Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Октября 2017

Четверг 12 Октября 2017

Долгострой для пограничников
12.10.2017 07:34 Новости / Общество

Обещанного 3 года ждут. Именно столько, как в пословице, дожидаются собственной крыши над головой херсонские пограничники. Еще в 2015 году депутаты Музыковского сельского совета Белозерского района решили бесплатно передать Госпогранслужбе Украины бывшее рабочее общежитие под квартиры для стражей наших рубежей. Трехэтажное здание ГПСУ приняла, там быстро выставили ограждение, навели порядок на территории, и… на этом все закончилось.

 

Так где же новые квартиры?

Вид обветшавшей ‘’коробки’’ на пустыре, где уже давно должна была кипеть жизнь и звучать детский смех, начинает изрядно нервировать жи­телей Музыковки. Ведь из 36 благо­устроенных одно- и двухкомнатных квартир в реконструиро­ванном доме 3 должны были отойти местной общине. И одна из них предназначалась для жилья молодому специалисту — врачу семейной медицины, приглашенному сюда на работу. Теперь же получается, что специалист к ней приступить готов, а вот обещанной квартиры для него нет. И неизвестно, когда она появится.

— Сперва в Херсонском погранотряде заявляли, что деньги на стройку есть, и обещали новоселье ко Дню независимости 2017 года. Потом перенесли дату завершения строительных работ на Покрову. Однако уже октябрь, а на сегодня эти работы еще даже не начинались, — устал надеяться голова Музыковской ОТГ Александр Лейбзон.

Помощник начальника Азово-Черноморского регионального управления ГПСУ подполковник Максим Сорока говорит, что пограничники от здания в Музыковке не отказались — просто много времени уходит на бюрократические процедуры, связанные с передачей недвижимости и переоформлением земельного участка. Конкретного срока сдачи жилого дома в эксплуатацию Максим Сорока не назвал, а вот в облгосадминистрации его уточнили. Оказалось, что новоселье для семей ‘’зеленых беретов’’ в нынешнем году… даже не планируется.

Толкут воду в ступе

— Сейчас проект реконструкции здания в Музыковке уже разработан и оплачен Госпогранслужбой Украины. Был объявлен тендер на выполнение строительных работ, однако его участники стали между собой судиться и обжаловали результаты торгов через Антимонопольный комитет. Окончательно фирму-победителя торгов определили только на днях, так что сами работы стартуют в конце октября. А крайний срок их завершения — 28 мая 2018 года, то есть как раз ко Дню пограничника, — объяснил причины затягивания долгостроя заместитель главы ОГА Вадим Чабан.

Пока пограничники, подрядчики и областные власти толкли воду в ступе и никак не могли выполнить чисто бумажный этап реализации проекта, в Музыковке успели создать ОТГ с соседним селом Схидное. А затем приступить к реконструкции сразу нескольких социально значимых объектов — причем такими темпами, которые херсонским чиновникам и не снились. Всего полтора месяца потребовалось ОТГ, чтобы провести тендер на реконструкцию детсада общей стоимостью 18 млн. гривен. В школе села Схидного на финишную прямую выходит масштабный ремонт аварийного спортзала и системы отопления, куда громада ин­вестировала в общей сложности около 2 млн. гривен.

Сельчане говорят: если бы ОТГ взялась реконструировать бывшее общежитие, к сегодняшнему дню там давно уже успели бы и квартиры между нуждающимися распределить. А вместо этого превращение общаги в комфортабельный жилой дом растянулось до крайности. И кто от этого выиграл? Уж точно не сельчане и не пограничники! 

Сергей ЯНОВСКИЙ.




Новий маршрутний тариф… з кулаками
12.10.2017 07:34 Новости / Общество

6 жовтня у Херсоні підвищили вартість проїзду у маршрутках, тож тепер квиток коштує 5 гривень. І хоча ще напередодні була інформація, що потрібної кількості голосів не набирається, тому питання не розглядатимуть, на ранок виконком таки зібрався. Через напівтаємний режим заходу журналістів на ньому було незвично мало, зате у залі виявилася купа представників перевізних підприємств — це ж треба, яка випадковість! За словами активістів, котрі в останній момент дізналися про наміри виконкому зібратися і прийшли до мерії, новий тариф приймався у цілковитому хаосі.

— Великого зросту хлопці оточили стіл, за яким сиділи члени виконкому. Тому жінки були змушені стати поряд і тримати плакати над головами водіїв. Ці люди почали видирати плакати з рук активісток. Я вважаю, що такі не можуть обслуговувати населення і працювати в будь-якому сервісі, — зазначила активістка Вікторія Карпова.

Згодом у залі виникла штовханина і дійшло до бійки. Від водіїв дісталося активістці Світлані Богдан.

— Пані Світлану, літню жінку, в якої хворе серце, кинулися бити двоє маршрутників — це було при мені. Вони її били ззаду, потім по голові один вдарив. Я кинулася вступатися, підключилися інші водії, один мене за руку шарпав і лаявся. Я йому жорстко відповіла, він мені потім погрожував відірвати голову, — розповіла активістка Римма Бараненко.

З інцидентом з побиттям жінки, на який вказують представники громадськості, роз­биратиметься поліція. Право­охоронців до будівлі міськвиконкому викликали активісти. Сам же маршрутний тариф прийняли протягом 20 хвилин. На засіданні виступив всього один член виконкому, який озвучив зауваження щодо незадовільної роботи маршрутного транспорту в Херсоні. Після цього головуючий, міський голова Володимир Миколаєнко, поставив дане питання на голосування. У залі були присутні 15 членів виконкому, 14 з яких висловилися ‘’за’’ підвищення вартості проїзду, жоден не був проти і лише один утримався… Сам мер з даного питання вирішив не брати слова. Новий тариф виконком прийняв з ви­значенням ‘’тимчасово’’, себто діятиме він до 1 квітня. Як зазначено в рішенні, до цього часу (себто до Дня дурня) перевізники мають виконати низку вимог.

— Йдеться про перевезення дітей шкільного віку за 3 гривні, встановлення у всіх маршрутках GPS-навігаторів, розміщення в салонах інформації з телефоном ‘’гарячої’’ лінії, на яку можна скаржитися про незадовільну роботу перевізників, та з графіками прибуття автобусів на зупинки. Також до 1 квітня керівництво перевізних підприємств має розробити проект електронного розрахунку за проїзд у маршрутках, — розповіла начальник управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв’язку міської ради Марина Віркун.

Контролюватиме хід виконання вимог перевізниками те ж міське управління транспорту. Самі пасажири від ідеї тимчасового тарифу не в захваті, адже немає нічого постійнішого за тимчасове і обіцянки-цяцянки покращити маршрутний сервіс Херсон чув вже не раз.

Марина САВЧЕНКО.




Нова громада — старі проблеми
12.10.2017 07:33 Новости / Общество

10

На додачу до існуючих проблем населених пунктів, що увійшли до Тавричанської об’єднаної громади, з’явилося багато нових труднощів перехідного періоду. Вирішувати їх оперативно заважає брак досвіду у місцевої влади і звичка людей жити по-старому.

Закритий через аварійний стан клуб, стара автобусна зупинка, обдерта будівля фельдшерського пункту, магазин і нещодавно встановлений дитячий майданчик — ось і вся інфраструктура невеличкого, на кілька сотень жителів, степового села Любимо-Павлівки Каховського району.

‘’Навіщо нам така громада?’’

У грудні 2016 року Любимо-Пав­лівка разом із іншими селами колишніх Дудчинської і Заозерненської сільрад увійшла до складу новоствореної Тавричанської ОТГ. З приєднанням свого села до Тавричанки і пов’я­зують ті проблеми, що виникли з утворенням ОТГ, чимало її жителів. Зокрема після того, як Тавричанська сільрада відмовилася від обслуговування своїх жителів у районному центрі первинної медико-санітарної допомоги. Про це написала в листі до ‘’Нового дня’’ жителька Любимо-Павлівки Альона Вакуловська (на фото).

‘’Тепер, щоб потрапити до амбулаторії в Тавричанці, нам необхідно винаймати машину за 200 гривень. Адже єдиний автобус, що заходить до нашого села, прямує до Каховки’’, — стверджує жінка.

Обурюють її й наміри нової місцевої влади закрити в селі фельдшер­ський пункт. ‘’Нещодавно на похороні одній людині стало зле, а медичну допомогу надати їй було нічим. Оскільки у ФП немає фельдшера, жителі села не знають, куди звертатися по допо­могу. Також будівля фельдшерського пункту потребує ремонту, як і нашого клубу. Навіть автобусна зупинка у вкрай жахливому стані. Але найголовніша проблема нашого села — вода. Старий водогін давно вже непридатний до експлуатації. Коли ж вода подається, то вона настільки жахливої якості, що її не можна давати дітям чи готувати з неї їжу. Проте, як тільки ці проблеми ми озвучуємо сільському голові Юрію Гречці (на фото)., він у відповідь просто грубить і говорить, що йому простіше відмовитися від нашого села, ніж чимось допомагати’’, — додає вона.

— Мабуть, у нас найпроблемніше село в усій ОТГ, — погоджується депутат Тавричанської сільради Ігор Пирожок. — Однак усі наші проблеми з’явилися не вчора і не сьогодні, а тягнуться десятиліттями. Звісно, вирішити їх за одну мить неможливо. Проте я б не сказав, що сільський голова про Любимо-Павлівку забув. Цього року нам відремонтували ділянку дороги, обіцяють зробити воду. Також наші жителі тепер можуть лікуватися в дуже гарній Тавричанській амбулаторії. Зізнаюся, я думав спочатку, що від об’єднання з Тавричанкою буде все значно гірше. Але гірше не стало точно!

— Якщо в Каховку туди-назад рей­совим автобусом можна доїхати за 40 гривень, то на дорогу в Тавричанку до лікаря або за ліками в аптеку треба витратити в рази більше. Звідки такі гроші взяти пенсіонерам? Навіть швидка допомога відмовляється їхати до нашого села. Нас попросту покинули напризволяще! Як можна було створити громаду, не подбавши про транспортне сполучення? — обурюється голова Дудчинської ветеранської орга­нізації Марія Осіння. — Також ми маємо проблеми з водопостачанням. Хоча завдяки народному депутату Сергію Хланю і [екс-голові Дудчинської сільради  Аширу] Гусейнову вдалося отримати кілька мільйонів із держбюджету на оновлення водогону, все літо у нас майже не було води. Та й та, що була, дуже поганої якості. Чому не можна поставити фільтри для її очистки, як у Тавричанці? Загалом ми нічого не знали, коли нас приєднували до Тавричанки. Нащо вона взагалі створювалася, ця громада?

— Сільський голова нам поки тільки щось обіцяє і все. Каже про це уже 9 місяців, — стверджує депутат Тавричанської сільради Марія Чуєнко. — Приміром, створили у нас свій медичний відділ, а лікувати людей нікому. Немає навіть терапевта. Також є проблеми з освоєнням бюджетних коштів. Не забезпечені наші заклади вугіллям, хоча зима вже не за горами. А на сесіях сільради ми без кінця лаємося, нічого не робиться.

Натомість в. о. керівника Тавричанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Олексій Майба вважає, що всі озвучені людьми проб­леми, зокрема з медичним обслуговуванням, тимчасові. ‘’Не ми ж придумали децентралізацію, правильно? Влада [державна] сама вирішила об’єднати бідні села між собою, — розмірковує він. — Утім, я не згоден, що з медициною у нас усе погано. Справді, немає фельдшера у Заозерному, але і туди, і в Любимо-Павлівку ми постійно виїжджаємо, проводимо медогляди, щеплення. Так, не вистачає у нас і лікарів. Проте ось днями до Тавричанки повинен приїхати педіатр’’.

‘’Все буде добре!’’

Тавричанського сільського голову застав на робочому місці за переглядом сайтів з продажу міні-станцій з очистки води. ‘’Така станція вже є в Тавричанці завдяки [багаторічному директору ДП ДГ ‘’Асканійське’’] Вірі Найдьоновій. Хочемо встановити до наступної весни подібні і в усіх інших наших селах, — пояснює він. — Справа в тому, що якість води у нас завжди була погана. Не допомагають ані нові свердловини на глибині 100 метрів, ані нові пластикові труби, як у Дудчиному. Все одно вода тут солона і непридатна для пиття. Добре, що завдяки Аширу Гусейнову в його селі вдалося замінити водопровід. Нині проблема там в іншому — небажанні населення сплачувати за воду. Вони звикли платити 15 грн. на місяць з людини, а зібраних коштів не вистачало навіть на покриття витрат на електроенергію для насосів. Також у Дудчиному, як і в деяких інших селах, багато людей поврізалися в систему зі своїми насосами й нахабно качають воду стільки, скільки їм потрібно. Те, що інші в цей час сидять без води, їх аніскільки не цікавить. Ще й скаржаться без кінця! Закиди у недостатньому фінансуванні потреб сіл Юрій Гречка відкидає. І готовий роз’яснити це на цифрах: за I півріччя Тавричанка зібрала до бюджету 6,16 млн. грн., Дудчинський старостинський округ — 2,18 млн. грн., а Заозерне з Ольгівкою — лише 1,68 млн. грн. З них тільки на ремонт школи в Дудчиному було спрямовано 1,6 млн. грн. ‘’Однак кошти потрібні ще на утримання апарату сільради, медичних закладів, на створення нових структур, необхідних новій громаді. Тому деякі депутати сільради вже ставлять питання: якщо ваше село заробило 2,1 млн. грн., то чому ви хочете отримати щось на 6 мільйонів? Тим більше, в ту ж школу чи дитсадок у Тавричанці ми поки зовсім нічого не вклали’’, — стверджує Юрій Гречка.

Нарікає сільський голова на від­сутність підтримки з боку районної влади. Пояснює, що деякі питання сільрада намагалася вирішити, звертаючись напряму до уряду або керівництва області. А ось у припиненні медичного обслуговування жителів своєї ОТГ у Каховському РЦПМСД звинувачує саме районних очільників: ‘’Хоча б на перехідний період, поки ми не створили своєї медичної установи, вони ж повинні були нас обслуговувати! Та своєю відмовою, мабуть, хочуть лише підвищити градус невдоволення. Аби потім сказати: ‘’От бачите, як у вас там недобре у вашій громаді!’’.

Роботи у Тавричанки попереду ще багато. До листопада тут планують завершити створення свого освітнього округу. Потім, скоріш за все, доведеться провести оптимізацію навчальних закладів — на що з суто популістичних міркувань так і не наважилася свого часу Каховська райрада. Завдяки цьому тут очікують одночасно покращити якість освіти і більш ефективно ви­трачати бюджетні кошти. Громаді не обійтися і без шкільних автобусів, які теж стали приводом для розбрату з районною владою. ‘’На балансі наших шкіл було 3 автобуси. Документи щодо їх передачі ми підготували ще у квітні. Проте необхідний проект рішення рай­ради виноситься на розгляд тільки 5 жовтня. Та й то лише на один автобус’’, —бідкається Юрій Гречка.

Щодо скарг людей сільський голова відповідає так: ‘’Вони думали, що як тільки стануть громадою, у них усе одразу автоматично вирішиться. Але це неможливо, особливо якщо у тих селах 30 років нічого не робилося. А от щодо роботи ФП у Любимо-Павлівці питань у нас вистачає. Нещодавно був випадок, коли одній людині стало погано з серцем. Медсестра чомусь не стала повідомляти про це ані своєму фельдшеру в Дудчиному, ані в амбулаторію в Тавричанці, звідки хворого могла б забрати машина до лікаря. Нікому нічого не сказала і все! А за що ж тоді вона отримує зарплату? Чи є сенс вкладати в такий заклад кошти? Чи зможуть у тій напіврозваленій халупі надавати медичну допомогу? Чи краще вкласти кошти в амбулаторію, куди хворого довезуть на автомобілі? Також ми вирішуємо питання і з запуском автобуса між нашими селами. Повірте: перехідний пе­ріод колись закінчиться, і зміни на краще будуть неодмінно!’’.

‘’Безвихідних ситуацій не буває’’

Більшості проблем, що виникли у Тавричанській ОТГ, можна було б уникнути — переконані голови Каховської райради Тетяна Тертична і райдержадміністрації Валерій Салтиков.

— Згідно з законодавством, передача тих чи інших об’єктів на території ОТГ відбувається в разі утворення громади на підставі затвердженого перспективного плану [формування територій громад області]. Тавричанки, як і Зеленого Поду, в цьому плані не було. Тож нам довелося розробляти свій порядок передачі майна. Тільки наприкінці квітня уряд вніс необхідні зміни і включив обидві громади до перспективного плану. Ми отримали можливість безпосередньо зайнятися передачею майна. Хоча, як саме ділити майно, ми почали думати ще навесні. Приміром, у районі на той момент було 10 шкільних автобусів, з яких Тавричанка почала претендувати на 3. Оскільки школи Тавричанської ОТГ буквально за кілька днів до нового навчального року ви­йшли з освітньої мережі району, це питання постало особливо гостро, — коментує Тетяна Тертична.

— Якщо в районі на початок року налічувалося 3300 учнів, то в Тавричанській ОТГ — 300. Не треба бути великим математиком, аби вирахувати частку цієї громади — 1 шкільний автобус. І питання його передачі ми плануємо розглянути на найближчій сесії райради. Водночас держава вже передбачила необхідність придбання ще одного автобуса для Тавричан­ської ОТГ і надала додаткову субвенцію розміром більш ніж 4 млн. грн., у тому числі на придбання потрібного транспорту. Ми ж, аби не зривати навчальний процес у громаді, взяли на себе зобов’язання з перевезення дітей до проведення тендера і закупівлі сільрадою другого автобуса. Проте якщо вони не проведуть процедуру і не встигнуть його придбати, кошти повернуться у держбюджет, — доповнює Валерій Салтиков.

Поспішила сільрада і з відмовою від обслуговування своїх жителів у Каховському РЦПМСД. Адже перш за все вона повинна була створити свій центр первинної медико-санітарної допомоги, оформити на нього відповідну ліцензію, визначитися з кадрами і вже потім передати йому кошти медичної субвенції. ‘’Вони ж буквально за тиждень до 1 липня повідомили, що не передаватимуть субвенцію на первинну медичну допомогу на третій квартал. Ніхто не подумав, що за тиждень абсолютно неможливо медичний і тех­нічний персонал ані перевести на інше місце роботи, ані звільнити відповідно до трудового законодавства. Наслідки цього рішення нікого не цікавили, а на наші попередження уваги ніхто просто не звертав. Аналогічна ситуація виникла і з вчителями: про те, що їх переведуть на роботу в іншу установу, стало відомо під час випускної кампанії. Це стосувалося і техперсоналу, якому було потрібно готувати школи до нового навчального року. Цілком прогнозовано виникли там і проблеми з ви­платою зарплати освітянам’’, — говорить Валерій Салтиков.

— Аби якось викрутитися з ситуації, яку вони самі ж створили, Тавричанська сільрада прийняла лікарів до штату свого виконавчого апарату. Тепер вони не можуть використовувати державну медичну субвенцію, яку вони відмовилися передавати Каховському ЦРПМСД. Бо сільська рада не має ліцензії на надання медичних послуг і не є медичною установою! Не може сільрада й виписувати хворим пільгові рецепти, а також рецепти на наркотичні препарати. Через це до нас пішли масові скарги від жителів Тавричанської ОТГ, які не можуть отримати гарантовані державою для певних категорій людей безоплатні ліки та знеболювальні для онкохворих. Така ж проблема і по освіті: свої школи вони вивели з освітньої мережі Каховського району, а своєї мережі ще не створили і в державному реєстрі її немає. Щоб такого не допустити, необхідно було зовсім трохи зачекати, передавати ще якийсь час на район освітню і медичну субвенції, а паралельно отримати необхідні ліцензії, зареєструвати нові установи, набрати штати і витримати необхідний час для звільнення або переведення спеціалістів з попередніх місць роботи. А взагалі безвихідних ситуацій не буває. Головне мати бажання вирішити їх у правовому полі, — підсумовує Тетяна Тертична.

Але якщо проблеми з використанням коштів медичної і освітньої субвенцій справді штучно створені самою Тавричанською сільрадою, то недостатній розвиток цієї новоутвореної ОТГ — провина держави. Адже досі Тавричанка не отримала передбачені для неї 3,81 млн. грн. субвенції на розвиток інфраструктури. Бо саме заради цих підйомних і створювалася громада. Якби ці кошти надійшли сюди вчасно, думається, то й  претензій у людей разом з їхніми сумнівами у необхідності об’єднання було б значно менше.

Олег БАТУРІН.




З мовчазної згоди депутатів
12.10.2017 07:33 Новости / Общество

9

Комунальним майном громади розпоряджається не відомо хто і невідомо як. Про наповнення бюджету міста у даному випадку мова не йде.

Факт неправомірного використання земельних ділянок у Каховці на вересневому засіданні виконавчого комітету міськради визнав заступник міського голови Іван Орєхов. Виправити ситуацію, за його словами, досі заважала від­сут­ність у міськраді юриста. Проте безлад у місті має місце не лише з землею, а й з використанням комунального майна, яке могло б приносити непоганий дохід усій громаді.

Чи не найбільш резонансний з цих об’єктів розташований у самісінькому центрі міста. Вбудоване нежитлове приміщення в цій п’ятиповерхівці на вулиці Набережній, 9, площею 83,9 кв. м, не одне десятиліття займає громадська організація ‘’Каховська міська організація ветеранів України’’. ‘’Новий день’’ неодноразово розповідав про те, як представники цієї організації відмовлялися надавати коментарі стосовно своєї діяльності й влаштовували застілля у приміщенні, власником якого є територіальна громада міста.

За чий рахунок був цей бенкет? ‘’Щороку з міського бюджету надається підтримка статутної діяльності організації ветеранів війни. Приміром, у 2016 році — у сумі 24 тисячі гривень. З них на продукти витрачено 9200 грн., канцтовари — 2900 грн., перед­плату періодичних видань — 696 грн.’’, — повідомив міський голова Андрій Дяченко.

Відмовити ветеранській орга­нізації у наданні такої фінансової підтримки у 2017 році за­пропонували члени виконкому. Мовляв, громадські організації мають бути в рівних умовах і брати участь у конкурсі грантів із бюджету на загальних підставах. Як зазначив один із членів виконавчого комітету, ‘’ніхто ж не заважає тій же молоді опікуватися ветеранами і займатися організацією заходів до 8 і 9 Травня. Можливо, вони це зроблять значно краще’’. Проте депутатський корпус з такими аргументами не погодився і допомогу організації з бюджету виділив.

Крім цього, ветеранська організація має ще один надзвичайний бонус від громади у вигляді приміщення. Його вона використовує абсолютно безоплатно і без будь-яких договорів з міськрадою. Це є порушенням чинного законодавства, зокрема, Закону України ‘’Про оренду державного та комунального майна’’.

— Балансоутримувачем приміщення на Набережній, 9, визначене КП ‘’Каховська керуюча компанія’’. Воно ж є учасником правовідносин щодо оренди комунального майна територіальної громади міста. Проте між КП ‘’ККК’’ і ветеранською організацією відсутні будь-які договірні відносини,— визнає Андрій Дяченко.

Андрій Сєров, який донедавна очолював КП ‘’Кахов­ська керуюча компанія’’, розповів, що при передачі майна з балансу КП ‘’Наш дім’’ на баланс КП ‘’ККК’’ у 2012 році мова йшла лише про житловий фонд.  ‘’За період господар­ської діяльності до ‘’ККК’’ від Каховської міськради не надходило жодних правових документів, які б делегували право володіння, користування та розпорядження вказаним нежитловим приміщенням. На підставі чого ветеранська організація його займає, ‘’Каховській керуючій компанії’’ невідомо’’, — сказав він.

У той же час міськрада кілька років тому витратила бюджетні кошти на оформлення права власності на нежитлові приміщення комунальної власності, у тому числі й у будинку на Набережній, 9. Відповідне свідоцтво видане 17 січня 2015 року.

Цікаво, що інші громадські організації мають укладені договори і навіть сплачують орендну плату місту: ГО ‘’Асоціація інвалідів ‘’Довіра’’, Каховське міське товариство інвалідів ‘’Надія’’, міське  товариство воїнів-інтернаціона­лістів, ГО ‘’Каховське народне ополчення’’.

Безоплатне використання приміщення ветеранською організацією міський голова пояснює статтею 20 Закону ‘’Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту’’. Відповідно до неї органи місцевого самоврядування без­оплатно повинні надавати таким організаціям будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутних завдань та звільняти від сплати за комунальні послуги в межах середніх норм споживання і за телефон. Проте тут є один важливий нюанс — законодавець поширює вказані пільги ви­ключно для ветеранів війни. За інформацією управління праці та соцзахисту населення Каховської міськради, станом на 1 серпня п. р. у них на обліку перебувають 729 осіб, що мають статус ветеранів Другої світової війни і прирівняних до них.

У самій же ветеранській організації завжди дуже вільно трактували статус ветерана війни. Її багаторічний голова Олександра Дар’їна називала себе ‘’ветераном Великої вітчизняної’’, хоча згодом ви­знала, що насправді має статус лише ‘’дитини війни’’. Коли ж її запитували про інших 70-річ­них ‘’ветеранів’’, з’ясовувалося, що вони є лише ‘’ветеранами праці’’. Тому ми вирішили дізнатися, а чи дійсно ця орга­нізація має право на пільги відповідно до ст. 20 Закону ‘’Про статус ветеранів війни’’, на який посилається міський голова? І направили запит до ветеранської організації з проханням надати інформацію про ветеранів війни, які є її членами. Попросили також розпо­вісти й про те, яку саме допомогу надають вони фронтовикам і учасникам бойових дій. Однак усі наші питання були проігноровані.

Як з’ясувалося, навіть у міськраді не знають — чи має Каховська ветеранська орга­нізація в своїх лавах ветеранів війни? ‘’Ця інформація в управ­лінні праці та соцзахисту населення міськради відсутня’’, — стверджує Андрій Дяченко.  Як же так виходить, що міськрада надає пільги і матеріальну допомогу організації, але в той же час не знає, чи вона справді має на все це право? Усе це свідчить про безвідповідальне ставлення чиновників і депутатів Каховської міськради до використання комунального майна територіальної громади і бюджетних коштів. Цікаво, скільки ще таких необлікованих приміщень можна нарахувати в Каховці? І коли у міс­цевої влади вистачить волі поставити у даній проблемі крапку і використовувати комунальне майно відповідно до вимог чинного законодавства та з максимальною користю для всієї громади?

Олег БАТУРІН.




Страница 5 из 11
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая > Последняя >>