Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Пятница, 04 Августа 2017
‘‘Обожглись’‘ а оборонных заказах
04.08.2017 06:16 Новости / Общество

Приобщиться к укреплению обороноспособности страны и заработать на этом жаждут предприятия Херсонщины. Областные власти стремятся им помочь: даже подписали меморандум о расширении сотрудничества с концерном ‘‘Укроборонпром’‘. Однако сотрудничество выходит какое-то странное — местные производственники получают от предприятий ‘‘Укр­оборонпрома’‘ заказы, исправно их выполняют. А за готовую продукцию с ними не рассчитываются.

Так, Херсонский завод карданных валов еще в 2015—2016 годах изготовил для бронетанковых заводов Украины несколько партий карданных валов. Расчета ждет по сей день. Бериславский машиностроительный завод для нужд Житомирского бронетанкового завода наладил выпуск 20-цилиндровых поршневых комплектов для двигателей внутреннего сгорания БТРов.  Продукция одобрена и ушла к заказчику, который… задолжал за нее полтора миллиона гривен. Точно так же ‘‘обожглись’‘ и на Херсонском машиностроительном заводе, где выпустили для военных опорные плиты к минометам. На этих предприятиях работают патриоты, но и патриотам нужно за что-то жить, кормить семьи, закупать сырье и оплачивать энергоносители (все эти факты нашли отражение и в тексте справки от Херсонской ОГА). Так что долгов  здесь прощать никто не собирается, и впредь с ‘‘Укроборон­промом’‘ намерены работать только на условиях стопроцентной предоплаты за выпущенную продукцию.

Им, кстати, есть что предложить: на том же Херсонском машиностроительном заводе готовы налаживать выпуск бронированных корпусов спецтехники с раскроем лазерной резкой и термообработкой. Здесь же имеют все возможности для серийного производства редукторов, коробок, мостов к БТР-3 и БТР-4. На Херсон­ском механическом заводе разработали образец телескопической трубы для отвода выхлопных газов БТРов. А научно-производственная фирма ‘‘Монада’‘ готова взяться за изготовление стендов для испытания двигателей внутреннего сгорания.

Генеральный директор концерна ‘‘Укр­оборонпром’‘ Роман Романов во время рабочей встречи на херсонском государственном судозаводе ‘‘Паллада’‘ обещал, что предложения производственников откладывать в долгий ящик не будут. ‘‘В каждом регионе Украины должны быть представлены предприятия, входящие в систему глобальной кооперации с ‘‘Укроборонпромом’‘, — подчеркнул Роман Анатольевич.

‘‘Укроборонпром’‘ выражает также заинтересованность в создании каталога продукции оборонного значения, которую могут выпускать предприятия Херсонщины. А облгосадминистрация не против помочь с подготовкой такой информации в пределах своих полномочий. Но если концерн, который оперирует десятками миллиардов, по-прежнему намерен увиливать от оплаты за уже выполненную работу, каталоги тут помогут, как мертвому припарки.

Сергей ЯНОВСКИЙ.




Відхід від бюрократії
04.08.2017 06:16 Новости / Общество

— Три роки тому наше міністерство було найбюрократичнішим у державі, — зазначив під час прес-конференції у рамках свого робочого візиту на Херсонщину міністр юстиції України Павло Петренко. — Сьогодні ми забезпечуємо сучасні комфортні умови для кожного, хто звертається до органів юстиції, — зареєструвати підприємство, нерухомість, отримати свідоцтво про народження чи шлюб тощо. Насамперед це нові сервіси, котрі дозволяють відходити від бюрократичних процедур і виконувати відповідні послуги у максимально короткий термін без черг та зайвої тяганини. 

Звітуючи про роботу в І півріччі начальник Головного територіального управ­ління юстиції у Херсонській області Костянтин Хутков­ський зазначив, що найбільш доступними та затребуваними сьогодні є запроваджені процедури ‘‘Шлюб за добу’‘, якою скористалися 242 па­ри, а також видача свідоцтв про народження в пологовому будинку, що є доволі зручним для молодих мам. Тепер подружжям не потрібно вистоювати черги в РАГСах за отриманням свідоцтва. Зареєструвати дитину зараз теж можна прямо в стінах пологового будинку. Кількість тих, хто вже скористався відповідними послугами на Херсонщині, є одною з найвищих в Україні. Серед позитивних прикладів — і сприяння населенню в отриманні безкоштовної правової допомоги через створені центри, котрі функціонують не тільки в Херсоні, а й у районних центрах. Сотні тисяч українців уже скористалися їх послугами, отримавши безкоштовних адвокатів, захистили свої інтереси в судах.

Виконувач обов’язків директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк представив успішні історії херсонців, котрим допомогли відстояти свої права. Присутні на прес-конференції громадяни, яким реально допомогли в критичних ситуаціях, підтвердили, що безкоштовна допомога — це шанс для таких, як вони, малозабезпечених, не втратити останню надію на справедливість при винесенні судових рішень.

Павло Петренко відповів на численні запитання присутніх щодо боротьби з рейдерством в аграрній сфері, коли криміналітет розперезується в період збирання врожаю, грабуючи селянські господарства, зібране ними збіжжя та захоплюючи комунальну власність. За його словами, невдовзі в області запрацює оперативний штаб у складі спеціалістів юстиції, правоохоронців та аграріїв для захисту сільськогосподарського бізнесу від захоплень землі та урожаю.

Керівник Мін’юсту також розповів, як вдалося уникнути рейдерського захоплення 5 га пляжу в курортному селищі Залізний Порт завдяки позиції місцевих активістів та швидкій реакції співро­бітників управління юстиції та місцевої влади. Порушувалося й питання необхідності ремонтів будівель РАГСів, зокрема, в Новій Каховці. Йшлося й про необхідність наближення та покращення адміністративних послуг для населення, в тому числі в ракурсі децентралізації та передачі повноважень.

— Треба більше питати з тих, кому передали функції та повноваження, а разом з ними і кошти та відповідальність, — переконує міністр. — Потрібно забувати, що хтось сторонній прийде і за вас все зробить, бо ідея децентра­лізації — наблизити владу і можливості до людей, коли рішення приймається не десь у Києві, а тут на місці тією посадовою особою, яку ви обрали, у якої є інструменти, відповідальність та гроші (скажімо, бюджет Херсона нині сягає 2,2 млрд. грн.). Не можна мати права і не мати ніяких обов’язків. Там, де влада проявляє бездіяльність, можливі зухвалі випадки порушення прав місцевих мешканців. Їх безкарно ошукують постачальники комунальних послуг, вони тижнями і місяцями не можуть отримати елементарних довідок.

Також підняті питання стосувалися необхідності прискорення застосування судової реформи, удосконалення діючого законодавства в сфері земельних відносин та необхідності доопрацювання низки важливих законо­проектів.

Олена НЕЧИПУРЕНКО.




Відхід від бюрократії
04.08.2017 06:16 Новости / Общество

— Три роки тому наше міністерство було найбюрократичнішим у державі, — зазначив під час прес-конференції у рамках свого робочого візиту на Херсонщину міністр юстиції України Павло Петренко. — Сьогодні ми забезпечуємо сучасні комфортні умови для кожного, хто звертається до органів юстиції, — зареєструвати підприємство, нерухомість, отримати свідоцтво про народження чи шлюб тощо. Насамперед це нові сервіси, котрі дозволяють відходити від бюрократичних процедур і виконувати відповідні послуги у максимально короткий термін без черг та зайвої тяганини. 

Звітуючи про роботу в І півріччі начальник Головного територіального управ­ління юстиції у Херсонській області Костянтин Хутков­ський зазначив, що найбільш доступними та затребуваними сьогодні є запроваджені процедури ‘‘Шлюб за добу’‘, якою скористалися 242 па­ри, а також видача свідоцтв про народження в пологовому будинку, що є доволі зручним для молодих мам. Тепер подружжям не потрібно вистоювати черги в РАГСах за отриманням свідоцтва. Зареєструвати дитину зараз теж можна прямо в стінах пологового будинку. Кількість тих, хто вже скористався відповідними послугами на Херсонщині, є одною з найвищих в Україні. Серед позитивних прикладів — і сприяння населенню в отриманні безкоштовної правової допомоги через створені центри, котрі функціонують не тільки в Херсоні, а й у районних центрах. Сотні тисяч українців уже скористалися їх послугами, отримавши безкоштовних адвокатів, захистили свої інтереси в судах.

Виконувач обов’язків директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк представив успішні історії херсонців, котрим допомогли відстояти свої права. Присутні на прес-конференції громадяни, яким реально допомогли в критичних ситуаціях, підтвердили, що безкоштовна допомога — це шанс для таких, як вони, малозабезпечених, не втратити останню надію на справедливість при винесенні судових рішень.

Павло Петренко відповів на численні запитання присутніх щодо боротьби з рейдерством в аграрній сфері, коли криміналітет розперезується в період збирання врожаю, грабуючи селянські господарства, зібране ними збіжжя та захоплюючи комунальну власність. За його словами, невдовзі в області запрацює оперативний штаб у складі спеціалістів юстиції, правоохоронців та аграріїв для захисту сільськогосподарського бізнесу від захоплень землі та урожаю.

Керівник Мін’юсту також розповів, як вдалося уникнути рейдерського захоплення 5 га пляжу в курортному селищі Залізний Порт завдяки позиції місцевих активістів та швидкій реакції співро­бітників управління юстиції та місцевої влади. Порушувалося й питання необхідності ремонтів будівель РАГСів, зокрема, в Новій Каховці. Йшлося й про необхідність наближення та покращення адміністративних послуг для населення, в тому числі в ракурсі децентралізації та передачі повноважень.

— Треба більше питати з тих, кому передали функції та повноваження, а разом з ними і кошти та відповідальність, — переконує міністр. — Потрібно забувати, що хтось сторонній прийде і за вас все зробить, бо ідея децентра­лізації — наблизити владу і можливості до людей, коли рішення приймається не десь у Києві, а тут на місці тією посадовою особою, яку ви обрали, у якої є інструменти, відповідальність та гроші (скажімо, бюджет Херсона нині сягає 2,2 млрд. грн.). Не можна мати права і не мати ніяких обов’язків. Там, де влада проявляє бездіяльність, можливі зухвалі випадки порушення прав місцевих мешканців. Їх безкарно ошукують постачальники комунальних послуг, вони тижнями і місяцями не можуть отримати елементарних довідок.

Також підняті питання стосувалися необхідності прискорення застосування судової реформи, удосконалення діючого законодавства в сфері земельних відносин та необхідності доопрацювання низки важливих законо­проектів.

Олена НЕЧИПУРЕНКО.




Хто тепер займатиметься переселенцями?
04.08.2017 06:15 Новости / Общество

Херсонські чиновники відрапортували про завершення останнього етапу проекту підтримки тимчасово переміщених осіб, який тривав два роки і фінансувався Євросоюзом. Чи означає це, що тепер переселенці надані самі собі і чи такою вже незамінною була допомога іноземних партнерів? Тож про все по черзі.

 

Березень 2014-го. Одразу після анексії Криму Херсонщина стає першим регіоном України, який приймає біженців з півострова (статусу ‘‘тимчасово переміщені особи’‘ у законодавстві тоді ще немає), а вже за кілька місяців в обласному центрі і районах починають з’являтися мешканці Донеччини та Луганщини, які втікають від війни. Таким чином, вже на кінець року лише в Херсоні офі­ційно зареєструвалися 3200 тимчасово переміщених осіб. Люди, котрі опинилися в чужому місті, без даху над головою і роботи, почали звертатися до влади, благаючи бодай про якусь допомогу.

— Тоді ми чітко усвідомлювали — у бюджеті немає коштів, щоб забезпечити необхідним хоча б частину переселенців, і треба було шукати фінансування з інших джерел. Так, у жовтні 2014-го управлінням со­ціальної політики Херсон­ської міської ради спільно з центром соціальних служб для сім’ї та молоді та партнерами — Центром суспільних програм і Фундацією сприяння громадянській активності було прийнято рішення взяти участь у проекті, оголошеному представництвом ЄС в Україні, — розповідає керівник  Херсонського міського центру соціальних служб для сім’ї та молоді Антон Єфанов.

Проект, запропонований Херсоном, знайшов під­трим­ку іноземних партнерів, адже, кажуть, був грамотно написаний. 31 травня 2015 року сторони підписали угоду про співробітництво. Свою роботу розпочав міський гуманітарний центр по роботі з внутрішньо переміщеними особами. Приміщення й необхідне оснащення для нього надала Херсонська міськрада. На конкурсній основі до новоспеченої установи набрали 41 соціального працівника, 15 з яких самі мали статус внутрішньо переміщених осіб.

У перші дні роботи центру йому допомагали прості херсонці: люди самі телефонували й запитували, що потрібно —  одяг, продукти чи миючі засоби, — і везли до офісу. Згодом вже за­працював проект, основним партнером з гуманітарної допомоги в якому стала Угорська екуменічна служба допомоги. За два роки  організацією надано понад 50 т гуманітарки. Також проектом було передбачено освітню програму для переселенців: 120 осіб отри­мали спеціальність ‘‘ме­неджмент торговельної діяльності’‘ з дипломом держаного зразка, затвердженим Міністерством освіти України.

Основним же завданням став ремонт гуртожитків. Розглядаючи питання со­ціального житла, хай і тимчасового, виконавці проекту зіштовхнулися з великою проблемою — у міській комунальній власності не виявилося вільних квадратних метрів, бо, як відомо, гуртожитки передавалися на баланс громади з колиш­нього відомчого фонду підприємств, і, зрозуміло, що в них жили люди. Тож довелося деяких мешканців переселяти, аби можна було розпочати роботи на окремих поверхах будинків. Загальна кількість приміщень, які підлягали ремонту, — понад 3 тис. кв. метрів, а саме 112 кімнат. Усі гуртожитки довелося переобладнувати під душові кабіни, всюди замінено внутрішні комунікації, встановлено прилади обліку, водонагрівачі, електроплити. Ну і, зрозуміло, — нові меблі: для кожної кімнати придбали ліжка, тумби, столи. Першим здали четвертий поверх у гуртожит­ку по вул. Комкова, 76 б, з 40 кімнатами, потім — другий поверх у цьому ж будинку, це ще 18 кімнат. Наступними стали четвертий поверх у сусідньому гуртожитку на Комкова, 76 в, — 38 кімнат і гуртожиток за адресою Поповича, 15, (пер­ший і частково другий поверхи — 16 кімнат). Таким чином, соціальне житло отримали 500 родин, хоча частина з них уже виїхала з міста, і до кімнат заселилися інші представники цієї ж категорії населення. У центрі соціальних служб для сім’ї та молоді, якому був підпорядкований гуманітарний центр, не приховують: доки тривав ремонт, довелося розробляти власну схему першочерговості розподілу житла для переселенців. 

— Найперше житло надавалося багатодітним родинам, таких ми забезпечили квадратними метрами на 100%, а вже потім — решті. Зараз принципом, за яким ми розподіляли житло серед переселенців, цікавляться у Дніпрі, у містах центральної України. Недавно ми зустрічалися з представниками Львівської міської ради, у них також є певні житлові площі, і вони готові йти цим шляхом, але дуже схвильовані якраз процесом розподілу кімнат, тому ми для них готуємо окрему папку, — визнає Андрій Єфанов.

Також в рамках проекту були видані понад тисячу гігієнічних наборів з найнеобхіднішим — від постільної білизни до зубної пасти з щіткою та посудом. Тобто, людина, яка опинилася в чужому місті зовсім без нічого, могла заселитися в кімнату й жити.

Ну а з пральними машинами та холодильниками, не передбаченими проектом, допомогла громад­ська організація ‘‘Крим-SOS’‘, завдяки її перемовинам з представництвом УВКБ ООН вже через місяць прибула перша побутова тех­ніка, яку встановили у відремонтованому гуртожитку, кошти на решту оснащення виділила Херсонська міськ­­рада.

Загалом плановий бюджет проекту становив понад 800 тис. євро, за пайової участі міськради 10%. Але завдання вдалося виконати, залучивши всього 600 тис. євро. Звісно, у кошторис проекту не враховується 400 тис. гривень з міської ради на водопровідну мережу, яку довелося замінити, оскільки стара за час ремонтних робіт просто ‘‘посипалася’‘ і відновленню не підлягала, але гроші європейців Херсон зекономив. За два роки соціальними послугами скористалися 5 тис. переселенців. А ще за результатами проекту Агенція ООН у справах біженців нагородила Херсон відзнакою ‘‘Місто солідарності’‘. Таку вручили лише Києву і Маріуполю, який прийняв 100 тис. переселенців. Але… Проект закінчився, людей, які в ньому працювали, звільнили. Хто тепер займатиметься цією категорією громадян? У міськ­виконкомі не приховують — ще кілька місяців тому зверталися до депутатів міськради з тим, щоб подальше фінансування центру гуманітарної допомоги взяв на себе місцевий бюджет, та марно.

— Ми порушували це питання на депутатських ко­місіях. Але, на жаль, нас не підтримали. За поперед­німи даними необхідно близь­ко 2 млн. гривень на рік, — розповіла начальник управління соціальної по­літики Херсонської міської ради Олена Рузгіс.

А от  херсонський мі­сь­кий голова Володимир Миколаєнко переконаний — цього разу депкорпус почує про безвихідь, у якій опинилися переселенці:

— Я думаю, що всі люди, які були залучені у цьому проекті, повинні й надалі працювати з даною категорією громадян. Ми зараз подивимося пропозиції нашого управління соціального захисту і будемо вже інформувати депутатів. Бо яку б там відзнаку не отримало місто, а повної соціалізації переселенців немає, і тому треба зберегти цих працівників.

За даними міськвиконкому на сьогодні у Херсоні мешкають 7657 тимчасово переміщених осіб.

Марина САВЧЕНКО.




Страница 1 из 4
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 Следующая > Последняя >>