Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Сентября 2017

Пятница 29 Сентября 2017

Замість порозуміння — ультиматум?
29.09.2017 10:54 Новости / Общество

Скликавши прес-конференцію, директори кількох херсонських підприємств-перевізників одразу попередили: прагнуть діалогу з громадськістю. Але діалогу не вийшло. Натомість вибухнув скандал. Маршрутні боси облаяли жуналістів та активістів, тільки-но вони висловили претензії щодо роботи міських автобусів.

Спочатку було культурно. Перед журналістами виступив представник Всеукраїнської асоціа­ції автоперевізників Євген Васильєв. Він довів позицію перевізників: у Херсоні необхідно приймати новий тариф на проїзд у маршрутному транспорті, оскільки працювати їм стає нерентабельно. Подорожчали паливо і запчастини, мінімалка зросла...

— Якщо замовник перевезень диктує правила щодо цін на проїзд, то існує така норма закону, як компенсація різниці в тарифах. Сьогодні цього немає. Законом України ‘’Про автомобільний транспорт’’ передбачена оплата пільгових перевезень. Сьогодні цього також немає, — за­значив Євген Васильєв. Далі слово надали самим перевізникам. Традиційно різким у висловлюваннях був  власник фірми ‘’Ремпобуттех­ніка’’ Валерій Сивак. Він відкрито заявив: якщо тариф найближчим часом не буде підвищено, перевізники поставлять маршрутки в гараж і не ви­йдуть на роботу. При цьому не приховував: заповітні 5 гривень за проїзд якості перевізному сервісу в Херсоні не додадуть.

— Цифра 5 гривень — той мінімум, який необхідний для того, щоб ми стабілізувалися, підготувалися до зими, пройшли цю зиму й почали якийсь рух вперед. Якщо ми сьогодні піднімемо ціни, це не означає, що завтра вже кисільні береги будуть. Нам сьогодні вигідніше зупинитися, не працювати і відпустити людей у неоплачувану відпустку. От до цього ми, скоріш за все, і прийдемо, якщо ситуацію не змінити, — зазначив пан Сивак.

На запитання ж, як перевізники рахують пасажиропотік, адже це вкрай важливо для вирахування коефіцієнта рентабельності наданих послуг, Валерій Сивак відповів: точно не завдяки квиткам на проїзд. На його думку, найдієвішу методологію придумали за радянських часів, і за неї нічого кращого досі немає.  

— У радянські часи було введене поняття ‘’фіксована виручка’’, тоді з цього питання була прийнята постанова ЦК КПРС. І сьогодні цей метод найпрогресивніший. Є таке поняття ‘’за­крита фотографія робочого часу’’. Тобто водій не знає, що його рахують, а ми дивимося, скільки він пасажирів перевіз, скільки пільговиків і т. д. А квитки, та навіть якщо їх видати всім і приставити біля кожного міліціонера, буде виручка вдвічі менша, якщо по два міліціонери — утричі менша. Ділитися будуть! Що стосується здачі виручки, періодично раз на тиждень ми рахуємо пасажиропотік на маршруті. І знаємо, скільки пасажирів ми перевезли. Мене запи­тують, як ви це робите? А я кажу: сьогодні на­в­чання платне, заплатіть, я розповім. Жартую, — висловив свою думку пан Сивак.

Слова попросив і член виконкому міської ради Дмитро Харланов. За його інформацією, на засідання виконкому хочуть винести проект про підвищення вартості проїзду, в якому немає нічого конкретного стосовно поліпшення якості перевезень. Тож члени виконкому гадки не матимуть, за що голосуватимуть.

— Наскільки мені відомо, перевізники зустрічалися з депутатами. Управління транспорту озвучило, що можна зробити тариф залежно від  кілометражу. До 12 км — 4 гривні, понад 12 км — п’ять. Врешті-решт перевізники погодилися з цим, але в існуючому проекті рішення цього немає. Також перевізники вже йшли на те, що на період навчального року пільги отримуватимуть діти 6—14 років. Але у проекті рішення цього пункту також немає. Як немає й про те, що пасажирів возитимуть до 22-ї години. І коли виноситься голий проект рішення про те, що підвищимо тариф, але нічого взамін не отримаємо, мені складно приймати рішення. Також мені складно його приймати, коли ви дали розрахунок тарифу 8—9 гривень, практично всі, а хочете, щоб прийняли 5. Тобто працюватимете у збиток? Ну ми ж всі розумні люди, — засумнівався Харланов.

Після цього перевізники звинуватили в тому, що він нічого не тямить у транспортних питаннях і, мовляв, взагалі обстоює інтереси якоїсь партії, тому краще хай вже мовчить. З кожною хвилиною атмосфера у прес-клубі напружувалася — на всі запитання перевізники лише пхикали, повторюючи ‘’Завтра мы просто станем и будете ходить пешком’’. Такої поведінки не ви­тримала активіст та аудитор Ірина Зоря, яка входить до складу робочої групи з вивчення роботи маршрутного транспорту в Херсоні. За її словами, протягом трьох місяців, скільки працю­вала група, більшість перевізників так і не зна­йшли часу, щоб надати дані про свою діяльність для того, щоб їх вивчив тимчасовий орган.

— На сьогоднішню зустріч нас не запросили, бо не вважають це доцільним. Усі ваші труднощі ми знаємо, економічні питання ми вивчали, я сертифікований аудитор вже багато років, у ваших цифрах добре розуміюся, бачила ви­сновки і прорахований пасажиропотік, який дуже різниться з вашими ж даними. Я не хочу бути присутньою на цьому цирку, тому що ви дотепер висновку не зробили, що треба з громадою домовлятися і покращувати перевезення в тій ситуації, яка склалася, — зазначила Ірина Зоря і вийшла з прес-клубу.

Інші активісти, присутні на прес-конференції, зазначили, що перевізники, здебільшого, проігнорували меморандум щодо покращення якості перевезень, який підготувала громадськість. На що керівники маршрутних фірм відповіли: підписувати всіляку маячню вони не збираються. Обгрунтованих розрахунків, чому необхідно підвищувати тариф на проїзд у Херсоні, маршрутники так і не оприлюднили. Нерентабельно і все. Зате господарі автобусів просять звернути увагу, що хамлять не лише водії, а й пасажири…

— От маршрутники такі-сякі, от водій там десь нагрубив. А пасажири? Хоч одного пасажира покарали, хоча б одному сказали, що він не правий, що він порвав салон, що він на водія накинувся, що він лобове скло розбив, бо був напідпитку, — зазначив директор фірми ‘’Корнет-Стиль’’ Станіслав Зубревський.

‘’Маршрутна’’ прес-конференція тривала понад годину, але жодної конкретної відповіді на свої запитання журналісти так і не почули. А наприкінці заходу спалахнув скандал, який херсонці не припиняють обговорювати у соцмережах. Дісталося авторові цих рядків… за те, що поставила цілком логічне запитання: чому в Херсоні складно сісти на маршрутку вже після 19-ї, на відміну від інших міст України, де громадський транспорт працює до пізньої години? В якості прикладу я навела 48-й маршрут, яким регулярно користуюся і водії якого не дотримуються вечірнього графіку руху. Реакція перевізника на звичайну критику щодо сервісу в міських маршрутках виявилася неочікуваною і, можна сказати, була у стилі 90-х… Пан Зубревський, так і не давши договорити журналісту, включив менторський тон, з відеозапису видно — чоловік такий розлючений, ніби готовий битися: ‘’Да подождите! Подождите, я сказал! Некому ездить… Вы меня поняли?’’ і т. д.

З прес-конференції ми з колегами вийшли ні в сих, ні в тих. Що то було — ламали голову? Навіщо збирати журналістів, якщо всі запитання, по суті, залишилися без відповіді?! Перевізники чули тільки себе: 5 гривень — і крапка! Може, люди й не були б проти 5 гривень віддати за проїзд, але ж має бути фахове обгрунтування — ціна така, бо… Але його немає. Є лише бажання — взяти нахрапом.

Марина САВЧЕНКО.




Чума свиней возвращается
29.09.2017 10:54 Новости / Общество

На Херсонщине — вторая волна африканской чумы свиней. В селе Бехтеры Голопристанского района на подворье крестьянской семьи обнаружили тушу хавроньи, которую хозяева выкармливали на зиму. Пробы ее тканей направили на обследование в Днепровскую государственную региональную лабораторию ветеринарной медицины. И там факт заражения животного возбудителем АЧС подтвердили. Районное управление Госпродпотребслужбы Украины совместно с полицией ввело в селе 40-дневный карантин и выставило на выездах из села посты, чтобы никто не пытался вывезти оттуда мясо либо живых свиней.

Начальник управления Виктор Загородний говорит: по предварительным сведениям, домашнему животному хозяева скормили остатки пищи, которые ели сами. Она-то и могла оказаться зараженной: ведь на людей вирус АЧС не действует, а вот свиньи, поедающие помои, через мясные продукты инфицируются запросто. К слову, предыдущие вспышки африканской чумы свиней в селе Малые Копани Голопристанского района, а также в Ивановском, Цюрупинском и Белозерском районах случились по той же причине.

В частных хозяйствах села Бехтеры крестьяне держат свыше 200 хавроний. Прежде их всех потребовалось бы уничтожить, однако нынче правила смягчили: убивать всех свиней поголовно уже не требуют — только бы они в любом виде не покидали пределов села. Впрочем, опасность заражения невелика: приусадебный участок, где появился новый очаг АЧС, находится на окраине Бехтер, и в пределах сотни метров от него других свинарников нет.

Владимир ДОРОФЕЕВ.  




Скільки отримують чиновники?
29.09.2017 10:54 Новости / Общество

Зарплата міського голови Каховки — більше 30 000 гривень на місяць.

 

Бажаючих влаштуватися на роботу в органи місцевого самоврядування на Херсонщині останнім часом все більшає. Після суттєвого підвищення окладів у травні зарплати де­яких чиновників стали перевищувати 15 тис. грн. на місяць. ‘’Раніше ми думали, де б нормально влаштувати своїх дітей. Хтось відправляв їх на роботу до Києва, хтось виїжджав у пошуках кращої долі в Польщу. Але тепер цілком пристойні зарплати можна отримувати у своєму рідному місті’’, — говорить чиновник однієї з міських рад області, який попросив не називати його імені.

З метою з’ясувати, скільки саме нині отримують чиновники, ми направили відповідні інформаційні запити до двох міських, районної, сільської і селищної ради області. Від двох останніх відповідей так і не дочекалися. Проте отримана інформація від трьох перших рад свідчить про те, що зарплати чиновників з 1 червня виросли майже вдвічі.

Так, якщо в січні нарахована зарплата голови Бери­славської райради Володи­мира Коновалова становила 6223 грн., то в липні і серпні — 13 233 грн. У середньому співробітники райради отримали в серпні 6 355 грн.

У Новокаховській міськраді чиновникам пощастило трохи більше — там у серпні разом із відпускними у середньому було нараховано 7 953 грн. Міському голові Володимиру Коваленку у цьому місяці нарахували зарплату в 19 243 грн., його заступнику Сергію Давидюку — 12 905 грн., секретарю міськради Олександру Лук’яненку — 17 953 грн. Іноді до зарплати чиновники отримують допомогу на оздоровлення. Так, у секретаря міськради її розмір у липні становив 14 987 грн., у Сергія Давидюка — 11 974 грн.

Суттєво підвищилися зар­плати чиновників і в сусідній Каховській міськраді. У серпні середня нарахована зарплата тут становила 12 419 грн. Серед рекордсменів, звісно, міський голова: якщо в січні йому нарахували 15 901 грн., то вже в липні — 31 781 грн., а в серпні — 30 502 грн. Заступнику міського голови Івану Орєхову в липні нарахували 29 432 грн., в серпні — 28 278 грн. Середня нарахована зарплата головного спеціаліста одного з відділів міськради влітку склала 12 800 грн./міс.

Начальник відділу освіти Каховської міськради мав нараховану зарплату у липні 23 261 грн., у серпні 24 670 грн. А перший заступник міського голови мав у липні 29 260 грн., у серпні 22 185 грн.

Слід також зазначити, що деякі чиновники до нашого інформаційного запиту поставилися досить напружено. Хоча відповідно до ст. 16 Закону ‘’Про запобігання і протидію корупції’’ інформація про розміри, види оплати праці особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не може бути обмеженою в до­ступі. Тож чиновникам доведеться таки звикати, що люди мають повне право знати, в яку копієчку вони їм влітають.

Олег БАТУРІН.




Медицинские издержки курортного ажиотажа
29.09.2017 10:53 Новости / Общество

5

Второй сезон подряд на азовском и черноморском побережьях Херсонщины — курортный ажиотаж. Однако битком забиты оказались не только детские центры, пансионаты и базы отдыха, но и медицинские стационары. Только в больнице Генического района и только с мая по август очутилось 1237 приезжих, малость ‘’перебравших’’ с культурным отдыхом. Причем 747 из них этот отдых завершили не где-нибудь, а в инфекционном отделении. А поскольку там всего-то 25 койко-мест, разместить всех жертв пищевых отравлений оказалось очень непросто.

Здравый смысл остался дома

— Складывается впечатление, что немалая часть гостей Арабатской Стрелки здравый смысл и элементарную осторожность оставляют дома. Купаться в горячем источнике, который помогает от кожных болезней и недугов суставов, ходят гипертоники и люди с сердечно-сосудистыми заболеваниями, хотя такие процедуры им противопоказаны. Результат — инфаркты и инсульты, — сокрушается главный врач Гениче­ской ЦРБ Эльдар Фетиев. — Иные родители прямо-таки задаются целью впихнуть в своих малышей на пляже побольше сладкой кукурузы, да еще сверху ‘’отполировать’’ ее шашлычками из мидий и рапанов. В итоге бессонная ночь с дальнейшим перемещением ребенка в инфекционное отделение обеспечена. И хорошо, если лечение ограничивается только капельницей. Бывают и куда более сложные случаи: за лето пациентам из числа курортников наши хирурги выполнили 77 сложнейших полостных операций. Причем среди больных были не только украинцы, но даже отдыхающие из Исландии и стран Африки!

Сравнительно с минувшим годом количество обращений со стороны отдыхающих в больницу Генического района возросло почти вдвое. Еще 2199 курортников обратились в поликлинику. А машины местного Центра первичной медико-санитарной помощи на обслуживание экстренных вызовов от них же израсходовали ни много ни мало 400 тонн бензина! Люди в белых халатах и дальше готовы работать для сохранения жизней и здоровья курортников — клятва Гиппократа обязывает. Однако загвоздка в том, что таких пациентов государство словно бы и не замечает.

Ведь финансирование из госбюджета поступает в обрез исключительно из расчета на местных жителей. И растянуть его еще и на приезжих просто не получается. Как следствие, у той же Генической ЦРБ денег к осени почти не осталось — дефицит средств на ее содержание уже к 1 сентября составил 6 млн. гривен. А это, на минуточку, лишь немногим меньше, чем все поступления в местные бюджеты от рекреационного бизнеса.

Едешь на отдых — купи страховой полис

Полностью покрыть нехватку средств за счет вливаний из районной казны нереально — там просто не наскребут такую сумму. Однако и государство дополнительных субвенций и дотаций для этого выделять не собирается. Чиновники, как страусы, просто прячут голову в песок. На все обращения к правительству о необходимости оплачивать медицинскую помощь для отдыхающих, и делать это систематически, вразумительного ответа как не было, так и нет.

Хотя та же проблема обостряется во всех курортных районах области — да, пожалуй, и не только на Херсонщине. Скажем, в больнице Скадовского района дефицит финансирования перевалил за миллион гривен. И почти такую же сумму медицин­ское учреждение задолжало за поставку лекарств, медикаментов, продуктов для больных, говорит главный врач Константин Руденко. Рассчитываться нечем: все деньги ушли на нужды курортников.

Если бы в Украине эффективно работала система медицинского страхования, деньги на оплату лечения обладателей полисов могли перечислять больницам страховые компании. Однако в той же Генической ЦРБ пациентов с полисами — лишь 5 из каждых ста. Поэтому медики убеждены: пора внедрять такую систему, когда при продаже путевки в здравницу отдыхающий будет обязан приобретать и страховку. Такая практика давно су­ществует при выезде на отдых за рубеж: резервируешь через турагентство номер в гостинице — покупай и полис с суммой возмещения в 30 тысяч евро.

Только вот беда в том, что две трети отдыхающих, которые заполняют летом Генический район, размещаются отнюдь не в пансионатах, а в частных домиках. И никаких путевок не покупают, рассчитываясь за постой ‘’черным налом’’. Если в придачу к туристическому сбору еще и обязывать легально работающие здравницы принимать курортников только с полисами медицинского страхования, то стоимость отдыха станет менее доступной, сравнительно с ценами у их теневых конкурентов. Так что решение проблемы возможно только после полной легализации этого бизнеса. А когда это радостное событие может случиться — неизвестно.

Сергей ЯНОВСКИЙ. 




Страница 2 из 13
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая > Последняя >>