Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Понедельник, 26 Июня 2017
По науку до Тавричанки
26.06.2017 13:28 Новости / Общество

У дослідному господарстві ‘‘Асканійське’‘ Національної академії аграрних наук України Каховського району минулої п’ятниці люди, причетні до вирощування хліба, на власні очі побачили, що навіть в умовах посухи можна і потрібно одержувати високі врожаї.

Таврійські степи притихли, як притихає природа перед масштабними явищами. А явище це таки гряде: жнива! І не через місяць, як мовлять нинішні аграрні ‘‘провидці’‘. Вже через тиждень-другий у Приазов’ї і Причорномор’ї почнеться збирання озимого ячменю. 

Яким же він буде, цей нинішній урожай? Уже зараз видно, що сподівання на обіцяний владою великий хліб марні. Озимі та ярі колосові ні зростом не вийшли, ні дорідним колосом. І винити в усьому небесну канцелярію — значить говорити напівправду, хоч це нині і ‘‘модно’‘. 

Проте не скрізь так сумно, як у більшості агрофірм і одиничних фермерських господарств степового краю. На державному підприємстві ‘‘Дослідне господарство ‘‘Асканійське’‘, яке стало знаменитим завдяки таланту Героя України Віри Найдьонової, котра передчасно пішла у засвіти, хліб буде. І де ж іще, як не тут, показувати, що потрібно робити для того, аби збирати гарантовані врожаї у складних погодних умовах.

Кожен День поля у Тавричанці — це знайомство на демонстраційних полях із сучасними технологіями вирощування передовсім зернових, а також олійних, бобових,  кормових культур.

Вітаючи на тавричанській землі гос­тей, котрі прибули з різних районів українського півдня, молодий, але вже досвідчений директор ‘‘Асканійського’‘, кандидат сільськогосподарських наук Віктор Найдьонов підкреслив:     

— Головне завдання нинішнього, як і попередніх днів поля — показати людям те, що у нас на півдні росте. У дослідному господарстві ‘‘Асканій­ське’‘ нині вирощуються і проходять випробування більше ста сортів пшениці та ячменю. Ми 3 роки уважно спостерігаємо за кожним сортом — як він себе поводить в різних аграрнокліматичних умовах, як реагує на технології вирощування з застосуванням новітніх добрив, препаратів захисту, які результати в підсумку дає. Найкращі за результатами сорти ми і рекомендуємо виробничникам. Щоб не було, як з тією Одеською-267… Хоча є покупці, яким нічого, крім Одеської-267, не потрібно. Ми хочемо, аби ви на власні очі побачили, які пшениці та ячмені чого варті.

— На цьому демонстраційному полігоні представлені сорти озимих пшениць, озимих і ярих ячменів, льон олійний, — бере слово директор Асканійської дослідної станції, кандидат сільськогосподарських наук Наталя Гальченко. — У нинішньому році ми вирішили розмістити сорти поруч — на богарі й зрошенні після одного попередника — ріпаку. Це — для порівняння. Тут представлено близько 80 сортів озимих пшениць і 7 — ячменів селекції Херсонського інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук, Одеського селекційно-генетичного інституту — Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААНУ, а також нашої дослідної станції. Свої сорти ми спеціально сіємо через кожних 10 сортів для порівняння і як стандарт. Засіваємо сортоділянки селекційною сівалкою, що дає можливість максимально точно заробляти у грунт задану кількість насіння. Поливаємо посіви, як ви бачите, дощувальною машиною ‘‘Зематік’‘.

— А ось трохи далі звідси, — додає Віктор Найдьонов, — знаходиться наша селекційна ділянка. У нас, серед інших новинок, є селекція льону олійного Віра, озима пшениця Асканійська. І цього року, якщо все буде нормально, у нас на виході ще дві озимі пшениці — остиста і безоста, яку будемо передавати у сортовипробування.

— Зверніть також увагу на новий сорт Асканійська берегиня, — говорить  директор Асканійської дослідної станції Наталя Гальченко. — Цю пшеницю передаємо на сортовивчення. Для досягнення максимальних результатів у нинішніх умовах ранньої весни посіви підживлені аміачною селітрою, проведений весь комплекс хімічного захисту від шкідників і хвороб.

— Для того, аби полегшити виробничникам вибір найбільш підходящих сортів, і закладаються такі полігони, як в ДП ДГ ‘‘Асканійське’‘, в нашому інституті, інших дослідних господарствах інституту: ‘‘Піонер’‘, ‘‘Каховське’‘, ‘‘Копані’‘, — зауважив завідувач відділу агротехнологій Інституту зрошуваного землеробства НААНУ кандидат сіль­ськогосподарських наук Сергій Заєць. — Серед всіх цих зон виділяються сорти пшениці — безпосередньо ті, які створені у нашій зоні співробітниками інституту, Асканійської дослідної стан­ції, науково-виробничої фірми ‘‘Дріада’‘ або в Одеському селекційно-генетичному інституті. В останні роки дуже добре пішли сорти пшениць, які створені у нашому інституті і Аска­нійській дослідній станції. Хотів би, щоб на них ви звернули особливу увагу. Тут представлено 19 таких сортів херсон­ської селекції, з них два сорти — твердої пшениці і 45 сортів одеської селекції (з них 7 сортів — твердої пшениці).

Сонце над серцевинною Таврією вже встигло підбитися таки височенько — і учасники Дня поля мимоволі звернули увагу не лише на стебла, листочки і колоски, а й на великі тріщини, що утворилися на землі буквально нещодавно. Це явна ознака того, що у подвижництво хлібороба знову втрутилася погода.

Саме на сьогорічних примхах погоди заввідділу агротехнологій Інституту зрошуваного землеробства Сергій Заєць зупинився детальніше, аби розповісти, чого нам чекати від хлібної ниви.

— Ситуація зі станом ранніх зернових неоднозначна, як і неоднозначним був цей рік: поля вкривала крижана кірка, посіви подекуди у воді стояли, — нагадав співрозмовник. — Відбулося раннє відновлення вегетації. Температурний режим у березні був таким, яким мав би бути у травні: плюсові температури перевалювали за 20°С. У квітні — навпаки: холод, сніги, морози… Потім, у травні, приморозки. Це, звичайно, впливало на стан озимих культур. В області, починаючи з середини травня, проходить ґрунтова посуха, до якої додалася ще й повітряна. На зрошуваних полях, які ми зараз бачимо, продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту 65 міліметрів, а на богарі всього 23 мм. На богарних землях з’явилися глибокі тріщини.

— А що ж далі буде? Може, вже ж погода змилостивиться?

Хтось із присутніх нагадав давню як світ приказку: дощ іде не тоді, коли просять, а коли косять. Та й пізно вже: ні штучні, ні небесні дощі на ситуацію майже не вплинуть. Навіть навпаки…  

— Є в області масиви, де продуктивної вологи залишилося лише 10 міліметрів, — повідомив Сергій Заєць. — А що це значить? Якщо за добу на посівах витрачається 5 міліметрів, то можете уявити, що може статися з нинішнім урожаєм. У більшості районів області продуктивна волога у метровому шарі грунту взагалі відсутня. Тобто зараз відбувається не дозрівання зернових культур, а усихання. І усихання не лише листя і стебел, а й зерна. Тому у тих господарствах, які сіяли по богарі, стерні, соняшнику і навіть на парових площах (тут дуже добрий стеблестій) знаходилося до 20 мільйонів стебел на гектарі, нині є по 7—8 мільйонів колосків. Відбувалася така інтенсивна викачка вологи з грунту, що навіть на парових площах її немає. Висновок тут один: відбудеться недоналив зерна. А недоналив зерна означає, що маса 1000 зерен буде низькою, а недобір врожаю становитиме у межах 20%. Якщо ми бачили поля, на яких урожай потенційно становить 50 центнерів, то втрати сягнуть 10 центнерів на кожному гектарі. Пшениця зараз знаходиться на початку молочно-воскової стиглості, а повне дозрівання зерна відбудеться на тиждень раніше звичайних строків. Озимий же ячмінь узагалі вже знаходиться у фазі воскової стиглості. Тиждень — і можна збирати.

Та найдовше учасники Дня поля зупинилися на питаннях впровадження у виробництво нових перспективних сортів, орієнтованих на майбутнє. А це майбутнє — очевидне. Глобальне потепління — це вже давно не припущення. І насамперед це невдержиме явище ударить по україн­ському степу. А це величезна територія — понад 4,5 мільйона гектарів.

Серед сортів, які створені саме  для південної зони, кандидат сільськогосподарських наук Сергій Заєць назвав сорт озимої м’якої пшениці Асканійська. Його оригінатором є Асканійська дослідна станція. Названий сорт відзначається високою зимо- і посухостійкістю, гідною стійкістю до осипання зерна, вилягання, ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, кореневими гнилями. Торік Аска­нійська за урожайністю посіла четверте місце. 

Гості Дня поля поцікавилися тим, де ж, в якому місці можна придбати сорти, які запрограмовані на те, аби протистояти жорстким умовам глобального потепління?

Виявилося, що це не така вже гостра проблема, як, скажімо, кілька років тому, коли про нові погодні виклики лише говорили. Дослідне господарство ‘‘Асканій­ське’‘ і Асканійська дослідна станція, наприклад, мають у продажу насіння озимих пшениць (крім Асканійської) Жайвір, Гурт, Зорепад, Ліра, Вихованка одеська, Журавка одеська, Хист, Небокрай, Епоха одеська, два сорти озимих ячменів — Академічний і Достойний, ярої пшениці Спадщина. Плюс до всього на продаж виставлене насіння льону Віра, соняшнику Ясон, ярої гірчиці Мрія (жовта).

Впору на дні поля, що проходять там, де людям випало вирощувати хліб в умовах напівпустелі, приїздити представникам і інших регіонів країни. Чому? Відповідь на це дає директор Асканій­ської дослідної станції Наталя Гальченко: ‘‘Зона опустелювання просувається далі — на північ України. Якщо навіть у 2008 році (коли заснована наша станція) погодно-кліматичні умови на Вінниччині відрізнялися від наших, то зараз вони наближаються до них, зокрема, значно зменшилася кількість опадів, такий же температурний режим влітку. Тому не зважати на цю обставину вже не можна’‘.  

На підтвердження сказаного — останні дані по Україні. За експертною оцінкою, станом на 10 червня посуха охопила близько 40% площ під озимими культурами, збільшилися площі, де метровий шар грунту зовсім сухий. На площі близько 30% запаси вологи оцінювалися як недостатні для повноцінного формування зерна озимих культур. Зазначається, що це було вкрай несприятливим фактором для врожаю озимих, які закінчили цвітіння і формували колос. Спостерігалося передчасне відмирання листя нижнього ярусу, скручування верхніх листових пластин, почалося передчасне дозрівання зерна.

Усі учасники Дня поля подякували Віктору Найдьонову за те, що, як у народі кажуть, не все так погано у нашому домі. І в цьому заслуга учених-селекціонерів, колективів дослідних господарств, фірм, які постачають на український ринок добрива, сучасні препарати захисту рослин від бур’янів, шкідників і хвороб…   

Одначе і цього недостатньо, бо хліб добре родить у людей, котрі, випереджаючи час, уже сьогодні живуть днем завтрашнім. А такі люди у нас є, і всі вони були на Дні поля у Тавричанці.

Анатолій ЖУПИНА,

Василь ПІДДУБНЯК.

Каховський район. 

В Україні, за експертною оцінкою Укргідрометеоцентру, станом на 10 червня посуха охопила близько 40% площ під озимими культурами. Найбільші площі посухи в Херсонській, Запорізькій, Черкаській, Полтавській, Ми­колаївській областях.




Ночь разбоя и пыток чудом пережили крестьяне на Херсонщине
26.06.2017 13:28 Новости / Криминал

Выходя на ночное дежурство в поле у села Ольговки Каховского района, сезонные работники агрофирмы ‘‘Продэксим’‘ Владислав Зубков, Иван Щастный и Александр Онищук даже и не предполагали, что эта ночь будет самой жуткой в их жизни. Операторы дождевальных установок ‘‘Фрегат’‘ поочередно обходили свои участки, как вдруг послышался гул тяжелого двигателя, и в темноте замелькали отблески тракторных фар. Описание дальнейших событий — из показаний крестьян, данных следствию.

 

Владислав Зубков: ‘‘Трактор остановился в нескольких метрах от моей машины, из него вышли трое мужчин. Один из них был в форме охранника фирмы ‘‘Дельта Таврии’‘ по имени Сергей. Рядом находились двое сотрудников полиции в форменной одежде, — как я потом узнал, из Кахов­ского отдела Главного управления Национальной полиции в Херсонской области. Сергей начал сразу на меня кричать, подозревая в краже каких-то комплектующих из дождевальных машин на соседнем участ­ке. Я не мог ничего возразить, так как он не давал и слова вставить. Полицейские обыскали мою машину, перевернули вверх дном все вещи, но ничего там не нашли. В это время Сергей внезапно набросился на меня и стал наносить удары руками по туловищу, стараясь попасть в живот или по печени. Я умолял Сергея меня не бить и просил полицейских остановить его, но они не реагировали, а только наблюдали. На тракторе меня отвезли в какую-то лесополосу, где стояла будка охраны ‘‘Дельта Таврии’‘. Там стояла ‘‘Дэу Ланос’‘, в которую меня пересадили, заблокировав двери салона. Все это время мне угрожали, что посадят на 6 лет, и я больше не увижу ни своей жены, ни ребенка. Когда ‘‘Дэу’‘ выехала на трассу, я увидел, что дорогу ей перегородили две легковые машины, и в одной из них я узнал машину своего отца. Однако ‘‘ДЭУ’‘ объехала их и остановилась уже около въезда на кладбище села Малокаховки. Работники полиции с кладбища уехали на такси. А меня опять пересадили  в джип, где уже находился человек, назвавшийся Юрием, и вооруженный мужчина в балаклаве и камуфляжной форме. Боясь, что на кладбище меня и закопают, я решил оговорить себя, пообещал признаться в краже деталей с ‘‘Фрегата’‘ и показать, где их спрятал. Они снова отвезли меня обратно в поле, где меня и освободили работники охраны нашей агрофирмы’‘.

Иван Щастный: ‘‘Когда мы подошли к участку поля № 6, то попали в свет фароискателя трактора, и в нашу сторону кто-то закричал: ‘‘Стоять! Лечь на землю!’‘. Затем прозвучало несколько выстрелов — по звукам, два раза выстрелили из ружья и один раз — из пистолета. От трактора к нам побежала группа людей. Меня силой повалили на землю, при  этом охранник ‘‘Дельта Таврии’‘ Сергей  ударил меня прикладом ружья по спине, а Александра Онищука — ногой по голове, и у него из носа пошла кровь. Нападающих было около десятка человек. Когда я поднялся, ко мне подошел человек, которого другие называли Юрием. Когда Юрий приблизился ко мне, Сергей сообщил, что я ‘‘главный’‘. И тут Юрий ударил меня прикладом ружья в живот. Я опять упал на землю и не мог дышать, чувствуя резкую боль. Сергей выстрелил у меня прямо рядом с головой из ружья и закричал: ‘‘Вставай, сука!’‘. Кто-то из присутствующих орал: ‘‘Они сейчас расколются — пошли их топить!’‘. После издевательств нас привели к яме для мусора, и Сергей меня туда столкнул, приказав выгребать мусор руками и искать украденные айвобы (распылители дождевальной установки. — Авт.). Сергей стал рыться в машине ‘‘Нива’‘, которая принадлежит старшему оператору ‘‘Продэксима’‘ Сергею Билецкому. Обращаясь к неизвестному, который за этим наблюдал, Сергей поднял оружие над головой и закричал: ‘‘Миша, смотри, какое ружье я тебе дарю!’‘.

Подчеркиваем — мы ‘‘озвучили’‘ только версию событий. Однако у этой версии хватает доказательств. Во-первых, в Каховской райбольнице после той страшной ночи Владиславу Зубкову и Ивану Щастному по­ставили одинаковые диагнозы — ушиб грудной клетки, подтвердив факт нанесения побоев. У Александра Онищука выявили черепно-мозговую травму и сотрясение головного мозга, повреждение носа. Во-вторых, сотрудник ‘‘Продэксима’‘ Сергей Билецкий обратился в полицию с заявлением о краже у него из салона автомобиля гладкоствольного ружья ‘‘АКР Алтай’‘ 12-го калибра. Избитые операторы дождевалок также написали заявления о пытках, разбое и незаконном лишении свободы. Компания ‘‘Продэксим’‘ после визита на орошаемый участок поля чужой и слишком ретивой охраны также выявила пропажу комплекта распылителей с дождевальных установок на суму 71,2 тысячи гривен. Не нашли свое — за­брали чужое?

В Каховском отделе Национальной полиции автору этих строк сообщили, что сейчас начато уже 3 уголовных производства по изложенным фактам. Кстати, факт поездки следственно-оперативной группы на такси (!) здесь подтвердили, объяснив его тем, что после дождя служебный автомобиль застрял в непролазной грязи и пришлось искать транспорт ему на замену. Заявление о неправомерных действиях полицейских приняла местная прокуратура Каховки. Прокурор Юлия Радченко уже внесла информацию в Единый реестр досудебных расследований по статье 365 УК Украины (превышение властных полномочий). Дальнейшее расследование будет вести областная прокуратура, которая уже истребовала материалы уголовного производства из Каховки. А работники ‘‘Продэксима’‘, оклемавшиеся после пыток, продолжают выходить на ночные дежурства к ‘‘фрегатам’‘. И каждый приближающийся к полю автомобиль приводит их в содрогание: не ровен час, опять приедут доморощенные ‘‘сыщики’‘ — и пропадешь с концами. Кстати, это не такое уж преувеличение. 17 мая нынешнего года в том же Каховском ра­йо­не пропали без вести Николай Бондаренко и Валентин Шипов из села Лукьяновки. По на­стораживающему стечению обстоятельств, они тоже поехали ночью проверять ‘‘фрегаты’‘ уже другой фирмы и исчезли вместе с машиной. Ищут их по сей день.

Владимир ДОРОФЕЕВ.

‘‘Херсонцы’‘.




Нехлюйство депутатів до суду довело
26.06.2017 13:27 Новости / Криминал

З вини народних обранців рахунки Каховської міськради можуть заблокувати.

 

У фіктивному доведенні до банкрутства комунального підприємства ‘‘Наш дім’‘ звинувачують Каховську міську раду і її виконавчий комітет. З відпо­відною заявою до Господарського суду Херсонської області звернувся ліквідатор цього КП, арбітражний керуючий Олександр Сашин. Він пропонує покласти субсидіарну відповідаль­ність на обох відповідачів, з яких вимагає стягнути 2 565 652 грн. 11 коп. Як констатує міський голова Каховки Андрій Дяченко, якщо суд встановить провину виконавчого комітету і міської ради, то всі рахунки ‘‘білого дому’‘ будуть заблоковані.

Про ймовірність цього ‘‘Новий день’‘ попереджав ще у 2012 році. Саме тоді з подачі депутатів міськради від Партії регіонів, які згодом перейшли до ‘‘Опо­блоку’‘ міською радою було прийнято рішення про передачу майна КП ‘‘Наш дім’‘ на баланс щойно створеного КП ‘‘Кахов­ська керуюча компанія’‘. Це було пов’язано з рішенням народних обранців об’єднати два комунальні підприємства ‘‘Наш дім’‘ і ‘‘Житловик-Свєтлово’‘ в одне начебто з метою економії коштів громади. Слухати зауваження юристів та комунальників один із головних ідеологів цього рішення депутат Павло Філіпчук не захотів. Усі намагання підійти до реформи в комунальній сфері міста виважено наштовхувалися на його істеричні крики, образи і навіть погрози. Враховуючи, що таку манеру поведінки у подальшому гаряче підтримували депутати від ‘‘Самопомочі’‘, ‘‘Батьківщини’‘ та інших політичних сил, дослухатися до порад фахівців у міськраді так і не захотіли. Натомість ще 5 років тому Каховською міжрайонною прокуратурою через суд було оскаржено і визнано незаконним рішення міської ради. Однак виконувати рішення суду вона відмовилася.

Пікантності ситуації додавало те, що частина майна КП ‘‘Наш дім’‘ на момент передачі його КП ‘‘ККК’‘ перебувала у податковій заставі. За словами Олександра Сашина, станом на 30 листопада 2016 року статутний фонд ‘‘Нашого дому’‘ становив 24,99 млн. грн., а підприємство досі продовжує залишатися самостійним господарюючим об’єктом.

— Згідно з висновком Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, результати проведеного аналізу показників фінансово-господарської діяльності підприємства-боржника ‘‘Наш дім’‘ вказують на ознаки доведення його до фіктивного банкрутства. А Закон України ‘‘Про банкрутство’‘ зобов’язує мене як ліквідатора за­явити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за ці дії. У цьому ж законі вказано, що органи місцевого самоврядування, що є власниками майна і уповноважені ним управляти, зобов’язані в межах своїх повноважень вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржників. Натомість у даному випадку Каховська міськрада і її виконавчий комітет своїми неправомірними та недобросовісними діями позбавили боржника КП ‘‘Наш дім’‘ активів, унеможливили здійснення ним своєї господарської діяльності, що неминуче призвело до несплати грошових зобов’язань і як наслідок до банкрутства, — констатує Олександр Сашин.

Нагадаємо, що схожі проблеми виникли і на КП ‘‘Житловик-Свєтлово’‘. Проте коли представники останнього намагалися озвучити їх на сесіях міськради, депутати у відповідь кричали: ‘‘А ви що, ще існуєте? Ваші проблеми нас не цікавлять! Ідіть звідси!’‘.

Перше судове засідання по справі фіктивного доведення до банкрутства КП ‘‘Наш дім’‘ призначене на 22 червня. ‘‘Сподіваюся, суд поставить крапку у цьому питанні, — коментує Андрій Дяченко. — В будь-якому випадку вся ця історія — наслідок хаотичного об’єднання двох комунальних підприємств і порушень при передачі майна з балансу на баланс та подальшої процедури ліквідації. Так, свого часу я як депутат міськради минулого скликання теж був ініціатором створення КП ‘‘ККК’‘, однак був проти того, як це робилося. Тому після створення ‘‘ККК’‘ я віді­йшов від цих справ і не брав у них участі’‘.

Олег БАТУРІН.

>




‘‘Три мільйони віддамо Льоні’‘
26.06.2017 13:27 Новости / Криминал

Порушити закон, організувавшии корупційну оборудку, закликав своїх колег депутат Каховської міськради Руслан Романенко.

 

‘‘Мені простіше, якщо ми покладемо відповідальність на Сашу і підрядника Льоню. Тож давайте як виняток приймемо рішення про виділення необхід­них коштів в обхід ‘‘Прозорро’‘! Не думаю, що за це можуть когось покарати’‘, — заявив депутат міськради, директор ТОВ ‘‘Тройка’‘ Руслан Романенко на сходці у центрі Каховки 13 червня.

Темою цієї зустрічі стало обговорення питання реконструкції центральної площі біля районного будинку культури ім. Фрунзе. Попри те, що сам проект уже давно готовий, депутати міськради з 2015 року так і не спромоглися виділити кошти і дати старт роботам. Спочатку їм не сподобалася ідея встановити на площі фонтан. А потім їм прийшла думка покласти там не бетонну плитку, а гранітну. За словами директора  ‘‘Комунального транспортного підприємства’‘ Олександра Зайцева, це призведе до здорожчання вартості реконструкції — з 1,54 мільйона гривень до орієнтовно 2,8 млн. грн.

Повідомлення про нову задумку депутатів викликало бурхливу реакцію містян. Одним ідея дуже сподобалася, іншим категорично ні. ‘‘Навіщо витрачати мільйони на граніт, коли величезна кількість вулиць, починаючи з центральної частини міста, взагалі не має асфальтового покриття? Для чого така розкіш?’‘ — обурюються вони.

За словами ж Романенка, гранітна плитка може пролежати сто років. Міський голова Андрій Дяченко вважає це поганим аргументом: ‘‘Я проти гранітної плитки, тому що це дорого. Крім того, з часом урбаністика змінюється. А якщо через 20—30 років каховчани захочуть повністю змінити дизайн площі? Чому ні? Також я категорично проти площі без фонтана. Нехай він буде не мегарозкішний, простенький. Але в такому місті, як наше, це дуже потрібна річ, тим більше на центральній площі’‘.

Аби переконати каховчан, Руслан Романенко привіз на сходку зразки гранітної плитки (на фото) і розповів, у кого її можна придбати за найнижчою ціною. За його словами, виділяти необхідні мільйони гривень з міського бюджету потрібно неодмінно в обхід системи публічних закупівель ‘‘Прозорро’‘:

— Давайте візьмемо все в свої руки. З ‘‘Прозорро’‘ ми отримаємо скадовський варіант, коли переможець електронних торгів не встиг покласти плитку на тамтешню Набережну до початку нинішнього курортного сезону, — пояснив він.

Пропозиція Романенка ви­глядала як цілковита нісенітниця. Тим більше, що до того він багато разів вимагав покарання для чиновників-корупціонерів, які намагаються розпиляти кошти платників податків. Однак тут він геть забув про свої ж принципи і запропонував використати корупційні схеми. Не збентежила ця ідея і жодного з присутніх на сходці його колег — приміром, із партії ‘‘Самопоміч’‘. Виходить, якщо дуже хочеться порушити закон, то нічого страшного? ‘‘Своїм людям’‘ можна?

‘‘У разі прийняття міськрадою рішення про виділення 2,8 млн. гривень в обхід ‘‘Прозорро’‘ ви готові його виконати?’‘ — поцікавився я у Олександра Зайцева. ‘‘Депутати можуть приймати будь-яке рішення. Але за законом закупівлі на суму від 200 тисяч гривень і вище повинні проводитися ви­ключно через систему ‘‘Прозорро’‘. Я зобов’язаний дотримуватися чинного законодавства. Бо потім питати будуть з мене, а не з депутатів’‘, — відповів він.

Цікаво, що присутні на сходці згодом визнали, що, крім довговічності, ніяких інших переваг у гранітної плитки немає. ‘‘І в неї, і в плитки бетонної вистачає проблем. Той же граніт розриває часом швидше, ніж бетон. З цієї ж причини всі роботи необхідно замовляти у однієї особи. Не бажано, щоб плитку поставляв один, а клав інший. Бо в разі виникнення проблем вони будуть перекладати провину один на одного і замовнику робіт буде непросто щось довести’‘, — зауважив Сергій Яковенко. Руслан Романенко визнав, що граніт має свої особливості, однак наполягає таки на розділі робіт: плитка — окремо, укладка — окремо. На якому варіанті остаточно зупиняться народні обранці, буде вирішено найближчим часом.

Олег БАТУРІН.




Страница 1 из 4
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 Следующая > Последняя >>