Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Четверг, 25 Мая 2017
Про продаж державного пакета акцій ПАТ ‘’Червоний чабан’’
25.05.2017 06:58 Новости / Общество

Реалізуючи політику нашої держави у сфері приватизації державного майна, Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі — Регіональне відділення) постійно проводить роботу з залучення інвесторів до управління підприємствами з корпоративними правами держави.

З метою забезпечення надходжень грошових коштів від приватизації  державного майна до Державного бюджету України та на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2015 р. № 271 ‘’Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015—2017 роках’’, Регіональним відділенням проведено ретельну підготовку до продажу державного пакета акцій ПАТ ‘’Червоний чабан’’ (далі — Товариство) та заходи щодо пошуку потенційного інвестора.

Держплемзавод ‘’Червоний чабан’’ приватизувався у 1997 році як цілісний майновий комплекс. Основним предметом діяльності було розведення, вирощування та реалізація високопродуктивного племінного молодняку асканійської породи овець і здійснення робіт з заготівлі сировини та сільськогосподарської продукції.

Основні причини, які тривалий період не давали змоги забезпечити продаж державного пакета акцій:

— тимчасова зупинка виробничої діяльності підприємства;

— морально та фізично застаріле майно Товариства;

— зниження інтересу фондових бірж до результативного продажу.

Державний пакет акцій вказаного товариства постійно пропонувався до продажу, в тому числі на аукціонах на фондових біржах за методами підвищення та зниження ціни.

Але складна ситуація на кордоні Херсонської області, використання нерухомого майна Товариства для потреб Збройних сил України та розташування Товариства у прикордонній з окупованою Автономною Республікою Крим зоні потенційних інвесторів не приваблювала.

З метою підвищення зацікавленості з боку потенційних інвесторів Регіональним відділенням регулярно оприлюднювалася на веб-сайті ФДМУ інформація про вказаний об’єкт приватизації та систематично проводилася робота з керівництвом Товариства щодо залучення до цього процесу потенційних інвесторів, неодноразово запрошувались до прийняття участі в торгах на фондовій біржі потенційні інвестори.

Так, у результаті активної спільної роботи та узгоджених дій Регіонального відділення, ПАТ ‘’Червоний чабан’’ і потенційних інвесторів реалізовано пакет акцій Товариства на суму майже 400 000 гривень.

Регіональне відділення, в межах повноважень, продовжує реалізацію завдань щодо напов­нення Державного бюджету України та підвищення соціально-економічної ефективності виробництва шляхом залучення приватних інвесторів.

Презентаційна інформація про потенційні об’єкти приватизації, зокрема каталоги об’єктів малої та великої приватизації, оприлюднена на сторінці Регіонального відді­лення на веб-сайті Фонду державного майна України, що дозволяє здійснювати пошук об’єкта за регіональною ознакою та типом об’єкта, де передбачено перехід на електронні майданчики для при­дбання об’єкта.r

Запрошуємо до спільної роботи!

Світлана ДОВГАЛЮК.




‘’Гра з вогнем’’-3
25.05.2017 06:57 Новости / Общество

12

Жителі багатостраждальної Надеждівки Чаплинського району продовжують битися за свої права. Права, гарантовані Конституцією України!.

‘’Як би там не було, а селян Надеждівки (повторимося ще раз) рано ще записувати у невільники іноземних товстосумів. Тим паче, що вільний (на вимогу МВФ!) ринок землі поки що не запущений. Та якщо і буде запущений, то навряд чи українці такі простаки, щоб купитися на макуху іноземного виробництва’’.

Таким висновком закінчувалася кореспонденція зі степового села, яке буквально повстало проти несумлінних інвесторів та їхніх місцевих попихачів (‘’НД’’ від 17 травня ц. р.).

Наскок на прокурора

Газетна публікація у ‘’Новому дні’’  викликала широкий публічний відголос. Усе більше селян вірять у те, що часи, коли в державі все чинилося за ‘’понятіями’’, хай зі скрипом, але відходять. Що поліція, суди і прокуратури не з ‘’товстими гаманцями’’, а з народом, на чиєму боці головне у цьому житті — Правда і Справедливість.   

Обізвалася і ‘’та сторона’’ —  ТОВ ‘’Глобал-Інвест’’. На маловідомому сайті ‘’News Quality’’ (з англійської ‘’Якісні новини’’ (!) під заголовком ‘’Чаплинський прокурор Петренко — схаменіться!’’ анонімний автор, не своїм, а, схоже, проплаченим ‘’чесним’’ голосом, завів знайому пісню (стилістику і орфографію аноніма збережено. — Ред.): 

‘’Іноземні інвестори підприємства ТОВ ‘’Глобал-Инвест’’ Кодан Ахмет громадянин Туреччини та Каракаш Еррол громадянин Сполучених Штатів Америки, занепокоєні ситуацією, що склалась з їх колись прибутковим підприємством.

Нагадаємо, що нещодавно з підприємства ТОВ ‘’Глобал-Инвест’’ злочинцем Ракібовим Ансаром за простроченою довіреністю було незаконно перереєстровано на його фірму ФГ ‘’Оазис-Півдня’’ близько 3000 гектарів сільськогосподарських земель’’.

Чи не найбільше дісталося від анонімного ‘’правдолюбця’’ заступникові керівника Генічеської місцевої прокуратури Костянтинові Петренку: ‘’Нашій редакції, з перевірених джерел (!), стало відомо, що прокурор Петренко з Чаплинки — є давнім другом колишнього директора ПП ‘’Харистрон’’ Ракібова Ансара, який не тільки безкарно викрав з під­приєм­ства сільськогосподар­ську техніку вартістю понад 5 мільйо­нів гривень, а й далі продовжує чинити тяжкі шахрайські злочини, не побоюючись кримінальної відповідальності’’.

Не будемо давати ні етичної, ні правової оцінки цій напівграмотній писанині в електронній газеті ‘’News Quality’’, зареєстрованій, за одними  даними, у ‘’дружній’’ путінській Росії, за іншими — у Канаді. Анонімка вона і є анонімка.

Звернемо увагу хіба що на ще один абзац цієї ‘’якісної публікації’’: ‘’ТОВ ‘’Глобал-Инвест’’ було оскаржено до Міністерства юстиції України рішення державних реєстраторів, за допомогою яких злочинцем Ракібовим Ансаром, було просто викрадено з підприєм­ства понад 3000 родючих гектарів землі. Наказом Міні­­стер­ства юстиції України від 19.04.2017р. №1295/5 скар­гу ТОВ ‘’Глобал-Инвест’’ задоволено та відповідно скасовано незаконну реєстрацію вкрадених земельних ділянок’’.  

Тут питання більше не до ‘’журналіста’’ видання, а до зацікавлених чимось іноземними ‘’інвесторами’’ чиновників Мін’юсту України: на якій підставі ті скасували ‘’незаконну реєстрацію вкрадених (!) земельних ділянок’’, і чому не запитали про вчинення цієї операції самих… реєстраторів?

Заблокований засів

…Минулого вівторка при в’їзді у Надеждівку з’явився поліцейський пост. І в центрі села — поліція. І в коридорах сільради. Таке враження, що стався або прорив державного кордону з окупованим Кримом, або ж когось, не дай Бог, вбили.

На щастя, ні те, ні друге. Виявляється, поліція прибула на посівну, яку затіяли на землях власників земельних паїв ‘’хлібороби’’ з ‘’Глобал-Інвесту’’. Такий от ‘’збіг обставин’’!

Одначе цей номер сівачам не вдався: селяни притьма кинулися захищати свою землю від непроханих гостей. Люди розкусили підступність ‘’номера’’: засіяна земля за законом — недоторканна до збору врожаю. А з ним, цим урожаєм, ніхто з ‘’відхідниками’’ ділитися не буде!

…Крик того ранку у полі біля села стояв такий, що й тракторів не було чути. ‘’По якому праву?! — одностайно кричали ‘’відступники’’ сівачам. — Ви на землю нашу заїхали? Ану забирайтеся!’’.

Буром пішов на брата брат. От-от не насіння, а кров селянська у паруючу ріллю порсне. І аби не поліція, то, може, так і сталося б…

— Ми вигнали сівальників і попередили, щоб на нашу землю ніхто не заїжджав, — зичним голосом говорить кремезний дядько, додавши, що ‘’з 600 чоловік лише три десятки хочуть працювати у ‘’Глобал-інвесті’’, а інші — ні в якому разі! 

У полі стихло, в селі, що ось уже кілька тижнів поспіль, як на пороховій бочці, закипіло.

Ситуація, побачена ‘’чесними’’ очима напівграмотного автора електронного часопису ‘’News Quality’’:

‘’…керівництвом поліції області, було відправлено до села Надеждівка цілу слідчу групу з заступниками Управління. Провівши допити та проаналізувавши в правовому полі ситуацію, що склалася з блокуванням підприємства ТОВ ‘’Глобал-Инвест’’, слідчими було встановлено, що люди, котрих збирали для блокування посівного сезону підприємства, не є пайщиками власниками переданих в оренду земель, а є проплаченими за 200 гривень мешканцями села Надеждівка та сусідніх селищ, яких з таким розмахом збирав Ракібов Ансар’’.

Ми були свідками розмови з наелектризованими селянами заступника начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області полковника Олександра Анохіна (на фото).

Не знаємо, як кому, а нам здалося, що Олександр Дмитрович виважено спілкувався з людьми, намагаючись спільно знайти вихід із непростої ситуації, яку ще більше заплутують своїми зухвалими, м’яко кажучи, діями інвестори. 

Чи знайдено цей вихід? Як сказати… Судячи з людських очей (а саме очі є дзеркалом душі), тривога у них не про­йшла. То які можуть бути розмови про ‘’проплачений’’ протест?..

Олександр Анохін пообіцяв, що ініціюватиме винесення рішення в суді про накладання арешту на спірну землю до того часу, поки Апеляційний суд не розгляне питання про скасування згаданого наказу Мін’юсту України.

‘’Крик стояв

на все село!’’

Поки судді ‘’прасують мантії’’, а поліція чистить зброю, посланці ‘’успішних’’ ТОВ ‘’Глобал-Інвест’’ і ПП ‘’Хартрон’’ почали переслідувати й залякувати людей, котрі ‘’посміли’’ стати на захист своєї гідності.     

— У неділю ввечері до мене ‘’з тієї сторони’’ приїхали Діма Шамілов, Маржа з Ібрагімом, — згадує Олена Мельничук. — І тут таке почалося! ‘’Чого ти сертифікат колишнього чоло­віка віддала Ансарові? Чого?! Не забереш сертифікат, вважай, ти даром живеш на цьому білому світі! Ще й погрожують хату спалити. Крик стояв на все село! Я заявила у поліцію. Заяву взяли, але ніхто так і не приїхав. А у мене двоє дітей. І хто нас захистить?..

Вирує надеждівський ‘’майдан’’

— Я належу до корінних мешканців села, — говорить Андрій Моргун. — Тут  десятиліттями в колгоспі працювали мої батьки, тут вони поховані, тут діти виросли. І я тут працював водієм після того, як за комсомольською путівкою в Уренгої будував залізницю. То маю я святе право на цю землю? Після розподілу її мені дісталося два паї — батьків і мій. Один пай я віддав в оренду фермерові з Чаплинки, а другий спочатку дутій, як ви­явилося, фірмі ‘’Вішва Ананда’’, а потім Ансару Ракібову з ‘’Глобал-Інвесту’’. Два роки поспіль ‘’Глобал-Інвест’’ розраховувався з нами нормально, і ніяких питань не виникало.

— А потім? Коли і яка чорна кішка пробігла між вами, власниками паїв, і ділками, які на них ‘’гроші роблять’’?

— Коли у фірмачів виникла якась міжусобиця чи що (мене це мало цікавить).  Торік приблизно у серпні своєю інвалідною машиною ‘’Славута’’ (позичивши причіп і найнявши двох людей) поїхав по зерно. Приїжджаю на тік. А тут саме підходить представник ‘’Глобал-Інвесту’’ Мамур. Я до нього: ‘’Де мій хліб?’’. А той показує на відходи: ‘’Іншого нема!’’. Я тоді й кажу: ‘’Моя земля тобі подобається? Подобається. А от мені твоє зерно не подобається!’’. Коли я сказав, що так діло не піде і землю я заберу, то він накинувся на мене: ‘’Ну й забирай!’’. Від відходів я відмовився. Коли ж прийшов, щоб одержати гроші, то мені з порога: ‘’Грошей нема — приїдеш через тиждень’’. Раз приїхав, другий, третій… Гроші віддали аж після Нового року! Після цього я сказав Мамуру: ‘’Ти мене не влаштовуєш. Ви самі живете непогано, євроремонти робите, діти на джипах їздять, відпочиваєте в Анталії… Я цього не маю. Але віддай мені моє — те, що за оренду землі моєї належить. І все!’’.

— А у вас договір на руках є? Ви читали, що у ньому записано?

— Правду? У мене з ‘’Глобал-Інвестом’’ не було ніякого договору на руках.

— Як?!

— Складалися списки, в яких значилося: ‘’Без договору’’. А чого так? Бо не було акта на землю — його ще тільки виготовляли… А тут прийшла весна, і почалася заворушка!

Андрій Іванович говорить, що у тих списках — не він один. Для нього головне, щоб фірмачі вчасно розраховувалися. Та й фірмачам від тієї ‘’чорної бухгалтерії’’ зиск чималий (але це вже питання до податківців).  

— Я міг би дивитися збоку, як Ансар із Мамуром сперечаються за те, чия земля, — говорить Андрій Моргун. — Мене Ансар, котрому я здавав паї, коли він в ‘’Глобал-Інвесті’’ ще працював, влаштовував: гроші за оренду вчасно виплачував, лісосмуги саджав, село облагороджував, до орендарів по-людськи ставився. А коли прийшов цей Мамур, то він людей за людей не вважає. Починаєш з’ясовувати, то  відповідь одна: ‘’Пішов на …!’’.

А що ж влада?

На зустріч із селянами того неспокійного ранку прибули не лише поліцейські, а й голова Хрестівської об’єднаної територіальної громади (у її підпорядкування входить і Надеждівка) Олексій Троян. Люди зразу ж взяли його в гарячий ‘’оборот’’.   

— Треба частіше бувати в селі. Ви тут господар чи хто?

— А що я маю робити, підкажіть? — запитав Олексій Леонідович.

— Ви одну сторону кон­флікту відстоюєте, от що!

— Нам невідомо, хто ці люди, які представляють зараз ‘’Глобал-Інвест’’. То якийсь Стас, то Спас… Хто вони? — допитувалися надеждівці. 

— Нам представник ‘’Глобал-Інвесту’’ ні імені, ні прізвища не називав: все розмахував руками і якимось папірцем…

— На майбутнє будьте з людьми! — закликав Трояна сільський ‘’майдан’’. — Будете сторонитися — довго не протягнете! Ви ж влада чи як?..

— Ти хазяїн села чи не хазяїн? — раз по раз запитували у голови Трояна люди. І конкретної відповіді так і не почули.

Знайомий нам Андрій Моргун сказав: 

— Прикро, що ніхто з районної адміністрації до цього навіть не приїжджав до нас. Якщо ви бачите, що люди піднялися… Ти ж обіцяв, що будуть юристи, котрі пояснять, що й до чого, щоб люди не колотилися. Де ті юристи? Тільки одне чуєш: ‘’Це прифронтова зона…’’. Якщо моя земля, то я можу віддавати її тому, хто чесно зі мною розраховується і не вважає мене за людину другого сорту. Як там в Конституції України записано: ‘’…єдиним джерелом влади в Україні є народ’’.

Конфлікт, що виник у Надеждівці, характерний не тільки для цього степового села. Він показує, що влада, затіявши всі оці земельні переділи, умила руки.

Замість епілогу…

Переважна більшість власників земельних паїв, як виявилося, не знають елементарного — своїх прав і обов’язків. Тим і користуються недобросовісні орендарі, ‘’нагріваючи’’ на цьому заразом не лише орендодавців, а й державу загалом. І добре, що є у наших селах такі люди, як голова ФГ ‘’Оазис Півдня’’ Ансар Ракібов, такі небайдужі депутати, як Оксана Кузишина, такі правдоборці, як Андрій Моргун. Значить, не таке вже деморалізоване наше українське село — колиска держави! 

Певні, що земельного рабства у Надеждівці, на чому так наполягають чесні, як той кіт на очах хазяїна, представники ТОВ ‘’Глобал-Інвест’’ і ПП ‘’Хартрон’’, не буде, а всі крапки над ‘’і’’ розставлять поліція, прокурори, судді, влада, зрештою довівши тим самим свою спроможність.     

Анатолій ЖУПИНА,

Василь ПІДДУБНЯК.




Театри всього світу — за мир!
25.05.2017 06:53 Новости / Культура

11

Цьогоріч ‘’Мельпомена Таврії’’ позначилася магією чисел. XIX Міжнародний театральний фестиваль відкрився 19 травня, а триватиме він 9 днів. Крім того, захід вже став рекордним: у ньому беруть участь 33 театри. Такої кількості акторських труп одночасно в Херсоні ще не було. Та тільки іноземних театрів, які покажуть свої вистави у фестивальній програмі, 11! Прибули актор­ські колективи і з низки регіонів України, бо за довгі роки існування херсонський театр-фест набув певного авторитету, став брендом, і потрапити на нього прагнуть найкращі митці.

Усього на суд глядача представлять 37 вистав. У ‘’Мельпомені’’ задіяні одразу кілька сценічних майданчиків, тож прихильники театрального мистецтва зможуть обрати спектакль для перегляду за вподобаннями. І, як вже склалося традиційно, в ході ‘’Мельпомени Таврії’’ не просто показують постановки, варті уваги шанувальників її величності Мельпомени. Це змагання. До кінця фестивалю фахове журі визначить найкращі ви­ставу, чоловічу та жіночу роль тощо. Переможців нагородять під час гала-концерту, який відбудеться на площі перед театром. Ну а поки що про це говорити зарано, минуло лише кілька днів фестивалю.

Розпочалася ‘’Мельпомена Таврії’’ традиційною карнавальною ходою. Актори, представники дитячих та молодіжних творчих колективів і, звісно, городяни пройшли святковим маршем від площі Свободи до площі Героїв. Яскраве дійство відзначилося низкою родзинок. Так, учасники карнавалу разом з батьком фестивалю — директором Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша Олександром Книгою — випустили в небо біло­сніжних голубів, що символічно, оскіль­ки цього року ‘’Мельпомена Таврії’’ стартувала під девізом ‘’Театри світу — за мир’’.

До речі, щодо миру — авторська трупа з м. Брага (Португалія), яка подолала понад 4 тисячі кілометрів, щоб взяти участь у фестивалі, не приховує: їхати в Україну, зокрема на прикордонну Херсонщину, не боялися, оскільки знали — у нас спокійно. Ну а вже на місці переконалися, наскільки спокійний і позитивний Херсон. — У вашому місті ми почуваємося так само впевнено і чудово, як у себе в Португалії. А вам привезли братерство, дружбу і дві вистави. А ще хочу сказати: і ви, і ми — європейці. А що головне для європейців? Звісно ж, аби жили традиції! Давайте берегти традиції, такі, як ваш прекрасний театральний фестиваль, — розповів керівник та головний режисер португальського театру Руї Мадейра. Ще одна фішка нинішнього карнавалу ‘’Мельпомени’’ — патріотичність. Студенти одного з навчальних закладів провели яскравий флеш-моб, виклавши гігантський візерунок в українському стилі. Не лише багато учасників фестивалю, а й навіть городяни прийшли у вишиванках. А ще під час маршу звучали пісні українською, зокрема, ‘’Черемшина’’. З усього видно, в усвідомленні людей щось змінюється. Між іншим, спе­ціально до ‘’Мельпомени Таврії’’ відомий херсонський режисер Сергій Павлюк поставив ‘’Лісову пісню’’. Виставу за безсмертним твором Лесі Українки покажуть в максимально реалістичній обстановці — у лісі. Автор розкрив інтригу: спектакль фольковий і дуже експресивний. Зізнаюся чесно, особисто мені дуже хочеться на нього потрапити. Тож про ‘’Лісову пісню’’, як і детальніше про ХІХ фестиваль ‘’Мельпомена Таврії’’, читайте вже в наступному номері ‘’Нового дня’’.

Марина САВЧЕНКО.




Чорнобильців залишили без пільг?
25.05.2017 06:51 Новости / Общество

10

На недостатню увагу постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС ім. Леніна скаржаться депутати Бериславської райради. Один із них, генеральний директор агрофірми ‘’Прогрес’’ Олексій Іванов, приміром, обурюється з приводу відсутності для них пільг на автобусні перевезення. ‘’Їх же не так багато у нас проживає. Невже так важко підтримати цих людей?’’ — запитує він.

У свою чергу начальник управління економічного розвитку та інфраструктури Бери­славської райдержадміністрації Ірина Стешенко стверджує, що про чорнобильців не забувають.

— На обліку в районі перебувають 253 особи, котрі по­страждали від аварії на ЧАЕС. З них 63 — ліквідатори, 52 — по­терпілі діти, — говорить вона. — У 2016 році кожен ліквідатор отримав щорічну допомогу на оздоровлення. З обласного та районного бюджетів виділялися кошти на безоплатні медикаменти для чорнобильців за пільговими рецептами. Три особи отримали послуги з зубопротезування. Також вони мають 50% знижку у сплаті тарифів за житлово-комунальні послуги в межах норм споживання. На це з бюджету було витрачено 163 тис. грн. Крім того, торік 8 осіб пройшли са­нітарно-курортне лікування, що становить 100% від потреби.

Що ж стосується пільги на проїзд у автобусах, то за діючим законодавством забезпечувати їх повинні органи місцевого самоврядування з бюджетів своїх громад. Проте в Бериславському районі коштів на це справді не передбачили.

Олександр ПІТОЄВ.




Страница 1 из 4
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 Следующая > Последняя >>