Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Четверг, 06 Апреля 2017
У нас з Білоруссю міцні зв’язки
06.04.2017 12:18 Новости / Общество

13

Про шляхи взаємовигідної співпраці між Україною та Білоруссю, а також про дружні взаємини між регіонами обох держав розповів 29 березня під час візиту на Херсонщину Генеральний консул Республіки Білорусь у м. Одесі Володимир Чехлов. Після робочої зустрічі з головою Херсонської облдержадміністрації Андрієм Гордєєвим Володимир Чехлов дав у «Новому дні» прес-конференцію на тему: «Актуальний стан та перспективи розвитку торгово-еконо­мічних відносин та гуманітарних зв’язків Республіки Білорусь та Херсонської області України». Йшлося про давні зв’язки обох країн, торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво, можливості міжрегіональної співпраці, зокрема, започаткування співробіт­ництва Міжнародного аеропорту «Херсон» з білоруською авіакомпанією «Белавіа». Серед пропозицій з білоруської сторони — виконання якісних ремонтів на автошляхах Херсонщини, постачання сумішей та матеріалів для таких робіт. На вигідних умовах кредитування Білорусь може запропонувати тролейбуси для оновлення херсонського міського електротранспортного парку та автобуси. Таку співпрацю вже успіш­но налагодили в м. Дніпрі. Модернізація дерево­обробної галузі в Білорусі дозволяє вивести на український ринок конкурентоздатну продукцію відповідної якості. Зі слів Генерального консула, вже зараз стабільним попитом в Україні користується білоруська побутова техніка «Атлант», яка вийшла на європейський ринок завдяки високим стандартам якості. Активно постачаються в Україну нафтопродукти. Товарообіг між нашими державами за останні 2 роки зріс у 2,3 раза, а от лідером у показниках експорту залишається таки Україна. Вагома його частка — це томати, соуси, олія та продукти від вилучення соняшникової та соєвої олій (шрот), які використо­вуються в Білорусі для вирощування поголів’я великої рогатої худоби. 

Херсонщина пропонує вигідні умови для відвантаження овочів та фруктів завдяки розвитку транспортної інфраструктури, у т. ч. річковими шляхами. Взаємовигідна співпраця можлива і в галузі туризму між обома державами. Тому міжрегіональне партнерство є взаємовигідним. Ринки товарів обох держав вигідно конку­рують один з одним. Серед пріоритетів залишається співпраця в логістичному та транс­порт­ному напрямах (авіа, залізничному, автомобільному та водному сполученні, перевалці вантажів).

Зі слів Генконсула, меж не існує між нашими державами в галузях охорони здоров’я та освіти. Потужний прорив білоруської медицини в сфері трансплантології дозволяє виконувати «складні операції швейцарської якості за білоруськими цінами». Налагоджуються міждержавні обміни фахівців у різних галузях.

Володимир Чехлов назвав корисним продовження та відновлення втрачених зв’язків між містами-побратимами, а також зміцнення їх на рівні діаспор. Важливим аспектом міждержавного спілкування, відкритості, популяризації взаємних зв’язків — економічних, політичних та культурних — прес-секретар Посольства Республіки Білорусь в Україні Герман Пузирний назвав спілкування між засобами масової інформації обох держав.

Олена НЕЧИПУРЕНКО.




Горизбирком нарушил закон?
06.04.2017 12:18 Новости / Общество

В феврале в Олешках стартовала процедура отзыва городского головы по народной инициативе. В ходе ее реализации представители общественности собрали 1399 подписей и, в соответствии с законом, передали их в городскую избирательную комиссию для проверки. Но дальше дело не пошло — горизбирком вынес решение о невозможности проверить подлинность подписных бюллетеней. Такие действия членов комиссии, по мнению представителей инициативной группы, являются превышением должностных полномочий и препятствованием в осуществлении избирательного права граждан. Об этом они заявили во время пресс-конференции.

— Горизбирком фактически перетянул на себя полномочия горсовета, — утверждает юрист Эльзара Абхаирова. — 24 марта он принял постановление о прекращении народной инициативы по отзыву мэра Дмитрия Воронова. Это неправильно. Процедура отзыва прописана в Законе «О местном самоуправлении в Украине». В нем говорится, что решение об отзыве принимается на собрании избирателей. А непосредственно отзыв осуществляет горсовет по представлению территориальной избирательной комиссии.

По словам председателя инициативной группы Александра Сидоренко, избиратели дали однозначную оценку городскому голове Дмитрию Воронову. Намерение об отзыве, по его мнению, обусловлено нерациональным использованием бюджетных средств градоначальником. Мол, большинство закупок товаров и услуг им проводится по завышенным ценам — от элементов системы уличного освещения до продуктов питания для детских садов.

Избиратели бесстрашно проявили свою гражданскую позицию, уверена депутат горсовета Нина Шпачинская. Она отметила: даже необходимость предоставления персональных данных не отпугнула горожан, недовольных действиями мэра. «Власть, которая пришла под знаменами борьбы с коррупцией, должна действовать безупречно. Но люди этого не почувствовали, — заявила Нина Васильевна. — И если комиссия не позволит отозвать такую власть, это станет вопиющим неуважением к избирателям с ее стороны».

Члены инициативной группы задекларировали намерение обратиться в судебные инстанции с требованием об отмене, по их мнению, незаконного постановления горизбиркома. Также они хотят просить центральную избирательную комиссию дать соответствующую оценку действиям горизбиркома. При этом понимают, что могут создать настоящий прецедент в украинском государстве: случаев отзыва руководителей органов местного самоуправления в нашей стране еще не было.

Андрей СОКОВ.

P. S. Херсонский окружной административный суд отказался рассматривать исковое заявление уполномоченного представителя инициативной группы по сбору подписей за отзыв олешковского городского головы Дмитрия Воронова, в котором тот оспаривает постановление горизбиркома о прекращении народной инициативы. Служители Фемиды приняли решение вернуть заявление истцу, поскольку такое дело находится в юрисдикции местного общего суда как административного по месту нахождения избирательной комиссии.




Нижньосірогозький плацдарм
06.04.2017 12:17 Новости / Экономика

11

Землеробам Херсонщини поки що гріх скаржитися на "небесну канцелярію". За даними Укргідрометеоцентру, на кінець березня у більшості районів степового краю 10-сантиметровий шар ґрунту був визначений як "добре зволожений". Це дає підстави сподіватися на запроектований урожай. Втім, сказане не стосується тих господарств, які через матеріальну скруту, а то й елементарне агрономічне неуцтво до недопустимого спрощують технології вирощування усіх сільськогосподарських культур. Наслідки цього невігластва можна побачити скрізь.

Не виняток — і віддалений Нижньосірогозький район. Тут можна побачити соняшникові «плантації» (здебільшого фермерські), де й досі на муміфікованих штурпаках застигли головки соняшника з дитячий кулачок завбільшки.             

— Хіба це діло, коли ті ж фермери беруть із гектара по 3—5 центнерів соняшнику? — зауважує за­ступник директора СТОВ «Новопетрівське» Микола Шмигирівський (на фото), вправно ведучи автівку зволоженими недавнім дощиком польовими дорогами. — Так і хочеться запитати: нащо ти брав ту землю в обробіток, нащо ти її мучиш?.. Головне — він же землю свою рідну не жаліє! От і сіє після соняшнику пшеницю, потім знову соняшник або ж узагалі соняшник по соняшнику…

Зупиняємося біля поля, вкритого зеленою попоною озимої пшениці. Посіви — хоч на обкладинку глянцевого журналу знімай! І можна було б знімати, якби не вимушений збій трудового ритму.

— За чим зупинка? — запитує Микола Павлович у механізаторів.

— Земля на соняшники налипає — мокро… — відповідають.

— Тоді переходьте на рапс. А підсохне — повертайтеся…

Видно, що у сільгосптоваристві люди розуміють одне одного з півслова, і навіть техніка їх «розуміє». А таке буває, погодьтеся, тільки у істинних господарів!

Погожий ранок, переходячи у день, знову зіпсувався. Сірі хмари, перечіплюючись через недалекі звідси знамениті скіфські кургани Огуз і Козел, ніяк не «розродяться» дощами, а дощі не завадили б…     

— Ми з моря погоди ніколи не чекаємо, — наголошує хлібороб од Бога, якому б давно пора і найвищу державну нагороду дати, Микола Шмигирівський. — Усі без винятку посіви перезимували благополучно: вся озимина збереглася.

— Озимий клин великий?

— Чималий! Маємо 1, 9 тисячі га озимої пшениці, 900 — рапсу, трошки ячменю, а загалом виходить близько трьох тисяч… Майже всю озимину підживили, давши кож­ному гектарові посівів по центнеру карбамідних добрив, бо без поживи який урожай навіть на парових попередниках?.. Як рекомендує агрономічна наука і підказує багаторічний досвід, в оптимальні строки обробимо посіви від бур’янів, шкідників і хвороб.

Звертаємо увагу на те, що у «Новопет­рівському» рапс на такому ж почесному місці, як і головний хліб українського півдня — озима пшениця. Запитуємо напряму:

— Миколо Павловичу, а чи не обернеться сьогоднішній високоліквідний, а отже, і прибутковий рапс завтрашньою бідою?

— Деякі «знахарі» від землі твердять, що рапс виснажує землю. Це все дурниці! Я завжди говорив і зараз кажу: виснажує землю не рапс і навіть не соняшник, а безголовий керівник. Є ж проста формула урожайності. Перше: чого культурна рослина не любить? Конкурентів! Конкурент — це бур’яни. Врожаю не жди, якщо на квадратному метрі поля росте 6 соняшників і 180 рослин бур’янів. Є ж закон переважаючих рослин. Друга складова — шкідники, третя — хвороби. Навіть школярі знають, що без обробки полів від бур’янів, шкідників і хвороб доброго врожаю не жди. Будуть такі соняшники, які ви бачили на фермерському полі…

При цьому Микола Шмигирівський не вважає хімікати панацеєю від усіх «бід вселенських».  

— Візьміть пар. Одна справа тримати його в чистоті за допомогою хімікатів, інша — за допомогою ґрунтообробних знарядь. При механічній обробці площ від бур’янів земля «дихає», і бактерії у ній працюють як слід. 

СТОВ «Новопетрівське» — обласний взірець сучасного, без колишньої (нерідко тупоголової) вказівки згори, ведення землеробського підприємництва. Сказане стосується і сівозмін, які батькові й синові Шмигирівським (а Шмигирівський-молодший, Павло Миколайович, — керівник товариства) доводиться коригувати, відступаючи від прописаних у приписах із агрономії норм.

— Повернемося до того ж рапсу, — пропонує заступник директора СТОВ. — Після збирання рапсу (а він коситься першим) у полі ніякого бур’яну немає. Тому слідом за комбайном іде дискова борона. Боронування у два сліди, потім культивація. І все! Сіємо пшеничку — виходить не гірша, як на парових площах. У рапсу, до того ж, короткий період вегетації, а у підсумку 3 місяці земля відпочиває. І що б там не було, а після рапсу мінімум по 40 центнерів пшениці з гектара на богарі одержимо.

Нині, у цю гарячу весняну пору, вдатних господарів землі Шмигирівських — Миколу Павловича і його сина Павла Миколайовича — не примхлива погода непокоїть, навіть не «плаваючі» все вище і вище ціни на пальне, мінеральні добрива і засоби захисту посівів від шкідників і хвороб, як «справедливі» цінові «паритети» на вирощений урожай. 

Тому можна зрозуміти праведне обурення керівників «Новопетрівського».

— Скільки вже можна те українське село обдирати! — обурюється Микола Шмиги­рівський. — Де ж справедливість? Ділки-посередники нашу рідну пшеницю продають «за бугор» по 600 американських доларів за тонну, а у нас, виробників, скуповують її за безцінь, вважай, по 110 доларів. Це що, нормально? Це дуже ненормально! Можна ще якось зрозуміти, коли б на нас держава наживалася, а то ж звичайні спекулянти, які, може, й не знають не те що як пшениця росте, а й чим зерно пахне!

…Надвечір земля, де «буксували» сівалки, підсохла, і частина техніки, яка підживлювала посіви ріпаку, знову повернулася на пшеничний лан. Роботи залишилося наче й небагато, але ж не відкладати її на завтра?

У СТОВ «Новопетрівське», заснованому і керованому Павлом Миколайовичем і Миколою Павловичем Шмигирівськими, відкладати на завтра те, що можна сьогодні зробити, не прийнято, особливо ж — навесні. Такий у них неписаний закон, конституція хліборобська така, якщо на те пішло.

Василь ПІДДУБНЯК,

Анатолій ЖУПИНА.




Где доступные лекарства?
06.04.2017 12:16 Новости / Медицина

С 1 апреля на Херсонщине, как и повсюду в Украине, должна была заработать правительственная программа "Доступные лекарства". В ее рамках наша область уже получила порядка 14 млн. гривен на оплату стоимости препаратов для сердечников, больных бронхиальной астмой и сахарным диабетом 2-го типа. Определены около 100 фармацевтических заведений, которые могут подключиться к электронному реестру больных, имеющих право на такую льготу. Однако еще ни на одном здании аптеки не появилась специальная эмблема, указывающая на то, что именно здесь можно обменять рецепт с заветным штампом «бесплатно» на упаковку жизненно необходимых пилюль. И неизвестно, когда появится. То есть доступные лекарства пока остаются… недоступными.

— Мы уже участвовали в нескольких программах по отпуску льготных препаратов: «Оранжевая карта», «Терапия плюс» и др. Технически готовы работать и по программе «Доступные лекарства» — компьютер с подключением к интернету для доступа к реестру имеется, — поясняет заведующая аптекой № 14 Голой Пристани Ольга Черкашина. — Но Минздрав Украины до сих пор не обеспечил перечнем препаратов, которые будут отпускаться больным бесплатно. Нет и данных от производителей об их оптово-розничных ценах. Не заключен и договор с Центром первичной медико-санитарной помощи, на основании которого будем работать.

О ценах на препараты разговор отдельный. Наличие госпрограммы и бюджетного финансирования под нее вовсе не означает, что любые препараты по выбору пациента будут отпускаться бесплатно. Ведь снадобий для лечения одного и того же опасного недуга существует целая линейка. Государство же намерено финансировать приобретение лишь самого дешевого препарата отечественного производства. За все остальные по-прежнему придется выкладывать деньги из собственного кармана — разве что со скидкой. Таковы условия новой программы.

— Если пациент, чья фамилия внесена в электронный реестр, желает купить не дешевый отечественный, а импортный препарат, его цена снижается на ту сумму, в которую обходится отечественный аналог. Иначе говоря, если вы не хотите ездить на «Запорожце», а намерены пересесть на «Мерседес», государство вам оплатит только цену «Запорожца» — остальное доплачивать вам самим, — привел образное сравнение руководитель Госслужбы лекарственных средств и контроля за наркотиками в Херсонской области Владислав Данько.

Сергей ЯНОВСКИЙ.




Страница 1 из 4
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 Следующая > Последняя >>