Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Четверг, 02 Марта 2017
«Старих шин у нас вистачає!»
02.03.2017 12:55 Новости / Общество

12

Фраза, винесена у заголовок, прозвучала на засіданні круглого столу "Про запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення", скликаному керівництвом обласної ради, Асоціацією фермерів і землевласників України, народним депутатом України Юрієм Одарченком. Майже двогодинна дискусія закінчилася одноголосним спільним закликом: «Ні — продажу землі!». Чому ж такі категоричні фермери і депутати усіх рівнів? Чого бояться? Чи, може, не хочуть у Європу?..

 У Європу прагнуть усі без винятку, однак продати найдорожче, що у них є і що, зрештою, їх годує — землю — не поспішають. Для цього Україна не «дозріла». Та й чи розумно це — спродатися на земельних торгах до цурки і вмити руки? Не люди, які працюють безпосередньо на землі, а центральна влада поспішає «з сотками на торг».

— Ми не хочемо пікетувати і перекривати дороги, але ми, аграрії, хочемо працювати і розбудовувати економіку нашої країни. Доки не будуть прийняті відповідні законодавчі акти, які дозволять створити земельний банк, який дасть можливість людям продавати свою землю без спекулятивних і корупційних схем, доти ми не підтримаємо ринок землі, — зазначив головуючий на засіданні круглого столу заступник голови Асоціації фермерів і землевласників України, депутат обласної ради Леонід Кириченко.

— У мене є інформація про те, що колишній глава Адміністрації Порошенка, доволі відомий Ложкін, очолює агентство, яке готує до продажу 10 мільйонів гектарів державної землі, — повідомив перший заступник голови обласної ради Василь Зеленчук. — І це буде першим кроком до масового її розпродажу в Україні. Це люди, котрі не бачать себе в цій країні і для них головне — якомога подорожче продати цю країну і виїхати куди подалі!

— Через 10—15 років нафта не буде головним утримувачем валюти, — зауважив голова облради Влади­слав Мангер. — Це буде земля, яка годує всю планету! Ми, можна сказати, сидимо на скарбах! І не маємо права продавати своє багатство — землю, яка є майбутнім для наших дітей, онуків і правнуків. Ми просимо в Європи нових траншів, однак забуваємо про те, що Україна входить до трійки лідерів з вирощування зернових, а за корисними копалинами Україна сьогодні — перша в Європі. Друга після нас — Німеччина, яка відстає вдвічі. Але Німеччина стала економіч­ним лідером в Європі, а ми за рівнем економіки перебуваємо нижче Албанії. Тому не треба чекати допомоги від Європи чи Америки, потрібно самим будувати свою державу.

— Ніхто не звернув увагу на те, що скоро ми, фермери, самі відмовимося від землі, — застеріг присутніх голова Горностаївської районної орга­нізації фермерів  Іван Чейпеш. — Спочатку державну землю продадуть, потім зрошення продадуть під виглядом реконструкції і реформування насосної станції Каховського магістрального каналу. І вода коштуватиме стільки, як зараз електроенергія! І тоді ми не зможемо обробляти нашу землю. Я не проти продажу землі, але продажу цивілізованого. Щоб були земельні банки, у яких фермер зможе взяти кредит під 3% річних, заклавши свою землю, потім викупити її… А так… Будьте уважні! — закликав присутніх степовик.

Інша, не менш важлива тривога у Василя Дудки — голови асоціації фермерів Нижньосіргозького району: «Є земельний пай, коштує він, скажімо, 500—1000 доларів за гектар. Ну одержить продавець цієї землі 4 чи 7 тисяч доларів. Це гроші, які в житті людини нічого не змінять. А далі що? У нас є приклади «чорного» продажу землі в сусідньому Акимівському районі Запорізької області. Люди продали пай за 80 тисяч гривень. Через півроку гроші закінчаться. Питання: що потім робити з цим населенням? Дуже болюче питання! З огляду тільки на це я категорично проти продажу землі».

Народний депутат України Юрій Одарченко наголосив на тому, що землею мають володіти люди, котрі на ній працюють, а не монополісти. Парламентар пообіцяв зробити все від нього залежне, аби не допустити всенародної трагедії під безневинною назвою «вільний продаж землі».

— Наша головна мета — усіляко підтримати вітчизняне сільське господарство і створити пристойні умови для людей, які працюють у цій галузі та живуть на селі, — наголосив народний депутат.

Керівники фермерських господарств степового краю подякували очільнику облради, усьому обласному парламенту за розуміння їхньої позиції, яка знаходить підтримку не лише на півдні України, а й у всій державі. Їхнє рішення тверде і не підлягає обговоренню: продовжити мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення на 5 років — аж до завершення земельних реформ. А там поживемо — побачимо!

Таку обережність учасників засідання, з огляду на заповзятливість доморощених латифундистів, можна зрозуміти: поспішний вільний продаж землі — це добровільний шлях у рабство, повернутися з якого навряд чи комусь вдасться. І це не емоції…

Фермери краю виступили за недопущення прийняття законопроекту «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», одним із авторів якого став народний депутат від Херсонщини Сергій Хлань та його однодумці. Цього ініціатора законопроекту теж запрошували на засідання, та так і не дочекалися…

Херсонці проти поспішного обігу землі на догоду «грошовим мішкам» і звернулися до всіх обласних рад України підтримати їх.

Звернули увагу фермери та депутати і на проблеми зрошення.

— Херсонщина знаходиться майже в таких же кліматичних умовах, як штат Каліфорнія у США, — повідомив присутнім голова облради Владислав Мангер. — Так от: економіка цього штату — шоста у світі! І передовсім тому, що там проводиться правильна політика щодо зрошування земель. Такої уні­кальної області, в якій є одразу два меліоративних канали — Каховський магістральний і Північно-Кримський, в Україні немає! У проекті було закла­дене зрошення на площі 1 мільйон 100 тисяч гектарів. Такої цифри ми ніколи не досягнемо, але 500—600 тисяч гектарів можна поливати. Та для цього потрібно розробити стратегію розвитку меліорації, а не обмежуватися голими деклараціями. Херсонщина — це клондайк на теренах нашої України.

Із висловленою думкою учасники круглого столу погодилися, висловивши і власні міркування з цього приводу. Тут справді риторики — через край, а конкретики явно не вистачає.

Ще одне, не менш гостре питання, ніж вільний продаж землі, який у парламенті й уряді іменують завуальовано «обігом», це легалізація робочих місць сезонних працівників, котрих фермери залучають до вирощення і збирання врожаю.

Роботодавці стурбовані тим, що через «за­бур’яненість законодавчого поля» передбачені «космічні штрафи для фермерів за неофіційне працевлаштування сезонних працівників». Як бути? Пропозицій було чимало, а до спільної згоди так і не дійшли.

Шкода, що своєї позиції не висловив директор обласного центру зайнятості Євгеній Єрашов: із невідомих причин він залишив зібрання, навіть не попрощавшись. Мабуть, проблеми сезонної зайнятості в рамках українського законодавства для нього не важливі.

— Практично одноголосно прийняли продовження мораторію на ринок землі, як мінімум на 5 років, — сказав, коментуючи підсумки засідання круглого столу, Леонід Кириченко. — Мораторій має тривати до того часу, поки не будуть прийняті відповідні законодавчі акти, які дозволять створити земельний банк. Банк цей дасть можливість людям, котрим земля не потрібна, продавати її без спекулятивних і корупційних схем.

Щодо легалізації робочих місць, то тут обставини складніші. Є багато питань і суперечок. Сьогодні людям невигідно йти працювати офіційно, бо безробітні отримують відповідні виплати з Центру зайнятості населення і мають певні субсидії, які допомагають їм вижити у цей складний час. Коли ж вони підуть працювати офіційно, залишаться і без виплат, і без субсидій. Питання дуже складне і ставить в нерівні умови і сільгоспвиробника, і сезонних працівників, і державу в тому числі. Так, держава може мати додаткові надходження, фермер може потрапити під штрафні санкції, які приведуть до збанкрутіння, а працівники залишаться без додаткових дивідендів.

— І що робити?

— Пропозицій з вирішення цього питання, як ви чули, було декілька. Одна з них — ввести податок із гектара, який потім буде розроблятися згідно з проектом сівозмін. Одна культура — один податок, інша — другий… І потім вже адміністрація, фіскальні служби мають виробити свою методику щодо вирахування цих податків, — висловився з цього приводу Леонід Кириченко.

На думку фермерів, варто повернути (хоча б на певний період) норму 2002 та 2003 років, коли сезонні працівники взагалі були звільнені від оподаткування, а велися лише статистичні дані. Однозначно потрібно щось вирішувати в цьому році, оскільки невирішення даного питання може повністю зірвати сільськогосподарський сезон.

— Ми звертаємося до обласної ради, щоб вони ініціювали розгляд цього питання в Кабміні, Верховній Раді, Адміністрації Президента. Інакше сільськогосподарський сезон буде зірваний. А ми будемо вимушені вдаватися до кардинальних дій на захист своїх прав та прав наших людей. Але цього не хотілося б, — підвів риску заступник голови Асоціації фермерів і землевласників України.

Василь ПІДДУБНЯК.




Як мер Херсона втік з тарифної сесії
02.03.2017 12:55 Новости / Общество

Протягом останніх тижнів тему № 1 — маршрутний тариф в Херсоні — не використав хіба що ледачий політик. Так вже в нас повелося: на "соціалці" піаряться. От і минулого тижня херсонські депутати, схоже, переплутали сесійну залу з якимось іншим місцем. Позачергове засідання скликали заради єдиного питання — маршрутного, як саме те звучало, сказати складно, бо сесія так і не відкрилася. Та про все по-черзі.

Ранком середи, 22 лютого, перед Херсонською міською радою зібрався пікет. Про акцію багато що говорять, закидаючи непрозорість, бо закликала людей на неї одна з по­літичих сил — з біл-бордів кричущого змісту в різних районах міста. Але як би там не було, мітинг зібрав декілька сотень херсонців, і на ньому, крім популістських гасел, звучали й слушні думки: немає за що платити 5 гривень без якості послуги, перевізники не надали чесних розрахунків, рішення про підвищення тарифу непрозоре. По тому учасники акції, до речі, більшість — пенсіонери (молодь у Херсоні чи то пасивна, чи то не довіряє політикам, які скликали акцію), попрямували до великої зали міськвиконкому, де мала розпочатися сесія. Всередині ви­явилося немало поліції, а ще, кажуть, членів одного з громадських формувань. Утім, цього помітно не було, бо замість того, щоб навести лад у місці, де мало прийматися важливе рішення для громади, правоохоронці спокійно спостерігали за хаосом. Відверто шкода було людей похилого віку — їх використали відомі в місті провокатори, серед яких, на жаль, виявилися й депутати. «Діячі» підняли гвалт у залі, а один із тих, хто називає себе акти­вістами, і взагалі… видерся на стіл, певно, удавши з себе месію. Шоковані городяни аж затихли. Ну а горе-оратора зупинив голос з трибуни. Один із депутатів оголосив, що у Херсоні пахне перевиборами. Верховна Рада зареєструвала проект постанови про позачергові вибори міського голови, документ подав колишній соратник Володимира Миколаєнка — нардеп-«батьківщинівець» Юрій Одарченко. Як стало відомо пізніше, проект розглядається в одному з парламентських комітетів. Сам же очільник міста, чи то під впливом неочікуваної новини, чи через те, що доступ до обох дверей виявився закритий його ж виборцями, втік із зали через чорний хід. Ну а сесія так і не розпочалася — не було кворуму. На пленарне засідання з’явилися аж 24 обранці — менше половини депкорпусу. Зараз у Херсоні діє маршрутний тариф 3 гривні, адже рішення виконкому про підняття вартості проїзду до 5 гривень призупинив суд. Частка «при» могла б в цьому питанні зникнути, якби відбулася сесія. Але, схоже, у міськраді так і не змогли знайти золотої середини між піаром і конструктивом, тому вийшло, як завжди. 

Марина САВЧЕНКО.




На забудовників має бути управа
02.03.2017 12:54 Новости / Общество

Незаконне будівництво або з грубими порушеннями норм на вулицях обласного центру викликає закономірний шквал невдоволення городян. Обурення виливається в акції протесту, публічне руйнування парканів та блокування роботи будівельної техніки. Щоразу воно виникає там, де зухвалість забудовників переходить межу здорового глузду. Забудова примітивними халабудами парків, спотворення історичного цент­ру міста, спорудження генделиків посеред дитячих майданчиків та на пішохідних зонах стали вже не винятком з правил, а нормою. Наскільки законним є будів­ництво, докопатися вдається через раз, обурюються громадські активісти. А тому вирішили створити своєрідний дорадчий орган, який би контролював забудови.

 

Обговорити за круглим столом питання його створення для взаємодії громадськості та органів виконавчої влади з питань дотримання законодавства в архітектурно-будівельній сфері мали на меті його організатори — громадські ради при ОДА та при херсонському міському голові. До діалогу запросили представників управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а також департаменту містобудування та землекористування міськради, представників депутатського корпусу, аби встановити дієвий контроль за найбільш соціально значущими об’єктами будівництва з дотримання будівельних норм та правил, запобігти шкоді оточуючому містобудівному середовищу, заборонити забудову паркових зон та історичного центру, розміщення об’єктів архітектури в охоронних зонах інженерних мереж, знищення зелених зон МАФами та ринковими містечками, а ще звернути увагу на жахливий стан території, прилеглої до торговельного цент­ру (після банкрутства господарів тепер належить банкові), що на вул. Суворова. Через критичний рівень просадки грунтів виникає необхідність витрати бюджетних коштів на відновлення благоустрою.

Зі слів голови громадської ради при ОДА Валерія Гурківського, серед проблемних питань містобудування — затяжне будівництво на місці кінотеатру «Україна». Вже зараз виникають питання щодо ймовірного транспортного перенавантаження прилеглих ділянок центральних вулиць Ушакова, Потьомкінської та бульвару Мирного з введенням об’єкта в експлуатацію. Цікавить, чи передбачені тут заходи на випадок пожежної небезпеки та інших надзвичайних ситуацій? Інший об’єкт, до якого прикута увага, — забудова в охоронній зоні пам’ятки «ЮНЕСКО» пам’ятника Джону Говарду.

— Всупереч заявам, що на цьому місці не ведеться будівництво, а згідно з декларацією нібито триває лише реконструкція будівлі, городян цікавить кінцеве призначення споруди (торговий центр чи багатоповерхівка), яка фактично дедалі розростається, — зазначає Гурків­ський. — Крім того, в місті давно рекламується продаж квартир у «Говард-плазі». Навіть примітивний вагончик-прорабську на зазначеному будмайданчику перетворили на… офіс з продажу нерухомості. Після численних скарг і збурення громадськості, чи насправді був виданий припис про призупинення робіт і чи виконується цей припис та ким контролюється? Адже управління ДБК почало реагувати на незаконне будівництво лише після втручання громад­ськості. Також херсонців цікавить, чи відповідає споруда елементарним будівельним нормам та проектним рішенням?

На перехресті вулиці Миру та Берислав­ського шосе триває забудова зеленої зони, де замість обумовленої автостоянки на 15 місць будується чи то мотель, чи то супермаркет. Вражає жахливим станом так і не демонтована незаконно збудована посеред Центрального ринку з виходом на вул. Потьомкінську п’ятиповерхова споруда без виділення земельної ділянки та дозвільних документів на будівництво. Окрема болюча тема — майновий комплекс пляж «Лілея»: чи погоджувалася проектна документація та чи приймався він у експлуатацію? Сьогодні через відсутність відповідної документації комплекс нібито підлягає знесенню.

Відповіді на деякі питання намагався дати начальник управління з питань державного архітектурно-будівельного нагляду міськради Рос­тислав Маршак, який назвав колосальні суми накладених штрафів на незаконних забудовників, однак сплачена їх лише незначна частина. А також поскаржився на те, що нинішнє лібералізоване законодавство дає численні поблажки недобросовісним забудовникам. Серед больових точок назвав, зокрема, незаконну забудову МАФами вул. Миру. Обіцяв розібратися і з засиллям ларків біля головного входу до обласної лікарні, які затуляють фасад цієї історичної будівлі.

Олена НЕЧИПУРЕНКО.




Чонгарці вимагають звіту
02.03.2017 12:53 Новости / Общество

22 лютого зала Чонгарського будинку культури була переповнена. Люди навіть в проходах стояли. Жителі Чонгарської сільської ради зібралися на сходку, щоб обговорити конфлікт, що стався в ніч з 12 на 13 лютого між бійцями 34-го батальйону і учасниками "блокади" Криму.

Насамперед ведучий Федір Пиринець запропонував згадати, чим жив Чонгар останні три роки. За допомогою проектора присутні подивилися відео з мітингами протесту. Згадали чонгарці 2014 рік, коли по селу каталися російські БТРи. Згадали, як дали російському агресору відсіч, змусивши відійти від Чонгара на кордон з Кримом. Було також продемонстровано відео позачергової сесії сільради і сходки громадян в Атамані з приводу порушення «аскеровцями» законодавства, коли вони безпідставно затримували громадян і проводили стрільби біля населених пунктів.

Після перегляду депутат сільради Валерій Коблюк розповів про звернення чонгарців у різні інстанції з проханням вирішити проблему з «блокадистами».

Глава райдержадміністрації Олександр Воробйов почав з питання: «Чи є в залі ті, хто хоче дестабілізації?». Почувши багатоголосе «Ні!», Олександр Степанович поставив ще кілька питань, але ось з останнім прогадав. «Чи вважаєте ви, що ра­йонна влада нічого не робить для Чонгара?» «Так!», — почув він із зали. А після цього десятки голосів кілька разів прокричали голові РДА «Ганьба!».

А ось Костянтину Цимбалу, командиру 2-ї роти 34-го батальйону, який двічі пройшов АТО і брав участь у штурмі табору «блокадистів», чонгарці кричали «Слава герою!» і аплодували стоячи. За зразкову службу сільський голова Галина Коваль нагородила Костянтина і його побратимів грамотами.

Начальник Генічеського відділу поліції Андрій Лещенко висловив свою, як він уточнив, суб’єктивну думку, що військові вчинили правильно хоча б тому, що, завдяки їхнім діям поліцейські змогли вилучити арсенал зброї. Координатор «блокади» Ленур Іслямов оцінку діям військових давати не став і коротко розповів про історію кримських татар. Також він вибачився за дії «аскерівців», коли вони конфліктували з місцевим населенням. А ще сказав, що кілька учасників «блокади» вже написали заяви про зарахування до ЗСУ. Кілька разів Ленур Іслямов повторив, що українська влада не підтримує учасників «блокади». Мав на увазі він, напевно, вище керівництво, адже той же Олександр Воробйов активно їх підтримує, навіть запропонував чонгарцям діяти з «Аскером» спільно.

В кінці сходки чонгарці зажадали від правоохоронців відзвітувати через пресу про експертизу вилученої у «аскерівців» зброї.

Андрій БЕЙНИК.




Страница 1 из 3
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 Следующая > Последняя >>