Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Сентября 2017

Четверг 21 Сентября 2017

ОСББ — пастка чи порятунок для багатоквартирних будинків?
21.09.2017 06:13 Новости / Общество

До редакції ‘’Нового дня’’ звернулася жителька Високопілля Лариса Солодуха, яка проживає по вулиці Кисільова, 2. Вона розповіла про проблему, що гостро постала перед жителями райцентру.

— Високопільська газова дільниця Великоолександріського газового господарства оголосила, що припинить постачання газу в наші оселі. Зроблять це тому, що газові мережі та двоповерхові будинки не мають балансоутримувача або відповідальної особи. Нас змушують створювати ОСББ, які в наших будинках нерентабельні, — повідомила Лариса Федорівна. — Жителі провели вже 5 зібрань, неодноразово зверталися до голови селищної ради Руслана Застави, але питання не вирішується. На одному з зібрань був присутній голова районної ради Сергій Овчарук. Він запропонував написати листа до райради, щоб можна було скликати позачергову сесію районних депутатів, але чи вирішиться питання, він не знає. Ми ж, споживачі, вчасно сплачуємо за газ і хочемо, щоб нам і надалі надавали цю послугу. Терпець вже уривається. Нас шантажують тим, що перед опалювальним сезоном ми сидітимемо в холодних оселях, без змоги приготувати їжу. Основна маса населення — пенсіонери, люди похилого віку. Тому прошу допомогти нам достукатися до влади, щоб спільно вирішити це питання.

Прокоментувати ситуацію редакція попросила високопільського селищного голову Руслана Заставу. За його словами, він особисто почав ініціювати створення ОСББ на території смт. Високопілля ще з 2008 року. Метою утворення таких об’єднань була організація технічних відносин із постачальниками енергетичних ресурсів та комунальних послуг. У той час ВАТ ‘’Херсонгаз’’, намагаючись уникнути повторення трагедії, що сталася в 2007 році у Дніпропетровську, вимагав документально оформити технічне обслуговування (безкоштовне) зовнішніх та внутрішніх будинкових мереж газопостачання з співвласниками багатоквартирних будинків. З того часу у Високопіллі не­одноразово проводилися загальні збори мешканців мікрорайону багатоквартирних будинків, а також кожного багатоквартирного будинку окремо. У зборах брали участь також представники ‘’Херсонгазу’’.

— Мною та фахівцями райдержадміністрації був розроблений пакет документів щодо створення ОСББ, який роздали представникам багатоквартирних будинків, — розповідає селищний голова. — Окрім того, на сайті селищної ради я створив окремий розділ, присвячений організації ОСББ. Мешканцям будинків постійно роз’яснювали, що ОСББ — чи не єдиний законний спосіб ефективного управління багатоквартирним будинком з можливістю мінімізувати фінансове навантаження на своїх членів з максимальною віддачею. Поняття ‘’рентабельність’’ в даному випадку недоречне, адже ОСББ — неприбуткова організація (ст. 4 Закону України ‘’Про ОСББ’’). Гарантійні листи від селищної ради та РДА увесь цей час відтерміновували відключення газу в будинках без технічного обслуговування…

А тим часом комунальне підприємство, в коло обов’язків якого входило надання комунальних послуг мешканцям багатоповерхівок, через багатотисячні борги саме цих споживачів у 2007 році збанкрутувало. Після банкрутства підприємства селищна рада не приймала на свій баланс багатоповерхові будинки, у переліку комунальної власності наразі вони також відсутні. Будь-яка технічна документація на будівлі в селищній раді також відсутня.

— Тому я й ініціював створення нового підприємства, що передбачало надання послуг з утримання багатоквартирних будинків, їх прибудинкових територій, надання комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, вивезення твердих побутових відходів) лише на договірних засадах без взяття на баланс будинків, зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж тощо, — пояснює Руслан Застава. — Незважаючи на всебічний інформаційний супровід (паперові оголошення на кожному будинку, робота депутатів з активними мешканцями будинків, ЗМІ, повідомлення з боку ‘’Херсонгазу’’ про можливі відключення), активність мешканців мікрорайону багатоповерхівок була дуже низькою. На загальних зборах, зазвичай, були присутні від 8 до 20 осіб. І це при загальній чисельності близько тисячі мешканців. З того часу було створено 6 ОСББ, повноважні представники яких підписали з ‘’Херсонгазом’’ договори на технічне обслуговування, яке вже не є безкоштовним, як це було раніше.

Після останнього попередження від газовиків відключення таки відбулося в трьох будинках по вул. Вокзальній. Гарантії, надані активістами будинку № 32 щодо створення ОСББ, переконали ‘’Херсонгаз’’ підключити будинки.

На тлі чергових категоричних заяв представників будинків про відмову створювати об’єднання (остання зустріч відбулася за участі голови районної ради) селищна рада оголосила конкурс з призначення управителя багатоквартирних будинків (оголошення з’явилися на сайті селищної ради, в районній газеті та соцмережах). Але представники будинків попередили, що ніякої плати на утримання управителя, будинку, будинкових мереж та прибудинкової території не буде. Відповідно, навіть якщо переможець конкурсу буде призначений управителем, вірогідне невиконання договірних зобов’язань.

У свою чергу ‘’Херсонгаз’’ вимагає гарантійні листи від не менш 50% загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку щодо створення ОСББ або утримання управителя та надає місячний термін на юридичне оформлення управ­ління будинком (будинками).

До речі, районний підрозділ ПАТ ЕК ‘’Херсонобленерго’’ вже також активно цікавиться створеними ОСББ та можливістю обслуговування будинкових енергетичних мереж на договірних засадах.

Руслан Застава акцентує на тому, що приватна власність не може утримуватися за рахунок бюджету органу місцевого самоврядування. В той же час існує можливість підтримки і навіть співфінансування відповідних заходів, передбачених у бюджетних програмах розвитку.

Днями у Високопіллі відбулася сесія селищної ради, на якій, зокрема, за узгодженням всіх сторін було прийняте рішення про утворення комісії з відновлення технічної документації на багатоквартирні будинки.

Анатолій ЯЇЦЬКИЙ.




Як Херсон відзначив День міста
21.09.2017 06:12 Новости / Общество

1

239-у річницю від Дня заснування Херсон відзначав майже тиждень. ‘’Новий день’’ слідкував за святкуванням, відтак, своїм читачам пропонуємо, на наш погляд, найцікавіше з того, що було до Дня міста в Херсоні.

‘’Золоті весілля’’: а традиція живе

Святкувати День міста в Херсоні розпочали з центрального міського РАЦСу, де відбулися незвичайні ве­сілля. Тут вітали молодят, але сивочолих. Традиційно до Дня народження міста працівники закладу, Суворов­ська районна в м. Херсоні рада та обласне управління юстиції провели свято ‘’Золоті весілля’’. Цьогорічна церемонія вже п’ятнадцята, відколи в Херсоні започаткували цю традицію. На неї завітали 15 подружніх пар, які прожили разом 50 років і більше.

Найдосвідченішим у питанні шлюбу на святі виявилося подружжя Савченків. Іван Іванович та Інна Петрівна пліч-о-пліч вже 58 років. Чоловік пригадує: свою майбутню дружину вподобав на танцювальному майданчику, гарна дівчина просто сиділа й сумувала. А вже незабаром закохані одружилися, відтоді завжди разом. За довгі роки багато чого пережили, як-то кажуть, і в горі, і в радості, але головне — зберегли кохання і довіру одне до одного. За словами молодят, секрет довголіття їхньої сім’ї у взаємопідтримці та вмінні вчасно поступатися.

— Просто має бути розуміння одне одного, оце і весь секрет. От ми живемо, він допомагає мені у всьому, та й людям допомагає. Дуже хороший у мене чоловік, — розповіла Інна Петрівна.

З сімейним довголіттям винуватців свята до РАЦСу прийшли привітати не лише родичі та друзі, а й представники міської та районної влади, а також керівництво обласного управління юстиції. Під час церемонії молодята з більш ніж 50-річним досвідом, як і колись, того незабутнього дня, обмінялися обручками, пили шампанське, кружляли у весільному танку й при­ймали побажання та подарунки. Ну а гості… гості кричали ‘’Гірко!’’.

День міста по-шуменськи

Святкували День міста не лише у центрі, а й у мікрорайонах. Яскраве свято відбулося у парку, на Шумен­ському. Концертна програма, розваги для дітей — таке у мікрорайоні побачиш нечасто, а радше сказати — це перше велике свято для Шуменського, відтак, прийшов на нього і старий, і малий. У рамках заходу підбили підсумки конкурсу на найкраще ОСББ, розташоване у Шуменському. Переможців визначили таким чином: перше місце — голова ОСББ ‘’Каравелла’’ Олена Шатило; друге — голова ОСББ Фрітаун 74/28 корпус 2 Тетяна Кузнєцова, третє — голова ОСББ Лавреньова, 12 Валентина Кариєва.

Переможців обирали з розряду кращі з кращих, а ОСББ у Шуменському, як відомо, багато, бо це спальний мікрорайон. Ось що розповіла одна з нагороджених, голова ОСББ Тетяна Кузнєцова: ‘’Біля нашої багатоповерхівки троянди, будинок доглянутий, під’їзди відремонтовані. І такої проблеми, що мешканці не платять за комунальні послуги, в нас немає. Але до ОСББ ми йшли років 15, перед тим, як вийти з ЖЕКу. Від’єдналися тільки минулого року.

Звісно, нагородженням ОСББ свято не обмежилося, шуменців вітали кращі творчі колективи міста та також улюблена городянами вокалістка театру ім. М. Куліша Наталя Вишнев­ська, яка своїм чарівним голосом створила особливу атмесферу в парку. Також на всіх, хто прийшов на  День міста по-шуменськи, чекав смачний куліш, адже тут живуть гостинні люди, які святкувати звикли з широтою душі. Представники ж влади провели огляд Шуменського парку, якому дуже потрібна реінкарнація. За словами голови Корабельного району Наталі Чорненької, саме зараз від мешканців мікрорайону приймаються пропозиції щодо благоустрою місцевого парку.

— Ось там, праворуч, є мапа нашого парку, і ми просили, щоб кожен мешканець Шуменського підійшов і написав або намалював, що б він хотів бачити у подальшому в парку. Справді, в мікрорайоні мешкають 35 тисяч дорослого населення і 8 тисяч дітей. Ми маємо десь від­почивати, — зазначила голова Корабельної ради Наталя Чорненька.

Скільки саме коштів необхідно на відродження парку, у районній раді поки не знають, адже збір пропозицій ще триває. Але, судячи з вигляду місця для відпочинку, фінанси знадобляться немалі. Парк ‘’Шуменський’’ виглядає так, наче про нього забули років на 30 — радянське оформлення, старі гойдалки, непрацюючий фонтан. При тому, що це єдине місце у мікрорайоні, куди можуть прийти ті ж мами з візками, бо із зеленими зонами у спальному мікрорайоні проблема.

Почесних херсонців побільшало

Офіційна церемонія відкриття Дня міста, як і минулого року, відбулася у парку Херсонська фортеця. Головною її фішкою стало вшанування новоприйнятих почесних громадян Херсона. Нагадаймо, рішення про присвоєн­ня даного звання раніше прийняли депутати на сесії міськради. Безпосередньо ж у День міста його очільник традиційно вручив посвідчення новим ‘’почесним’’. Так, високого для Херсона звання удостоєна доктор педаго­гічних наук, професор кафедри мовознавства ХДУ Марія Пентилюк, яка є лідером у розробці методики навчання української мови у школах та вишах, а також підготовці підручників та посібників. Науковий доробок Марії Іванівни — понад 400 праць, вона підготувала більше 40 вчених, докторів та кандидатів наук. Почесним херсонцем став ще один науковий діяч з ХДУ — Павло Параскевич (на фото). Кандидат філологічних наук, ветеран Другої світової війни, автор посібників про життя та творчість Лесі Українки, Павла Загребельного, Миколи Братана, Михайла Коцюбинського, Олеся Гончара, Андрія Малишка та інших українських письменників. У свої 96 років Павло Кіндратович продовжує активну просвітницьку діяльність. Це один з небагатьох дослідників-літературознавців, які підтримують зв’язки з родинами класиків української літератури. У своєму виступі перед городянами Павло Параскевич, людина більш ніж заслужена, поводився з такою властивою йому скромністю. Не про себе говорив, а просив владу не забути про 100-річчя від Дня народження Олеся Гончара, який вже наступного року слід відзначити на найвищому рівні.

Третім почесним херсонцем від Херсонського державного університету став Юрій Бєляєв — академік, ‘’Відмінник освіти’’ і колишній ректор ХДУ. Посвідчення почесного громадянина Херсона також отримали заслужений лікар України, головний лікар обласного центру громадського здоров’я, доктор медичних наук Юрій Ромаскевич, який є автором більш ніж 200 наукових робіт з внутрішньої та спортивної медицини, і Василь Гайдамака (на фото) — військовий моряк-підводник, полковник медичної служби у від­ставці, поет та пісняр. Ця людина була ініціатором створення поліклініки для військовослужбовців та ветеранів ЗСУ, а також музею історії медицини і фармації в Херсоні. Отримавши посвідчення, Василь Гайдамака прочитав власний вірш, який присвятив Херсону:

 Херсон мій чарівний

для мене є раєм,

 В піснях його славлять

і зичать добро.

І що б не казали,

і як не хвалили

Заморські країни,

де благо і рай,

Для мене Херсон

мій єдиний і милий,

Батьківський мій, любий,

ріднесенький край.

На церемонію нагородження через тяжку хворобу не зміг прибути ще один почесний громадянин Херсона — ветеран Другої світової війни, людина з активною життєвою позицією Ігор Тихонов. Влада обіцяє, що посвідчення про присвоєння почесного звання херсонцю вручать удома.

П’яне освідчення на великій сцені

Найочікуванішим заходом до Дня міста прогнозовано став гала-концерт на набережній у парку Слави. Цьогоріч херсонців розважали запрошені зірки: Віктор Романченко, гурти O.TORVALD та THE HARDKISS. Як озвучили зі сцени ведучі концерту, двох останніх виконавців організатори за­просили, бо вони мають безпосереднє відношення до Євробачення, яке цьогоріч відбулося в Україні (O.TORVALD представляв нашу країну і посів одне з останніх місць у пісенному конкурсі, THE HARDKISS вийшли у фінал національного відбору на ‘’Євробачення-2017’’). Ну а Херсон, як відомо, був серед міст-претендентів на проведення європейського пісенного конкурсу, тому й гала-концерт до Дня міста у нас вирішили провести у тренді ‘’Євробачення’’. Втім, самі херсонці задумки організаторів не оцінили — на концерт прийшла ре­кордно мала кількість людей. Заповнений був лише центральний сектор імпровізованого амфітеатру у парку Слави, пагорби ж залишалися напівпорожніми. Сам концерт, як на мене, хоча я не є прихильницею жодного з виконавців, які цьогоріч виступили на херсонській набережній, виявився досить непоганим. Добротний ‘’рок-поп’’ і пристойний вокал наживо — як би там не було, це вже варте уваги. Порадувала і сцена, вона була просто величезна. Хороші світло і звук — видно, що працювали професіонали. Не обійшлося й без курйозів: під час виступу фіналіста ‘’Х-фактора’’ Віктора Романченка на сцену раптом вискочив хлопчина напідпитку, який почав щось кричати. Охорона, було, взялася скручувати руки гарячому городянину зі стилем поведінки, як із Воєнки, який невідомо, як прорвався до ‘’святая святих’’, але знаменитий херсонський фізрук (так називають Віктора Романченка) попросив відчайдуху повернути. Ну і чи варто сумніватися, що той можливість використав на повну: з найбільшої сцени Херсона юнак прокричав: ‘’Зая-я-я-я-я-я! Я тебе кохаю! Я хочу, щоб ти стала моєю дружиною!’’. Хто ця ‘’Зая’’, Херсон не дізнався, бо дівчина так і не показалася. Можливо, кохана гарячого парубка тихо стояла десь на пагорбах, згораючи від щастя, а, можливо, це нерозділене кохання і на концерті жінки-мрії не було. Але факт залишається фактом — таке щось до болю суто херсонське проявилося в День міста, і, певно, без алкоголю тут ніяк не можна було обійтися…

А от традиційного салюту на міській набережній не було. У зв’язку з подіями на сході України в Херсоні вже кілька років, як офіційно заборонені феєрверки. Все, що ми чуємо вихідними, звичайне ігнорування правил тими, хто влаштовує весілля, дні народження та корпоративи. Ну все, як у нас, як ви розумієте…

Ложка дьогтю у День міста була… 

Загалом, як і будь-яке свято, День міста херсонці сприйняли позитивно — додаткова можливість повеселитися, то чого ж її не використати? Втім, були й моменти, від яких веселитися не хотілося. Приміром, дуже сумні асоціації викликала відсутність глядачів на ранкових та денних заходах. Шкода було дивитися на хорео­графічні колективи на сцені під ‘’Ювілейним’’, які танцювали самі для себе, та й на офіційну церемонію відкриття Дня міста прийшли фактично лише представники влади, родичі й знайомі учасників заходу. Певно, далася взнаки зміна локації свята — херсонці ще не звикли, що День міста у нас тепер не біля пам’ятника засновнику Херсона Григорію Потьомкіну, а в парку. Потужної ж реклами, яка б роз’яснювала, де і що відбуватиметься до Дня міста, цьогоріч не було. Ще один негативний момент — виродження традицій. У Херсоні забули про парад карапузів, парад наречених та свято для людей похилого віку в парку біля дуба, а їх же так любили городяни… Зате незмінно традиційним залишається святкувати День міста підшофе. Так, спиртне у парку Слави, можна сказати, рікою лилося. ‘’Слабоалкоголку’’ і не тільки молодь, а на концерті була винятково вона, несла з собою й купувала у сусідніх магазинах. Про те, як було весело, після концерту розповіли гори порожніх пляшок у парку та на набережній. Ну а на вулиці Суворова і взагалі вийшло, як у тому анекдоті: ‘’Бійку замовляли?’’. Святкової ночі тут виникла масова сутичка. На місце навіть  викликали ‘’швидку’’, яка забрала одного з учасників бійки, якого лупцювали вдесятьох. Поліції у цей час поряд чомусь не виявилося, певно, патрулі зосередилися на місці проведення концерту, а тут таке…

Ось так, і урочисто і не дуже, Херсон відзначив 239-й День народження.

Марина САВЧЕНКО.





Четверг 07 Сентября 2017

Что привело людей на митинг?
07.09.2017 05:56 Новости / Общество

Районный центр Олешки на днях был шокирован действиями группы представителей общественности. К админзданию райгосадминистрации они принесли гроб и венок с фамилией ее председателя Елены Кравченко-Скалозуб, требуя отставки госслужащей.

В предпоследний день лета около трех десятков граждан, преимущественно мужчины в камуфляжной форме, прибыли на пикет на центральную площадь Олешек. С собой, помимо уже названного реквизита, они притащили колонки с усилителями, барабаны и автомобильные покрышки. С первых минут акции Елена Кравченко-Скалозуб завела разговор с протестующими, чтобы узнать, что привело их сюда и каковы их требования. Кроме этого, гражданам было предложено проследовать в сессионный зал райсовета и не выяснять отношения на тротуаре. Они отказались.

Так что же побудило людей прийти на митинг? Первое: райгосадминистрация, по их словам, не провела праздничные мероприятия по случаю Дня Независимости Украины. Второе: госслужащие, мол, не принимают должного участия в похоронах погибших на востоке страны бойцов АТО. И третье: мол, АТОвцы Олешья вообще не чувствуют помощи от властей.

Важно отметить: все замечания пикетчиков, то и дело переходивших на крик, госслужащие выслушивали сдержанно и внимательно. Но когда они пытались дать ответы по существу, толпа тут же заглушала их. О каком конструктиве в данном случае можно вести речь?

Действительно, райгосадминистрация организовала народные гуляния не 24 августа, а в выходные — 26 и 27 числа. Руководствовались при этом распоряжением председателя ОГА Андрея Гордеева. Согласно этому документу местным советам района предписывалось отпраздновать День независимости на своих территориях, день отдохнуть и со свежими силами прибыть в райцентр.

Что же касается участия чиновников РГА, то, как известно, большая часть работы по подготовке к похоронам участников АТО остается за кадром церемоний. Причем на сегодня райгосадминистрация больше готова к подобным внештатным ситуациям, чем до назначения на должность председателя Кравченко-Скалозуб. Это по ее инициативе внесено новый пункт в соответствующую районную программу, предусматривающую компенсацию израсходованных средств родственникам погибших героев.

Что касается взаимодействия и помощи участникам АТО, то, по словам замначальника управления соцзащиты РГА Татьяны Высочиной, сейчас в районе зарегистрировано уже две профильные общественные организации. Они получают финансирование из бюджета на свою деятельность. А вот в вопросе санаторно-курортного лечения АТОвцев, к примеру, не все так радужно. Причина тому — сами участники боевых действий почему-то отказываются пользоваться данной возможностью. А все АТОвцы, которые обращаются в УСЗН, обязательно получают материальную помощь на лечение.

Хотели ли митингующие услышать ответы на свои вопросы? Похоже, что нет. У автора этих строк сложилось впечатление, что они пришли с целью бить в барабаны, кричать и жечь покрышки, чем благополучно и занялись. А услышав, что Елена Кравченко-Скалозуб отказывается писать заявление об увольнении, сменили место проведения акции. Они переместились на пешеходный переход вблизи Антоновского моста и перекрыли трассу. Именно это и привело к ДТП на ней. Пикетчики требовали приезда к ним губернатора Андрея Гордеева. Но тот не прибыл — в этот день в админздании ОГА проводили коллегию.

Андрей СОКОВ.

і громади.

Олена НЕЧИПУРЕНКО.




Вчителі сьогодні на вагу золота
07.09.2017 05:55 Новости / Общество

12

Попри суттєве підвищення зарплати освітянам, молодь неохоче йде працювати у школи.

Після збільшення заробітної плати вчителям повернутися на роботу до школи вирішив новокаховчанин Микола. Багато років він викладав фізичну культуру, але пішов з освіти через низьку зарплату. ‘’Я влаштувався у приватній фірмі, отримувати почав більше. Але зараз усе змінилося. На нинішній роботі нам платять мінімалку — 3200 гривень. А в школі я можу отримувати майже 10 тис. грн. на місяць’’, — говорить він.

Зарплати обіцяють підвищити

Зарплата в 10 тисяч, а то й більше, сьогодні в освіті вже не рідкість. ‘’Вчителям з минулого навчального року справді почали платити пристой­ні гроші’’, — визнає голова Бери­славської районної організації профспілки працівників освіти Ірина Тертична. Проте уточнює, що це стосується вчителів зі стажем роботи більше 20 років з навантаженням не менше 25 годин на тиждень і за наявності у них першої або вищої категорії. ‘’Тоді вони, як правило, отримують 8—9 тис. грн. на місяць. Крім того, з 1 вересня з 8 до 20% від посадового окладу збільшиться надбавка за престижність за рахунок коштів державної субвенції. А з 1 січня 2018 року зарплату вчителям обіцяють підняти ще’’.

Менше учнів — гірші знання

Крім зростання зарплати, вчителі мають і інший бонус від держави у вигляді оплачуваної відпустки в 56 календарних днів. У приватному секторі про такий соцпакет можна тільки мріяти. Проте навіть подібне забезпечення освітян не гарантує надання учням якісної освіти. Про це свідчать, зокрема, результати цьогорічної підсумкової атестації у формі ЗНО. Під час педагогічної конференції освітян району 29 серпня начальник відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації Наталя Стаднік назвала школи, випускники яких продемонстрували найгірші знання. Так, українську мову най­гірше знають вихованці шкіл у Високому, Новорайську, Раківці, Тягинці, Червоному Маяку. Збільшилася кількість учнів, які не подолали пороговий бал з математики. З цього предмета найнижчі результати у випускників шкіл з Високого, Раківки, Козацького. Більше чверті випускників району не подолали порогового балу і з історії України.

Здебільшого найнижчі результати мали учні малокомплектних шкіл, що свідчить про погану якість освіти в подібних закладах і вкрай неефективне використання бюджетних коштів. На цю проблему вже почали звертати увагу і в Бериславі, тож на останній сесії райради був затверджений план створення освітніх округів та оптимізації мережі навчальних закладів району. Питання це справді на часі, адже демографічна ситуація в наступні роки лише погіршуватиметься. А значить, дуже скоро з деяких малокомплектних шкіл узагалі можуть зникнути учні. Нині ж, за інформацією Наталі Стаднік, найменша заповнюваність — у Зміївській ЗОШ І — ІІ ступенів, а також школах Степного і Костирки.

Скорочень більше не буде?

Неактуальними для Бериславського району стали й звичні для минулих років звинувачення в тому, що держава про школи забула. Лише з початку року на покращення матеріально-технічної бази, капітальні і поточні ремонти закладів освіти тут з державного і районного бюджетів було виділено 6,6 млн. гривень. Проте на початку року на Бериславщині скоротили близько 450 осіб обслуговуючого персоналу шкіл тільки через те, що кошти на їх зар­плату не були закладені в місцевих бюджетах. Нерідко на вулицю виставляли тих, кому залишилося пропрацювати до пенсії лічені місяці і хто й без того працював на мінімальних окладах. Проте дуже скоро з’ясувалося, що гроші в бюджеті є. ‘’Вже віднайшли 1,2 млн. грн. Це, звісно, не вся потрібна сума, проте районна влада нас запевнила, що більше ніяких скорочень у школах не буде’’, — зазначила Ірина Тертична.

Згадала вона і про обговорюваний проект нового Закону ‘’Про освіту’’, при­йняття якого очікується на початку осені. ‘’Ми всі чекаємо цього, — говорить Ірина Тертична, — серйозно аналізували даний законопроект, надсилали до Верховної Ради свої пропозиції. Так, багато зараз говорять про те, що він передбачає суттєве збільшення навантаження на вчителів. Спочатку в заключних положеннях проекту закону це було прописано, але тепер їх прибрали. Але я не можу гарантувати, що в такому вигляді закон і буде ухвалений’’.

А де ж молодь?

Попри зростання зарплат, йти працювати вчителями молодь не поспішає. З 534 педагогічних працівників району 77 є пенсіонерами, а молодих спеціалістів лише 15. Аби вирішити цю проблему, райрада прийняла довгострокову програму ‘’Розвиток людського капіталу Бери­славського району’’, за якою виділятимуться бюджетні кошти на навчання молоді у вищих навчальних закладах на дефіцитні спеціальності для медицини, закладів культури і освіти.

— На жаль, цього року ми мали лише трьох бажаючих вчитися за цією програмою на педагогів. Двоє з них зуміли поступити до вузу на бюджетній основі, а третьому — учню Червономаяцької школи — були виділені бюджетні кошти на здобуття вищої освіти. Після отримання диплома він працюватиме вчителем фізкультури у школі в Червоному Маяку або Новорайську. Шкода, що ми не маємо до­статньої кількості бажаючих завтра стати вчителями. Тож ті освітянські кадри, які в нас є зараз, — на вагу золота, — констатує перший заступник голови РДА Ірина Дробиш.

За словами Ірини Тертичної, молодь не бажає працювати вчителями через низькі зарплати у тих, хто не має достатнього стажу. ‘’Після отримання диплома вони мають лише посадовий оклад. Та ж надбавка за стаж нараховуватиметься лише після 3 років роботи. Тож виходить, що випускник педколеджу отримує близько 2000 грн./місяць, а випускник вузу — 3200 грн./міс., з яких на руки — в межах 2700 грн., — пояснює вона. — Аби молодь хотіла працювати в школі потрібно, щоб держава підвищила зарплати молодим спеціалістам. Приміром, встановивши надбавку в 20% для сільських вчителів. На жаль, у проекті Закону ‘’Про освіту’’ я цього не побачила’’.

Олег БАТУРІН.

P. S. Як уточнив заступник голови Бериславської РДА Іван Бельцик, поки що рівень надбавки за престижність праці на перший семестр нового навчального року у районі не затверджений. ‘’Причина одна — не відбулася тарифікація, — пояснив він. — Як тільки це станеться, рівень надбавки ми оприлюднимо, виходячи з ресурсу освітньої субвенції на 2017 рік’’.




Страница 4 из 10
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая > Последняя >>