Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Пятница, 01 Сентября 2017
‘’Гра з вогнем’’-7
01.09.2017 07:14 Новости / Общество

14

У полі під Надеждівкою Чаплинського району пролилася кров. Постраждав голова фермерського господарства ‘’Лабенок’’ Петро Лабенок, який взяв у суборенду в ФГ ‘’Оазис Півдня’’ділянку землі, обробив її, удобрив, засіяв соєю, а ось зібрати врожай йому не дали! На селянина напали ‘’тітушки’’, найняті господарями ТОВ ‘’Глобал-Інвест’’, і показали все, на що вони здатні — чоловік, а з ним ще двоє селян потрапили у реанімацію.

Про тривале протистояння жителів Надеждівки і турецьких ділків ‘’Новий день’’ подав серію публікацій під загальною назвою ‘’Гра з вогнем’’. ‘’Газетні виступи набули всеукраїнського розголосу. Та не  скрізь, на жаль, не скрізь. Таке враження, що поліція, прокурори і ‘’государеві очі’’ (співробітники Чаплинської районної та обласної держадміністрацій) преси не читають взагалі. А ще гірше інше. Ця поважна публіка, яка утримується і на податки селян, глуха до бід своїх годувальників. Надеждівка тому приклад.

Б’ються селянські голови, як риба об лід, відстоюючи права бути господарями на власній землі. А господарями на ній, виявляється, уже не вони, а заїжджі бейефенді мамурджони!’’ — писала газета у кореспонденції від 19 червня ц. р.  

Правду кажуть: непокаране зло надихає на нові злочини. 

Поліція з’ясовує обставини…  

Про те, що сталося під Надеждівкою, відділ комунікації Головного управління нацполіції у Херсонській області повідомляє так:

‘’Вчора (27 серпня ц. р. — Ред.) у Чаплинському районі між представниками двох фірм стався конфлікт з приводу збору врожаю сої. В ході бійки троє громадян отримали тілесні ушкодження. Поліція з’ясовує всі обставини конфлікту.

Вчора о 08.55 в чергову частину Чаплинського відділення поліції зателефонував 34-річний мешканець одного з населених пунктів. Чоловік, який є депутатом районної ради, повідомив, що на полі поблизу с. Надеждівки він отримав тілесні ушкодження від невідомих, які косять належний йому врожай сої. На місце події виїхала слідчо-оперативна група.

Поліцейські встановили, що на полі перебувають дві групи громадян, котрі представляють інтереси двох аграрних господарств, між якими на теперішній час в судовому порядку вирішується питання щодо права користування даною земельною ділянкою. Вранці під охороною близько 50 чоловік на поле заїхали 2 комбайни однієї з фірм і почали збирати врожай сої. На поле одразу приїхали заявник разом із односельцями, які представляють інтереси фірми-конкурента. Між групами виник конфлікт, який переріс у бійку. В результаті заявник та двоє його знайомих отримали тілесні ушкодження. По­ліцейські наказали зупинити процес збору врожаю. Однак громадяни на вимогу поліцейських не відреагували…’’.

Ось так!

‘’Алло, це штаб?..’’

Після побоїща в степу власники земельних ділянок (паїв) Надеждів­ської сільради, а також голова ФГ ‘’Оазис Півдня’’ Ансар Ракібов негайно звернулися з заявою в обласний антирейдерський штаб.

На цей штаб у них — вся надія. Схоже, була…

‘’Сьогодні агрорейдерство є найгарячішою темою. Шахраї та бандити, користуючись правовою неграмотністю українців та злочинними діями реєстраторів, відбирають у людей землю і врожай. Щоб протистояти цьому явищу, Мін’юст ініціював створення антирейдерських штабів, які функціонуватимуть на базі обл­держадміністрацій. …Кабінет Мініст­рів підтримав цю ініціативу, — повідомила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова, зауваживши: ‘’Я дуже вдячна нашим аграрним асоціаціям, які погодилися пліч-о-пліч з Міністерством юстиції боротися з таким ганебним явищем і захищати людей, їх власність та майно’’.

‘’Мабуть, важко придумати щось краще, ніж регіональні штаби, які є близькими до людей і можуть оперативно розібратися у тому, що сталося’’, — підкреслив заступник голови ‘’Всеукраїнської Аграрної Ради’’ Михайло Соколов, зазначивши, що ініціатива Мін’юсту зі створення антирейдерських штабів є дійсно унікальною.

Селяни Надеждівки (принаймні, вони) на власній шкурі переконалися в ‘’унікальності’’ Херсонського обласного штабу, прибувши на його засідання, що відбувалося у понеділок. Не стану переповідати, хто кому більш як годину битого часу що доводив. Обмежуся лише фрагментом розмови, що час від часу спалахувала словесними ‘’перестрілками’’.

На скарги селян, чому на їхні телефонні дзвінки ніхто не спромігся відповісти, начальник Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, він же заступник голови оперативного штабу Костянтин Хутковський відповів коротко і зрозуміло: ‘’Телефони оперативного штабу для того, щоб штаб відреагував. А для того, що вас б’ють, є 102. По штабу ми відреагували — штаб зібрався. Але штаб не вирішує питання… що когось б’ють на полі. Ви дзвоніть у поліцію… повідомляйте’’.    

Хто справді був ‘’у темі’’, так це т. в. о. начальника ГУНП в Херсонській області Микола Цап. Звертаючись до надеждівських ходоків, він терпляче пояснив людям, як їм діяти в цій ситуації: ‘’Я вам біля райвідділу поліції говорив і зараз кажу: шановні, йдемо і пишемо заяви, описуємо кожного, хто кого… Сьогодні всі ці заяви об’єднані. Вас викличуть до слідчого управління, нададуть осіб для впізнання — їх всіх сфотографували і додали до картотеки. Вони встановлені, ці люди. Ваша сторона нікого не била — про це мені розповідали. Ті, хто били, їхні дії будуть розслідувані…’’.

Погрожували і хати палити!

Представник ФГ ‘’Оазис Півдня’’ Оксана Кузишина розповідає про настрій, який охопив у ці дні Надеж­дівку.

— Який там настрій! — говорить співрозмовниця. — Село знову збурене до краю протиправними діями, які провокує керівництво ТОВ ‘’Глобал-Інвест’’. Не діждавшись рішення Господарського суду Херсонської області, безкарні ділки знову викликали на підмогу озброєних до зубів ‘’тітушок’’. Молодчики весною не давали нам засівати поля, а зараз нахабно збирають чужий урожай. 

— Ті ж самі приїхали?

— Ні, вже інші. Але їхні дії такі ж. Насильство над селянами може призвести до найгіршого — масових заворушень.

— Навіть так?

— А що ж ви хотіли: ‘’тітушки’’ розправляються з усіма, хто під руку попадає. І жінками теж.

Не оминули ‘’тітушки’’ навіть голову Чаплинської райдержадміністрації, який, обприсканий газом з балончиків, тікав від злочинців лісосмугою. Нас вони ображали, називаючи ‘’бидлом’’, ‘’животними’’, погрожуючи спалити хати. 

— Як ви оцінюєте ініціативу Міністерства юстиції України щодо створення антирейдерських штабів, зокрема на Херсонщині?

— Ой… Якби Міністерство юстиції не накрутило з підробленим рішенням Керченського суду, всього цього, що відбувається у Надеждівці, не було б! А штаб… Ви ж самі бачили! Додам хіба що одне: це не міжнаціональний конфлікт, як хтось інформував представників ОБСЄ. Це конфлікт закону і беззаконня. А хто конкретно на чиєму боці — побачимо.

k  k  k

Як повідомив тимчасово виконуючий обов’язки начальника ГУНП в Херсонській області Микола Цап, для охорони публічного порядку та безпеки громадян на місце події терміново був направлений майже увесь особовий склад Чаплинського відділення поліції, бійці роти поліції особливо призначення та підрозділу ‘’КОРД’’ обласного главку поліції. На теперішній час процес збору врожаю призупинений. Громадянам рекомендовано звернутися до суду щодо встановлення права власності врожаю. Одна з вантажівок зі скошеною соєю заарештована і перебуває на території Чаплинського відділення поліції. Відкриті кримінальні провадження за ч. 1 ст. 122 ‘’Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження’’, ч. 3 ст. 296 ‘’Хуліганство’’ та ч. 2 ст. 342 ‘’Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу…’’ Кримінального кодексу України. Встановлюються всі обставини події.

Василь ПІДДУБНЯК.




Згадали іловайську трагедію
01.09.2017 07:14 Новости / Общество

12

Мирні стиглі соняхи і гільзи… З цих, здавалося б, зовсім не сумісних речей на площі Свободи в Херсоні ветерани АТО та волонтери виклали символічний коридор. Саме з соняшником асоціюється іловайська трагедія.

Серпень 2014-го… Повз соняшникові поля рухалася колона україн­ських захисників — добровольців та солдатів ЗСУ, які виходили з Іловайська так званим зеленим коридором. З Іловайська не повернулися 16 мешканців Херсонщини, зокрема 9 бійців міліційного батальйону ‘’Херсон’’, набраного здебільшого з добровольців, та 7 представників інших підрозділів, теж призвані на Херсонщині. Більшість із героїв полягли у тому самому котлі, але дехто загинув ще до відомих подій. Першим батальйон ‘’Херсон’’ втратив свого командира. Руслан Сторчеус разом з водієм Олегом Пєшковим потрапили під ворожий обстріл 25 серпня, коли поверталися з засідання штабу. Наступною була смерть Максима Жекова — поранення, не сумісне з життям, він отримав у місцевому депо, яке утримували бійці батальйону ‘’Херсон’’.

Перед портретом одного з бійців — тендітна молода жінка, міцно тримає за руку хлопчика років шести. Це дружина і син загиблого Павла Мазура. Жінка зізнається, до останнього не знала, що її чоловік, боєць батальйону ‘’Херсон’’, перебував у тому злощасному Іловайську. Рідним Павло сказав, щоб не телефонували, бо їде у відрядження, там, де немає бойових дій. Як згодом Дар’ї розповіли товариші її чоловіка, Павло загинув у зеленому коридорі, від міни, яка потрапила у пікап. На той момент він вже мав поранення, так, із пошкодженою ногою, на стільчику, і тримав оборону…

На захід до третіх роковин іловайської трагедії прийшли багато родичів загиблих херсонців, і в кожної сім’ї своя історія, свій біль, який з роками не загоюється, а лише стає сильнішим.

Марина САВЧЕНКО.




‘’Со мной обращались хуже, чем фашисты’’
01.09.2017 07:13 Новости / Общество

Бывшую новокаховчанку, почти 20 лет прожившую в Нижегородской области, российская власть без лишних разговоров насильно выдворила в Украину.

‘’Россия своих не бросает!’’. ‘’Всем родившимся в СССР упростят получение российского гражданства’’. ‘’Мы — один народ!’’. Все эти лозунги и обещания, растиражированные в пропагандистских российских СМИ, у 49-летней Валентины Гончар вызывают лишь горький смех. Чего они на самом деле стоят, женщина знает не по наслышке. После почти 20 лет жизни в российской глубинке и бесконечных мытарств в надежде получить российский паспорт Валентину вместе с больной 70-летней матерью как злостных преступниц выдворили за пределы негостеприимной Российской Федерации, предварительно 3 месяца продержав в нечеловеческих условиях под замком в спецприёмнике для нелегальных мигрантов.

 

— Я родилась в Киевской области, но выросла в Новой Каховке. В 1997-м мы с мамой продали здесь всё имущество и переехали в село Дивеево Нижегородской области. В то время красные советские паспорта ещё меняли по желанию, поэтому мы решили обменять их уже в России. В Дивеево я сразу получила временную регистрацию, нашла жильё и начала обустраиваться на новом месте, — рассказывает Валентина.

На мой вопрос: ‘’Почему Нижегородская область? Почему именно Россия?’’, она отвечает, что переезд туда не в послед­нюю очередь был связан с ‘’религиозными мотивами’’. На новом месте жительства бывшая новокаховчанка пошла на послушание в Свято-Троицкий Серафимо-Дивеевский женский монастырь: ‘’Сразу же я стала обращаться по поводу российского гражданства и замены паспорта. В 1999 году в местном паспортном столе мне сказали, что готовы всё сделать. Требовали одно — справку с места работы. Однако её мне выдавать все категорически отказывались. В паспортном предложили попросить справку в монастыре. Но матушка Екатерина сказала, что они подобных документов не выдают, и заявила, что монастырь она подставлять не будет. Мне не оставалось ничего другого, как просто ждать’’.

Так женщины прожили ещё 15 лет, периодически напоминая о себе и своих просьбах в местном паспортном столе. После повторных хождений по инстанциям им посоветовали обратиться в украинское консульство. В обмене советского паспорта на российский в конце концов им категорически отказали и предупредили, что, скорее всего, понадобится визит в Украину для оформления ‘’нормальных’’ документов. С тяжело больной сахарным диабетом пожилой матерью Валентина даже и помыслить не могла о поездке на родину.

— Как-то я была в Арзамасе (Нижегородская область) и поинтересовалась там: что нужно для получения необходимых документов. В тамошнем паспорт­ном столе удивились: ‘’Где же вы были до 2014 года? Всё давным давно можно было обменять’’. Стала я снова обивать пороги нашей в Дивеево миграционной службы. Они написали мне перечень документов и отправили в Москву. В Москве сказали, что получить гражданство России я не смогу без отказа от гражданства украинского. И начали футболить из кабинета в кабинет. ‘’Дофутболились’’ до того, что на нас подали в суд с требованием принудительного выдворения в Украину. После соответствующего решения суда дали 15 дней на обжалование. Я подала апелляцию, но судья в Нижнем Новгороде на меня лишь наорал и даже не захотел рассматривать заявление. Окончательное решение в отношении меня с мамой суд вынес 11 ноября 2016 года. Как раз в этот день все уже  отмечали День сотрудника органов внутренних дел РФ. Причём в судебном решении было написано, что нас обнаружили на территории России как нелегалов только в сентябре 2016-го, что, конечно же, было полным враньём. Ведь мы столько лет к тому времени прожили в России, ни разу не пересекали границу и без конца ходили во все инстанции в надежде получить документы, — продолжает женщина.

Дальнейшие события Валентина вспоминает, как страшный сон. Прямо в зале суда её с матерью взяли под стражу. Не готовые к такому повороту женщины не успели ничего с собой за­хватить — никакой сменной и тёплой одежды. Российские полицейские наотрез отказались отвезти их хотя бы не минутку домой. ‘’Мама со слезами еле упросила — ведь нужно было выключить в комнате обогреватель и выпустить на улицу кошку’’, — рассказывает она. Потом без лишних разговоров женщин конвоировали в спецприёмник для нелегальных мигрантов в Нижнем Новгороде. Кинули их в маленькую комнатушку, взяли отпечатки пальцев для оформления временных украинских паспортов через украинское консульство. Телефон давали не более чем на 10 минут: ‘’А у нас же в Нижнем Новгороде никого из знакомых нет. Так хоть как-то была связь с внешним миром’’. В начале февраля все документы были готовы, женщин отвезли в Домодедово и через Баку отправили на Борисполь.

— Я не понимаю, почему с нами так поступили. Ведь мы спокойно себе жили, поддерживали интересы России, никого никогда не трогали. А выходит, что в этой стране человеческая жизнь ничего не стоит. Мама же могла в любой момент умереть! К тому же, нас никто не предупредил, что домой мы уже не попадём. Мы просто надеялись, что нам помогут всё оформить. Нас же просто кинули в спецприёмник как каких-то злостных нарушителей границы. Со мной и мамой обращались хуже, чем фашисты. Я такого никогда не видела! — разводит руками Валентина.

Несмотря на то, что женщина не боится называть своё имя, на просьбу сфотографировать её отвечает отказом. Сетует, что оформление паспортов в Украине заняло много времени: россияне не предоставили ей никаких документов о принудительном выдворении. Поэтому женщины решили подать заявления об утере паспортов. Для оформ­ления новых ездят в Верхний Рогачик: говорят, только там ещё можно получить паспорта старого образца, в виде книжечки. В то же время они ждут того дня, когда смогут вернуться в свою дивеевскую квартиру. ‘’Там же остались все наши вещи’’, — говорит Валентина Гончар.

О том, как встретят выдворенных по решению суда женщин российские пограничники, она старается не думать. Верит, что запрещать въезд в Россию в течение 5 лет, как это нередко бывает в подобных случаях, им не станут. ‘’В Украине у нас же никого не осталось. Спасибо добрым людям, которые приютили нас здесь. Но вся наша жизнь связана уже с Россией’’, — добавляет Валентина. И просит рассказать о своей истории другим: чтобы все знали, как ‘’гостеприимно’’ может встретить своих ‘’сестёр и братьев’’ Россия. Как и то, что человече­ская жизнь там не стоит и ломаного гроша.

Иван КИЧИЧ.




На капремонти витратять мільйони
01.09.2017 07:13 Новости / Общество

Майже 4 мільйони гривень з державного бюджету отримав Бери­славський район. Їх уже вирішено спрямувати на капремонти опалення Бериславських загальноосвітніх шкіл № 1 і № 3, Тягинської ЗОШ, Лиманецької ЗОШ, капремонт газової котельні Козацької ЗОШ, покрівлі Веселівської ЗОШ і капремонт з заміною віконних та дверних блоків у Бургунському дошкільному навчальному закладі.

Відповідно до розпорядження № 463-р Кабінету Міністрів України Бериславський район цього разу отримав найбільшу субвенцію ‘’на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій’’. ‘’Це все завдяки сприянню народного депутата України Івана Вінника’’, — підкреслює голова районної ради Володимир Коновалов.

Субвенцію також отримали й інші райони і міста області. Так, на капремонт частини покрівлі й заміну вікон Борозенської ЗОШ Великоолександрівського району направлено 2,77 млн. грн., на капремонт покрівлі Зеленопідської ЗОШ — 662 тис. грн., Любимівської ЗОШ — 501 тис. грн., Семенівської ЗОШ — 1, 178 млн. грн. (всі три — Каховського району). Генічеський район отримав 2,08 млн. грн. на капремонти в Генічеській ЗОШ № 1, Чонгарській ЗОШ і Привільненській ЗОШ. Нижньосірогозький район — 2,55 млн. грн. на реконструкцію спортивних об’єктів і споруд у райцентрі, капремонти в Степненській ЗОШ і Вільненській ЗОШ.

Голопристанському району виділено 2,39 млн. грн. на капремонти в ДНЗ Добропільської сільради, Новосо­фіївської ЗОШ, Малокопанівської ЗОШ, Великокардашинської і Пам’ятнеської ЗОШ. Новотроїцький район субвенцію в 2,14 млн. грн. направив на капремонти Новотроїцької гімназії, приміщень амбулаторії в Чкаловому і будинку культури в Подовому. Скадовський район отримав 2,12 млн. грн. на капремонти закладів у Шевченковому, Таврії, Антонівці, Тарасівці, Благодатному, Новомиколаївці, Улянівці. Олешківський район 1,72 млн. грн. направив на капремонти Костогризівської ЗОШ, а також об’єкти в Сагах, Олешках, Підстепному, Піщаному, Солонцях. Отримали субвенцію також Чаплинський, Високопільський, Верхньорогачицький і Нововоронцовський райони, ОТГ Гладківка, Мирне, Каланчак, міста Херсон, Гола Пристань, Каховка і Нова Каховка.

Останній надійшло 593 тис. грн. на реконструкцію будівлі ДНЗ ‘’Ромашка’’, ДНЗ ‘’Теремок’’, Новокаховської музичної школи № 1 і капремонт будівлі ЗОШ № 3. Причому, за словами міського голови Володимира Коваленка, завдячувати цьому треба не Віннику, а народному депутату Дмитру Білоцерківцю. ‘’Наш же депутат Новій Каховці не допомагає — жодної копійки від нього не отримали’’, — додав він.

— Це неправда, — заперечує помічник-консультант народного депутата Івана Вінника Валерій Брусен­ський. — Лише за минулі два роки завдяки сприянню Вінника Новокаховська міськрада отримала з державного бюджету 15 млн. грн. субвенції — у тому числі 13 млн. грн. на капітальний ремонт палацу культури. Крім того, цього року Таврійська міськрада [входить до складу Новокаховської міськради] отримала 3 млн. грн. субвенції на капремонт міського будинку культури. Взагалі від влади Нової Каховки не надходило жодної пропозиції про зустріч або обговорення нагальних питань, жодного звернення за підписом міського голови. Мабуть, вони вважають, що народний депутат повинен виконувати їхні забаганки. Натомість керівники всіх інших районів і громад тримають з нами постійний контакт. Усі готові працювати, крім Нової Каховки.

Олег БАТУРІН.




Страница 1 из 4
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 Следующая > Последняя >>