лабенко С. В. (очевидно Лабенка. — Ред.). Угруповання… працює під прикриттям правоохоронних органів…’’.

Тим часом Інтернет-портал ‘’Апостроф’’ без посилання на джерело інформації повідомляє ще страшніші речі: ‘’На даний момент є інформація, що керівни­цт­во ГУ ПП в Херсонській області отримало неправомірну вигоду у вигляді хабара від ФГ ‘’Оазис Півдня’’ в особі Ракібова А., Ракібова Ст., Ракібова Х., Ракібова А., Кузишиної А. В., ФГ ‘’Лабенок’’ в особі Лабенко П. І. та Лабенко С. В. в розмірі 200 тис. доларів США. Злочинці відкрито хизуються, що зазначену суму вони передали за розкрутку кримінальних справ проти ТОВ ‘’Глобал-Інвест’’ з метою заволодіти урожаєм фірми і самим підприємством. Багато жителів села Надеждівка Чаплинського району Херсонської області можуть підтвердити за­значений факт. Є факти участі керівництва ГУ ПП в Херсонській області в покритті злочину, адже помічник народного депутата України Паламарчука М. П. — Ігор Павловський виступив посередником при передачі грошових коштів між злочинним угрупованням безпосередньо керівництву ГУ ПП в Херсонській області’’, — пише видання.

Ну-ну! Забули допитливі ‘’апострофи’’ згадати ще й медиків, котрі вклали ‘’необстріляного’’ Петра Лабенка і двох цілком здорових селян в реанімаційне відділення, а також театральних постановників, які  імітували напад на людей…

Чомусь згадалося, як один із представників ‘’Глобал-Інвесту’’ на зустрічі з орендодавцями, що відбулася у травні в приміщенні Чаплинської райдержадміністрації, говорив (диктофонний запис): ‘’Американський інвестор (громадянин Туреччини, котрий мешкає у США. — Ред.) Каракаш Еррол… йому це набридло… він там закупив техніки на підприємство, її украли на 10 мільйонів. Він далі продовжує викидати гроші, людям платиться зарплата, обробляється земля… хімія, вода… Він бачить, що підприємство зникає. Йому це попросту набридло… Він як би людина непроста… У них там дуже гарні зв’язки з сенатором Конгресу США…’’.  

З Конгресу США стосовно Каракаша Еррола, у якого з ‘’сенатором непогані стосунки’’, поки що ніякої звістки.

Не подає голосу Кодан Халіл Ахмет Тугрул, нинішній власник підприємства, котрий замість того, щоб вивести Надеждівку в одне з найзаможніших сіл Європи, півтора року, подейкують, переховується в Туреччині, куди дременув від кримінальної відповідальності.

А поліція… Поліція без огласки (в інтересах слідства) свою рутинну справу робить. Взяті, зокрема, на гачок ‘’тітушки’’, які закривавили надеждинську землю. Після того, як ці ‘’німі з пушками’’ відчули, що пахне смаленим, вони начебто почали колотися і здавати своїх безпосередніх замовників.

У Надеждівці ж люди гуторять про те, що між ‘’глобалістами’’ і чи то одеськими, чи, може, й американськими ‘’тітушками’’ пробігла чорна кішка і осінь обіцяє бути ‘’цікавою’’.

Поживемо — побачимо.

Григір РУДЬ. 




Інтернати влітають у копієчку
21.09.2017 06:20 Новости / Общество

12

На виховання дітей в інтернатних закладах Херсонської області щороку витрачають сотні мільйонів гривень.

Скільки дітей навчатимуться у Новокаховській загальноосвітній школі-інтернаті у новому навчальному році, за кілька днів до його початку не знала навіть директор цього закладу Ірина Павлова. Як стверд­жує начальник управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації Євген Криницький, навряд чи знає вона цю кількість і зараз. Пояснює він це внесеними Кабінетом Міністрів у серпні змінами до Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини і Положення про загальноосвітній навчальний заклад. ‘’Відтепер до інтернатних закладів направлятимуть районні комісії у справах дітей. Через збій у роботі цих комісій по Новокаховській школі-інтернату, як і інших подібних закладах, ‘’зависло’’ чимало осіб. Але діти є, і вони рано чи пізно до них потраплять’’, — стверджує Криницький.

У Гарварді дешевше?

Перебування дитини у Новокаховській школі-інтернаті обходиться найдорожче для платників податків з-поміж усіх інтернатних закладів Херсонщини. За даними обласного управління освіти на 1 серпня п. р., на кожну дитину в ньому виділено в середньому 134 тисячі гривень на рік. Серед нинішніх лідерів за наван­таженням на бюджет також Херсон­ська спеціальна ЗОШ-інтернат І—ІІІ ступенів (120 тис. грн./рік на дитину), дитячий будинок інтернатного типу ‘’Радість’’ у Каховці (116 тис. грн.), Сиваська СЗОШ-інтернат І—ІІ ст. і Калинів­ська СЗОШ-інтернат І—ІІ ст. (101 тис. грн.), Новокиївська СЗОШ-інтернат І—ІІ ст. (96 тис. грн.), Таврійська СЗОШ-інтернат І—ІІ ст. (89 тис. грн.).

Звідки взялися такі суми, можна зрозуміти, проаналізувавши кількість дітей в тому чи іншому закладі і видатки на їх діяльність. Новокаховська ЗОШ-інтернат серед них одна із найменш заповнених: у розрахованому на 250 вихо­ванців закладі станом на червень 2017-го перебували тільки 49 учнів.

Для порівняння: навчання однієї дітини у ‘’звичайних’’ загальноосвітніх школах області обходиться платникам податків у середньому в 9,8 тис. грн. на рік, хоча в малокомплектних ЗОШ часом доходить і до 51 тис. грн. У той же час за 100—130 тисяч гривень, що йдуть на перебування кожного вихованця в деяких закладах інтернатного типу, можна оплачувати навчання у вузі щонайменше для 4 студентів на рік. ‘’Дешевше навіть замість наших інтернатів дитину навчати десь у Гарварді’’, — невесело жартує експерт з гуманітарної та молодіжної політики Віктор Бобиренко. І додає, що утримання дітей у тих же дитячих будинках сімейного типу чи у прийомних родинах обходиться державі в рази дешевше.

За словами директора Ірини Павлової, нині у Новокаховській ЗОШ-інтернаті навчаються діти, які опинилися в складних життєвих умовах, малозабезпечені та кілька сиріт. Не в останню чергу через невеликий контингент вихованців обласна влада кілька років тому виступила з ініціативою реорганізувати цей заклад у ліцей Державної прикордонної служби. Ця новина спричинила величезний резонанс у Новій Каховці.  ‘’Поки ми призупинили даний процес, оскільки на створення подібного закладу потрібен указ Президента або окремий наказ міністра внутрішніх справ. Крім того, потрібен делегований працівник на посаду директора такого закладу. Та зупинятися ми не збираємося, тим більше, що подібних ліцеїв в Україні немає. А робити його звичайним комунальним ми не хочемо’’, — пояснює Євген Криницький.

Він також додає, що зараз планується реорганізація Таврійської СЗОШ-інтернату І—ІІ ст. До неї збираються приєднати і каховський дитячий будинок інтернатного типу ‘’Радість’’. ‘’У Таврійську ми хочемо зробити навчально-реабілітаційний центр, бо там виховується багато дітей, які потребують корекції. Щонайменше 100 вихованців є абсолютно не пристосованими до життя інвалідами, які після закінчення школи переходитимуть в інші інтернатні заклади. А на базі ‘’Радості’’ буде дошкільне відділення. Цей дитбудинок був розрахований на дітей-сиріт, які останнім часом усе більше переходять на сімейні форми виховання, тож кількість його вихованців продовжує зменшуватися’’, — підкреслює Криницький.

Інтернат не замінить родину

На нерівні можливості з інтернатними закладами скаржаться й керівники загальноосвітніх шкіл — особливо розташованих у сільській місцевості. Неодноразово автору цих рядків вони розповідали, що інтернати ‘’відбирають’’ у них учнів. Мовляв, для батьків це дуже зручно: є постійний нагляд за дітьми з понеділка по п’ятницю плюс хороше 5-разове харчування. І все це — за бюджетні кошти! Можна почути нарікання на інтернатні за­клади й від батьків. Приміром, щодо труднощів з влаштуванням дітей до Чорнобаївської санаторної ЗОШ-інтернату І—ІІІ ступенів.

— Якщо у нас на харчування сиріт виділяється по 10 грн./день, то в сусідньому інтернаті — близько 100 грн. Причому наші учні, як правило, все з’їдають, а в інтернатах перебирають харчами. Як на мене, подібні заклади виховують утриманців, оскільки їхні діти живуть на всьому готовому і не цінують кошти, що на них витрачаються, — вважає директор Львівської ЗОШ Бериславського району Олександр Прищепюк.

Директори ЗОШ розповідають, що нерідко серед вихованців інтернатів можна зустріти дітей з цілком забезпечених родин — наприклад, фермерських. І називають навіть села, в яких поширена така практика, — зокрема, Високе. ‘’Раніше таке було, — погоджується начальник відділу освіти, молоді та спорту Бериславської РДА Наталя Стаднік. — Коли в Високівській школі не було опалення, тамтешніх дітей  влаштовували в інші заклади. Тепер уже вони навчаються в своєму селі’’.

— У нас діти залишаються і на вихідні, їх забирають лише під час канікул. Наші вихованці — з Великоолександрівського, Білозерського, Бери­славського та багатьох інших районів: діти з малозабезпечених родин, сироти і ті, хто за станом здоров’я не можуть навчатися у загальноосвітніх школах. З 1 вересня маємо 147 вихованців, і ця кількість у порівнянні з минулим навчальним роком збільшилася. Також я б не сказала, що у нас діти розбалувані. Ми маємо режим роботи, психолога, вчителів-дефектологів, проводимо багато різноманітних заходів, — розповіла ‘’Новому дню’’ директор Калинівської СЗОШ-інтернату І—ІІ ст. Великоолександрівського району Руслана Шешеня.

Висловлені директорами звичайних шкіл за­уваження, як визнає Євген Криницький, мають місце. ‘’Проте в інтернати дітей батькам не так вже й просто ‘’спихнути’’. Ми спільно зі службою у справах дітей ретельно вивчаємо кожну справу. Буває, відмовляємо [у направленні до інтернату], а загалом на подібні випадки реагуємо дуже жорстко. Траплялися випадки, коли батькам доводилося забирати своїх дітей з інтернатних закладів. Соціальні працівники постійно контролюють умови, в яких проживають діти. І якщо сім’я здатна виховувати їх самостійно, то нехай вона цим і займається! Адже інтернат ніколи в житті не замінить родину’’, — говорить він.

Що стосується Чорнобаївської санаторної ЗОШ-інтернату, то потрапити туди дітям зовсім нескладно, стверджує чиновник. ‘’Контингент там дуже складний. Однак саме направлення туди надає медична комісія, якщо дитина потребує реабілітації або корекції’’, — підкреслює Євген Криницький.

‘’Освіта — не головне’’

Дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування в інтернатних закладах нині налічується одиниці. Приміром, у дитбудинку ‘’Радість’’ із 35 вихованців (станом на червень 2017 року) тільки 7 мали такий статус. По два десятки сиріт налічується лише в Херсонській ЗОШ-інтернаті ім. Т. Шевченка, Старозбур’ївській СЗОШ-інтернаті й Таврійській СЗОШ-інтернаті. Тож у суспільстві все частіше виникає запитання: чи не простіше було б влаштувати вихованців інтернатних закладів назад до власних батьків або до прийомних сімей? Чи не дешевше перевиховати батьків замість того, щоб утримувати величезну купу інтернатів, які потім випускають у світ здебіль­шого соціально нерозвинених членів суспільства? Тим більше, що загальноосвітні школи все активніше переходять на інклюзивні форми навчання, й там можна вже зустріти і діток з тими чи іншими фізичними вадами, і позбавлених батьківського піклування. Крім того, випускники інтернатних за­кладів на останньому ЗНО здебільшого продемонстрували низький рівень підготовки.

Всі ці питання здаються слушними, якщо проаналізувати обсяги видатків, які йдуть з кишень платників податків на утримання інтернатів. Так, за даними управління освіти, науки та молоді ОДА на 17 таких закладів, підпорядкованих облраді, у 2017 році було виділено 239 626 404 грн. з урахуванням змін станом на 1 серпня п. р. Загальна ж кількість їх штатних одиниць — 2073,86. Чи можна такі величезні витрати назвати ефективним використанням бюджетних коштів?

— Якраз надання середньої освіти є не найголовнішим завданням інтернатних закладів на відміну від медичних і реабілітаційних послуг, — коментує Євген Криницький. — Профіль закладів дуже різний. Приміром, Таврійський інтернат розрахований на дітей-інвалідів, Чорнобаївський — для осіб з порушеннями рухового апарату, Старозбур’ївський — для оздоровлення дітей, схильних до захворювання туберкульозом, у Херсоні є заклад для слабочуючих і т. д. Як на мене, чіпати такі заклади не можна. Адже в тому ж Таврійському інтернаті є близько 90 дітей, котрі ніколи не повернуться в соціум. Вони нічого не можуть робити самостійно, навіть вдягнутися. Тож їх там навчають елементарних речей: вміти розчесатися або почистити зуби. Після досягнення ними 18-річного віку всі вони підуть у геріатричні пансіонати. А ось те, що серед наших інтернатних закладів багато недозавантажених, мене тішить. Адже чим більше ми будемо переходити на сімейні форми виховання, тим краще.

На думку Криницького, не можна порівнювати видатки на інтернатні заклади і звичайні школи. ‘’В перших левову частку зжирають комунальні послуги. Адже дитину необхідно забезпечити кімнатою для відпочинку, спальним місцем, корпусом для харчування. Все це треба обігрівати взимку. А якщо потрібно за нормами мати, скажімо, 4 прибиральниці, ми мусимо їх мати. Тож скільки ви­трачається коштів на одну дитину — питання дуже умовне. Те ж харчування: є діти, на яких йде 50—56 грн. на добу, а є й окремі дієти вартістю 130 грн. на добу. Тому для нас витрати не важливі. Головне — життя і здоров’я дитини. Найпростіше – просто взяти й позакривати інтернати. Але це може призвести до того, що нам знову доведеться витягати дітей з люків’’, — вважає чиновник. І додає, що згоден з тим, що інтернати необхідно реформувати. ‘’Проте ми маємо робити це поступово’’, — підсумовує він.

З цим справді важко не погодитися. Адже ми повинні бути впевненими в тому, що в разі таких змін діти дійсно не опиняться на вулиці і що педагоги зможуть знайти собі іншу роботу. Проте готуватися до реформування принаймні деяких інтернатних закладів потрібно вже зараз. Щоб завтра це не стало для когось надто неприємною несподіванкою.

Олег БАТУРІН.




Страница 1 из 10
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая > Последняя >>