Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Четверг, 11 Августа 2016
Крим за колючим дротом?
11.08.2016 09:26 Новости / Общество

12

Минулої неділі російська окупаційна влада без жодних пояснень припинила пропуск людей на півострів з материкової України.

Дорогу в Крим було повністю перекрито 7 серпня о 7-й ранку. Як повідомила Державна прикордонна служба України, це було зроблено виключно з ініціативи окупаційної влади півострова. Причини прийняття цього рішення або офіційні пояснення з боку кримської сторони так і не були озвучені. Після обіду того ж дня окупанти відновили роботу лише контрольно-пропускного пункту «Чонгар».

— Через штучно створені окупантами черги на адміністративній межі з Кримом у людей не витримували нерви. На КПВВ «Чонгар» автомобіль з україн­ською реєстрацією створив конфлікт­ну ситуацію та намагався прорватися через адмінмежу поза чергою, — повідомив речник Держприкордон­служби Олег Слободян. — На прохання прикордонників повернутися на своє місце громадянин, котрий перебував в автомобілі, відреагував лайкою. Далі — більше: водій намагався прорватися через КПВВ та ледь не збив прикордонника. Наряд змушений був зробити попереджувальний постріл вгору й затримати двох чоловіків, що перебували в автомобілі. Їх передано представникам Національної поліції.

Наступного дня, за його словами, ситуація на контрольних пунктах на адмінмежі з Кримом зберігалася «напруженою, але контрольованою». «Близько опівночі 8 серпня окупанти знову припинили пропуск осіб навпроти КПВВ «Каланчак». Таким чином станом на 7.30 8 серпня на КПВВ «Чонгар» пропуск здійснюється в обидва боки, але вкрай повільно, навпроти КПВВ «Чаплинка» правоохоронці країни-окупанта здійснюють пропуск лише тих, хто слідує на тимчасово окупований півострів, і пов­ністю заблокованим залишається КПВВ «Каланчак», — додав він.

Олег Слободян наголошує, що залишається підвищеною й активність збройних сил Росії поблизу адмінмежі. «7 серпня прикордонники спостерігали польоти щонайменше 9 вертольотів Мі-8 ЗС РФ на висоті до 1 км без порушення адмінмежі та 2 безпілотники. На різних ділянках до позицій ЗС РФ під’їжджала військова техніка: вантажні автомобілі та БМП. У той же час немає суттєвого скупчення автотранспорту на КПВВ на адмінмежі. У чергах на КПВВ «Чонгар» та «Чаплинка» очікує не більше 50 автомобілів», — повідомив 8 серпня речник Державної прикордонної служби.

Усі ці події жваво обговорювали в соцмережах і самі жителі Криму. За їхніми численними повідомленнями, на півночі Криму (передусім в Армянську і Джанкої) можна було побачити велику кількість військової тех­ніки, значно посилилися перевірки ДАІ на трасі Ялта — Севастополь. Збільшилася кількість місцевих «по­ліцейських» з автоматами.

Версії того, що відбувається, були різні. Так, повідомлялося і про перестрілку в Красноперекопському ра­йоні Криму, і про «планові військові навчання росіян на півострові». Пишуть також і про вибух, що мав місце у Сімферополі. В соцмережах кримчани всерйоз обговорюють версію про те, що начебто мала місце спроба «прориву» української армії на окуповану територію. Однак це поспішив спростувати начальник прес-служби Генерального штабу Збройних сил України Владислав Селезньов.

Найбільш вірогідною здається інша версія, яку теж обговорюють у Криму. За словами тих, хто перетинав адмінкордон 7 серпня, причину перекриття пунктів пропуску з боку росіян їм пояснили дезертирством озброєних солдат з однієї з військових частин на півночі півострова. «Начебто, у них від 3 до 5 дезертирів. Хлопці зі зброєю втекли. Як говорили, поки їх не знайдуть, жоден із пунктів пропуску не відкриють. Ще кажуть, що в ніч на 7 серпня на пів­острові була перестрілка, в результаті якої нібито загинули люди. Тому чоловіків, котрі виїжджають із Криму, ретельно оглядають. У російських прикордонників є фотороботи, і вони дуже вдивлялися в обличчя», — розповіли свідки.

За інформацією головного редактора сайту «BlackSeaNews» Андрія Клименка, причиною паніки міг стати збройний напад на військову частину в Армянську, внаслідок якого 1 особу було вбито, ще 3 поранено. «Саме тому там і ввели план «перехоплення», — пояснив він.

Усі ці події свідчать про те, що перекриття дороги в Крим у майбутньому може повторюватися скільки завгодно разів. Причому представники окупаційної влади навіть не обтяжуватимуть себе якимись поясненнями. А те, що саме такий стиль поведінки є цілком характерним для російської прикордонної служби, вже давно не є ні для кого новиною. Достатньо згадати, як Росія у 2006-му перекрила на 3 роки кордон між Північною Осетією і Грузією або як без будь-яких пояснень масово висаджувала громадян України на естонсько-російському кордоні в 2014-му.

Олег БАТУРІН.




Отруту кинули на полі
11.08.2016 09:25 Новости / Экономика

11

Бочки з-під невідомих хімікатів розікрали, а їх розсипали просто неба на землі. Таку страшну картину побачили поблизу села Томариного Бериславського району громадські активісти і журналісти.

Залишки отрутохімікатів перебували на полі поряд з житловими будинками з 2011 року. Саме тоді під контролем державного управління екології та природних ресурсів у Херсонській області коштом державного бюджету почали вивозити і утилізувати пестициди, що залишилися в Томариному у спадок від померлого радгоспу. Томаринські хімікати свого часу добряче «прославили» Бериславщину. Після спроби безробітних селян порізати металеві ємності з-під отрути на металобрухт у червні 2005 року десятки селян і 8 рятівників місцевого управління МНС потрапили до лікарні з тяжкими отруєннями. Коли у 2011 році кошти на утилізацію хімікатів нарешті виділили, тут же з’ясувалося, що їх замало. Бо за документами тут мало зберігатися 32 тонни пестицидів, а в дійсності їх нарахували більше 100 тонн! Вивезти протягом 2011 року вдалося 98 тонн, а решта — близько 8 тонн — так і залишилася лежати упакованими у пластикові ємності прямо на полі.

— Цих бочок там залишалося 160—170, ніхто їх точну кількість не рахував, — розповіла «Новому дню» томаринський сільський голова Віра Римашевська. — Поступово жителі і Томариного, і навколишніх сіл почали розкрадати піддони, на яких стояли бочки. Потім стали красти самі бочки, висипаючи їх вміст просто на землю. З часом усе це пішло в грунт, але все одно перебувати у тому місці неможливо. Вчора я була там із журналістами і досі недобре почуваюся. А в роті залишається присмак металу. Це справжня біда для нашого села. Хоча представники Партії зелених нас запевнили, що за екологічною програмою нам виділять кошти на повну утилізацію і вивезення залишків цієї отрути.

— Ми просимо зупинити грабунок і викидання отрути в природне середовище, — стурбований керівник херсонського обласного осередку Партії зелених Володимир Шелудько. — Сьогодні перекинутих та напівпорожніх бочок залишилося 25 штук. Решта розкрадена, а отрута викинута на землю. Амбре стоїть до нудоти. Місцеві жителі, котрі живуть поруч, дихають, хворіють і проклинають — ви самі знаєте кого.

Олександр ПІТОЄВ. 




Бюджетники — вымирающий вид
11.08.2016 09:25 Новости / Экономика

Катастрофу в системе высшего образования Украины провоцирует государство.

Иначе как катастрофой нельзя назвать ситуацию с бюджетным заказом для вузов Украины. Так, в Херсонском государственном аграрном университете при первоначальной заявке в 289 бюджетников средства в госказне отыскались только на подготовку 85 специалистов. «Херсонщина является сельскохозяйственным регионом, и за подготовкой дипломированных специалистов именно для этой сферы должен оставаться приоритет. Но о каком приоритете можно говорить, если даже на ведущих факультетах госказаз урезали в разы? На агрономическом факультете для бюджетников дали только 26 мест вместо 60, на факультете технологии производства и переработки продукции животноводства — 16 вместо 65, на факультете водных биоресурсов и аквакультуры (а такие есть всего в четырех вузах по стране) — 3 вместо 12. Есть специальности, на которых госзаказа вообще не будет. Это, в частности, менеджмент, предпринимательство, торговля и биржевая деятельность. Как будто потребность в грамотных управленцах у нас отпала начисто, как и проблемы со сбытом продукции», — удивлен ректор Херсонского государственного аграрного университета профессор Валерий Базалий.

В нынешнем году проходной балл для поступления устанавливают не сами вузы, а непосредственно Министерство образования и науки Украины, выводя некий универсальный средний показатель. Он информативен и объективен примерно так же, как средняя температура по больнице. Но из чего выводить-то? Среди тех абитуриентов, которые подали документы на педагогические специальности, максимальный балл по тестированию составил 127, а минимальный — 100,85 из 200 возможных. Это уровень твердого троечника, а не отличника либо хорошиста. Тем не менее, их придется принимать — выбора нет. Ведь выпускники с лучшими результатами и более выраженной тягой к знаниям не хотят после окончания учебы работать в школах и детсадах на нищенских окладах.

То есть в ближайшей перспективе мы получаем такой вот веселый расклад. Окончившие вузы вчерашние троечники будут готовить в общеобразовательных школах завтрашних двоечников. И уровень абитуриентов в этом случае упадет через 5—6 лет вообще «ниже плинтуса». Причем это не лихая журналистская метафора. Таково компетентное мнение эксперта — главы Совета ректоров вузов Херсонщины, ректора Херсонского национального технического университета, профессора Юрия Бардачева.

Так чем же наши университеты планируют компенсировать недобор бюджетников? Выбор у альма-матер один — увеличить количество поступающих на контр­акт. Но даже низкая стоимость обучения, которая едва ли покрывает расходы на него, многим талантливым сельским выпускникам нынче не по карману. То есть большинству провинциальных вузов придется смириться с нехваткой студентов и вместе с сокращением контингента учащихся сокращать преподавателей либо набирать контрактников задешево и тем самым работать себе в убыток. И тот и другой варианты — это самые настоящие экономические капканы, которые ударят по развитию любого вуза. Но загоняет в них именно государство, а не сами вузы.

Сергей ЯНОВСКИЙ.




Високопілля обирає варіанти
11.08.2016 09:24 Новости / Общество

9

У Високопільському районі — на батьківщині першої в області Кочубеївської об’єднаної територіальної громади — активно розмірковують над тим, як складеться доля з об’єднанням на решті його території. Перспективним планом тут передбачене створення однієї громади — Високопільської, однак настрої місцевого населення свідчать, що імовірно не обійтися без ще однієї ОТГ — Архангельської. Аби вивчити ситуацію та поспілкуватися з представниками місцевого самоврядування, депутатським корпусом, населенням, регіональні консультанти АМУ в рамках «Децентралізаційного марафону» побували і в с. Архангельському, і в смт. Високопіллі, і в с. Ольгиному, яке знаходиться наразі «на роздоріжжі» — між двох зазначених ОТГ.

Архангельське має перспективи стати адміністративним центром об’єднаної громади, переконаний його сільський голова Володимир Гриньок, адже навколо розташовані села, територіально віддалені від районного центру. Та й потенціал потужного інвестора з сусідньої Дніпровської області, який у промислових обсягах розробляє тут крупний вапняний кар’єр, дозволяє споді­ватися на довготривале взаємовигідне партнерство. Родовище цінних для формування місцевого бюджету корисних копалин розляглося від Архангельського до Старосілля су­сіднього Великоолександрів­ського району. «Завдяки інвестору ми і лікарню підняли, і дороги почали ремонтувати», — зазначає сільський голова з огляду на подальші перспективи взаємин з соціально відпо­відальним бізнесом. Однак абсо­лютного взаєморозуміння з сільрадами, які б могли зголоситися приєднатися до цієї ОТГ, наразі ще не досягнуто. Скажімо, половина Новопетрівської сільради (головна садиба) ладна приєднатися до Архангельської ОТГ, а от невеличке Ольгине воліє відійти до Високопільської, адже від селища його відділяє всього 3 км, і саме в райцентрі жителі отримують ключові послуги. Селяни обох сіл однієї сільради емоційно обговорюють варіанти та аргументи об’єднання і власне готові долучитися до процесу створення ОТГ, однак на поступки, до якого саме, один одному не йдуть. Мешканці Ольгиного (на фото) серйозно налаштовані навіть подати офіційно «на розлучення» — вийти зі складу сільради, до якої входять з 1993-го, тільки б не приєднуватися до Архангельського. Мовляв, нічого з цього путнього не вийде — ні в які перспективи для їхнього маленького села на 350 мешканців (зареєстрованих, а живе й того менше) вони вже не вірять. Бо ж сьогодні тут немає ні дитсадка, ні клубу, питну воду підвозять, бо в селі є тільки технічна. В самому Архангельському, яке від Ольгиного відділяє 12 км, 60 своїх діток чекають у черзі на дитсадок, визнає сільський голова. А от якщо об’єднатися з Високопіллям — то інша справа, апелюють селяни. Бо ж вони й сьогодні там вчаться та лі­куються.   

Консультанти детально роз’яснили жителям під час зустрічі, на яку зібралася мало не третина села, норми діючого законодавства, які регламен­тують створення ОТГ, відповіли на численні запитання стосовно формування бюджету майбутньої об’єднаної громади, розподіл коштів, подальшу долю соціальної інфраструктури та можливості співробітництва територіальних громад. А як бути громаді далі — вирішувати тільки їй. Вочевидь, нелегким буде це рішення, зате демократичним та справді добровільним.

У Високопіллі регіональні консультанти АМУ зустрілися з головами Новомиколаївської, Нововознесенської та Малошестірнянської сільських рад Анатолієм Черноморченком, Валентиною Черненко та Анатолієм Етюком, які налаштовані об’єднатися згідно з перспективним планом формування територіальних громад області навколо районного центру. Чисельність населення зазначених громад — від 537 до 876 жителів. Сільські голови, зі свого боку, висловили власне бачення, чого б вони бажали від створення ОТГ, та поділилися страхами, що бояться при цьому втратити. Своїми планами на перспективу з колегами ділився й селищний голова Руслан Застава. З його слів, об’єднуючи навколишні села, селищна рада бере на себе відповідальність не тільки за власну перспективу, а й за їхній стан доріг, освітлення, водозабезпечення, збирання сміття, функціонування соціальної інфраструктури. І все ж укупі, сподіваються вони, вирішувати більшість проблем буде легше, об’єднавши зусилля та ресурси. Високопільська селищна рада офіційно звернулася з ініціюванням об’єднання до всіх громад, передбачених перспективним планом. Після отримання офі­ційних відповідей не зволікатиме з об’єднанням, запевняє Руслан Застава. Адже створення ОТГ — справа добровільна, тож ніхто нікого вмовляти та переконувати не буде.

Олена НЕЧИПУРЕНКО.




Страница 1 из 3
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 Следующая > Последняя >>