Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Сентября 2017

Четверг 07 Сентября 2017

Технології проти посухи
07.09.2017 05:54 Новости / Общество

6

Як ми вже повідомляли, у селищі Наддніпрянському відбувся День поля на тему ‘’Інноваційні технології вирощування зернових і технічних культур в умовах змін клімату’’. Його організували Національна академія аграрних наук України та Інститут зрошуваного землеробства НААНУ, запросивши до обговорення проблеми, що стає все гострішою, виробничників, учених, керівників сільгосппідприємств і фермер­ських господарств, представників департаментів агропромислового розвитку Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоград­ської, Миколаївської, Одеської і Херсонської областей, вчених.

Своїми поглядами на ситуацію, яку вже створило глобальне потепління, досвідом і рекомендаціями на прохання газети поділилися учасники Дня поля від Херсонщини.   

Розповідає директор ДП ДГ ‘’Аска­нійське’’ Каховського району, кандидат сільськогосподарських наук Віктор НАЙДЬОНОВ:

— Нинішній рік справді видався складним. Тим не менш, ми в середньому по господарству отримали по 43 ц ранніх зернових з гектара. Хоча для нас це невисокий показник. Нинішня жорстка посуха ще раз нагадала, що ми господарюємо в самому епіцентрі зони ризикованого землеробства. Звідси такі перепади врожайності: якщо кожен гектар на зрошенні дав по 58 ц зерна, то на богарі лише 23.  А оскільки у нас із 7,5 тис. га сільгоспугідь зрошуються лише 3,5 тис., то і урожаю пізніх культур, зокрема кукурудзи і соняшнику, через жорстку посуху отримаємо відчутно менше, ніж очікували. А от на зрошенні названі культури знаходяться у гарному стані і обіцяють сповна віддячити за вкладені у їх вирощування чималі кошти.

Ви запитуєте, чи є користь від таких Днів поля, який відбувся сьогодні? Аякже! Краще один раз побачити, ніж сто разів почути! Враховуючи досягнення аграрної науки, рекомендації вчених нашої академії, Інституту зрошуваного землеробства, свій власний досвід, ми теж переглядаємо структуру посівних площ, вносимо необхідні корективи. Так, з поправкою на зміну клімату, а також фінансові можливості господарства, вирішили зменшити площі посівів під такими культурами, як гірчиця і льон, а основний упор зробимо саме на ранні зернові, передовсім — озимі, адже головний хліб півдня — озимий.

Своїми думками ділиться директор ДП ДГ ‘’Піонер’’ Інституту зрошу­ваного землеробства НААНУ В’ячеслав БЄЛОВ:

— Ми господарюємо у північному Нововоронцовському районі. Зрошення у нас немає взагалі. Тому доводиться, виходячи з цього фактора, пристосовуватися до нових погодних умов. Розраховуємо лише на ті опади, які Бог дає. Тому вихід тут один: спиратися лише на ті технології обробітку грунту, які дозволяють збе­регти найбільшу кількість вологи як при під­готовці грунту до посіву, так і у ході догляду за посівами. Скажімо, під час культивації використовуємо котки, які не розпушують, а ущільнюють грунт. Дискуємо поля на невелику глибину, залишаючи на поверхні максимум мульчі, щоб зберегти вологу. Після збирання врожаю у загінки зразу ж пускаємо грунтообробну техніку, щоб до мінімуму скоротити випаровування. Коли ж дощів мало, то від культивації відмовляємося взагалі і працюємо гер­біцидами.

Так, гербіциди — це хімія. Але іншого виходу просто немає. Вводимо у сівозміни культури, які раніше ніколи не вирощували — це нут, маш, сорго, інші посухостійкі культури.

І, звичайно, найголовніше: збереження сівозмін у процентному відношенні до парових площ. Моє тверде переконання: на незрошуваних землях Херсонщини у сівозміні обов’язково мають бути пари. За нашим досвідом, за рекомендаціями учених Національної академії аграрних наук, Інституту зрошуваного землеробства парові площі у сівозміні мусять займати не менше 20—25%.

Чи невдалий нинішній рік? Як сказати… Пізні культури ще не збирали. А от що стосується ранніх зернових, то гріх скаржитися. Пшениці і ячменю одержали за 40 ц з гектара, хоча на початку літа була повітряна посуха, далася взнаки нестача опадів минулої осені, рослини в зиму входили досить-таки ослабленими, але тим не менш…   

Говорить головний науковий співробітник відділу Інституту зрошуваного землеробства, доктор сільськогосподарських наук Микола МАЛЯРЧУК:

— За моїми прогнозами, середня врожайність соняшнику на півдні України становитиме у середньому 8—12 центнерів. Чому? Було надто мало вологи. У нас її накопичення відбувається в осінньо-зимовий період, а якщо точніше, то з 15 вересня по 15 березня. Сумарно її, як у якому році, накопичується від 300 до 350 мм, решта вологи (440—450 мм) випадає протягом весни і літа. І тут ні зливи, ні дрібні дощі користі не приносять. У березні запаси вологи становили 1,5 тис. кубометрів води на гектар, а соняшнику її потрібно не менше двох тисяч. Якби випало 50 мм дощу в період вегетації, тоді проб­лем не виникло б. У нас із зими було лише 1100 кубометрів води на гектар, а з весни — самі бачили… Соняшник же реалізує свої потенційні можливості на чорноземах звичайних і південних, де запаси вологи завжди більші і вища сума атмосферних опадів до 550 мм. А в тому ж Каланчацькому районі цей середній багаторічний показник становить 380—400 мм. Тому у північних районах врожайність соняшнику буде дещо вищою, ніж у південних — Чаплинському, Каланчацькому, Новотроїцькому, Генічеському, половині Нижньосірогозького і Білозерського районів.  

Проте повинен наголосити, що врожайність багато в чому залежить від гібридів соняшнику і технології його вирощування. Хто сіяв культуру на чистих від бур’янів (щириці, пасльону, осоту) полях, той буде на коні. Хочу ще раз застерегти наших господарників: не можна у посушливих районах насичувати соняшником сівозміни більше 18—20% угідь. А у нас і до 30 буває! Тому я з усією відповідальністю кажу: системи землеробства (і на богарі, і на зрошуваних землях) в різних кліматичних підзонах Херсонщини мають стихійний характер і спрямовані на окупність технологій і заробіток грошей. Багато товаровиробників просто ігно­рують існуючі закони агрономії. У підсумку ми повернулися до тих сівозмін, які існували 100—150 років тому — трипільної системи землеробства. А це повернення вже у недалекому майбутньому може дуже дорого коштувати.  

Слово — Анатолію КОВАЛЕНКУ, завідуючому лабораторії неполивного землеробства:

— Зі спостережень за останні 45 років видно, що середньорічна температура повітря підвищилася у межах 1,9 градуса. Одначе липень і серпень потеплішали на 3,4—1,6 градуса. Це досить відчутні зміни! Квітень і вересень стали теплішими на 1,5—1,6 градуса. Для ранніх ярих культур через зміни клімату строки сівби стали більш ранніми. Швидке наростання весняних температур призводить до значного скорочення і оптимальних строків сівби. Що стосується озимих культур, то тут більше позитивного: продовжуються оптимальні строки сівби і період осінньої вегетації, що забезпечує рослинам нормальний розвиток — створення нормальних кореневої системи і біомаси. Відтак, рослини краще перезимовують.

Повинен сказати, що загальна кількість опадів практично не змінилася. Температурні коливання такі ж, як і були. Але підвищення температури призвело до зростання випаровування вологи у ґрунті, а отже, умови розвитку рослин стали посушливішими для пізніх культур. Саме тому ми в останні роки приділяємо більше уваги таким посухостійким культурам, як просо і сорго. Урожайність сорго торік, наприклад, залежно від сорту і гібриду, коливалася від 3,5 до 6 тонн зерна з гектара, а проса на рівні 2,5—3 тонн. Правда, в цьому році урожайність буде нижчою через набагато меншу кількість опадів, особливо за осінньо-зимовий період. Уже на початок серпня і під посівами сорго, і під посівами соняшнику вологи практично не стало. Врожай ранньостиглих гібридів сорго має бути нормальним, а середньостиглі в цьому році дуже постраждали.

Тут вихід єдиний: господарювати, виходячи з нинішніх природно-кліматичних умов. Що стосується в даному разі пізніх культур, то тут слід взяти курс на посухостійкі культури і гібриди. Особливу увагу слід звертати на зміну строків сівби, на розміщення культур у сівозміні, обробіток грунту і густоту рослин.

Що стосується соняшнику, то тут слід зауважити, що фермери і дрібні землевласники під цю культуру часто-густо не проводять глибокий обробіток грунту, а це однозначно на 30—40% знижує урожайність. На шкоду надмірне насичення соняшником сівозмін. 

Анатолій ЖУПИНА,

Василь ПІДДУБНЯК.




Що чекає на медицину?
07.09.2017 05:53 Новости / Общество

5

Зміни, що вже відбулися в медицині, і ті нововведення, які українці побачать з 1 січня 2018 року, мають бути революційними. Принаймні так стверджують ініціатори медичної реформи в Україні. Вони запевняють, що гроші ‘’ходитимуть’’ за пацієнтом, а не витрачатимуться на підтримку системи. Запропонована реформа обіцяє знищити сумнозвісну традицію вдячності лікарю в конверті. Про це та інше — в ексклюзивному інтерв’ю в. о. міністра охорони здоров’я України Уляни СУПРУН.

— Коли і як Ви отримали пропозицію очолити Міністерство охорони здоров’я?

— Це сталося влітку 2016-го. У мене відбулася розмова з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом щодо того, як можна допомогти реформувати систему охорони здоров’я. На той момент я вже мала деякі пропозиції, бо співпрацювала з групою експертів з цього питання. Ми подали наш план та шляхи втілення. І з початку серпня 2016 року мене було призначено виконувачем обов’язків міністра охорони здоров’я.

— Тобто Ви були готові до таких серйозних викликів?

— Ми до того часу встигли змінити систему тактичної медицини і систему надання медичної допомоги військовим. А щодо реформування медицини, була створена стратегія, але не було кадрів, які мали втілювати нову систему охорони здоров’я. Це дуже важливо, бо 26 років майже нічого не змінювалося в медицині. Ми почали з того, що відмінили 33-й наказ, згідно з яким кількість працівників лікарень визначалася у Києві — зараз лікарня сама призначає тих людей, які їй потрібні. Ми разом з урядом почали програму ‘’Доступні ліки’’, за якою пацієнти безкоштовно або з маленькою доплатою отримують ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2-го типу та бронхіальної астми. Наприклад, у Херсонській області на реалізацію зазначеної програми у 2017 році передбачено 13,5 млн. гривень. За липень пацієнти отримали ліків майже за 58 тисячами рецептів, вартість ліків була відшкодована аптекам державою.

— Програма ‘’Доступні ліки’’ надала доступ до життєво важливих ліків українцям. А як можна наблизити медичну допомогу в віддалені куточки?

— Йде робота над впровадженням системи госпітальних округів. Скажімо, зараз в багатьох областях апарати МРТ або КТ є лише в обласних лікарнях. Згодом в кожному окрузі буде високоспеціалізована лікарня, де можна буде отримувати такі послуги. І замість того, щоб їхати 3—4 години в обласний центр, людина зможе поїхати до свого госпітального центру. І це буде на відстані не більше 60 кілометрів або 60 хвилин їзди. Послуга буде наближена до пацієнта.

— То це означає, що будуть більше закуповувати обладнання в регіони?

— Ми будемо покращувати мережу лікарень і амбулаторій. МОЗ разом із Кабміном розробили стандарти для госпітальних округів. А місцева влада сама вирішує як ці округи мають виглядати. В окрузі має бути багатопрофільна лікарня — тобто лікарня 2-го рівня. І має бути планова лікарня 1-го рівня та деякі інші інституції. Ідея полягає в тому, щоб замість розпорошування інвестування у 15 районних лікарнях, де є 10—20% від необхідного обладнання, посилювати ті центральні лікарні госпітальних округів, де буде все необхідне обладнання. Інші будуть перепро­фільовані. Нам зараз дуже потрібні хос­піси, реабілітаційні та центри цілодобової невідкладної допомоги, амбулаторії для літніх людей та людей із хронічними за­хворюваннями.

— І скільки таких округів буде по Україні?

— Місцева влада пропонує, а ми погоджуємо. Дивимось: чи вони відповідають тим критеріям, які є — розміру території, кількості населення. Припускаємо, що буде приблизно 100 госпітальних округів, можливо, трохи більше або трохи менше. Зараз кабміном затверджені 60 округів у15 областях та Києві, зокрема у Херсонській області — 4 госпітальні округи.

— Давайте поговоримо про Вашу діяльність на посаді міністра. Власне, в серпні виповнився рік з моменту Вашого призначення…

— Думаю, вже можна відповісти на питання: ефективно ми працюємо чи ні? Змінюється внутрішнє адміністрування медичних закладів, які звільняться від комунальної тарифної сітки. Вони зможуть тоді виплачувати своїм працівникам — лікарям та медсестрам — гідні зарплати. Ті зміни, які вже відбулися в медицині, і ті зміни, які українці побачать з 1 січня 2018 року, є революційними. Нарешті гроші ходитимуть за пацієнтом, а не витрачатимуться на підтримку системи.

— Українці дійсно отримають можливість самостійно обирати лікарів?

— Так. У первинній ланці це буде сімейний лікар: або лікар-педіатр, або лікар загальної практики. Пацієнт зможе вільно обирати будь-якого лікаря з числа зареєстрованих у державі, що мають конт­ракт із Національною службою здоров’я.

— Як це відбуватиметься на практиці?

— Реєстри лікарів також будуть у відкритому доступі на сайті МОЗ та наших департаментів на місцях. Якщо вам порадять хорошого фахівця, ви зможете укласти декларацію з ним. Її буде зареєстровано в електронній системі Національної служби здоров’я — державної структури, що оплачуватиме послуги лікаря. Як пацієнт ви не повинні нічого платити.

— Де візьмуть таку велику кількість сімейних лікарів?

— У нас вже є 14 з половиною тисяч лікарів. Але це не лише сімейні лікарі. Це також лікарі-педіатри, лікарі загальної практики, які можуть працювати сімейними лікарями. Буде вимога: кожен лікар має вести від 500 до 2000 пацієнтів.

Але в нас також є питання до сільської медицини. У маленьких селах мешкають в середньому півтори тисячі осіб. Це недостатнє навантаження на лікаря. В багатьох селах взагалі лікарів немає. Але зараз там є фельдшерсько-акушерські або медсестринські пункти. Вони залишаться, але будуть прив’язані до лікаря. Скажімо, лікар візьме 3 або 4 села, в кожному з тих сіл мешкають від 500 до 1000 людей. Це не означає, що вони не зможуть вибрати іншого лікаря, якого хочуть. Але фельдшерський пункт буде за­кріплений за тим лікарем, і він приїжд­жатиме раз на тиждень в кожне село на плановий прийом або у випадку невід­кладних станів.

Разом з Адміністрацією Президента та Міністерством регіонального розвитку маємо програму щодо сільської медицини. Є 4 мільярди гривень на покращення її стану. Це будуть нові амбулаторії, буде телемедицина. Фельдшери і лікарі матимуть доступ до інтернету, щоб спілкуватися між собою. Ми також хотіли б інвестувати у санітарні машини для лікарів, аби вони могли доїжджати до сіл і пацієнтів.

— А що як пацієнт захоче піти до приватної клініки?

— Будуть єдині тарифи на послуги в Україні для комунальних закладів. Приватні можуть мати свої тарифи. Але, скажімо, консультація кардіолога коштуватиме 50 гривень. Та якщо ви захотіли б піти до приватного кардіолога, який бере 60 гривень, держава сплачуватиме 50 гривень, а ви за рахунок страховки або самі доплачуватимете різницю. Аби залучити пацієнтів, приватні заклади, можливо, знижуватимуть вартість послуг. Це — здорова конкуренція.

— Коли запрацює нова система?

— Пацієнти зможуть підписувати декларації з сімейними лікарями вже з 2018 року. Одночасно почнемо реформи на рівні спе­ціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги. А з 2020-го повністю перейдемо на нову систему фінансування та завершимо роботу з формування медичних округів. Поступовість необхідна, аби звикли і пацієнти, і лікарі. А коли буде потрібна складна операція — пересадка серця, нирки або лікування раку, то ми маємо наші високоспеціалізовані лікарні, які ви­значені МОЗом. Інститут раку, ОХМАТДИТ, Інститут серця та Інститут Ємця надають ці послуги. Для них завжди буде додаткове фінансування від держави.

— Чи знищить запропонована Вами реформа сумнозвісну традицію вдячності лікарю в конверті?

— Лікар укладатиме контракт з НСЗУ. Якщо на лікаря будуть скарги — буде розслідування, накладатимуться штрафи, а у разі повторного порушення контракт з тим лікарем або з медичним закладом може бути розірвано.

Контролювати якість надання послуг також буде НСЗУ. І ми маємо дуже цікаву ідею, що не лише НСЗУ отримуватиме перелік послуг та ліків, наданих медичним закладом. У Національну службу здоров’я її надаватиме і сам пацієнт, аби звірити правильність інформації.

— Скільки коштів виділятиметься на лікування одного пацієнта? Наскільки ця цифра відрізняється від нинішніх витрат на утримання одного ліжко-місця?

— Хочу сказати, що Кабінет Міністрів переходить на трирічне формування бюджету. Не на один рік, а на 3. Ми вже маємо розрахунки Мінфіну.

На цей рік в бюджеті передбачено 55 мільярдів гривень, з яких на Херсонську область піде 1 мільярд 639 мільйонів гривень. А в 2020 році на медицину в державному бюджеті буде закладено вже 81 мільярд. Ви­трати поступово збіль­шаться на 25,7 млрд. гривень. Уже у наступному році очікується збільшення на 10 мільярдів.

Анатолій ЯЇЦЬКИЙ.

Матеріал підготований

за сприяння благодійного

фонду ‘’Пацієнти України’’. 




‘’Парад отставок’’
07.09.2017 05:53 Новости / Общество

Для херсонских коммунальщиков найти общий язык с городским руководством стало еще более сложной задачей, чем работать в условиях хронического безденежья. На них, вдобавок, постоянно сыплются какие-то абсурдные обвинения со стороны депутатского большинства в горсовете. И как следствие — управленцы просто покидают свои посты, не желая быть козлами отпущения. Недаром среди директоров коммунальных предприятий идет самый настоящий ‘’парад отставок’’. Первым уволился руководитель КП ‘’Дорожник’’ Сергей Герасимов, за ним последовал глава КП ‘’Херсонгорсвет’’ Сергей Киян. Однако наиболее резонансным стал уход директора КП ‘’Херсонтеплоэнерго’’ Владимира Пепеля, который перед этим не поскупился на откровенные интервью о плачевном состоянии дел в системе.

Если тот же Сергей Киян остался в ‘’Херсонгорсвете’’ на должности заместителя директора по техническим вопросам, то Владимир Пепель никакого отношения к муниципальным делам больше иметь не захотел. И принял предложение ‘’Смарт маритайм групп’’ о назначении главным инженером Херсонского судостроительного завода. Владимир Петрович говорит, что в этой должности он занимается не строительством судов, а знакомым ему делом — обеспечением жизнедеятельности верфи. Пока обязанности директора ‘’Херсонтеплоэнерго’’ выполняет еще один бывший директор этого КП Борис Бурман, а назначение нового руководителя состоится через конкурс.

Но, похоже, что череда директорских отставок орган местного самоуправления особо не тревожит. Наоборот, в горсовете, переродившемся в собрание корыстолюбивых склочников, видят в них возможность проталкивать на освободившиеся вакансии нужных людей — мало что смыслящих в экономике, но зато ‘’своих в доску’’. 

 Владимир ДОРОФЕЕВ.




Про ‘’беньки-опеньки’’, газонокосарку і нові ворота…
07.09.2017 05:53 Новости / Общество

Чи варто допомагати бюджетними коштами районній ДЮСШ? Це питання виявилося найбільш дискусійним на останній сесії Бериславської райради.

120 тисяч гривень на трактор-газонокосарку, 75 тис. грн. на нові ворота і 8 тис. грн. для підключення інтернету у гуртожитку ‘’Уют’’ Берислав­ської районної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи ім. В. К. Сергєєва. Таке додаткове фінансування зі свого бюджету вирішили виділити депутати райради на своїй сесії. Відповідні зміни до програми економічного, соціального та куль­турного розвитку району на 2017 рік були також затверджені, за словами голови райради Володимира Коновалова, на колегії райдержадміністрації, що передувала сесії.

Як доповнюють у РДА, торік на заходи з енергозбереження, капремонт, придбання кондиціонерів та іншого обладнання для ДЮСШ було ви­ділено понад 2 млн. грн. з державного і районного бюджетів. У цьому ж році на придбання меблів для гуртожитку ДЮСШ ‘’Уют’’, капремонт і виготовлення кошторисної документації на капремонт їдальні закладу передбачили ще 900 тис. грн.

Пропозицію виділити додаткові кошти для школи ім. В. К. Сергєєва підтримали далеко не всі. Приміром, обурила вона депутата від ‘’Свободи’’, директора Миколаївської ЗОШ І—ІІІ ступенів Світлану Василенко. ‘’На тлі того, що цей рік розпочався дуже ‘’вдало’’ — скороченням 450 технічних працівників шкіл району, нестачею коштів на виплату зарплати освітянам, відсутністю на Бери­славщині харчування учнів 1—4 класів і пільг на проїзд для пенсіонерів, ми спокійно виділяємо кошти на ворота стадіону ДЮСШ і на газонокосарку. Також у жалюгідному стані перебуває наша станція екстреної медичної допомоги. А ми звертаємо увагу тільки на спорт і школу. Коли ж згадаємо про людей?’’ — запитала вона.

Особлива увага до цього питання прикута не випадково. Адже після того, як сімферопольський футбольний клуб ‘’Таврія’’ через анексію півострова обрав своєю базою Берислав і місцевий стадіон ‘’Машинобудівник’’, УЄФА пообіцяла виділити на облаштування інфраструктури ‘’Таврії’’ 1 млн. євро. За словами гендиректора клубу Олексія Кручера, сьогодні бериславський стадіон не відповідає вимогам професійного футболу. Тож тимчасово ‘’Таврія’’ на ньому не гратиме. Натомість у районної влади плани щодо спортивної бази ДЮСШ і клубу ‘’Таврія’’ дуже амбітні. Саме тому вони готові витрачати мільйони гривень на підтримку сімферопольського клубу зі свого бюджету.

‘’Що поганого в тому, що ми хочемо реанімувати найкращий стадіон в області? — не розуміє голова райради Володимир Коновалов. — Адже мова тут не стільки про ‘’Таврію’’, скільки про наш район. За останні 26 років у нас не ремонтувалося жодної школи, не відкривалося жодного спортмайданчику. А тут ми вкладаємо кошти в таку добру справу!’’.

Директор ДЮСШ ім. В. К. Сергєєва Юрій Сорочинський нагадав депутатам, що при передачі стадіону ‘’Машинобудівник’’ спортивній школі керівництвом машинобудівного заводу в 2010 році тодішні районні керманичі обіцяли допомогти в його утриманні. ‘’Його передали, а коштів на утри­мання не дали. Тож стадіон на моїх очах почали просто розбирати. Дожилися до того, що наш стадіон почали називати ‘’Берислав-опеньки’’, оскільки там самі опеньки і залишилися. Нині ж він змінився: стоять уже конструкції, і ми чекаємо поставки 700 нових сидінь, на які меценат виділив 300 тис. грн. А оскільки ми повинні забезпечити безпечні умови для занять і змагань футболістів, нам необхідно встановити замість товстих металевих воріт алюмінієві. Це — крок уперед. І робиться він не для ‘’Таврії’’, а для нашого розвитку’’, — пояснив він.

За словами Сорочинського, ДЮСШ цього року вдалося зекономити 120 тис. грн. бюджетних коштів. Тож сума, яку він просить на придбання газонокосарки, і є тими самими зекономленими грошима. Мовляв, усе одно додатково щось ви­трачати на це не знадобиться.

— Земельна ділянка у ДЮСШ — 12 гектарів, включаючи 4 га стадіону. І всю цю територію треба обробляти, інакше будуть приписи. Ми були змушені просити косарку у каховського стадіону ‘’Олімпійський’’, у колег із Чорнянки. Коли вони перестали нам її давати, ми, завдяки (гендиректору агрофірми ‘’Прогрес’’) Іванову, домовилися з державним підприємством ‘’Асканійське’’ і возили косарку звідти. Але це нам обійшлося, приміром, у травні на 16 покосів 19 200 грн. — на пальне, щоб привезти її з Тавричанки Каховського ра­йону і оплатити роботу людини. Зараз ми ставимо перед собою планку брати участь у загальноукраїнських змаганнях. Федерація футболу України присвоїла нашому стадіону категорію, потрібну для проведення на нашій базі чемпіонатів України серед дитячих команд, і для зустрічей команд другої ліги ми повинні відповідати мінімальним вимогам. І ми над цим працюємо, — підкреслив Юрій Сорочинський.

— Це — потрібна справа, — вважає директор Лиманецької ЗОШ І—ІІІ ступенів, депутат райради від БПП ‘’Солідарність’’ Михайло Сікора. — Тим більше, що ДЮСШ у 1980-ті будували всім районом. Якби ми ‘’скубли’’ на неї потроху тих коштів, ми б ніколи її не побудували.

— Допомагаючи ДЮСШ, ми одночасно допомагаємо ‘’Таврії’’, яку знає вся Україна, — доповнив директор Ольгівської ЗОШ, депутат райради від Радикальної партії Олега Ляшка Віталій Касьяненко.

— Наявність сучасної спортивної бази в Бери­славі буде потужною мотивацією для дітей всього району кинути свої комп’ютери, не сидіти у барах, а займатися спортом, грати у футбол. Бо тоді вони матимуть шанс потрапити на гарний стадіон у Бериславі і там проявити свої вміння, — додав директор Львівської ЗОШ, депутат райради від БПП ‘’Солідарність’’ Олександр Прищепюк.

— Люди з різних куточків України знають сьогодні про Берислав завдяки футболу, — стверджує директор Національного природного парку ‘’Нижньодніпровський’’ депутат райради від ВО ‘’Батьківщина’’ Олексій Чачібая. — Тож ми повинні підтримувати те, що прославляє бери­славську землю.

Олег БАТУРІН.




Страница 6 из 10
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая > Последняя >>