Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Четверг, 13 Апреля 2017
Я тебе породив, я тебе і вб’ю…
13.04.2017 13:36 Новости / Криминал

Ця історія шокувала всю Україну, і, певно, її ще довго переповідатимуть у різноманітних ток-шоу про людські збочення і трагедії — на жаль, сенсація. Страхіття з тих, що не побачиш у кіно і в книзі не прочитаєш, сталося на Херсонщині, на Каховській ГЕС. Минулого тижня «Новий день» вже розповідав про дивне самогубство на греблі: молодий чоловік вбив себе і малолітнього сина, стрибнувши з ним… у нікуди. Але чому він прийняв таке рішення, адже у будь-якого вчинку має бути ні, не виправдання, але мотив, причина? 

…Вони були родиною понад 10 років, виховували сина. Село Чорнянка на Каховщині. Тут ніхто не може нічого поганого сказати про Сєрових. І він, і вона працювали, дитина завж­ди доглянута. Хлопчик ріс вихованим, брав активну участь у житті школи, і це завжди підтримували батьки. Різниці у ставленні до дитини педагоги не помітили навіть тоді, коли Артурчикові тато з мамою розлучилися (так буває, згасли почуття, побут зруйнував родину, та мало що могло статися). І чоловік, і жінка продовжували приходити до школи, виконуючи все, що належить нормальним батькам. Чому 32-річна Оксана вирішила розлучитися, люди не розуміли, та що там говорити про чужих — рідна мати не могла збагнути, чому враз розпалася міцна родина. Можливо, тому цілком нормально ставилася до того, що розлучені все ще мешкали в одному будинку: може, помиряться? Але миритися, принаймні надовго, вони не могли. Оксана нікому не розповідала, але всі ці 10 років Сергій випробовував її нерви — спалахував через кожну дрібницю і виходив скандал, так, на рівному місці. І що найгірше — чоловік постійно погрожував накласти на себе руки, скільки разів вона його з зашморгу витягувала, пляшку з пальним і сірники ховала, але, неначе у страшному сні, все повторювалося знову і знову… «Коники викидати» не припинив, навіть коли подала на розлучення. І тільки тепер вона вирішила зізнатися матері, якого тирана терпить поряд і як втомилася жити у постійному напруженні.

Шокована стара була категоричною: «дочко, та він неадекватний, треба тікати!». Втекти далеко вона не могла, зібрала перші-ліпші речі, забрала сина й подалася до батьків. Сергій такого, звісно, стерпіти не міг: одразу відігрався на одязі, який не встигла забрати колишня. Все, що було, згріб до купи і підпалив, певно, в такий дивний спосіб чоловік чи то сподівався позбавитися пам’яті про родину, якої більше немає, чи то прагнув помститися тій, що кинула його, наче якийсь непотріб. Як би там не було, але вже ледь не на ранок він прибіг до будинку Оксаниних батьків і благав її повернутися, клявся, що все купить, замість того, що спалив. Але жінка була непохитною: так, він їй не ворог, їх об’єднує продовження — їхній син, який так любить батька, і вони мають спілкуватися, жити ж разом, як родина — ні, вистачить, натерпілася. Скільки разів Сергій просив Оксану, ніхто того не знає, але люди бачили, як чоловік возив колишню на роботу і за сином — таке нетипове розлучення. При цьому, кажуть, існувало рішення суду, де чоловікові дозволено зустрічатися з сином лише у визначені дні тижня, але, схоже, режим той діяв більше на папері, ніж у житті.     

…Того недільного ранку ніщо не віщувало біди. Батько забрав сина, говорив, везе на ринок, у Нову Каховку, щоб одягнути на весну. За кілька годин Сергій зателефонував колишній і попередив, що поки не може повернути  малого, бо вони у справах ще заїхали у мікрорайон. Які то були «справи», жінка дізнається вже незабаром і несамовито кричатиме від жаху. Десь опівдні Сергій знову подзвонив і випалив Оксані моторошне зізнання: вони з Артурчиком зараз на мосту, на ГЕС, і за мить стрибатимуть… Жінка намагалася вмовити колишнього, якого не раз рятувала від смерті, не робити дурниць. І просила, і плакала, і кричала, але той був непохитний. Слухавку вихопив батько Оксани, але тестя Сергій і слухати не став, просто відправив того під три чорти, і зв’язок обірвався…

Охоронець режимного об’єкта — Каховської ГЕС — не міг бачити того, що сталося, бо місце для самогубства чоловік обрав глухе, в районі шлюзу, де ні машин, ні людей, яке не проглядається звідти, де сидить сторож. Просто чоловік почув різкий хлопок, ніби щось впало, вдарившись об воду, і крик чи радше нетривалий зойк, може, й дитячий… Охоронець одразу зрозумів, що хтось стрибнув із греблі, й миттю набрав 102.

Оксана з сусідом летіли на машині до ГЕС. Орієнтиром стала поліція, люди в формі вже були на місці, жінка одразу зрозуміла: таки сталася біда. І моторошна картина — на цегляній огорожі лежали два мобільних, Сергія та Артурчика, картуз колишнього і коробка з конструктором «Лего»… Любив збирати. Доки працювали водолази, Оксана відчайдушно бігала узбережжям, все шукала сина: навіть якщо батько таки виконав те, чого прагнув, син же міг врятуватися, не піти на безглузду задумку, втекти врешті-решт… Та надії виявилися марними, за дві години з Дніпра дістали і старшого, і молодшого Сєрових. Як зазначили фахівці, в обох не було жодних шансів вижити. Гребля 20-метрова, стрибнувши вниз з такої висоти, людина б’ється об воду, непритомніє від больового шоку і одразу потопає. Але чому він, батько, так вчинив: якщо тобі набридло жити, навіщо тягти за собою ні в чому не винну дитину, найріднішу в світі людину?

Психолог Ольга Цілинко вважає, що у чоло­віка не просто були явні проблеми з психікою, він мав нестандартні погляди, де відбувається підміна цінностей.

— Скоріше за все, він просто не сприймав сина як окрему особистість. Грубо кажучи, ти — це і є я, а себе я вбиваю. Звести рахунки з життям Сергій, з усього видно, вирішив, щоб помститися дружині: не хотіла бути зі мною, так не буде в тебе ні мене, ні сина, бо це ж я, — припускає фахівець.

Також психолог вважає, що однією з найсер­йозніших проблем, і не лише в даній ситуації, є те, що жінка тихо терпить знущання, нікому не розповідаючи про домашнього тирана. Можливо, Оксана не все до кінця сказала про своє життя з Сергієм, не факт, що чоловік не розпускав руки, а, можливо, і малого ображав. Між іншим, назавжди таємницею так і залишиться те, що ж відбулося в останні хвилини життя батька та сина. Як вони стрибнули? Що він сказав малому перед їхньою смертю? Фахівець наголошує: неможливо за кілька хвилин вмовити дитину отак взяти й піти з життя, у сектах на це витрачають місяці, там діє спеціальна програма «обробки». А тут — рідний батько просить померти? Можливо, з колишньою дружиною по телефону Сергій розмовляв, відійшовши подалі від малого, і той не чув (інакше міг би, дійсно, втекти від божевільного батька), а потім просто повернувся, вхопив хлопчика за руку і — кінець… На останньому відео зі шкільного новорічного карнавалу важко не помітити: Артур худорлявий хлопчик, аж занадто на свій вік (кілька днів тому йому виповнилося 10), тож батько міг вхопити його, як горобця…

У селі, де жили загиблі, хлопчика самогубцею не вважають, бо помер він з волі батька. Як відомо, найстрашніші гріхи — самогубство та вбивство. 36-річного чоловіка лихий поплутав вчинити одразу два…

Марина САВЧЕНКО.  




Кардиостимуляторы закончились
13.04.2017 13:33 Новости / Медицина

В Херсонском областном кардиодиспансере полностью исчерпался запас кардиостимуляторов для установки пациентам с нарушениями сердечного ритма. При этом потребность в них никуда не делась: спасительных приборов уже сейчас ожидают 3 пациента. А через несколько недель их может стать еще больше.

Стоимость самого дешевого кардиостимулятора в Украине составляет 25—27 тысяч гривен. По закону, их установка проходит по категории неотложной помощи и финансируется из госбюджета. Однако, начиная с 2016 года, Минздрав Украины еще ни разу не выделял диспансеру ни денег на закупку кардиостимуляторов, ни их самих. Об этом «Новый день» писал 26 января 2017-го в публикации «Убийцы из Минздрава», и тогда же был обнародован прогноз — до конца марта имеющийся в распоряжении херсонских кар­диохирургов запас критически важных приборов исчерпается. Так оно и вышло.

— Кардиодиспансер обратился за помощью к народным депутатам Украины от Херсонщины, руководству областного совета, департаменту здравоохранения Херсонской облгосадминистрации.  Только в облсовете пообещали рассмотреть возможность выделения бюджетных средств на эти цели по итогам I полугодия. Но больных обещания помочь им завтра не устраивают. Ведь они до этого «завтра» могут просто не дожить, — сокрушается главный врач кардиодиспансера Олег Мазуряк.

Кардиостимуляторы в свободной продаже на украинском рынке медтехники имеются. Сами пациенты купить их для установки могут, но далеко не у каждой семьи хватит на это денег. Ведь стои­мость компактного приборчика, напомним, эквивалентна минимальной пенсии украинца за 2 года или же равна минимальной зарплате за 8 месяцев!

Подготовил Сергей ЯНОВСКИЙ.




Івано-Франківськ — місто для життя
13.04.2017 13:32 Новости / Культура

2

Провінційний Івано-Франківськ із сталого образу "брами в Карпати" завдяки команді ентузіастів перетворюється на найкреативніше місто України.

Новина про заплановане відкриття у Києві громадського ресторану Urban Space не пройшла непоміченою в Івано-Франківську. Адже саме тут був створений перший в Україні подібний заклад, що працює на засадах соціального підприємництва і більшу частину своїх прибутків спрямовує на фінансування соціальних проектів для розвитку міста. Франківський Urban Space неодноразово визнавався одним із кращих ресторанів країни, а його засновники також втілили у життя й інші оригінальні проекти, які не мають аналогів в Україні.

«Правильні віруси» від «Теплого міста»

«Ми з друзями переїхали до Франківська з Києва після кризи 2008 року, яка в столиці відчувалася значно більше, ніж тут. Почали відкривати кафе, але на третій рік нам стало затісно. І я зрозумів, що треба або їхати на інші амбітні ринки, або розпочати якісь зміни тут. Ми почали вивчати, як розвиваються міста, соціум. Виявилося, що якість життя в певному місці вимірюється не тамтешньою владою, а, швидше, якість влади вимірюється якістю суспільства і його розвитку. Коли є баланс у трикутнику «бізнес — влада — громадянське суспільство», відбувається найкращий розвиток. І саме цього ми вирішили досягти», — згадує співзасновник урбаністичного проекту «Тепле місто» і ресторану Urban Space Юрій Филюк.

З Юрієм ми зустрічаємося в кондитерській на «стометрівці» — так у Франківську називають бульвар на центральній вулиці Незалежності. Він охоче погодився поділитися власним досвідом, незважаючи на брак часу. Адже Юрій — не лише відомий громадський активіст, а й успішний підприємець-ресторатор і засновник цілої низки популярних і сучасних ресторанів міста, в яких ніколи не бракує відвідувачів: «Fabbrica», «Говорить Івано-Франківськ» та інших.

Крім концептуальних ресторанів, активісти «Теплого міста» почали активно розвивати велокультуру, розробляти візуальний стиль свого міста, правила впорядкування вивісок на будівлях, проект реконструкції центральної вулиці Грюнвальдської, яка повинна перетворитися на комфортний простір з лавками, велодоріжками і зеленою зоною.

— Ми не претендували на фінансування з бюджету міста, а від початку об’єднали навколо себе 46 підприємців і оголосили про створення платформи «Тепле місто», що поставила перед собою за мету інте­гральний розвиток у Франківську за цілою низкою напрямів: розвиток сучасної освіти, мистецтва, нова економіка, урба­ністика, спорт, мобільність і т. п. А головний наш продукт — це, власне, ті трансформаційні процеси, які ми «вмикаємо» через залучення різних гравців до реалізації наших задумів. Тобто трансформація самого суспільства, — розповідає Юрій.

За його словами, «Тепле місто» від самого початку принципово визначило свій шлях — бути поза політикою: «Для нас важлива консоліда­ційна роль у місті й суспільстві. Політика ж є фактором, який розділяє, принаймні сьогодні. Крім того, ми принципово нікого не критикуємо і не боремося з проблемами напряму. Натомість концентруємо свою увагу на створенні нових продуктів — продуктів завтрашнього дня — і нама­гаємося давати сучасні рішення. Приміром, ми розробили проект щодо вивісок, і будь-хто з підприємців може подати свої заявки. Наш дизайнер і архітектор безоплатно розроблять їм макет, за яким вони зможуть виготовити собі нову вивіску. Приємно, що з’являється все більше сучасних гарних вивісок уже без нашої участі. Я впевнений, що років через 5—7 суспільство «перезавантажить» місто природним шляхом, через усвідомлення нової культури, нових стандартів. Наше ж завдання — запускати в суспільство «правильні віруси», щоб вони доходили до якоїсь критичної маси, а далі вже вмикалися б незворотні процеси».

Жодного супротиву ініціативам «Теплого міста» не було. Більше того, місцеві підприєм­ці висловлювали зацікавлення ними. «Справа в тому, що часто люди роблять щось негарно не через те, що вони якісь погані, а тому що їм ніхто не показує прикладів, як це може бути, — додає Юрій. — До речі, й ми від початку робили ставку на підтримку з боку саме бізнесу, а не влади, щоб максимально від останньої не залежати. Це було нескладно, оскільки ми принципово не влізаємо в політику і не критикуємо владу: критиків і без нас вистачає. Ми свідомо зайняли безконфліктну позицію. Звісно, що для громадських організацій, які, приміром, займаються антикорупційною діяльністю, такий шлях неможливий. Проте, на наш погляд, завжди можна вибудовувати розумну стратегію взаємодії і співпраці».

Головною метою активісти «Теплого міста» бачать входження Франківська до топ-10 найпрогресивніших міст світу. І вважають, що для цього є всі підстави, достатньо лише створити якісно організоване міське середовище, комфортне і зручне для його жителів, та розвивати Івано-Франківськ як місто «з теплим ставленням, теплими людьми і відносинами».

2.1

Дім для Сірка

Жителі Херсонщини, котрі вперше потрапляють до Франківська, спостерігають значно меншу кількість бродячих собак на вулицях. Не один рік тут діє благодійна організація «Дім Сірка», яка займається цією проблемою. Як стверджує її голова Наталя Когут, вирішити її найбільше заважає місцева влада, яка взагалі мало звертає на це уваги.

Тема собак під час нашого перебування на Франківщині також порушувалася на сесії Верховинської райради. «Приспання тварин в Україні заборонено. Але водночас притулків для собак не буде, гроші на них ніхто не даватиме. А щоб боротися з проблемою, необхідно, як і раніше, зібрати пару осіб, купити пігулки (з отравою), змішати з м’ясним фаршем, кинути собачкам і потім мирно піти їх закопати. Так зараз робиться, як би хто що не казав», — зазначив один із депутатів Верховинщини.

Аналогічну точку зору мають і деякі їхні колеги з Каховської міськради. Як уже повідомляв «Новий день», пропозиції місцевих активістів вирішити проблему шляхом стерилізації собак, утримання притулку і придбання спеціального крематорію наштовхнулися на цілковите нерозуміння депутатського корпусу і його небажання виділяти на це кошти.

— Каховські депутати порушують закон. Адже виділення коштів на стерилізацію тварин і послуги з їх відлову, а також поховання померлих собак у спеціально відведених для цього місцях, не право, а обов’язок органів місцевого самоврядування, — наголошує Наталя Когут.

За її словами, Івано-Франківська міськрада виділяє близько 450 тис. грн. на рік на проведення цих робіт місцевому комунальному підприємству. Проте основну роботу коштом благодійників виконує БО «Дім Сірка». Називає вона і вартість відлову одного собаки: у Львові це обходиться в середньому в 2,3 тис. грн., в Луцьку виїзд однієї машини коштує 800 грн., а у Франківську — 700 грн. «Проте ми за раз можемо взяти до 4 собак. Приплюсуйте сюди кошти за наркоз і стерилізацію, тож вийде, що з відловом кожен собака «обійдеться» у 1100 грн. Що ж стосується ідеї каховських активістів з приводу придбання крематорію, то вона хороша і фактично спрямована на заробляння коштів, адже послугами цього крематорію можуть скористатися сусідні населені пункти. Однак треба зауважити, що так просто його вам не продадуть. І все знову ж таки впиратиметься в депутатів вашої міськради, адже спочатку доведеться ухвалити рішення про місце розташування крематорію, отримання спецдозволів і т. п. Усе це не так просто. Та й сам крематорій обійдеться від 6 до 15 тис. євро разом з навчанням і встановленням — в залежності від обсягу біоматеріалу, що він вироблятиме», — додала Наталя.

Не тільки «брама в Карпати»

Дуже високо розцінює діяльність громадських активістів і міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. «Крім «Теплого міста», у нас є власні програми і мікрогранти від міста, — розповів він. — Так, кожна з громадських організацій має можливість виграти грант у 50 тис. грн. для реалізації власних проектів. Торік 13 з них отримали ці кошти».

Очільник Франківська говорить, що прагне зробити місто цікавим для приїжджих і комфортним для місцевих жителів. «Моя програма так і називається «Івано-Франківськ — місто для життя, — пояснив він. — Так, назовні ми дійсно є «брамою у Карпати». Але ми хочемо, щоб ті, хто їдуть у гори, якомога надовше затримувалися у нас. Для туристів ми торік відкрили оглядовий майданчик на ратуші, активно відновлюємо і освітлюємо історичні пам’ятки. А після Великодня і до осені практично щотижня у нас проходитимуть різноманітні фестивалі, включаючи міжнародний «Карпатський простір», на який приїдуть гості з країн усього карпатського регіону. Для залучення туристів ми першими в Україні встановили різдвяну ялинку з 3D-ілюмінацією, що вже дало свої результати: всі ресторанчики і готелі взимку у нас були забиті, зросли і прибутки бізнесу, і надходження до бюджету.

Олег БАТУРІН.

Херсон — Івано-Франківськ — Верховина — Херсон.

P. S. Що об’єднує жителів Гуцульщини і Херсонщини? Як проходить децентралізація на Франківщині? Про це читайте в одному з найближчих номерів «НД».

Матеріал підготовлено в рамках Програми національних обмінів за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США).




Новости спорта
13.04.2017 13:31 Новости / Спорт

Sport

Важка атлетика

"Срібло" з чемпіонату Європи

Срібним призером чемпіонату Європи з важкої атлетики у хорватському Спліті став скадовський спортсмен Дмитро Чумак. Міг наш атлет поборотися і за перемогу, але у третьому підході до штанги (у ривку) не зміг підняти над собою 178 кг. Із результатом у 174 кг Дмитро отримав «малу» бронзу. А ось у поштовху Чумаку не було рівних. Він удостоївся «малого» золота з результатом 214 кг.

У підсумку Чумак і Малігов показали однаковий результат за сумою двоборства по 388 кг, але росіянин випередив українця за рахунок меншої власної ваги.

Гандбол

Гра на рівних, але без очок

Херсон приймав матчі першого фінального туру другого етапу чемпіонату України з гандболу серед жіночих команд суперліги. У гості до місцевої «Дніпрянки» завітали «Галичанка» зі Львова та ужгородські «Карпати». Підопічні Михайла Милославського у грі з діючими чемпіонками — львів’янками — не стали економити сили перед відповідальною зустріччю з «Карпатами», а дали «Галичанці» серйозний бій. Перший тайм наші дівчата взагалі виграли 13:11. Однак після перерви багаторазові чемпіонки України (а в цьому сезоні ще й бронзові призерки Балтійської гандбольної ліги) поступово почали доводити свою перевагу і врешті-решт перемогли «Дніпрянку» — 26:20.

Щоб мати шанси поборотися за «срібло» у цьому сезоні, наступного ігрового дня херсонкам слід було вигравати у «Карпат». Однак дуже вже багато сил було витрачено у попередній грі. У підсумку — поразка, хоч і за рівної гри — 18:21. В останній ігровий день «Галичанка» подолала «Карпати» — 23:21. По суті, розподіл призових місць вже за­здалегідь відомий. Нині «Галичанка» має 42 очки, на 8 очок менше у «Карпат» (34), ще на 8 менше у «Дніпрянки» (26).

Футбол

Перша перемога «Таврії»

Сімферопольська «Таврія» здобула свою першу домашню перемогу в чемпіонаті України з футболу серед аматорів. Підопічні Сергія Шевченка у Бериславі на стадіоні «Машинобудівник» впоралися з МФК «Первомайськ» — 2:1.

Ще в першому таймі господарям вдалося провести результативну атаку — ударом головою відзначився Дмитро Осіпов. На 70-й хвилині «Таврія» подвоїла свою перевагу — постарався Дмитро Жиганов, технічно перекинувши через воротаря суперників.

Кінцівка зустрічі була схожою на сценарій до гостросюжетного трилера. На 90-й хвилині гості скоротили різницю у рахунку. Тільки-но «Таврія» розвела м’яч із центра поля, то отримала ще один гол у свої ворота. Однак суддя побачив порушення правил первомайського футболіста проти сімферопольського воротаря. Отже, 2:1 — перемога «Таврії».

Підготував Максим ЛОЗОВИЙ.

Второй сезон подряд — лучший

Приз «Лучший молодий футболист года» второй год подряд получил 21-летний воспитанник херсонского футбола, а ныне полузащитник донецкого «Шахтера» и сборной Украины Виктор Коваленко. Награждение состоялось после матча премьер-лиги Украины между «Шахтером» и одесским «Черноморцем».

Следует отметить, что в голосовании приняли участие болельщики, спортивные обозреватели ведущих СМИ и журналисты издания Sport.ua. Именно по инициативе последнего издания и проводится определение лучшего молодого игрока сезона. На этот раз Коваленко уверенно обошел киевского динамовца Цыганкова и игрока ПСВ Зинченко.

Определились полуфиналисты

В прошлую субботу состоялись матчи третьего тура розыгрыша кубка Херсонщины им. А. Ладычука. В трех из них гости одержали уверенные победы: хлебодаровский «Колос» одолел «Скадовск» — 5:1, с таким же счетом чулаковская «Фортуна» победила чернобаевский «Колос», а СК «Каховка» — нижнесерогозский «Тарпан» — 6:0. Встреча между командами АФК «Архангельское» и «Дружба» (Новониколаевка Высокопольского района) не состоялась.

Таким образом, в полуфинал, который состоится 2 мая, вышли хлебодаровский «Колос», СК «Каховка», новониколаевская «Дружба» и симферопольская «Таврия».

А финальная игра состоится, по традиции, в День Победы, 9 мая.

Соб. информ.

Фатальна остання хвилина

Фатальною виявилася четверта хвилина компенсованого часу в матчі 24-го туру чемпіонату України серед команд другої ліги для футболістів новокаховської «Енергії» проти маріупольського «Іллічівця-2». Гол, забитий господарями на 94-й хвилині, став вирішальним. Поєдинок завершився з рахунком 3:2 на користь маріупольців.

Після цього «Енергія» має в активі 28 очок і розділяє 9—11 місця в турнірній таблиці з «Тепловиком» (Івано-Франківськ) та «Іллічівцем-2».

Горностаївський «Мир» посідає 7 місце. У його активі 32 очки.

Наступну гру «Мир» проведе 14 квітня у Хмельницькому проти місцевого «Поділля», а «Енергія» 17 квітня прийматиме миколаївський «Суднобудівник».

Вл. інформ.




Страница 3 из 3
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 Следующая > Последняя >>