Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Сентября 2017

Четверг 07 Сентября 2017

Что привело людей на митинг?
07.09.2017 05:56 Новости / Общество

Районный центр Олешки на днях был шокирован действиями группы представителей общественности. К админзданию райгосадминистрации они принесли гроб и венок с фамилией ее председателя Елены Кравченко-Скалозуб, требуя отставки госслужащей.

В предпоследний день лета около трех десятков граждан, преимущественно мужчины в камуфляжной форме, прибыли на пикет на центральную площадь Олешек. С собой, помимо уже названного реквизита, они притащили колонки с усилителями, барабаны и автомобильные покрышки. С первых минут акции Елена Кравченко-Скалозуб завела разговор с протестующими, чтобы узнать, что привело их сюда и каковы их требования. Кроме этого, гражданам было предложено проследовать в сессионный зал райсовета и не выяснять отношения на тротуаре. Они отказались.

Так что же побудило людей прийти на митинг? Первое: райгосадминистрация, по их словам, не провела праздничные мероприятия по случаю Дня Независимости Украины. Второе: госслужащие, мол, не принимают должного участия в похоронах погибших на востоке страны бойцов АТО. И третье: мол, АТОвцы Олешья вообще не чувствуют помощи от властей.

Важно отметить: все замечания пикетчиков, то и дело переходивших на крик, госслужащие выслушивали сдержанно и внимательно. Но когда они пытались дать ответы по существу, толпа тут же заглушала их. О каком конструктиве в данном случае можно вести речь?

Действительно, райгосадминистрация организовала народные гуляния не 24 августа, а в выходные — 26 и 27 числа. Руководствовались при этом распоряжением председателя ОГА Андрея Гордеева. Согласно этому документу местным советам района предписывалось отпраздновать День независимости на своих территориях, день отдохнуть и со свежими силами прибыть в райцентр.

Что же касается участия чиновников РГА, то, как известно, большая часть работы по подготовке к похоронам участников АТО остается за кадром церемоний. Причем на сегодня райгосадминистрация больше готова к подобным внештатным ситуациям, чем до назначения на должность председателя Кравченко-Скалозуб. Это по ее инициативе внесено новый пункт в соответствующую районную программу, предусматривающую компенсацию израсходованных средств родственникам погибших героев.

Что касается взаимодействия и помощи участникам АТО, то, по словам замначальника управления соцзащиты РГА Татьяны Высочиной, сейчас в районе зарегистрировано уже две профильные общественные организации. Они получают финансирование из бюджета на свою деятельность. А вот в вопросе санаторно-курортного лечения АТОвцев, к примеру, не все так радужно. Причина тому — сами участники боевых действий почему-то отказываются пользоваться данной возможностью. А все АТОвцы, которые обращаются в УСЗН, обязательно получают материальную помощь на лечение.

Хотели ли митингующие услышать ответы на свои вопросы? Похоже, что нет. У автора этих строк сложилось впечатление, что они пришли с целью бить в барабаны, кричать и жечь покрышки, чем благополучно и занялись. А услышав, что Елена Кравченко-Скалозуб отказывается писать заявление об увольнении, сменили место проведения акции. Они переместились на пешеходный переход вблизи Антоновского моста и перекрыли трассу. Именно это и привело к ДТП на ней. Пикетчики требовали приезда к ним губернатора Андрея Гордеева. Но тот не прибыл — в этот день в админздании ОГА проводили коллегию.

Андрей СОКОВ.

і громади.

Олена НЕЧИПУРЕНКО.




Вчителі сьогодні на вагу золота
07.09.2017 05:55 Новости / Общество

12

Попри суттєве підвищення зарплати освітянам, молодь неохоче йде працювати у школи.

Після збільшення заробітної плати вчителям повернутися на роботу до школи вирішив новокаховчанин Микола. Багато років він викладав фізичну культуру, але пішов з освіти через низьку зарплату. ‘’Я влаштувався у приватній фірмі, отримувати почав більше. Але зараз усе змінилося. На нинішній роботі нам платять мінімалку — 3200 гривень. А в школі я можу отримувати майже 10 тис. грн. на місяць’’, — говорить він.

Зарплати обіцяють підвищити

Зарплата в 10 тисяч, а то й більше, сьогодні в освіті вже не рідкість. ‘’Вчителям з минулого навчального року справді почали платити пристой­ні гроші’’, — визнає голова Бери­славської районної організації профспілки працівників освіти Ірина Тертична. Проте уточнює, що це стосується вчителів зі стажем роботи більше 20 років з навантаженням не менше 25 годин на тиждень і за наявності у них першої або вищої категорії. ‘’Тоді вони, як правило, отримують 8—9 тис. грн. на місяць. Крім того, з 1 вересня з 8 до 20% від посадового окладу збільшиться надбавка за престижність за рахунок коштів державної субвенції. А з 1 січня 2018 року зарплату вчителям обіцяють підняти ще’’.

Менше учнів — гірші знання

Крім зростання зарплати, вчителі мають і інший бонус від держави у вигляді оплачуваної відпустки в 56 календарних днів. У приватному секторі про такий соцпакет можна тільки мріяти. Проте навіть подібне забезпечення освітян не гарантує надання учням якісної освіти. Про це свідчать, зокрема, результати цьогорічної підсумкової атестації у формі ЗНО. Під час педагогічної конференції освітян району 29 серпня начальник відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації Наталя Стаднік назвала школи, випускники яких продемонстрували найгірші знання. Так, українську мову най­гірше знають вихованці шкіл у Високому, Новорайську, Раківці, Тягинці, Червоному Маяку. Збільшилася кількість учнів, які не подолали пороговий бал з математики. З цього предмета найнижчі результати у випускників шкіл з Високого, Раківки, Козацького. Більше чверті випускників району не подолали порогового балу і з історії України.

Здебільшого найнижчі результати мали учні малокомплектних шкіл, що свідчить про погану якість освіти в подібних закладах і вкрай неефективне використання бюджетних коштів. На цю проблему вже почали звертати увагу і в Бериславі, тож на останній сесії райради був затверджений план створення освітніх округів та оптимізації мережі навчальних закладів району. Питання це справді на часі, адже демографічна ситуація в наступні роки лише погіршуватиметься. А значить, дуже скоро з деяких малокомплектних шкіл узагалі можуть зникнути учні. Нині ж, за інформацією Наталі Стаднік, найменша заповнюваність — у Зміївській ЗОШ І — ІІ ступенів, а також школах Степного і Костирки.

Скорочень більше не буде?

Неактуальними для Бериславського району стали й звичні для минулих років звинувачення в тому, що держава про школи забула. Лише з початку року на покращення матеріально-технічної бази, капітальні і поточні ремонти закладів освіти тут з державного і районного бюджетів було виділено 6,6 млн. гривень. Проте на початку року на Бериславщині скоротили близько 450 осіб обслуговуючого персоналу шкіл тільки через те, що кошти на їх зар­плату не були закладені в місцевих бюджетах. Нерідко на вулицю виставляли тих, кому залишилося пропрацювати до пенсії лічені місяці і хто й без того працював на мінімальних окладах. Проте дуже скоро з’ясувалося, що гроші в бюджеті є. ‘’Вже віднайшли 1,2 млн. грн. Це, звісно, не вся потрібна сума, проте районна влада нас запевнила, що більше ніяких скорочень у школах не буде’’, — зазначила Ірина Тертична.

Згадала вона і про обговорюваний проект нового Закону ‘’Про освіту’’, при­йняття якого очікується на початку осені. ‘’Ми всі чекаємо цього, — говорить Ірина Тертична, — серйозно аналізували даний законопроект, надсилали до Верховної Ради свої пропозиції. Так, багато зараз говорять про те, що він передбачає суттєве збільшення навантаження на вчителів. Спочатку в заключних положеннях проекту закону це було прописано, але тепер їх прибрали. Але я не можу гарантувати, що в такому вигляді закон і буде ухвалений’’.

А де ж молодь?

Попри зростання зарплат, йти працювати вчителями молодь не поспішає. З 534 педагогічних працівників району 77 є пенсіонерами, а молодих спеціалістів лише 15. Аби вирішити цю проблему, райрада прийняла довгострокову програму ‘’Розвиток людського капіталу Бери­славського району’’, за якою виділятимуться бюджетні кошти на навчання молоді у вищих навчальних закладах на дефіцитні спеціальності для медицини, закладів культури і освіти.

— На жаль, цього року ми мали лише трьох бажаючих вчитися за цією програмою на педагогів. Двоє з них зуміли поступити до вузу на бюджетній основі, а третьому — учню Червономаяцької школи — були виділені бюджетні кошти на здобуття вищої освіти. Після отримання диплома він працюватиме вчителем фізкультури у школі в Червоному Маяку або Новорайську. Шкода, що ми не маємо до­статньої кількості бажаючих завтра стати вчителями. Тож ті освітянські кадри, які в нас є зараз, — на вагу золота, — констатує перший заступник голови РДА Ірина Дробиш.

За словами Ірини Тертичної, молодь не бажає працювати вчителями через низькі зарплати у тих, хто не має достатнього стажу. ‘’Після отримання диплома вони мають лише посадовий оклад. Та ж надбавка за стаж нараховуватиметься лише після 3 років роботи. Тож виходить, що випускник педколеджу отримує близько 2000 грн./місяць, а випускник вузу — 3200 грн./міс., з яких на руки — в межах 2700 грн., — пояснює вона. — Аби молодь хотіла працювати в школі потрібно, щоб держава підвищила зарплати молодим спеціалістам. Приміром, встановивши надбавку в 20% для сільських вчителів. На жаль, у проекті Закону ‘’Про освіту’’ я цього не побачила’’.

Олег БАТУРІН.

P. S. Як уточнив заступник голови Бериславської РДА Іван Бельцик, поки що рівень надбавки за престижність праці на перший семестр нового навчального року у районі не затверджений. ‘’Причина одна — не відбулася тарифікація, — пояснив він. — Як тільки це станеться, рівень надбавки ми оприлюднимо, виходячи з ресурсу освітньої субвенції на 2017 рік’’.




Є шанс стати ‘’великою Ялтою’’
07.09.2017 05:55 Новости / Общество

10

Про особливості формування місцевих бюджетів на наступний фінансовий рік та про потенційні можливості створення Скадовської міської об’єднаної територіальної громади йшлося під час загальних зборів членів Херсонського регіонального відділення Асоціації міст України, яке відбулося в цьому курортному місті. Керівники територіальних громад області висловили власну думку, поділилися думками стосовно недоліків цьогорічного бюджетного процесу, можливих ризиків, котрі можуть вплинути на формування нових бюджетів. Це той важливий спектр роботи, яким сьогодні переймаються всі громади. Чим прискіпливіше вони поставляться до формування цього важливого документу вже сьогодні, тим більша вірогідність, що передбачених коштів вистачить на відповідні статті витрат і що належні їм кошти субвенцій будуть розподілені правильно.

На конструктивну роботу в цьому напрямі націлив колег голова РВ АМУ, міський голова Херсона Володимир Миколаєнко. Вже сьогодні зосередитися на ретельній перевірці кожної за­кладеної цифри закликав керівників органів місцевого самоврядування Херсонщини по скайп-зв’язку виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан: ‘’Не чекайте, поки проект бюджету зайде на затвердження. Не мовчіть, якщо помітили якусь невідповідність, аби не допустити недофінансування провідних галузей’’. Олександр Слобожан відповів на численні запитання, зосередився на тому, що в проекті держбюджету на наступний рік закладена нова формула розподілу освітньої субвенції та нові методи фінансування первинної ланки медичної допомоги, а також на тому, як законотворчі ініціативи та принципова позиція асоціації сприяють захистові інтересів органів місцевого самоврядування. Окремо йшлося про важливість посилення контролю за формуванням адекватних потребам громад обсягів освітньої та медичної субвенції.

Учасники ознайомилися зі здобутками курортного Скадовська, з процесом реконструкції об’єктів соціально-культурної сфери, комунального господарства, благоустрою, що є основою туристичної привабливості дитячого курорту. Від реконструкції набережної — до спроб сортованого збирання ТПВ, встановлення сучасного вуличного освітлення, яким сьогодні охоплено вже понад 90% території міста. Йшлося також про досвід роботи відділу надання адміністративних послуг виконкому міськради, який відвідали учасники зібрання.

Незважаючи на те, що пік курортного сезону вже позаду, місто продовжує дбати про чистоту та впорядкованість як центру, так і околиць, запевнив міський голова Олександр Яковлєв. Від цього залежать і престиж, і привабливість, і нарощування доходів місцевого бюджету. Демонструючи оздоровчий та туристичний потенціал, господарі представили унікальний туристичний маршрут, яким користується дедалі більше відпочивальників, — подорож на острів Джарилгач, який називають українськими Мальдівами.

Обговорюючи конфігурацію створення Скадовської міської ОТГ, міський голова зазначив, що торік тривали активні перемовини з навколишніми селами в радіусі 20 км, до яких він звернувся з ініціативою про об’єднання. Однак вна­слідок відмови створювати ОТГ з боку с. Антонівки, що в передмісті (за 3 км), решта згодних сільських рад опинилися відрізаними через відсутність межі. Сьогодні ж Антонівка нібито переглядає свою категоричну відмову і налаштована повернутися до теми об’єднання.

На противагу Скадовську, решта територіальних громад причорноморської смуги зде­більшого доволі специфічно ставляться до створення ОТГ, не кваплячись навіть обговорювати їх варіанти. Натомість у разі створення потужних об’єднаних громад вздовж чорноморського узбережжя області можна було б говорити про унікальні можливості утворення на Херсонщині туристичного кластера на кшталт ‘’великої Ялти’’. Це дало б небувалий поштовх розвитку курортної зони, впорядкуванню її території та інвестиційній привабливості. І, як зазначалося, насамперед від цього виграли б місцеві громади.

Олена НЕЧИПУРЕНКО.




‘’Ні Суворов, ні Єкатєріна — Вітовт був першим!’’
07.09.2017 05:55 Новости / Культура

Зв’язки Херсонщини з Литвою значно давніші, ніж з Росією.

‘’На цю територію чекають великі пригоди!’’ — впевнено заявляє Тетяна Євсєєва, голова Новокаховської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, стоячи в середині дозорної вежі часів Великого князівства Литовського в селі Веселому Бериславського району. Поряд із нею в лицарських обладунках стоїть сам Великий князь Вітовт (на фото), образ якого втілив для сучасників майор Литовської армії Донатас Мазуркевічус. Разом із ним до башти 2 вересня прибули учасники Балтійсько-Чорноморського економічного форуму, що в ці дні пройшов у Херсоні.

Подібні делегації не вперше відвідують вежу Вітовта — єдину таку споруду кінця XIV століття, що дивом збере­глася на території області. Привернути увагу до проблеми збереження цієї пам’ятки місцеві й херсонські активісти намагаються не один рік. Це питання набуло особливої актуальності після озвучення намірів будівництва другої черги Каховської ГЕС у безпосередній близькості до вежі.

— Унікальність цього заходу в тому, що до нас завітав сам князь Вітовт, який показав, де наступного разу спільна україн­сько-литовська експедиція розпочне розкопки навколо вежі. Про це ми вже досягли до­мовленості на найвищому рівні, — прокоментувала ‘’Новому дню’’ голова херсонського культурного центру ‘’Україна — Литва’’ Наталія Бімбірайте. — Справа в тому, що на Херсонщині є місця, які доводять нашу спільну історію. Перший крок — це розкопки, щоб історичні факти підтвердити археологічними артефактами. А другий — ми хочемо, щоб вежа Вітовта була включена до туристичного марш­руту. У мене є мрія зробити міжнародний фестиваль на території Тягині і цієї вежі. Це все логістично близько до Херсона. Якщо ж додати до них Кам’ян­ську січ, то це може бути унікальна подія, адже тут перетин багатьох культур. Поки ж ми не завершили шлях зі збереження вежі, нам багато доведеться ще зробити.

За словами Тетяни Євсєєвої, вони також намагаються отримати для вежі статус пам’ятки національного значення. ‘’Поки вона має статус пам’ятки місцевого значення, що розташована в охоронній зоні Каховської ГЕС. Через це власник вежі — виноробне господарство князя Трубецького — не може здійснювати ніяких робіт із нею. Навіть двері встановити не має права. Якщо ж вежа отримає новий статус, то вона матиме свою охоронну зону. І це також допоможе в її збереженні при будівництві Каховської ГЕС-2’’, — підкреслила вона.

Театралізоване дійство біля вежі Вітовта було дуже неординарним за своєю теплотою, цікавим і душевним. Дітвора була в захваті від середньовічних лицарів на конях, а дорослі з задоволенням фотографувалися з ‘’князем Вітовтом’’, котрий не забув нагадати присутнім, що саме цей литовський князь був першим у цих місцях, а Суворови і імператриці Єкатєріни — набагато, набагато пізніше.

За словами Донатаса Мазуркевічуса, на роль князя його було обрано у 2010 році. ‘’Я пройшов дуже серйозний конкурс, в якому було важливо продемонструвати свої знання з історії, вміння їздити верхи, не боятися публічності й бути навіть схожим на Вітовта. Відтоді на всіх офіційних заходах у Литві саме я виступаю в образі князя. І Херсонська область — найвіддаленіше місце, де мені доводилося це робити. У звичайному ж житті я служу майором Литовської армії, за освітою військовий дипломат, захоплююся історією і маю в Литві свій музей каміння’’, — розповів Мазуркевічус.

Багато про цю вежу чув і віце-мер Клайпеди Артурас Шульцас, але можливість відвідати у нього з’явилася вперше.

— У Литві є легенда, що Вітовт доїхав до Чорного моря, звідки його кінь пив воду. Ми ніяк не могли зрозуміти: невже він міг пити з моря солону воду? Також ми знали, що десь тут, на кордоні [тодішнього Князівства Литовського] є вежі, проте теж уявляли їх зовсім інакше. Коли ж мене запросили взяти участь у Балтійсько-Чорноморському економічному форумі, я попросив, щоб мені показали це місце. Але ніколи не думав, що тут на мене чекатиме настільки зворушливий захід, який збере так багато небайдужих людей. Я зараз переживаю дуже глибокі відчуття! І не від історії, а від нинішнього дня, й відчуття, що Литву справді багато що об’єд­нує з Україною.

Як додав Артурас Шульцас, литовці, як і українці, теж лають свою владу. ‘’Одна моя знайома на це каже: ‘’За що ж її сварити? Приміром, моя 16-річна донька — цілковита дурепа, але я ж її все одно люблю!’’. Якщо ж ти стоїш десь у пробці, то не можеш когось лаяти, тому що ти сам є частиною цієї пробки. Коли ти лаєш державу, то ти свариш і самого себе, бо ти є теж частиною держави. Значить, ти сам чогось не зробив, аби країна була такою, як ти хочеш. Я своїм українським друзям завжди говорю: ‘’Литва за останні 27 років зробила усі можливі помилки, тож не повторюйте цих наших помилок! І пам’ятайте, що литовці однозначно підтримують Україну і засуджують військову агресію Російської Федерації проти вас. Адже ми пережили те ж саме’’.

Олег БАТУРІН.




Страница 1 из 7
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 Следующая > Последняя >>