Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Четверг, 20 Октября 2016
«Море підкоряється сильним і винахідливим!»
20.10.2016 11:42 Новости / Общество

12

Минулої суботи Херсонська державна морська академія відзначила 5-річчя від дня свого утворення, 10-річчя співпраці з компанією "Maрлоу Навігейшн" і урочисто прийняла до своїх лав понад 600 новобранців.

Від морського коледжу — до європейської академії

— Сьогодні у нас надзвичайний день, — з гордістю наголошує ректор Херсонської державної морської академії, професор Володимир Ходаковський. Він стоїть у холі головного корпусу перед входом до нового навчально-тренажерного комплексу «Віртуально-реальне судно морської індустрії» разом із кількома десятками поважних гостей. — Ми маємо честь вперше в Україні відкрити подібний комплекс. Це стало можливим завдяки нашій плідній співпраці з провідною крюїнговою компанією «Марлоу Навігейшн», яка розпочалася рівно 10 років тому — в третю суботу жовтня 2006 року.

Сам навчально-тренажерний комплекс справді вражає. До його складу входить 12 лабораторій з надсучасними тренажерами і справжнім корабельним обладнанням. Тут є машинне відділення, системи динамічного позиціонування судна, сучасне навігаційне устаткування, навігаційний місток, лабораторія з надання першої медичної допомоги і багато чого ще! За допомогою комплексу всім членам команди можна навчитися злагоджено працювати в будь-яких умовах у протоці або відкритому морі в режимі реального часу.

12.1

— Я вдячний компанії «Марлоу Навігейшн» за те, що вони повірили в Україну, повірили в Херсонщину. За те, що вони інвестують в нашу славетну херсонську землю, — зазначив під час офіційного відкриття навчально-тренажерного комплексу ХДМА голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв. — Сама ця подія є прикладом успішного менедж­менту і тих сучасних підходів до освітнього процесу, які ми бачимо в Херсонській державній морській академії.

— Все для нас починалося зі співпраці з «Марлоу Навігейшн». За ці 10 років ми підняли рівень морського коледжу до академії IV рівня акредитації. Завдяки спільній роботі з іноземними партнерами нам вдалося створити найкращу в усьому Чорноморському басейні навчально-тренажерну базу. І зрештою, ми доросли до того рівня, коли можемо відкривати вже не окремі комплекси, а ціле віртуально-реальне судно, за що ми вдячні і інвесторам, і нашій державній владі, — наголосив Володимир Федорович.

За його словами, діяльність морських навчальних закладів України в напрямі забезпечення курсантів практикою і подальшим працевлаштуванням здійснюється відповідно до вимог Міжнародної конвенції про підготовку та дипломування моряків і несення вахти, яка вимагає від кожного курсанта мати плавальний стаж практики від 6 до 12 місяців на морських суднах далекого плавання в залежності від спеціальності і відповідні сертифікати з обов’язкової навчально-тренажерної підготовки. Однак через труднощі з забезпеченням стовідсоткового надання плавальної практики і працевлаштування курсантів україн­ських морських навчальних закладів на вітчизняному флоті перед ХДМА постало цілком логічне питання про підвищення якості морської освіти та наближення освітньої діяльності до європейських стандартів організації навчання курсантів відповідно до вимог Міжнародної морської організації IMO.

12.2

— Фундаментальність співпраці між нашою академією та «Марлоу Навігейшн» знайшла своє відображення в ретельності й довгостроковому підході до підготовки та відбору курсантів ХДМА для проходження практики та подальшого працевлаштування. Щорічно представники «Марлоу Навігейшн» відбирають понад 100 кращих курсантів 2—3-го курсу для участі в кадетській спонсорській програмі, яка передбачає проходження плавальної практики на сучасних суднах. А в 2011 році співпраця ХДМА з «Марлоу Навігейшн» вийшла на загальнодержавний рівень. Відповідно до укладеного договору компанія фактично стала базовим підприємством академії в питанні працевлаштування випускників, активно бере участь в реалізації проектів на базі ХДМА, спрямованих як на поліпшення якості теоретичної і практичної підготовки курсантів, так і на вдосконалення навчально-тренажерної бази. Успішна ж реалізація наших спільних проектів сприяла залученню й інших закордонних інвесторів. У період з 2011 до 2014 року відповідно до міжнародного науково-інноваційного проекту «Підготовка командного складу для торгового флоту Європи» німецьким державним фондом інвестицій і розвитку DEG спільно з «Марлоу Навігейшн» була здійснена програма фінансування розвитку навчально-тренажерної бази ХДМА, яку повністю і вчасно реалізовано, — підкреслив Володимир Ходаковський.

15 жовтня також відбулася ще одна історична для академії подія — підписання статутних документів Міжнародного Морського Кластера представниками Міністерства освіти і науки України, Херсонської ОДА, профспілки робітників морського транспорту України, компаніями «Марлоу Шипменеджмент Німеччина», «Коламбія Шипменеджмент Україна», «Марлоу Навігейшн», Міжнародним комітетом морських роботодавців (Великобританія) та багатьма іншими. Серед основних завдань Кластера — здійснення Херсонською державною морською академією підготовки моряків шляхом системного запровадження в її освітній простір ІТ-технологій передових національних і світових морських навчальних закладів, удосконалення менеджменту управління екіпажами інтернаціонального складу, продовження реалізації інвестиційних проектів, спрямованих на підготовку морських кадрів.

12.3

— Переконаний, що завдяки цьому Кластеру ми матимемо можливість і надалі отримувати інвестиції в розвиток нашої матеріально-технічної бази. Крім того, майбутні абітурієнти матимуть можливість отримувати кошти на навчання з відстрочкою платежу з кредитною ставкою не більше 3%, — наголосив Володимир Ходаков­ський.

— Не можу пригадати, коли б під час бодай якогось із моїх минулих візитів до ХДМА ми не відкривали в академії якийсь тренажер або лабораторію. Я радий, що через ті 10 років, що минули з часу мого першого приїзду до Херсона, нині я приїжджаю вже фактично у зовсім інше місто. Навіть якщо порівняти морську академію тепер і 10 років тому, це буде дві великі різниці. Що є доказом успішності нашої співпраці з навчальним закладом, — зізнався президент компанії «Марлоу Навігейшн» містер Герман Іден.

— Ми дізналися про Херсон і морську академію близько 2 років тому і одразу ж разом із нашими партнерами вирішили надати значну суму коштів для розвитку цього закладу, — доповнив виконавчий директор Міжнародного комітету морських роботодавців IMEC Франческо Гаржиуло. — А зробили ми це тому, що побачили великий потенціал випускників академії. Переконаний, завдяки нашій співпраці і IMEC, і ХДМА очікує безумовно яскраве майбутнє.

Франческо Гаржиуло також зізнався, що з нетерпінням чекає на урочисту церемонію посвяти в курсанти академії. «Це дуже захоплююче дійство», — пояснив він.

Як зауважив Володимир Ходаковський, завдяки співпраці з іноземними партнерами в розвиток матеріально-технічної бази морської академії були вкладені значні кошти. Так, 2,4 мільйона доларів склали інвестиції Міжнародного комітету морських роботодавців (IMEC), який включає велику кулькість судноплавних і крюїнгових компаній.

12.4

На вірність морю присягаю!

Церемонія урочистої посвяти в курсанти поповнення 2016 року теж була особливою. «Сьогодні ми відкриваємо нову, ювілейну сторінку «Естафети морських поколінь» Херсона, — лунає над Набережною ім. О. Федорова голос ведучого. — Ми приймаємо до лав курсантів академії та коледжу понад 600 чоловік. Це той загін майбутніх моряків, який у ХХІ сторіччі буде й надалі нести Державний прапор України по морях і океанах нашої планети та утверджувати славу Херсонської державної морської академії».

Традиційно молоде поповнення курсантів пройшло церемоніальним маршем центральними вулицями Херсона до самої Набережної. Їх колону супроводжували викладачі, батьки, рідні й численні гості. Як і в минулі роки, це дійство стало справжнім святом для всього міста і його гостей. «І це невипадково, — звернувся до винуватців свята міський голова Херсона Володимир Миколаєнко. — Як невипадково сам Херсон вважається містом корабелів і моряків. Бо сьогодні ви є нащадками цієї морської професії, яка вимагає витримки, мужності. Не можна підкорити море, стоячи на березі. Ви ж зробили перший крок у цьому напрямку. Тож у добру путь, хлопці!».

Загалом за 182 роки діяльності першого в Україні морського навчального за­кладу у ньому було підготовлено понад 50 тисяч фахівців. Серед випускників нинішньої академії є адмірали і генерали, лауреати державних премій, вчені, почесні працівники морського флоту, дипломати, державні й громадські діячі, письменники, художники, журналісти, ветерани торговельного і військового флотів. Крім того, 32 суднам присвоєно ім’я вихованців Херсонського морського навчального закладу торговельного флоту.

12.5

— Готуйтеся бути гідними слави ви­пускників минулих років нашого славетного морського навчального закладу, — це слова наказу молодому поповненню 2016 року випускників минулих років славетного морського навчального за­кладу. — Гаряче любіть свою Батьківщину, будьте віддані єдиній незалежній Україні, своєму народові, наполегливо оволодівайте морською наукою і практикою, дорожіть ім’ям моряка та корабела, з пошаною носіть це почесне звання, будьте вірними загальнолюдським ідеалам і цінностям, сприяйте дружбі народів і завжди пам’ятайте, що для кожного з нас Україна — понад усе. Любіть нашу мор­ську академію, бережіть її традиції, примножуйте її славу і честь. І завжди пам’ятайте, що саме тут ви отримали можливість стати в майбутньому до лав славетних капітанів, старших механіків, електромеханіків, досвідчених суднобудівників! Вітаємо всіх вас зі святом здійснення мрії, бажаємо попутного вітру, чистого неба, успішного плавання і щасливого повернення до рідних берегів!

Після цієї промови настала хвилююча і незабутня мить — на Набережній було зачитано текст клятви курсантів, студентів та учнів Херсонської державної морської академії. А потім курсанти-старшокурсники під барабанний бій одягають першокурсникам форменні морські комірці — символ морскої слави. Віднині вони стають повноправними курсантами ХДМА. А щоб доля, національний флот та всесвітня морська спільнота по-доброму прийняли вихованців закладу, вони прийняли обряд благословення, який відправив настоятель храму святого Миколая Української православної церкви Київського патріархату про­тоієрей Іван Фітель.

За традицією, присутні вшанували пам’ять захисників Вітчизни і славетних мореходів, котрі загинули у морських і дніпровських пучинах, покладанням квітів і вінка на води Дніпра і до меморіального комплексу на Алеї героїв Незалежної України.

Історія успіху

12.6

— Ви обрали непросту професію, обрали шлях моряка, — звернувся до молодого поповнення академії Андрій Гордєєв. — Ми зібралися тут, щоб побачити, як ви долучаєтеся до славних традицій. Море не любить слабких. Море не терпить слабодухих. Воно підкоряється сильним, сміливим і винахідливим. Тож я бажаю вам стати справжніми моряками і гордо нести звання курсанта Херсонської державної морської академії!

— Минулі 10 років були історією успіху як для вашої академії, так і для нашої компанії, — взяв слово Герман Іден. — Але ще більше це була історія успіху для всіх курсантів закладу, яких навчали, аби вони стали справжніми спеціалістами. Доказом цього є те, що випускники ХДМА ходять на сучасних суднах і здатні працювати в жорсткому середовищі міжнародного судно­плавства. За останні 10 років ми розпочали чимало спільних проектів із Херсонською державною морською академією. Цей розвиток був би неможливий без самовідданості й далекоглядності ректора Володимира Ходаковського і всієї його команди, без їхнього бажання перетворити морський коледж на те, чим сьогодні академія по праву є — одним з найкращих морських навчальних закладів України.

12.7

— Я вітаю всіх вас — амбіційних молодих людей, які, я вірю, стануть майбутнім нашої індустрії. Мабуть, як і всі тут присутні, я хочу стати свідком завершення вашого навчання в академії, щоб привітати з вашими досягненнями. І найважливіше — радісно привітати вас на борту одного з суден наших компаній-членів, — додав виконавчий директор IMEC Франческо Гаржиуло. — Ви всі зараз стоїте на цій Набережній, але труднощі для вас тільки починаються. Попереду чекає важкий, але шлях до успіху. У вас розпочнеться важке навчання, ви матимете ті чи інші проблеми і сумуватимете за вашими рідними, особливо, коли будете в морі. Але, долаючи ці труднощі, ви маєте шанс стати ще кращими, ще сильнішими. Тож ви повинні бути зосередженими на кінцевій меті — стати офіцером торговельного флоту. Викладачі намагатимуться зробити все можливе, аби допомогти вам у цьому. Але пам’ятайте, що головний результат залежатиме лише від однієї людини. І цією людиною є ви самі.R

Олег БАТУРІН.




Межа, що спонукає до поступу
20.10.2016 11:41 Новости / Экономика

11

Уперше працелюбна Тавричанка Каховського району останні півроку господарює без свого лідера — Героя України Віри Опанасівни Найдьонової, котра очолювала місцеве дослідне господарство "Асканійське" понад 30 років. Нині на календарі осінь. Час, як мовиться, підбивати попередні підсумки господарювання, робити певні висновки.

Яким був для хліборобів рік нинішній? Про це розмова кореспондента «Нового дня» з новим директором ДП «ДГ «Асканійське», сином уславленої господарки полів, кандидатом сільськогосподарських наук Віктором НАЙДЬОНОВИМ.

— Хочу зазначити, що господарювати після Віри Опанасівни дуже важко. І не тому, що в неї були свої особливі методи та важелі впливу на людей. Вона підняла планку досягнень «Асканійського» на дуже високий рівень. Саме той рівень і для мене особисто, і для всього колективу є одночасно і орієнтиром, і межею, нижче якої ми просто не маємо права опускатися.

А тепер щодо того, яким є для нас рік, що минає. Без перебільшення, дуже складним. В якому плані складним? Навесні нам здавалося, що погодні умови дали змогу зекономити на зрошенні. Насправді вийшло не так. На ділі те, що випало навесні, недовипало влітку, тобто вологи навесні було доволі, а вже влітку її бракувало. Довелося більше коштів витрачати на зрошення.

У цілому товарного соняшнику на богарі взяли по 13 центнерів з гектара. На зрошенні його вирощували тільки на ділянках гібридизації. Тут взяли в середньому по 15 центнерів на круг. Вважаю, що це прекрасний результат.

Кукурудзу зернову ще не закінчили збирати. Але сьогодні можу сказати, що врожай маємо хороший — по 101 центнеру на круг виходить.

— Яку площу займає у вас зернова кукурудза?

— 270 гектарів.

— А що можна сказати про врожай сої?

— Зібрали через дощі лише третину посіяного клину. Підсумки є доволі втішними: виходить по 35—40 центнерів з гектара. Якщо озирнутися років на 5—6, то нинішня врожайність цієї культури у нас найкраща.

— А що можете сказати про результати господарювання у тваринництві, зокрема, по надоях молока?

— Якщо коротко: минулого року мали по 7560 літрів молока на корову, а нині прогнозуємо вийти на 8000-й рубіж. Кормів на зиму для тваринництва заготовлено повною мірою, тож голодна зима нашій худобі не загрожує.

— А який результат по ранніх зернових?

— На круг вийшло близько 50 центнерів з гектара.

— Якщо порівняти цьогорічні показники з минулорічними, що виходить?

— Десь на такому ж рівні. Кукурудзи менше було, соняшнику — менше, про сою сьогодні говорити ще рано.

— Чи прижилося у вас крапельне зрошення?

— Остаточно ще сказати не можу. Але на на­ступний рік домовилися з підрядником про освоєння 10 гектарів «крапельки». Але тепер труби закладатимуться у землю на глибину 35 см.

— А що вирощуватимете на цій ділянці? Кукурудзу чи зерно?..

— Не обов’язково кукурудзу. Можна буде засівати поле і зерновими, і овочами. Зробимо — вирішимо. Скажу лише, що витрати при закладці такого зрошення немалі. Виходить, на 10 гектарах вкладаємо один мільйон гривень. Звісно, засіватиметься ця ділянка тільки високорентабельними культурами.

— А що можете сказати по сортах культур? Чи визначилися, які для вас є найбільш прийнятними?

— Використовуємо лише ті сорти, які на наших дослідних ділянках дають найкращі результати. До того ж, не один рік, а протягом трьох. Стосується це насамперед озимої пшениці. Беремо зерно з дослідних ділянок, розмножуємо і доводимо його до елітних репродукцій на полях-розсадниках, а вже потім на продаж виставляємо.

На сьогодні я можу сказати, що кращою у нас є пшениця сорту Асканійська. І я гордий з того, що цей сорт є селекцією нашої дослідної станції. Вона має найкращі характеристики з усіх показників. Середня врожайність її у нас склала 57 центнерів з гектара. Пшениця вирощується як на зрошенні, так і на богарі.

— Є ще якісь сорти, які можете рекомендувати покупцям?

— Звичайно. Це пшениці Одеська, Знахідка, Небокрай. Їх наші партнери добре знають і охоче купують.

— Певен, що і у вашому гарному, стабільному і прибутковому господарстві не обходиться без проблем. Чи, може, я помиляюсь?

— На жаль, ні. Стосується це, звичайно ж, питання оподаткування. На власні потреби тепер держава нам залишатиме лише 15% від прибутку. Плюс ввели податок на додану вартість. Він вигідний для великих корпорацій, які постачають зерно на зовнішній ринок. Тоді їм цей податок повертається. Ми ж зі своїми обсягами з ними конкурувати не можемо, тим паче, не постачаємо своє зерно на експорт. Тому держава забирає у нас цей податок безповоротно. І якщо до кінця року якісь певні пільги для сільгоспвиробників зберігаються, то вже з 1 січня вони скасовуються. Нам кажуть, що у бюджеті наступного року виділяється понад 7 млрд. гривень на розвиток села. Але той же ПДВ для держави становитиме понад 10 млрд. гривень! Питається, про яку підтримку йде мова?!

Думаю, що все це призведе до зменшення виробництва в аграрному секторі і, що головне, вдарить по малих фермерських господарствах. Для них це стане крахом!..

— І, попри все це, ви вже щось посіяли, на щось розраховуєте?

— Звичайно. Посіяли понад тисячу гектарів озимини, а всього буде 1800. В основному, пшениця, ячмінь і 600 га ріпаку. У планах — придбання потужного трактора «Джон Дір» і причіпного обладнання до нього вартістю близько 6,5 млн. гривень. Усі люди в господарстві налаштовані на працю. І я щиро вдячний їм за це, за підтримку, яку відчуваю повсякчас.

Розмову вів Анатолій ЖУПИНА.




Нова Кубань: незаможні «самодостатні»
20.10.2016 11:40 Новости / Общество

10

Процес об’єднання громад у Великоолександрівському районі згідно з Перспективним планом формування територій громад Херсонської області передбачає утворення двох потенційних ОТГ — з адміністративними центрами об’єднаних громад у Великій Олександрівці та Борозенському.

Борозенська ОТГ у разі об’єднання п’яти сільських рад (Борозенської, Новокубанської, Брускінської, Чарівненської та Чкалівської) матиме понад 4 тисячі населення. Та, вочевидь, робити помітних кроків назустріч один одному тут поки що не вдається. Одні щиро бажають об’єднуватися, але не можуть умовити сусідів долучитися бодай до процесу обговорення ініціативи, інші ж воліють перечекати — раптом все владнається й без об’єд­навчих процесів. Серед тих, кому «поспішати нікуди», й Новокубанська сільська рада. Не можна сказати, що місцевому населенню байдуже, в якому статусі жити далі. Навпаки, селяни, яких у Новій Кубані залишилося трохи більше трьох сотень, воліють більше дізнатися про державну по­літику, яка передбачає зміцнення громад. Попри суцільну кризу в усіх сферах життя, назвати цей населений пункт безперспективним якось язик не повертається. Бо ж село хоч і залишилося у вкрай тяжкому стані через відтік населення, передусім молоді, занепадає через відсутність робочих місць, велику кількість занедбаних залишених осель з напівзруйнованими перекошеними стінами та дірявими дахами. Сум навіває кількість напіврозібраних колишніх об’єктів місцевої інфраструктури, руїни колишніх фермерських приміщень. Школу та садок, щоб зберегти, тут мусили об’єднати в навчально-виховний комплекс, адже в ЗОШ сьогодні вчаться 36 учнів, а садок відвідують 8 діток. Це, власне, — головне на­дбання громади, її цінність. Сім’ї виживають за рахунок обробітку присадибних ділянок та молока, яке у них, користуючись безвихіддю, скуповують за безцінь. Паї, котрі здали в оренду і за які роками не розраховуються орендарі, приносять більше головного болю їхнім власникам, аніж прибутку.

Як виживати далі, — втомилися міркувати. Але ж, попри злиденність, вони люблять своє село і в безнадії сподіваються. Тож холодного осін­нього ранку мало не півсела при­йшло до сільського будинку культури, аби обговорити питання доцільності та перспектив об’єднання їхньої громади з сусідами. Люди поважного віку разом з молоддю, місцеві депутати та освітяни — всі, хто намагається з’ясувати для себе суть реформи місцевого самоврядування, децентралізації, об’єднання громад, бо від самого слова «реформа» багатьох тіпає. Розповісти про суть, мету та перші результати процесу об’єднання громад на теренах області та України в цілому у віддалене село приїхали регіональні консультанти Асоціації міст України в рамках Всеукраїнської акції «Децентралізаційний марафон». Зазначена асоціація органів місцевого самоврядування проводить освітню роз’яснювальну роботу серед жителів громад, які в глибинці не мають доступу до об’єктивної неупередженої інформації, бо ж у деяких оселях сьогодні немає ні те що інтернету, а й радіо чи телевізора. Попри це, люди бажають знати, що реально відбувається, що від них замовчується, аби впливати на прийняття рішень на місцевому рівні. Тож у процесі діалогу вони мали можливість висловити те, що їх турбує, що наболіло. Селяни небезпідставно бояться за долю соціальних об’єктів, що дивом уціліли в Новій Кубані. Хоча «вціліли» — поняття занадто образне та перебільшене. Судячи, приміром, з приміщення просторого, але занедбаного будинку культури, в якому гуляють протяги та можна промерзнути до кісток, крізь діряву підлогу видно землю, облуплені стіни з колись багатої ліпнини, а найцінніше — величезна картина на півстіни з зображенням усміхнених щасливих селян — залишки колишніх розкошів радянської доби, кепкують місцеві. Люди, цілком зрозуміло, бояться втратити навіть це, тож ладні терпіти й далі. «Нехай у школі 10 предметів викладає один учитель, але вона у нас є — тут на місці. Ну й що з того, що на 11 класів у цілому не набирається й 40 учнів. Доки є сільрада, школа, амбулаторія, поштове відділення — село живе», — аргументують селяни своє небажання щось змінювати. А то, мовляв, з цими «реформами» дадуть потім торбину на шию і виживай, як знаєш.

Сільський голова Олександр Фішер на запитання, що дала селу бюджетна децентралізація, погоджується, що місцевий бюджет зріс майже удвічі. Але озвучувати конкретні цифри, котрі справді справляють враження, якщо не сказати спантеличують зрослими обсягами надходжень, у «спраглому» від нестатків селі, не поспішав. Питається, чому ж таке нарощування фінансової бази приховувати від односельців і, головне, чому воно досі не позначається кардинально на покращенні сільської інфраструктури? Дивуються навіть самі селяни. Щоправда, голова місцевої ветеранської організації запевнила, що про кого на селі дбають, так це про пенсіонерів — і свята для них, і «вогники» з подарунками, і дрова, хто замерзає, і в лікарню доставлять за потреби.

Сільський голова сподівається, що зазначеного збільшення сільського бюджету буде цілком достатньо, аби надалі закривати ключові потреби Нової Кубані. Зупинити її занепад, полагодити знищені шляхи та інфра­структурні об’єкти, відновити нормальне транспортне сполучення, на яке нарікають селяни?

І все це — на противагу аргументам щодо переваг життя в об’єднаній громаді, яка отримує всі гарантовані державою повноваження та преференції! Саме це підтверджує досвід уже створених ОТГ. А ще — утворення цьогоріч 16 об’єднаних громад у нашій області, котрі отримали позитивні висновки облдержадміністрації. Сільський голова наводив безліч аргументів, що нібито свідчать про самодостатність їхньої громади й без ОТГ. Мовляв, нас все влаштовує, як є. Під час зустрічі мовчки просиділа в куточку голова Борозенської сільради Галина Кузьміна, яка ініціювала створення об’єднаної громади. Приїхала на зібрання, аби послухати новокубанців, пояснює вона. Але ні пари з вуст, бо місцевий сільський голова поставив таку вимогу. Не зрозуміло, чому він так боявся дати слово колезі, якщо настільки ратує за добровільність прийняття рішення про об’єднання. Вже після зібрання на вулиці Галину Кузьміну обступили селяни, цікавлячись думкою щодо створення ОТГ. На що вона відповіла: «Я агітувати чи вмовляти нікого з вас не буду — вирішувати вам самим і зважувати, як житимете далі, а ми будемо міркувати, як рухатися вперед». Щоправда варто уточнити, що якщо Нова Кубань відмовляється від добровільного об’єднання з Борозень­ським, то вона позбавляє права на входження в ОТГ і сусіднє Чарівне, котре не має спільної межі з Борозенським.

Серед зацікавлених, хто приїхав послухати думку сусідів, і голова Чкалівської сільради Валентина Кумпете. Її обурює, зокрема, роздутість штатів, скажімо, в держадміністраціях, де в одному кабінеті, з її слів, сидить більше працівників, аніж в апараті сільради в цілому. Мовляв, ось на кому потрібно «економити»…

Олена НЕЧИПУРЕНКО.




Утонула… посреди тротуара
20.10.2016 11:39 Новости / Криминал

Херсон — сплошная ловушка для пешеходов.

Что ни шаг, то западня

Больше ям и трещин, чем на херсонских дорогах, только на херсонских же тротуарах. Их состояние таково, что в непогоду здесь и утонуть можно. Причем сказанное — вовсе не шутка: Главное управление Госслужбы по чрезвычайным ситуациям Украины вполне серьезно уведомило о том, как женщина, проходившая после проливного дождя по улице Олешковской, ненароком шагнула в грязь, и… не смогла оттуда выбраться. Жидкая глина тянула ее на дно, и для того, чтобы освободить «пленницу», понадобилась целая команда спасателей.

А уж тех невезучих пешеходов, которые  после «знакомства» с ямами и прочими неровностями тротуаров испортили одежду или переломали руки-ноги, и вовсе несть числа. Недаром иностранцы узнают выходцев из «совка» не столько по одежде и манере поведения, сколько по взгляду: выходцы из благополучных стран беспечно глядят по сторонам, а наши непроизвольно утыкают взгляды в землю — по привычке ловушки ищут.

У семи нянек дитя без глаза

Инцидент с женщиной, утонувшей в грязи посреди тротуара даже не в каком-то глухом селе, а в областном центре, бурно обсуждался в социальных сетях. Скандальную новость информационные агент­ства разнесли по всей Украине, и не от­реагировали на нее только должностные лица в мэрии Херсона. Реагировать-то, по сути, некому. Оказывается, у нас даже на улицах несколько хозяев: проезжей частью ведает исключительно управление дорожной, транспортной инфраструктуры и связи, тротуарами — департамент жилищно-коммунального хозяйства, а междворовые проезды зачастую и вовсе ни у кого на балансе не состоят (из размышлений начальника того самого дорожного управления Алисы Вербицкой). А у семи нянек, как водится, дитя без глаза. Тем более, что руководство городского ЖКХ пребывает под следствием по подозрению во всякого рода коррупционных делишках — ему вообще не до ям на тротуарах.

Хотя они уже «переросли» категорию мелких неприятностей и являются проб­лемой — глубокой, как пропасть где-нибудь в Гималаях. Ведь если проезжую часть в Херсоне все эти годы еще кое-как латали, то в капитальный ремонт тротуаров практически не вкладывались (не принимая в расчет, конечно, центральный проспект Ушакова и улицу Суворова). Отсюда и последствия: квадратный метр ровного асфальта или плитки в пешеходной зоне встречается не чаще, чем мишки панды в зооуголке херсонского гидропарка. Если кто-то из предпринимателей выкупает в многоэтажках магазин или кафе, он оплачивает укладку плитки либо рядом с торговой точкой, либо во всем квартале — на том благоустройство и заканчивается. Да к тому же, уровни между разными участками тротуаров зачастую тоже выходят разные: эдакий слалом, непосильный человеку с палочкой или инвалиду-колясочнику. А это и небезопасно, и неправильно.

Единый подход к пешеходным зонам

К реанимации многострадальных херсонских тротуаров требуется единый подход. В этом уверены и лидеры местных общин.

— С тротуарами в Херсоне — беда, — соглашается председатель Днепровского райсовета областного центра Владислав Кондратов. — Районные советы не имеют ни полномочий, ни средств, чтобы их ремонтировать. Да это и не нужно. А нужна единая муниципальная программа восстановления уличных пешеходных зон. Следовало бы провести их инвентаризацию, установить, на каких участках они прежде всего нуждаются в ремонте, выделить из бюджета конкретные суммы для выполнения работ и определиться с их сроками. Но ничего этого, к сожалению, нет.

Так вы еще не тонули посреди тротуара? Не беспокойтесь на этот счет — у вас все еще впереди. Как-никак, вы живете в Херсоне: городе, где сюрпризы встречаются прямо под ногами. И пережить такую встречу удается не всем.

Кирилл ФОМИН.




Страница 1 из 3
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 Следующая > Последняя >>