Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Четверг, 08 Сентября 2016
«Це все попахує сепаратизмом!»
08.09.2016 08:00 Новости / Общество

12

Новокаховська міськрада прийняла рішення про збереження своєї територіальної цілісності і виступила проти добровільного об’єднання громад Таврійська і Кам’янки Каховського району.

"Тут йде анексія території, яку ми допустити не можемо!" — стверджує депутат Новокаховської міськради від Партії місцевого самоврядування Олена Михайлова. З трибуни сесії вона не добирає слів і кидає звинувачення на адресу міського голови Таврійська Миколи Різака. Обурення її та багатьох колег викликали ухвалені незадовго до цього рішення Кам’ян­ської сільради і Таврійської міськради про об’єднання. Масла у вогонь додали заяви Різака про неминучість нових місцевих виборів у 2017 році і про майбутнє отримання Таврійськом статусу міста обласного значення.

— На сесії Кам’янської сільради 30 серпня з порушенням чинного законодавства прийняли рішення про об’єднання з Таврійськом і про доручення Різаку клопотати перед обл­держ­адміністрацією і ЦВК про призначення на їх території виборів, — зазначив 31 серпня на засіданні депутатських комісій секретар Новокаховської міськради Олександр Лук’яненко.

— Кам’янка зверталася і до нас з пропозицією об’єднатися. Ми відмовили, оскільки вважали неетичним вирішувати долю Каховського району, який в такому випадку втратив би частину своєї території. Але ж децент­ралізація передбачає об’єднання, а не роз’єднання, — додав міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко. — Крім того, у Законі «Про добровільне об’єднання територіальних громад» не передбачена процедура утворення окремих громад у межах міст районного значення (як Таврійськ), що підпорядковані містам обласного значення (як Нова Каховка).

На думку Коваленка, в цьому є певний парадокс, оскільки Таврійськ з його 10 тисячами жителів після децентралізації матиме одного старосту, як і невеличке село Піщане на 100 дво­рів. Водночас представники управлінь і комунальних установ Новокаховської міськради дружно за­явили про неспроможність існування Таврійська окремо від «старшого брата». Так, за словами начальника управління праці та соцзахисту населення міськради Олени Стоянчук, з п’ять років тому у Таврійську за ініціативи Різака було скорочено місцевий відділ соціального захисту. «Тож усю відповідну допомогу жителям цього міста надає Нова Каховка. В разі відокремлення Таврійська вони вже не зможуть до нас звертатися. І ті 47 дітей-інвалідів, які там проживають, будуть змушені обслуговуватися в обласному центрі. Загалом же там нараховується близько 7,5 тисячі людей пільгових категорій. А я не пам’ятаю, щоб Таврійська міськрада хоч раз надала б їм зі свого бюджету якусь допомогу», — зазначила вона.

Про неминучі труднощі з отриманням первинної медичної допомоги після створення автономної громади в Таврійську заявила і директор Центру первинної медико-санітарної допомоги Нової Каховки Зоріна Зінченко. «Там немає ні приміщень, ні можливості організувати стаціонарну допомогу хворим. Новоствореним медичним закладам буде непросто отримати ліцензії, а чимало людей не зможуть одержувати пільгові ліки, якщо Таврійська міськрада не створить комунальну аптеку, що теж дуже складно», — додала Зоріна Іванівна.

— Вибачте, це все попахує сепаратизмом! — так розцінив ініціативу Таврійська депутат Новокаховської міськради Анатолій Гуртовий. На підтримку таврійчан виступило лише декілька народних обранців, однак їх одразу ж звинуватили в намаганні розколоти свою громаду. Зрештою на сесії міськради було ухвалено рішення «Про збереження територіальної цілісності Новокаховської міськради». В ньому депутати більшістю голосів виступили проти зміни існуючих меж своєї громади, внесення змін до перспективного плану формування територій громад Херсонщини та вирішили клопотати перед Таврійською міськрадою про скасування її рішення про «відокремлення». А ще вирішили звернутися до Генпрокуратури, СБУ і МВД з проханням перевірити дотримання вимог Конституції та чинного законодавства при проведенні Таврійськом процедури об’єднання громад.

«Таврійськ має право на свою громаду»

З висновку Херсонської ОДА щодо відповідності рішень Таврійської міськради і Кам’янської сільради «Про добровільне об’єднання територіальних громад»: «Проекти рішень відповідають Конституції та законам України. Об’єднання цих громад потребує внесення змін до перспективного плану формування територій громад Херсонської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року, та меж Новокаховської міськ­ради і Каховського району».

Наталія Возаловська, експерт з питань реформи децентралізації влади, радник голови Херсонської ОДА:

— Там дуже складна ситуація. Нова Каховка вже має статус міста обласного значення, тобто є центром об’єднаної громади, до якої входить Таврійськ. Люди чи міський голова захотіли від’єднатися і створити свою громаду. Звичайно, на емоціях, але мають на це право, бо процес цей добровільний. Але тут багато проблем. До того ж, до ОДА приїздили депутати Кам’янської сільради зі зверненням щодо фальсифікації документів з боку їх сільського голови. Тож тут треба відкинути емоції і просто добре розібратися в законодавстві та законності рішень.

Міський голова Таврійська Микола Різак:

— Ми не збираємося зволікати зі зверненням до ЦВК про призначення у нас виборів. Що стосується рішення Новокаховської міськради, то воно не матиме жодних юридичних наслідків, а  лише дає можливість дізнатися точку зору новокаховських депутатів. Ми все провели відповідно до чинного законодавства, за всіма законними процедурами. Нехай Нова Каховка не плутає децентралізацію з добровільним об’єднанням громад, на яке ми маємо повне право. Щодо ж самої сесії Новокаховської міськради, то я просто в шоці. Дико, що її депутати піддають сум­ніву як висновки Херсонської ОДА, так і спроможність нашої територіальної громади жити повноцінним самостійним життям.

Олег БАТУРІН.

Фото автора.




Свалка вместо завода
08.09.2016 08:00 Новости / Экономика

11

Исполком Олешковского горсовета получил положительный экспертный вывод относительно строительства в черте города сортировочной линии мусороперерабатывающего завода с площадкой для временного складирования отходов. Так, в отчете специалистов ГП «Укргосстройэкспертиза», изучавших документацию, говорится, что она «разработана в соответствии с требованиями к крепости, надежности и долговечности объекта строительства, его эксплуатационной безопасности и инженерного обеспечения». И что самое главное — «санитарного и эпидемиологического благополучия населения, охраны труда, экологии и пожарной безопасности». Таким образом, местные власти получили зеленый свет от государства для строительства завода. Причем первый шаг в этом длительном процессе (утверждение документациии) они уже сделали.

Однако, как оказалось, далеко не все жители Олешек разделяют радость руководителей громады. К примеру, обитатели Винрассадника, к домам которых планируемый промышленный объект должен расположиться наиболее близко, уверены, что некоторая часть полученных исполкомом согласований — филькина грамота. По этому поводу горожане даже организовали сход жителей микрорайона (на фото).

— Данный проект не согласован с олешковцами, — заявил руководитель инициативной группы Виктор Брянцев. — Общественные слушания проводились лишь на бумаге. Кроме этого, в документах приведены результаты гидрогеологической экспертизы, но изыскания как таковые не проводились. Это очень весомое расхождение, ведь наша местность расположена в зоне подтопления.

Виктор Николаевич также обратил внимание земляков на несоответствия в формулировках согласований, с которыми не могут разобраться даже специа­листы райгосадминистрации. По его словам, из-за того, что строительство полигона в черте города запрещено, это понятие было просто заменено на другое — рекультивацию. А это, по сути, одно и то же, ведь вся органическая масса все равно будет попадать в грунт, где до воды — не больше метра.

— Значит, под громким словом «завод» будет скрываться обычная свалка, а из-за розы ветров вся вонь от нее будет в наших дворах, — не сомневается жительница Винрассадника Валентина.

В результате обеспокоенные горожане твердо решили добиваться правды в судебном порядке — требовать проведения общественых слушаний и реальных исследований грунта. Соответствующий иск уже готовит юрист инициативной группы Олег Смиличенко.

Кроме этого, активисты собрали более 500 подписей от жителей окрестных сел Правые и Левые Саги, Жилпоселка и собственно Винрассадника против строительства завода в черте города.

Однако местным властям все потуги неравнодушных олешковцев, похоже, как зайцу стоп-сигнал, ведь про остановку реализации проекта до выяснения всех обстоятельств они и слушать не хотят. Вместо этого ссылаются на невесть кем проведенные общественные слушания, в которых приняли участие 42 (!) человека. Но мало того, что о них никто из бывших цюрупинчан не слышал, так и голосовали на них, если внимательно разобраться ... несколько жителей областного центра. Какое же отношение они имеют к «чужому» строительству?

Как бы там ни было, исполком планирует начать работы уже в ближайшее время. И за­ймется этим, по словам Виктора Брянцева,  фирма-подрядчик, которой руководит сын  депутата горсовета Игоря Житченко. Якобы на строительство уже даже есть первые 15 млн. грн. и всяческая поддержка от областной власти. Так что должностным лицам местного самоуправления некогда изучать мнение народа.

Андрей СОКОВ.

Фото автора.

От редакции. Винрассадник снова в центре внимания, но в отличие от случая с получением микрорайоном статуса отдельного населенного пункта, о котором «НД» писал не так давно, почему-то не видно активности избранного местными жителями депутата областного совета, и. о. замгубернатора Евгения Рищука. Или эта тема — не такая благодатная почва для зарабатывания политических дивидендов? Судя по встрече, жители Винрассадника предполагают это и готовятся задать своему избраннику ряд неудобных вопросов...




Не чекають милостей від природи
08.09.2016 07:59 Новости / Экономика

10

В Інституті зрошуваного землеробства НААН відбувся науково-практичний семінар "Технологія вирощування зернових і технічних культур в умовах змін клімату та підготовка до сівби озимих культур у південному регіоні". Учасниками заходу стали спеціалісти департаментів агропромислового розвитку Херсонської і Миколаївської облдерж­адміністрацій, начальники та фахівці управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій, голови районних асоціацій фермерів та землевласників, науковці, представники іноземних та вітчизняних агрокомпаній, сільгосптоваровиробники.

Зі вступним словом виступили директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Олександр ПАЛИВОДА та директор Інституту зрошуваного землеробства НААН, доктор сільськогосподарських наук, професор Раїса ВОЖЕГОВА.

— Для учасників семінару ми підготували дуже насичену програму, яка передбачає огляд демонстраційних ділянок інституту та «круглий стіл», — анонсувала план роботи Раїса Анатоліївна. — На вас чекають цікаві доповіді представників нашої метеослужби, станції захисту рослин, контрольно-насіннєвої інспекції…

З інформацією про наукове забезпечення виробництва зерна озимих культур в умовах посухи виступив завідувач відділу агротехнологій Інституту зрошуваного землеробства, кандидат сільсько­­господарських наук Сергій ЗАЄЦЬ:

— Останні роки на півдні України спостерігаються значні коливання температур, причому в бік посушливості. Крім того, спостерігаємо пе­ріоди грунтової повітряної посухи, що не дає можливості своєчасно отримати сходи. Спостерігається також значне потепління саме осіннього періоду. Якщо брати 1980-ті роки, то середньодобова температура повітря підвищилася на 1,8 градуса, а період осінньої вегетації збільшився до 15 днів. Торік у нас осінній період був продовжений практично на місяць. І, звичайно, це вплинуло на оптимальні строки сівби. 20—30 років тому вони припадали на 15—25 вересня. Однак тепер оптимальним строком для сівби стає період з 25 вересня до 5 жовтня. А минулий рік засвідчив: урожайність на ділянках, засіяних 15 жовтня, була практично такою ж, як і на ділянках, засіяних 25 вересня. Тобто оптимальний термін сівби змістився.

У нашій зоні оптимальні терміни сівби залежать ще й від місця розташування району, а також від рослин-попередників. У північних та пів­нічно-східних районах Херсонщини сівбу краще проводити з 5 до 15 вересня, у центральних — з 10 до 20 вересня, на півдні — з 15 до 25 вересня. Але в умовах посухи, яку спосте­рі­гаємо на більшій частині області, сівбу необхідно починати на 4—5 днів раніше від оптимальних термінів.      

У наших умовах дуже добре зарекомендували себе такі сорти пшениці, як Овідій та Марія. Вони показують хороші результати й далеко за межами області — навіть під Києвом. Ну а сорт Марія вирощують вже у Туреччині, яка закупила його.

Анатолій КОВАЛЕНКО, завідувач лабораторії неполивного землеробства Інституту зрошуваного землеробства, кандидат сільськогосподар­ських наук, розповів про особливості вирощування в південному регіоні ріпаку: «Ця культура не зовсім підходить до умов південного степу. Пов’язано це і з вологістю грунту, і з температурою повітря. Взагалі для ріпаку потрібно на 20—25 днів більше осінньої вегетації, ніж, скажімо, для озимої пшениці. Тому оптимальні строки сівби настають для нього на 15—20 днів раніше, ніж для озимої пшениці.

Для отримання сходів і нормального розвитку ріпаку в осінній період потрібно, щоб у шарі грунту до 20 см містилося як мінімум 16—20 міліметрів продуктивної вологи.

Якщо озиму пшеницю ми можемо посіяти в сухий грунт і очікувати дощів у середині жовтня, то ріпак необхідно сіяти у гарантовано вологий грунт.

Застосовувати гербіциди краще в осінній період, ніж у весняний».

Тема виступу Анатолія ВЛАЩУКА, завідувача від­ділу первинного та елітного насінництва Інституту зрошуваного землеробства, кандидата сільськогосподарських наук — «Основні підходи до вирощування насіння зернових культур».

— Ефективність насінництва та селекції має дуже велике значення для агропромислового комплексу Херсонщини, — переконаний Анатолій  Миколайович. — Так, сорти нашої озимої пшениці мають потенціал на рівні 9—11 т з гектара, кукурудзи — 14—16 т. Система ведення насінництва в нашій області базується на дослідних станціях та дослідних господарствах. Це, перш за все, Асканійська та Миколаївська дослідні станції, а також профільні господарства «Піонер», «Каховське», «Асканій­ське», дослідне господарство «Еліта» та «Копані». Тут виробляють базове та сертифіковане насіння. Всього в області виробляється від 7 до 12 тис. т елітного насіння зернових культур. При цьому використовується досить широкий сортовий потенціал. 

З неприхованим інтересом присутні вислухали виступ Юрія КІРІЯКА, директора Херсонського центру з агрометеорології, який розповів про можливі особливості цьогорічної осені та сівбу озимих культур:

—Липень 2016 року став найспекотнішим місяцем на планеті за всі роки спостережень. І став він 14-м місяцем поспіль, який б’є температурні рекорди. Наприклад, в Мурманській області в середині серпня було зафіксовано плюс 27—29 градусів. І це в той час, як за багаторічними даними в цю пору тут настають перші приморозки. 

Як подібні тенденції відобразяться на нашій території? Перепадами температур на 10—12 градусів. Що на нас чекає далі? Скоріш за все, ця тенденція збережеться. Те, що сьогодні маємо на плюс 4 градуси вище норми, це саме ті 10—12 днів осінньої вегетації, про які сьогодні вже говорили. Зима настає трохи пізніше.

Чим це небезпечно? Тим, що в листопаді середня температура 4,4 градуса. Перепад в 10 градусів може принести неприємності саме для сільського господарства.

Що чекаємо найближчим часом? На початку вересня в область заходить перша хвиля холодного повітря, 7—10 вересня — друга і десь 20—23 вересня — третя хвиля прохолодного повітря. Ось під час цих «заходів» і будуть у нас опади. Температура впаде до 10—12 градусів вночі й до 20—22 — вдень. Але ми очікуємо, що буде ще теплий період, тобто «спека» в 25—26 градусів повинна повернутися. За останнє десятиріччя ще не було року, щоб в цей час тепле повітря до нас не поверталося. А в жовтні очікуються сер­йозні опади.

10.1

З виступу члена правління «Співтовариства виробників і споживачів бобових України» Олександра Штефанця присутні на семінарі дізналися, що дуже перспективно для нашого регіону вирощувати нут. Віталій Гавриш, заступник голови правління з регіонального розвитку «Бебко-фінанс», розповів про те, які кредити товаровиробникам може надати його фінансова установа. А завдяки головному спеціалісту Ларисі Коломієць учасники семінару довідалися про те, що 100 років тому, на початку ХХ століття, на нашу територію завезли амброзію полинолисту. Цей небезпечний карантинний бур’ян прижився і почувається в наших умовах чудово. В той же час він завдає великої шкоди сільському господарству і здоров’ю людей. Сьогодні амброзією заражена величезна площа — 276 192 га. Таке повсюдне поширення сталося через зниження культури землеробства, порушення агротехніки обробітку грунту і сівозмін. Тож способи боротьби з цим бур’яном відомі. 

Наприкінці семінару директор Інституту зрошуваного землеробства НААН Раїса ВОЖЕГОВА дала невеличке інтерв’ю нашому кореспонденту.

— Незважаючи на складні погодні умови, два мільйони тонн урожаю зернових на Херсонщині вже є. Це — непоганий результат. І все завдяки тому, що аграрії впровадили у виробництво нові високоврожайні сорти і гібриди. Є в цьому і внесок вчених, оскільки все більш сільгоспвиробників прислуховуються до наших рекомендацій, укладають з інститутом договори наукового су­проводу і сортів, і технологій, і зрошення.

Приємно, що сьогодні до нас приїжджають і дрібні фермери, беруть насіння високих репродукцій. Між іншим, до кожного фермера підхід у нас індивідуальний. Декого, особливо новачків, консультуємо безплатно. Ми щиро хочемо допомогти їм одержати високий врожай і назавжди подружитися з наукою.

Так, щоб одержати максимальний врожай, доводиться впроваджувати нові сорти і технології, зокрема зарубіжних компаній, які багато років працюють на сільськогосподар­ському ринку. Дехто вважає це непатріотичним, що патріотизм — вирощувати наше вітчизняне насіння. Але не менший патріотизм — вирощувати найкраще, зокрема іноземні зразки. Перш ніж дати зелене світло на використання того чи іншого сорту, препарату (мінеральні добрива, засоби захисту), ми тестуємо їх у себе в інституті. Висіваємо на дослідних ділянках усі перспективні сорти — і українські, і зарубіжні, аби спеціалісти могли порівнювати. Це стимулює всіх — і вчених, і товаровиробників.

До речі, розвиток кожної культури досліджується як на поливних землях, так і на богарі. Скажімо, на дослідних ділянках інституту нині вирощують 68 сортів сої — вітчизняних і закордонних. Усі вони хороші попередники під озимі культури.

Нині на Херсонщині висівають 86 сортів пшениці. Загалом це погано, бо оптимальний варіант — 30—40 сортів, але найкращих і перевірених вченими нашого інституту. Але варто згадати, що в попередні роки в нашій області вирощувалося 110—115 сортів пшениці! Тож нинішній спад — це вже прогрес.

Херсонщина — різноплановий регіон. У нас є і чорноземи, і каштанові грунти, і піщані. Маємо повний набір і за кліматичними зонами, і за випаданням опадів. Є райони, сприятливі для землеробства. Це, наприклад, Нововоронцовський район, де і чорноземи, і опадів достатньо. А є райони посушливі. Водночас у нас збереглося найбільше в Україні зрошуваних земель. А вони — гарантія врожаю. Урожаї херсонської кукурудзи, пшениці, сої на зрошенні — рівнозначні тим, що одержують на богарних землях Полтавської, Вінницької та Київ­ської областей.

На жаль, посушливість розповсюджується вже не тільки на південний регіон країни, але й на центральний і навіть пів­нічний. Глобальне потепління наступає…

Анатолій ЯЇЦЬКИЙ.

Фото автора.




Питання про землю
08.09.2016 07:58 Новости / Экономика

9

25 серпня на запитання читачів "Нового дня" відповідав керівник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Ігор Анатолійович ШАПРАН.

Протягом години, яка була відведена на проведення прямої лінії з головним землевпорядником Херсонщини, телефон майже не змовкав: дзвінки надходили з багатьох районів області. Читачі цікавилися порядком оформлення документів на право власності на земельні ділянки різного цільового призначення, просили роз’яснити особливості регулювання орендних відносин, порушували інші питання. Відповіді одержали всі.

Доброго дня, Ігоре Анатолійовичу, з Горностаївки телефонують. Поясніть, будь ласка, правову базу вирішення земельного питання при приватизації землі для обслуговування будинку в селищі (за законом — 0,15 га), якщо суміжні ділянки не відповідають цьому розміру. Одна з них більша за розміром, інша — значно менша…

— Статтею 121 Земельного кодексу України чітко регламентовано максимальну площу безоплатної передачі земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку. Якщо йдеться про село, то площа ділянки може бути до 0,25 га.  Статтею 118 Земельного кодексу передбачено, що відведення земельних ділянок у межах населеного пункту відбувається згідно з наявною містобудівною  документацією. Тобто в селищній раді є генеральний план населеного пункту. Можливо, що в селищі він буде поєднаний із детальним планом, де має бути чітко визначено вулицю, житлові будинки та площі земельних ділянок.

— У мене, на жаль, менша ділянка, а сусід має 0,18 га…

— Громадянин України має право безоплатно отримати до 0,15 га. Сусід має право взяти зайву площу в оренду або викупити її.

— А чи має право селищна рада передати мені цей «залишок»?

— Має. Це виключно її компетенція. Вам необхідно звернутися з відповідною заявою, потім це питання буде винесено на пленарне засідання ради. Якщо буде відмова, то обов’язково мотивованою, іншими словами: що буде порушено, якщо вам цей «залишок» передадуть. Якщо питання буде вирішено на вашу користь, то мають надати вам дозвіл на розробку відповідної технічної документації.

Вас турбують з Хлібодарівки Чаплинського району. Скажіть, будь ласка, як довго, на вашу думку, триватиме мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення?

— Фахівці Держгеокадастру, в тісній співпраці з експертним середовищем, розробили законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Якщо його при­ймуть у Верховній Раді, мораторій знімуть.

До вас звертається депутат Архангельської селищної ради Високо­пільського району, голова земельної комісії. Мене цікавить порядок надання двох гектарів землі для ведення особистого селянського господарства поза межами населеного пункту. Хто має право їх надавати і на кого пишеться заява?    

— Згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України, кожний громадянин України має право безоплатно отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га. Статтею 118 цього ж кодексу чітко визначений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок. Тобто спочатку слід визначитися з місцем розташування земельної ділянки, а потім звернутися до Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, оскільки саме це управління є розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення.

— За якою адресою привезти заяву?

— Місто Херсон, вулиця 40 років Жовтня, 136-А, кабінет 201. Працюємо щодня, крім ви­хідних, з 8.00 до 17.00.    

Скажіть, будь ласка, що означає термін «нормативна грошова оцін­ка землі»? Хто визначає цю оцінку, і скільки насправді може коштувати земля в Нововоронцовському районі, зокрема у нашому селі Золота Балка?

— Нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економіч­ного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Проводять нормативну грошову оцінку земельних ділянок юридичні особи, які є розробниками документації з землеустрою.

Залежить нормативна грошова оцінка від якості грунту. Щодо вартості землі у Золотій Балці, то вам краще звернутися до територіального відділу в районі, там усе детально роз’яснять.

Пряма лінія? Здрастуйте, вас турбує Людмила Наумова з Херсона. Наша дачна ділянка розташована між двома мостами у Херсоні. І ось уже 4 роки не можемо її приватизувати. Всі документи — у голови нашого садівничого кооперативу. Нам говорять, що дозвіл не дає Цюрупинський лісгосп. Хоча сусідні кооперативи вже приватизували свої ділянки. Є кадастрові номери і у наших ділянок.

— Судячи з усього, йдеться про землі лісогосподарського призначення. Постанова Каб­міну від 2009 року визначає, що вилучення земель лісогосподарського призначення дозволяється тільки за згодою уряду. Тобто треба, перш за все, дізнатися, до якої категорії земель відноситься ваша територія. Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землями саме по категоріях. Щодо кадастрового номера, то, мабуть, йдеться не про його присвоєння, а лише про визначення.

Вам краще під’їхати до нашого управління з усіма документами та разом із головою садівничого товариства. Разом й будемо розбира­тися.

Доброго дня! Телефонують з Качкарівки Бериславського району. Останнім часом – чимало розмов про емфітевзис у користуванні земельними ділянками. Що за дивне слово і що від нього чекати? Кажуть, що під нього зараз готують закон, який дозволить приватизувати будь-яку земельну ділянку…

— Емфітевзис — це право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Емфітевзис встановлюється за договором між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою (землекористувачем). Строк емфітевзису, розмір оплати, її форма, порядок та строки виплати встановлюю­ться договором.

Важливою особливістю емфітевзису є те, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Щодо закону, який дозволить приватизувати будь-яку земельну ділянку, то це інформація хибна.

Телефонують з Великоолександ­рівського району. Як депутат селищної ради хочу дізнатися про наступне. В оренді у місцевого фермера перебуває земля селищної ради. Термін оренди закінчується у грудні нинішнього року. Ми б хотіли забрати у нього цю землю, щоб передати її людям, які написали заяви і чекають у черзі на виділення ділянок у розмірі 2 гектари. Який механізм вирішення цієї проблеми?  

— Логічне запитання: а скільки втратить бюджет селищної ради за умов припинення цієї оренди? Адже, умовно кажучи, оренда — це 2000 грн., а земельний податок — лише 30 грн.

— Ми розуміємо, але дуже велика черга бажаючих отримати землю… Гроші — грошима, але ж і людям треба допомагати…

— У даному випадку на захисті прав фермера — Закон України «Про оренду землі». Там чітко сказано: якщо орендар добросовісно виконує всі умови договору, то він має переважне право на його поновлення, підстав у відмові немає. Проаналізуйте разом із сільрадою умови виконання договору, якщо будуть виявлені якісь недоліки та порушення норм діючого законодавства, то повідомте про це наше управ­ління відповідним листом із роз’ясненнями. Якщо ж орендар добросовісно виконує всі умови договору, підстав для відмови у його пролонгації немає.

А якщо він не проти розподілу цієї ділянки між бажаючими отримати по два гектари?

— Хай пише заяву про добровільну відмову від права користування землею. Закон це передбачає.

Пряма лінія? Телефонує з Високопілля Юрій Остапчук. Скажіть, будь ласка, які сьогодні норми без­оплатної передачі землі?

— Громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок державної або комунальної власності в таких розмірах:

— для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для недержавних сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходи­ться фермерське господарство;

— для ведення селянського господарства — до 2 га;

— для будівництва і обслуговування житлових будинків у сільських населених пунктах — до 0,25 га, в селищах — до 0,15 га, в містах — до 0,1 га;

— для індивідуального дачного будівництва — до 0,1 га;

— для будівництва індивідуальних гаражів — до 0,01 га.

Доброго дня! Ігоре Анатолійовичу, вам телефонують з Великоолександрівського району. Така проблема: у 2002 році батьки одержали Державний акт на земельну ділянку. Кадастрового номера немає.  Згодом цю ділянку успадкувала моя сестра, але кадастрового номера так і не одержала. Що їй робити?     

— Для того, щоб присвоїти кадастровий номер за відповідним державним актом, треба замовити в будь-якій організації, що має ліцензію на виконання землевпорядних робіт, технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки. Спеціалісти виїдуть на місце, виконають необхідні геодезичні заміри і зроблять технічну документацію, погодять її з суміж­никами, і лише потім вона потрапить до національної кадастрової системи.

Однак, спочатку ця документація робитиметься на перших власників ділянки (померлих батьків), тому перед тим треба звернутися до нотаріуса, щоб він визначив спадкоємців. Якщо сестра вже визначена спадкоємцем, то відпо­відну довідку від нотаріуса вона має додати до технічної документації. Потім знову треба звернутися до нотаріуса, який переоформить документи на нового власника.

Раджу звернутися до районного відділу Держ­геокадатру, там обов’язково допоможуть.

З Каховки турбують. Ми вляпалися в дуже сумну історію, про яку часу не вистачить розповідати. Головний підсумок такий: під різними прихованими умовами нас примусили підписати документи, зміст яких ми навіть не знали. Лише згодом з’ясувалося, що власноруч підписали генеральну довіреність на передачу чужій людині наших земельних паїв в оренду на 49 років! Що робити?

— Вихід один — звертатися до суду.

Здрастуйте! Телефонують з Киселівки Білозерського району. Скажіть, будь ласка, чи існує сьогодні який-небудь механізм переоформлення землі, яку було надано громадянину для ведення фермерського господарства, на юридичну особу?

— Слід створити фермерське господарство, а потім звернутися із відповідною заявою до розпорядника земель.

Пряма лінія? Турбують з Іванів­ського району, село Фрунзе. Поруч з нашим населеним пунктом розташовані землі Агайманського поду. Говорять, що там хочуть організувати сховище якихось дуже небезпечних відходів. Вам про це що-небудь відомо?

— Подібна інформація до управління не надходила.

Моєму чоловікові був виданий Державний акт на право приватної власності на землю без кадастрового номера, бо тоді їх ще не було. Як нам взяти цей кадастровий номер? Скільки це може коштувати?

— Присвоєння кадастрових номерів на вже приватизовані земельні ділянки при існуючому державному акті «старого зразка» відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.

Власнику земельної ділянки для отримання кадастрового номера необхідно замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у відповідній державній або приватній землевпорядній організації, яка має ліцензію на виконання таких робіт. Перелік організацій можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру або уточнити його в терито­ріальному органі Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки. Землевпорядна організація готує документацію із землеустрою, необхідну для присвоєння кадастрового номера, та файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді. Далі — звернутися до центру надання адміністративних послуг і замовити державну реєстрацію земельної ділянки.

За допомогою кадастрового номера на офіційному веб–сайті Публічної кадастрової карти громадянин зможе віднайти свою земельну ділянку, і це є свідченням того, що вона внесена до Державного земельного кадастру.

Іван Притула, село Катеринівка Великолепетиського району: хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?

Земельний податок на земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальника.

Пряма лінія? Вам телефонує Оксана Зайченко з смт. Новотроїцького. «Новий день» неодноразово писав про проблеми з пасовищами — людям ніде випасати худобу. Виявляється, що є такі села, навколо яких усі поля приватизовані. Як можна вирішити цю проблему? Чи можливе переведення ділянок в іншу категорію?

— Ні. Треба проаналізувати ті масиви, які не зайняті, і передати їх для випасання худоби в комунальну власність.

Андрій Ткаченко з Верхнього Рогачика: скажіть, будь ласка, чи є сьогодні на Херсонщині землі сільськогосподарського призначення, які зовсім не обробляються?

— Є, але всі вони включені до переліку земельних ділянок для продажу на земельних торгах права оренди на них або ж зарезервовані для подальшого виділення учасникам АТО.

Вас турбує Олександр Іванович з Нової Маячки Цюрупинського ра­йону. Орендар не хоче переукладати з власниками земельних паїв договори оренди. Ми хотіли передати наші земельні ділянки іншому орендарю. І тепер не знаємо, що робити. А тут ще й погрожують: мовляв, якщо землю три роки не використовуєш, то можуть взагалі конфіскувати…

— Це цивільно-правові відносини між орендодавцем та орендарем, в які ми не маємо права втручатися, оскільки ділянка (пай) перебуває у власності громадянина, а наше управління є розпорядником земель державної власності. Порада заявнику (якщо наявний договір оренди) — вирішувати спір у судовому порядку.

Людмила Заглада з Херсона: скажіть, будь ласка, чи треба сплачувати податок на землю, якщо на ній стоїть лише маленький кіоск?

— Звичайно, треба. Відповідно до Податкового кодексу України.

Телефонують з Великоолександ­рівського району: хто має платити за присвоєння кадастрового номера — власник земельного паю чи орендар, який користується ділянкою?

— Сплачувати повинна особа, яка зацікавлена у присвоєнні кадастрового номера та подала заявку на його присвоєння.

Зі Скадовського району телефонують: з якого часу громадянин, який викуповує орендовану земельну ділянку комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, повинен сплачувати земельний податок?

— З моменту реєстрації даної угоди.

Чи маю право на приватизованій присадибній ділянці площею 10 со­ток будувати підсобні споруди (сарай, гараж, туалет) без погодження з селищною радою, місцевим відділом архітектури?

— Будівництво будь-яких споруд здійснює­ться на підставі проекту, розробленого та погодженого в установленому законодавством порядку.

Скажіть, будь ласка, чи повинні члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована, чи платником є садівницьке товариство?

— За приватизовану землю податок сплачує власник, а садівницьке товариство сплачує податок за землі загального користування, тобто ті, які не передані у власність. Пенсіонери від податку за приватизовану ділянку для ведення садівництва звільняються.

Пряма лінія? Вас турбує Ольга Мартиненко з селища Асканія-Нова. Коли я одержувала Державний акт на право власності на землю, помітила помилку. У цьому документі була неправильно вказана моя адреса…

— Помилки в державному акті не виправляються. Крім того, державні акти не видаються з 2013 року. Слід звернутися до суду для встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Зв’язок з читачами забезпечував

Анатолій ЯЇЦЬКИЙ.




Страница 1 из 3
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 Следующая > Последняя >>