Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Четверг, 20 Апреля 2017
Варварський закон підписано
20.04.2017 09:16 Новости / Общество

14

Минулоріч біосферний заповідник "Асканія-Нова" прийняв понад мільйон туристів. І не лише з України. Це рекорд. А от як буде цього року, не відомо. Адже виїзні екскурсії до цілинного степу заборонив Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі)", прийнятий Верховною Радою 7 лютого. Науковці сподівалися, що недолугий нормативний акт не пропустить Президент, наклавши на нього вето. Але Петро Порошенко таки підписав закон. І заборона степових екскурсій не найбільше зло у ньому.

 

Закон унеможливив проведення будь-яких біотехнічних заходів на території заповідників: викошування травостою, зокрема, для створення протипожежних смуг, постачання води тваринам, які мешкають на цілині, тощо. А ще за цим документом із заповідних територій мають прибрати всі огорожі, так би мовити, заради наближення до максимально природних умов. У біо­сферному заповіднику «Асканія-Нова» 38 км парканів. Що буде з червоно­книжними тваринами, якщо зникнуть огорожі, його директор Віктор Гавриленко і уявити боїться. У заповіднику найбільша в Україні колекція коней Пржевальського, у степу живуть бізони, олені — копитні просто розбіжаться…   

— Провокація дуже глибока, вона спланована. Перш за все Володимиром Борейком, котрий став поза­штатним радником народного депутата Биріва, і тому одночасно було три законопроекти, де вкинуто одне і те ж з однаковими наслідками. Розрахунок такий: один із законопроектів пройде. Цей був зареєстрований ще у квітні 2015-го. Як кажуть, приспали пиль­ність, а коли ми займалися науковими звітами у листопаді-грудні, ніколи було дивитися. Вони пройшли по першому читанню і вкинули його на друге. Чому юридичне управління Верховної Ради, роблячи висновок на друге читання, не написало, що при­йняття цього закону викличе правову колізію, оскільки законопроект не узгоджено з іншими законодавчими актами? Я їм написав: ви зробили, шановні, дуже велику помилку. Її треба виправити і негайно, — зазначив директор «Асканії-Нової», кандидат біологічних наук, член Національної комісії у справах ЮНЕСКО Віктор Гавриленко.

Керівник заповідника наполягає: аби не сталося непоправного, нар­депи мають внести поправки у закон. Низку пропозицій він вже відправив до Комітету Верховної Ради, який за­ймається питаннями екології та природних ресурсів. Зо­крема, науковець пропонує розширити поняття ре­гульованої зони заповідного режиму а також вилучити зі скандальної ст. 16 час­тину про заборону біотехнічних заходів і окремо про заборону механізованого викошування трави. Відповіді з парламенту поки що немає. Тим часом у заповіднику не знають, як викону­вати закон, який вступить у дію вже влітку, бо в ньому явні протиріччя.

— Відкриваємо ст. 19 «Про природно-заповідний фонд України». Там написано, що якщо Україна є стороною міжнародних угод, то діє міжнародне законодавство. Великий Чапельський Під зареєстрований офі­ційно як водно-болотяне угіддя між­на­родного значення, яке охороняється Рамсарською конвенцією, і у нас є такий сертифікат. Тому цей закон неможливо виконати. Прийняття закону ще раз показало негативне ставлення до науки як такої взагалі в країні. І це нас дуже турбує. Бо нас футболять на міжнародному рівні і далі футболитимуть, бо ми плюємо на науку, — підсумовує Віктор Гавриленко.

Марина САВЧЕНКО. 




Весна сподівань і звершень
20.04.2017 09:15 Новости / Экономика

13

На Благовіщення йшов дощ… Голова правління СТОВ "Мрія" Білозерського району, заслужений працівник сільського господарства України Леонтій Новак — оптиміст за натурою. Знатний і мудрий хлібороб упевнений, що Україну з нинішньої ситуації можна вивести за 3—4 роки. Що для цього потрібно? Вірити у людей, не красти і не брехати.

— І не обов’язково читати «Капітал» Карла Маркса! — кидає на ходу Леонтій Миколайович і пропонує побувати на полях агрофірми.

Лише на Великдень у степу стояла така тиша, що було чути, як щебече птаство у сусідній області. А то все — щоденне напруження за ущільненим графіком: підживлення озимини, підготовка ґрунту, сівба ярих…

Глобальне потепління, яке все відчутніше дається взнаки, змушує хлібороба відходити від узвичаєних століттями строків польових робіт, передовсім — сівби.

— Десь останніх 5 років осінь припізнюється, — говорить керівник «Мрії». — Дощі, які колись ішли в серпні, зараз — аж наприкінці вересня, коли оптимальні строки для сівби ріпаку — початок першого місяця осені. Довелося йти на чималі витрати — вмикати зрошення і робити вологозарядкові поливи. Зате посіяли ріпак вчасно, він вчасно зійшов, перезимував добре і зараз — у відмінному стані! Те ж саме — і озима пшеничка… 

— Озимий клин у нас займає близько тисячі гектарів, — долучається до розмови кандидат сільськогосподарських наук Олексій Новак, син Леонтія Миколайовича. — Основна культура тут традиційна — озима пшениця. Практикуємо сорти одеської і херсонської селекцій, які в наших посушливих умовах дають найвищі врожаї — Бунчук і Херсонська остиста. Яким буде цьогорічний урожай — не беруся загадувати, але перспективи на нього не гірші, ніж у кращі роки. Як буде далі — не знаємо. Правда, є така народна прикмета: якщо на Благовіщення йшов дощ, то до травня ще три дощі випаде. Будемо вірити!

Земля у «Мрії» не лише доглянута, а й не голодна. На все про все господарство вже внесло у грунт 200 тонн мінеральних добрив, витративши на їх придбання чималі кошти. Добре, що хоч не позичені… Батько і син Новаки, як і механізатори Олександр Гінкул і Микола Фардей, сподіваються: «Без хліба не залишимося…».

13.1

Що найбільше тривожить селян посушливого півдня — це ціна на воду для зрошення. А зрошуваний клин у «Мрії» чималий — 1300 гектарів.

— Торік у господарстві п’ять «Кубаней» працювали на поливі, а як в цьому році будемо поливати — не знаю, — розводить руками Леонтій Новак. — Якщо торік за кубометр води ми платили по 70 копійок, то зараз, кажуть, буде удвічі дорожче. Такою дорогою водою поливати не будемо!

Зауважимо, що це говорить керівник одного з кращих господарств у Північному Причорномор’ї! А як бути тим, у кого, як у народі кажуть, ні за плечима, ні перед очима?..

Зрозуміло, що за будь-яких обставин у СТОВ «Мрія» необробленим не залишиться жоден клаптик землі. До речі, усі власники земельних паїв, які здали їх в оренду товариству, заздалегідь переуклали нові договори саме з «Мрією». А це свідчить про те, що люди довіряють землю не балаболам і заїжджим авантюристам, а справжнім господарям. Таким, як батько і син Новаки.   

Василь ПІДДУБНЯК,

Анатолій ЖУПИНА.  




Потерянные секреты принесли в редакцию
20.04.2017 09:15 Новости / Криминал

Отрадно, что есть еще у нас люди, которые не стремятся присвоить найденную вещь, а стараются вернуть ее по назначению. Вот и в редакцию газеты "Новый день" — очевидно, с той же целью — принесли найденную флешку. Когда ее открыли (надо же было определить владельца), стало понятно, почему электронный накопитель информации доставили именно в редакцию.

На флешке оказался внушительный набор заготовок полицейских документов, касающихся оперативно-розыскной деятельности, в том числе и тех, которые имеют гриф «секретно». Помимо различных меморандумов и справок, там были данные о развращении несовершеннолетней девочки с указанием фамилии и адреса, отчеты об опросах криминальной разведки, номера мобильных телефонов подозреваемых. А также рапорты оперуполномоченного, протокол допроса свидетеля, касающийся громкого дела 8-месячной давности, о котором писал «Новый день». Возможно, ее прочитал и запомнил человек, который нашел флешку — потому и до­ставил ее журналистам.

Еще в августе 2016 году у арендатора из поселка Горностаевки Олега Борсука ночью прямо у дома, где живут его гражданская супруга и трое детей (младшему два годика), подожгли «Ниву». Она стояла рядом с деревянными входными дверями. И если бы Олег вовремя не проснулся, почувствовав запах гари, огонь охватил бы и дом — едва ли кто-то в нем остался бы в живых. Тогда же Олег Борсук вызвал полицию и пожарных, было начато уголовное производство.

Прочитав документы с флешки, мы позвонили арендатору и осведомились, как продвигается дело. Однако Олег нам за­явил, что по сей день не имеет никаких сведений о том, кто мог оказаться поджигателем и собираются ли его привлекать к ответственности — полиция его об этом не информирует. Но это тем более удивительно, что на загадочной флешке обнаружился рапорт старшего оперуполномоченного на имя начальника Горностаевского отделения Национальной полиции подполковника Игоря Ярыша. В нем черным по белому сказано, что найден свидетель, не раз слышавший угрозы в адрес владельца сож­женного автомобиля. А угрожали ему знакомые, которых он изобличил в самоза­хвате почти двух десятков земельных паев (около ста гектаров). Причем двое из них, со слов свидетеля, непосредственно причастны к совершению преступления.

Однако прошло уже, напомним, 8 месяцев, а до суда уголовное производство почему-то так и не дошло. Но удивляет не только это. Спрашивается, кто из сотрудников Горностаевского отделения Национальной полиции копирует на флеш-карту документы (в т. ч. фотокопии) со служебной или вовсе секретной информацией, где указываются адрес свидетеля по резонансному делу, личные данные других граждан, а потом таскает ее с собой, да еще умудряется невесть где потерять? И почему об этом не знает руководство ра­йонной полиции? Ведь это может потянуть не на обычное ротозейство, а на преступление — служебную халатность.

Впрочем, «Новый день» не допустил утечки секретной информации. Флешка находится в полной сохранности, и мы готовы ее передать сотрудникам отдела внутренней безопасности МВД Украины. Конечно, в обмен на акт о ее изъятии.

Сергей ЯНОВСКИЙ.




Загадкове отруєння в школі
20.04.2017 09:14 Новости / Криминал

У Херсоні зафіксували масове отруєння дітей. На всю Україну прогриміла (адже про інцидент розповіли центральні телеканали) Херсонська загальноосвітня школа № 53. Ввечері 12 квітня раптово стало зле чотирьом учням, батьки звернулися до обласної інфекційної лікарні, і дітей терміново госпіталізували. На ранок з тими ж ознаками — явного отруєння — у стаціонар «загри­міли» ще троє школярів з 53-ї. Того ж дня до школи не при­­й­шли 117 учнів, але до медиків ніхто з них не звертався. Є припущення, що спрацював ефект паніки. Згодом чиновники від освіти та медицини вирішили закрити навчальний заклад до з’ясування причини інциденту. Але вже наступного дня заняття у школі поновилися, хоча що насправді сталося у закладі, не встановлено й понині. Як відомо, всі, хто отруївся, обідали в шкільній їдальні, але їли різні страви. Первинні аналізи, зроблені інфекціоністами, нічого не виявили, ротавірусна інфекція не підтвердилася. Як нам зазначили в лікарні, необхідне поглиблене дослідження відібраних зразків, але це вимагає часу. І вже відпала версія про те, що діти могли отруїтися шкільною водою. По-перше, обіди в місцевій їдальні не готують «з водопроводу», по-друге, воду з крана вже дослідили у хіміко-бактеріологічній лабораторії, всі показники ви­явилися в нормі — зазначено на офіційному сайті міської ради. Інцидентом у херсонській школі зацікавилася поліція. До Єдиного реєстру досудових роз­слідувань внесено відомості щодо кримінального правопорушення за ознаками ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей». Від результатів розслідування залежатиме, хто відповідатиме (і чи взагалі відповідатиме) за отруєння школярів. Що ж до самопочуття учнів, котрі отруїлися, наразі їхнє життя в цілковитій безпеці. Після 7 днів стаціонару всіх пацієн­тів з лікарні виписали.

Марина САВЧЕНКО.




Страница 1 из 4
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 Следующая > Последняя >>