Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Августа 2017

Пятница 04 Августа 2017

Ласкаво просимо на Арабатку!
04.08.2017 06:13 Новости / Общество

Що заважає курортній зоні Генічеського району відповідати потребам відпочиваючих.

‘‘На Арабатці нам подобається, — запевняє 25-річний житель Кривого Рогу, якого ми зустріли в нещодавно відкритому у Генічеській Гірці аквапарку. — Тут є де піти відпочити, крім самого моря. Багато моїх друзів цього літа теж вирішили приїхати саме сюди. Погано лише, що в нашому пансіонаті закрили дискотеки після скарг інших курортників. І не дуже подобається, що в аквапарку мало не щодня збільшують ціни на вхід’‘.

На Стрілку потягнулася молодь

— Якщо раніше відпочивати на Арабатську стрілку приїжджали переважно батьки з дітьми і пенсіонери, то тепер сюди потягнулася молодь. Відповідно, у сфері послуг почав розвиватися молодіжний сегмент. Адже молоді одного сонця й моря замало: потрібні ще й розваги. І на Стрілці вони вже можуть знайти собі заняття до душі, — ділиться спостереженнями перший заступник голови Генічеської райдержадміністрації Олексій Сищенко.

Також цього року на Арабатку приїхала велика кількість ‘‘неорганізованих’‘ туристів — дикунів. Тож нині тут переповнені не лише пансіонати і приватний сектор, а й кемпінгові містечка. На березі в Щасливцевому і Генічеській Гірці машини і намети вишикувалися в кілька рядів. Відпочивальники навіть жартують: ‘‘Ми живемо на другій лінії від моря, а сусідній намет — на третій’‘.

— Курортників цьогоріч приїхало на Арабатку не менше ніж торік. А ось ‘‘наметників’‘ значно побільшало. Не знаю навіть, чому. Можливо, людям просто немає де більше відпочити? — дивується стрілківський сільський голова Олександр Пономарьов.

За його словами, дикуни додають проблем місцевим селам. Адже більшість із них закопує сміття просто на березі або виставляє десь на дорозі. ‘‘Причому є у нас організовані кемпінги. Але дикуни не бажають сплачувати ті ж 20 гривень за право користування гарячою водою чи прибирання території. Раніше, коли наші пляжі вважалися територією за межами населеного пункту, було важче за цим слідкувати. А тепер вони включені в межі села Стрілкового. Сільрада навіть змушена була прийняти рі­шення про накладання штрафу у розмірі1000 грн. за кожен встановлений в неналежному місці намет. На жаль, поки нікого не оштрафували: слідкувати за цим повинні правоохоронні органи. Але ситуація така, що на дві сільради у нас залишився лише один дільничний’‘, — стверджує Пономарьов.

Про відсутність вільних місць для курортників говорить і сільський голова Щасливцевого Віктор Плохушко. ‘‘Хоча ще зарано говорити про перші результати цьогорічного сезону, адже головний пік у нас припадає на 25 липня — 25 серпня (з очільником села ми розмовляли 24 липня. — Прим. авт.). Одне можу сказати — ті відпочиваючі, які приїхали цього літа на Срілку, вже не витрачають багато грошей у магазинах, барах і кафе. Таке враження, ніби приїхав зовсім інший турист. Так, попит на місця великий. Ті, хто займається розселенням, на брак клієнтів не скаржаться. А ось сфера тор­гівлі і обслуговування заробила в червні-липні значно менше, ніж торік. Я так розумію, що лю­ди економлять’‘, — пояснює він.

Багато одоростей  сміття

Незадоволеною відпочинком в Генгірці залишилася 37-річна перекладачка з Нової Каховки Наталія:

— Ми з родиною поїхали до пансіонату ‘‘Арабатська Стріл­ка’‘. Стан будиночків неприємно вразив: вони всі розва­люються, протікають, всередині багатьох із них живуть ластівки, все у пташиному посліді. Умови там просто нелюдські. Не розумію, як допускають до експлуатації будинки, що вже на десятки років пережили свій вік? Проте мої головні претензії до Арабатки пов'язані з тим, що там не видно системної роботи місцевої влади. В результаті ті, хто відпочиває в дорогих пансіо­натах і ті, хто обирає більш дешеві, опиняються в рівних умовах. Ніде в районі Генгірки і Щасливцевого я не побачила краників з питною водою. Нав­коло дуже багато сміття і водоростей. Їх настільки багато, що навіть 20 людей з вилами не в змозі це прибрати. Де техніка, що повинна цим займатися? На що витрачаються податки? Чому стало гірше з благоустроєм? І чому я ніде не бачила рятувальників? За тиждень мого відпочинку я жодного разу не помітила людей в спецодязі, які б слідкували за порядком на воді. Так не повинно бути!

Наявність проблеми з вивезенням сміття підтверджує і Віктор Плохушко. ‘‘У нас лише дві сміттєприбиральні машини, одна з яких зламалася у п'ятницю. До того ж, частина пансіонатів працює ‘‘в тіні’‘ і вивозить своє сміття вночі. А оскільки вони знаходяться за межами населених пунктів, то впливу на них у нас немає. Ну і ще у нас просто не вистачає людей. Вільних вакансій — чимало, а місцеві жителі праце­влаштовуватися не хочуть. Тому ми не можемо знайти різноробочих і водія сміттєвоза, хоча його зарплата доходить до 8000 грн. Навіть в сільській раді ми довго не могли закрити вільну вакансію. Хоча чистими спеціаліст без досвіду роботи отримує у нас 5000 грн., ба­жаючих просто не було’‘, — говорить сільський голова.

— Забезпечити організований вивіз сміття в умовах ку­рортного сезону непросто, — доповнює Олексій Сищенко. — Адже таке сильне навантаження на сільські комунальні служби триває днів 50 на рік. Щоб вирішити проблему, необхідно витратити не один мільйон гривень на придбання сучасної техніки. Але наскільки виправдані ці витрати, якщо ті ж сміттєвози будуть задіяні фактично лише кілька тижнів на рік?

У першого заступника голови РДА є пояснення і щодо причин скупчення водоростей  на узбережжі Азовського моря. Місцева влада зробила відповідний запит до Інституту рибного господарства та екології моря. ‘‘Вони відповіли, що нині така ситуація спостерігається по всьому узбережжю — від Маріуполя до Арабатської Стрілки. Спеціалісти інституту стверджують, що наявність водоростей свідчить про значне покращення екології моря. Прибирати ж їх неможливо, навіть найбагатший пансіонат на це не здатний. До речі, люди вже знайшли застосування цим водоростям. На пляжах можна помітити, як дехто обкладається ними і так лежить деякий час. Ніби якась жіночка їм сказала, що від такої процедури покращується шкіра’‘, — пояснив Олексій Сищенко.

‘‘За результатами досліджень з'ясовано, що скупчення водної рослинності відбувається за рахунок розмноження багатоклітинної водорості кладофори. Основним фактором її поширення в прибережній зоні є вітри південного і південно-західного напрямку, що обумовлюють скупчення цих водоростей, — повідомив директор Інституту рибного господарства та екології моря Леонід Ізергін. — Кладофорові водорості широко поширені в природі. Нитки кладофори утворюють іноді природні шари завтовшки 20—50 см. Вони заглушають зростання корисної м'якої рослинності, в килимі цих ниток заплутуються і гинуть організми. Водночас вони служать кормом для численних безхребетних тварин. Велика їх роль у збагаченні води киснем і очищення її від різного роду забруднення’‘.

Втім, у Генічеському районі поширена й протилежна думка — скупчення водоростей якраз свідчить про погіршення екології Азовського моря через нестачу в ньому риби. У схожій ситуації кілька років тому опинився Каховський магістральний канал. Через активне розростання водоростей і очерету у Каховському водосховищі і каналі було прийняте рішення штучно зариблювати їх рослиноїдними видами риб. Вони успішно впоралися з завданням і очистили хід води, поїдаючи водорості, що дозволило дотепер утримувати русло каналу в належному стані.

Як доїхати на Стріку?

Залишає бажати кращого і транспортна інфраструктура азовського курорту. Аби дістатися Арабатки з західних ре­гіонів країни, треба більше ніж добу не в найкомфортніших умовах трястися потягами ‘‘Укрзалізниці’‘. Відсутність кондиціонерів, незручні кріс­ла, брудні салони — в таких умовах змушені їздити на Арабатку і пасажири більшості автобусів із Херсона. Нерідко їм доводиться частину дороги стояти.

— Така проблема справді існує, адже перевізники на­дають автобуси невеликої місткості. А курортникам же хочеться якомога швидше дістатися моря, — погоджується начальниця Новотроїцького куста підприємства ‘‘Херсон­автотранс’‘ Євгенія Меркурьєва. — Деякі перевізники йдуть назустріч пасажирам. Приміром, нам скаржилися на маленькі автобуси Скадовськ — Генічеськ. Тепер на цьому марш­руті ходить зручний великий автобус із кондиціонером. Хоча часом перевізників можна зрозуміти, адже у них перехоплюють пасажирів нелегальні таксисти. Останні окупували навіть Генічеську автостанцію: стоять і ображають наших працівників, висаджують пасажирів просто ‘‘під зад’‘ автобусів, нахабно забирають пасажирів. Правоохоронці нічого з ними зробити не можуть. Дійшло до того, що в кінці липня ці таксисти зафарбували знак, що забороняє стоянку в зоні автостанції — ‘‘щоб не заважав’‘.

Є нарікання і на погано організовану парковку біля залізничної станції у Новоолексіївці. ‘‘Історично її інфраструктура не була готовою до прийняття такої кількості потягів, — коментує Олексій Сищенко. — Тамтешня станція має вихід на дві сторони. Та, що йде в бік селища, облаштована нормально. А ось з боку Генічеська організувати парковку немає ніякої можливості, бо там охоронна зона ліній електропередач, де і стоїть частина таксистів. Організувати офіційну парковку там ми не можемо’‘.

Більше людей — більше й шахраїв

Надовго запам'ятає поїздку на Арабатку перша заступниця голови Бериславської райдерж­адміністрації Ірина Дробиш. 19 липня вдень біля гарячого джерела на території клініки Козявкіна у неї вкрали автомобіль ‘‘Міцубісі’‘. ‘‘Вразило ставлення людей, які відповідають за цю територію і збирають гроші за вхід до джерела. Адже відвідувачів там завжди багато, проте на стоянці немає жодної камери відеоспостереження. Вони так і говорять, що не відпові­дають за охорону машин. Також зіштовхнулася з роботою правоохоронців. Чотири дні я провела в відділі поліції Генічеська, але шанси знайти машину, наскільки я зрозуміла, у нас невеликі’‘, — розповіла вона.

— Зрозуміло, що шахраї і злодії тягнуться за людьми, тож під час курортного сезону криміногенна ситуація напружена. Проте сказати, що правоохоронці взагалі нічого не роблять, не можна. В районі є велика група підсилення, задіяні чотири екіпажі, які постійно патрулюють Арабатську стрілку. Так, ситуація не ідеальна, бо штат райвідділу поліції укомплектований лише на 3/4. Можливо, активна частина суспільства задіяна нині на війні. Сподіваюся, що після завершення російської агресії вдасться залучити до поліції більше людей і зменшити рівень злочинності, — пояснює пер­ший заступник голови Геніче­ської РДА Олексій Сищенко.

Об'єднання зайшло  глухий кут

Вирішити більшість окреслених проблем Арабатки можна було б уже зараз, якби місцеві сільради активніше включилися до процесу де­централізації. Проте бажання Стрілків­ської і Щасливцівської сільрад утворити свою окрему громаду зайшло у глухий кут.

— Фактично цей процес призупинило Стрілкове, з нашого боку ніяких гальм не було, — пояснює Віктор Плохушко. — Об'єднання ж із Генічеськом ми не розглядаємо в принципі, бо вважаємо себе цілком спроможною громадою. Та й школяру зрозуміло, що в разі об'єднання з райцентром всі фінансові ресурси будуть відбиратися до міста. А взагалі, я вважаю, що краще б ні­якої децентралізації й не було. Бо з одного боку нам кажуть об'єднуватися, а з іншого існує перспективний план з утворенням у Генічеському районі однієї ОТГ, що хрестом може лягти на Арабатську Стрілку.

— Єдині громади Генічеського району, які будуть спроможними в разі об'єднання — Стрілківська і Щасливцівська. Об'єднуватися з Генічеськом вони не хочуть і вважають, що в разі цього владу на стрілці ‘‘захоплять’‘ жителі міста, — наголошує Олексій Сищенко. — Водночас ці сільради не розуміють, що вся їхня інфра­структура зав'язана на Генічеську і тій же Новоолексіївці, звідки з потягів до них їде більша частина відпочивальників. Додайте сюди автовокзал, центральний ринок і центральну ра­йонну лікарню. Остання розрахована на 60 тисяч жителів району. Під час курортного сезону до них додається ще 60 тисяч відпочиваючих. Куди в разі чого вони поїдуть? Чи зможе Щасливцівська сільрада забезпечити таку кількість курорт­ників медичним обслуговуванням? Чи зможуть вони вирішити наявну у них проблему нестачі кадрів? Втім, головним питанням є те, хто після об'єд­нання Стрілкового з Щасливцевим стане лідером ОТГ. Об'єктивно нині Стрілкове є дещо слабкішим. Вони вважають, що саме Щасливцеве буде ними керувати. Зрештою, переважна більшість громад нині вважає за краще трохи почекати, поки в Україні на законодавчому рівні не врегулюють всі проблеми, що виникають під час децентралізації.

Олег БАТУРІН.




Червона доріжка херсонський диксиленд
04.08.2017 06:13 Новости / Культура

Величезний солом’яний капелюх — у ньому виходець із джазового оркестру Херсон­ського обласного палацу молоді та юнацтва Поліна Тарасенко пройшлася червоною доріжкою Одеського Міжнародного фестивалю. Культурна подія року відбулася у Пів­денній Пальмірі 14—22 липня. Одну з головних нагород фестивалю взяла стрічка україн­ського режисера, уродженця Херсона Романа Бондарчука ‘‘Dixieland’‘. З автором фільму ми спілкувалися телефоном, адже останнім часом він мешкає в українській столиці. В основу документальної картини ‘‘Dixieland’‘ покладено історію про діяльність дитячого джазового оркестру. У фільмі відображений проміжок часу, коли знаменитим колективом керував Почесний громадянин Херсона, талановитий педагог Семен Ривкін, а також рік після того, як не стало Маестро. Знімали кіно в кількох регіонах — у рідному для наставника та музикантів оркестру Херсоні, на території одного з пансіонатів Лазурного, у Харкові, куди вихованець Семена Ривкіна Роман Купріянов поїхав вступати до музичного училища, у Києві. Також група працювала в Італії, куди Поліна  Тарасенко  разом з батьками їздила на фестиваль повітряних зміїв. Знімали ‘‘Dixieland’‘ протягом 7 років. У фільмі немає жодного інтерв’ю, режисерський задум був таким, щоб показати життя героїв без натягу — камера як би спосте­рігає за творчим процесом колективу, в якому, здебільшого, й полягає все життя його учасників.

— Вони просто працювали і дозволяли себе знімати. Це називається прямий кінемато­граф, коли ми не беремо інтерв’ю, ми просто живемо з ге­роями якийсь певний відрізок часу і фіксуємо події, які відбуваються в їхньому житті, і з них робимо епізоди, — розповів режисер Роман Бондарчук.

Ідея увічнити на екрані дитячий джазовий колектив, відомий у Херсоні й далеко за його межами, виникла під час попередньої роботи режисера  про учасницю диксиленду Поліну Тарасенко. Йдеться про фільм ‘‘Поліна’‘, який Роман Бон­дарчук зняв у рамках проекту ‘‘15 молодих про молодих’‘.

— Це був проект латвійської продюсерки Ілони Бічевської для французького телеканалу ‘‘Arte’‘. Головна героїня фільму — дівчинка з диксиленду. І от коли ми зняли Поліну, побачили, що й сам оркестр дуже цікавий і там багато інших прекрасних персонажів. Особливо нас вразив Семен Ривкін — людина, яка присвятила своє життя дітям і розвитку їхніх талантів, — говорить режисер.

Знімали ‘‘Dixieland’‘ за кошти, виділені німецьким каналом ‘‘MDR’‘, також фінансову участь у проекті взяли кінофонд Латвії, телебачення Норвегії та Швеції, тобто картину купили вже на етапі створення.

Прем’єра фільму  ‘‘Dixieland’‘ відбулася у США, під час відомого кінофестивалю, після чого стрічка відправилася у світову подорож — її вже переглянули в Індії та Кореї.

— Буквально сьогодні я отримав запрошення на ‘‘Hot Spring Documentary Film Festival’‘, це також старий фестиваль у Південній Америці, який кваліфікується на документальну секцію ‘‘Оскара’‘, тобто, фільми, які беруть у ньому участь, теоретично мають всі шанси потрапити у лонг-лист відомого на увесь світ кінофестивалю, — зазначив Роман Бондарчук.

В інтернеті на даний момент можна переглянути лише трейлер ‘‘Dixieland’‘. Саму переможну картину автор ретельно оберігає від піратства. Адже якщо робота з’явиться у мережі, фільм більше не зможе брати участі у фестивалях, його доля взагалі опиниться під загрозою. Український же глядач зможе переглянути ‘‘Dixieland’‘ з 15 вересня у кінотеатрах: в рамках Міжнародного фестивалю документального кіно ‘‘Docudays UA’‘ його покажуть у Києві, Харкові, Львові, Одесі та Херсоні.

Марина САВЧЕНКО.




‘‘Чорноморські Ігри’‘ чекають на зірок
04.08.2017 06:12 Новости / Культура

Глядачів XV ювілейного Всеукраїнського благодійного фестивалю  Скадовську щодня чекають виступи зірок української естради.

 

З 4 по 6 серпня у Скадовську відбудеться фінальна частина наймасштабнішого дитячого фестивалю ‘‘Чорноморські Ігри’‘. ‘‘Казка на березі Чорного моря’‘, що дав старт багатьом нинішнім естрадним зіркам, цього року збере не лише юних учасників, а й най­відоміших випускників ‘‘Ігор’‘ минулих років.

4 серпня фестиваль відкриється о 17.00 півфіналом вокального конкурсу. Глядачів у цей день також чекатимуть виступи Потапа і Насті Каменських, Олі Полякової, Світлани Тарабарової, Олі Цибульської, Ростислава Тодореску і Марії Яремчук. 5 серпня о 18.00 фестивальний вечір продовжить фінал вокального конкурсу з виступами Dzidzio, Tayanna, Анюти Славської, Володимира Ткаченка, Віталія Козловського, Наталки Карпи, Індіри, My Ree та Open Kids.

6 серпня о 20.00 розпочнеться заключний гала-концерт, під час якого буде визначено володаря гран-прі фестивалю. Підтримуватимуть виступи юних конкурсантів Тіна Кароль, Надя Дорофєєва, Positiff, Michelle Andrade, Alekseev і Monatik.

До складу журі ‘‘Чорноморських Ігор’‘ увій­шли  член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Валентин Коваль, продюсерка Олена Мозгова, композитор Руслан Квінта, викладачка вокалу Альона Савінова, гендиректор каналу М1 Сергій Перцев, генеральна продюсерка М1 Натела Чхартішвілі-Зацаринна, музикант Сергій Кузін, гендиректор Хіт FM Віталій Дроздов, режисер Олег Бондарчук, Анастасія Каменських, Олексій Потапенко, Надія Доро­фєєва, Олексій Завгородній (Positiff), Тіна Кароль і Михайло Хома (Dzidzio).

Після тривалої перерви ‘‘Чорноморські Ігри’‘ цьогоріч відбудуться за підтримки Херсонської облдержадміністрації і облради. На переконання організаторів, цей дитячий фестиваль стане мистецькою візитівкою Херсонщини і поверне Скадовську статус головного центру дитячого фестивального руху. Засновником фестивалю є президент компанії ‘‘Таврійські Ігри’‘, голова наглядової ради радіогрупи ‘‘ТАВР Медіа’‘ Микола Баграєв.

У заходах ‘‘Чорноморських Ігор’‘ планується задіяти понад 3 тисячі дітей. Очікується, що події фестивалю відвідають понад 50 тисяч глядачів — жителів і гостей Скадовська.

Олександр ПІТОЄВ.




‘‘Наш байкер приїхав!’‘
04.08.2017 06:12 Новости / Общество

У Каховці відбувся 11-й мотофестиваль ‘‘Тачанка’‘.

Байкери з Херсонської, Запорі­зької, Миколаївської, Дніпропетровської, Донецької областей, а також Одеси і навіть окупованого Росією Сімферополя, на минулих ви­хідних зібралися у Каховці на мо­тофестивалі ‘‘Тачанка’‘. Анексія Криму і військова агресія РФ на сході України дещо змінили географію його учасників.

— Тепер із Криму до нас мало хто приїжджає. Та й ті ж сімферопольські байкери намагаються не світитися, що вони знаходяться тут. Вони підтримують Україну, але бояться що за фотографію на тлі української символіки їх переслідуватимуть на півострові. Окупаційна російська влада Криму за цим уважно слідкує. Також є байкери з Волновахи. Взагалі до нас традиційно багато приїжджало учасників з Донеччини, — говорить засновник фестивалю Олександр Зікранець.

У цілому учасників ‘‘Тачанки-2017’‘ було трохи менше ніж торік. Самі байкери пояснювали це тим, що одночасно з Каховкою в Україні проходить щонайменше 4 мотофестивалі. ‘‘Особисто я дуже хотів поїхати на зліт байкерів до Білгород-Дністровського на Одещині. Захід там запланований просто унікальний, у тамтешній фортеці на березі лиману. Туди поїхали багато моїх знайомих. Зрештою, через сімейні обставини я не зміг вирватися на цей фестиваль і залишився у Каховці’‘, — розповів байкер Євгеній.

— Торік на ‘‘Тачанку’‘ всі намагалися потрапити, бо то був ювілейний, десятий фестиваль. Звісно, що деякі байкери намагаються обрати для себе щось краще і цікавіше. Але все одно наш байкер у Каховку приїхав. Значна частина тих, хто зібрався на ‘‘Тачанці’‘, — традиційні учасники мотофестивалю, — розповів начальник відділу у справах молоді та спорту Каховської міськради Віктор Зубков.

Відзначили організатори ‘‘Тачанки’‘ і рівень підготовки до фестивалю з боку комунальних служб та міської влади. ‘‘Підтримка була з усіх боків. Так і має бути — адже цей фестиваль потрібен не лише нам, а й усьому місту’‘, — зазначив Олександр Зікранець.

— Цього року просто немає до чого прискіпатися. Не встигли ми провести засідання оргкомітету, як кому­нальне підприємство привезло на територію табору біотуалети, огорожу, сміттєві баки, прибрали територію. Навіть біля самого монумента ‘‘Легендарна тачанка’‘ покосили траву, відкрили шлагбауми. Нікому ні про що не доводилося нагадувати. Це просто диво, — доповнив Віктор Зубков.

Крім самих байкерів, мотофестиваль зібрав велику кількість учасників з Каховки і навколишніх населених пунктів. Ажіотаж на виступах рок-гуртів і дискотеці на березі водосховища тільки підтвердили статус ‘‘Тачанки’‘ як найбільшого open-air фестивалю міста.

Олег БАТУРІН.




Страница 9 из 10
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая > Последняя >>