Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Октября 2017

Четверг 05 Октября 2017

Оголошення про вивчення попиту
05.10.2017 10:39 Новости / Общество

Пропонуються до приватизації шляхом продажу на аукціоні в електронній формі об’єкти групи А державної власності разом із земельними ділянками:

Об’єкт № 1. Адміністративна будівля (літ. А) загальною площею 213,3 кв. м з туалетом (літ. Б), огорожею 1, 2, 3, розташована за адресою: вул. 4-ї Гвардійської механізованої бригади, 26-в, м. Берислав, Бериславський р-н, Херсонська область.

Об’єкт перебуває на балансі Головного управління Державної казначейської служби України в Херсонській області. Орієнтовна площа земельної ділянки 970 кв. м.

Об’єкт № 2. Група інвентарних об’єктів, а саме: будівля лінійної ділянки (літ. А) загальною площею 32,2 кв. м, будівля лінійної ділянки (літ. Б) загальною площею 95,4 кв. м, навіс (літ. В), гараж на 7 боксів (літ. Г) загальною площею 341,1 кв. м, бетонне вимощення площею 783 кв. м (І), ворота (№ 2) площею 12,4 кв. м, огорожа (№ 3) площею 352,7 кв. м’’, які розташовані за адресою: Херсонська обл., м. Каховка, вул. Некрасова, 10.

Об’єкт перебуває на балансі ДП ‘’Укрводсервіс’’. Орієнтовна площа земельної ділянки 0,1717 га.

Об’єкт № 3. Одноповерхова будівля лабораторії (літ. Г) загальною площею 161,8 кв. м, розташована за адресою: вул. Центральна (колишня вул. Пролетарська), 20, м. Олешки (колишнє м. Цюрупинськ), Херсонська область.

Об’єкт перебуває на балансі Управління Державної казначейської служби України в Олешківському районі Херсонської області. Орієнтовна площа земельної ділянки 0,4696 га.

Пропонується до приватизації шляхом продажу на аукціоні в електронній формі об’єкт групи Ж державної власності разом із земельною ділянкою:

Об’єкт № 1. Недіючий літній кінотеатр ‘’Текстильник’’, розташований за адресою: вул. 1-а Текстильна, 1 а, м. Херсон.

Об’єкт перебуває на балансі ВАТ ‘’Херсон­ський бавовняний комбінат’’. Орієнтовна площа земельної ділянки 375 кв. м.

Пропозиції щодо придбання об’єктів слід надсилати протягом 20 днів з дати опуб­лікування цього оголошення за адресою: м. Херсон, пр-т Ушакова, 47, e-mail  Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript , Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі.




Грозит ‘’мокрое дело’’
05.10.2017 08:03 Новости / Криминал

Из-за ведомственной неразберихи Херсон рискует остаться без воды.

Хотели как лучше — получилось как всегда

Через какой-то месяц весь Херсон может остаться без воды. Государственная служба геологии и недр Украины направила горводоканалу письмо с официальным уведомлением о том, что 1 ноября 2017 года останавливается действие выданного предприятию специального разрешения на пользование недрами. После этого выбор будет невелик: или остановить все артезианские скважины област­ного центра, или качать воду, по сути, нелегально, подставляясь под колоссальные штрафы и судебные иски со стороны экологической инспекции.

Основанием для замораживания спецразрешения со стороны Госгеонедр стало нарушение Закона Украины ‘’О питьевой воде и питьевом водоснабжении’’, допущенное горводоканалом. Еще в 2000 году власти Херсона выделили 146 тысяч гривен на пробивку и обустройство артезианской скважины на территории детской областной больницы для ее бесперебойного снабжения водой. Больница, со своей стороны, оплатила 11 тысяч гривен на строительство па­вильона под энергетическое оборудование для работы скважины. Она с 2004 года числилась на балансе горводоканала и была включена в его спецразрешение на водопользование. Однако земельный участок, необходимый для обслуживания и создания санитарно-охранной зоны вокруг нее, медучреждение передавать коммунальщикам отказалось, ссылаясь на то, что он нужен для прогулок маленьких пациентов. Однако закон о питьевой воде как раз и предусматривает: земельный участок под скважиной должен находиться в пользовании именно у той организации, которая воду и добывает. Раз его не передали — придется отвечать за нарушение.

Чья скважина?

— Проверку, которая это нарушение выявила, Госгеонедра проводили еще осенью 2016 года. Нам дали год на его устранение, но переписка с больницей ни к чему не привела. Более того: мы с удивлением выяснили, что с 2008 года скважина со всем ее оборудованием включена больницей в документы на право собственности. Как получилось, что объект, построенный на деньги городской общины и обслуживаемый нашим предприятием, стал областной коммунальной собственностью — для меня загадка, — удивлен директор КП ‘’Производственное управление водоканализационного хозяйства Херсона’’ депутат городского совета Михаил Чемерис. — Чтобы не оставить город без воды, я не вижу другого выхода, кроме вывода спорной скважины на консервацию и переключения больницы на общую систему водоснабжения. Но тут возникает другая проблема: для этого надо запускать подкачивающие насосы, а денег на оплату электроэнергии для них у медиков нет.

Руководство детской областной больницы явно не в восторге от того выхода, который предлагает горводоканал. Ее главный врач Инна Холодняк говорит, что решать этот во­прос она вообще не правомочна. ‘’Действительно, артезианская скважина на территории больницы включена во все наши документы о праве собственности. А имущественные вопросы будет рассматривать не больница, а депутаты на сессии облсовета. Какое они примут решение — я не знаю’’, — подчеркивает Инна Холодняк.

Как бы то ни было, но решение о злополучной артезианской скважине надо принимать оперативно. Ведь прекращение ее использования означает еще и то, что город недосчитается большого количества качественной питьевой воды — скважина в час подает ее около 40 кубометров. А излишка этой воды у нас нет.

Сергей ЯНОВСКИЙ.




Коммунальщиков обвинили в халатности
05.10.2017 08:03 Новости / Общество

В Скадовском горсовета ломают копья из-за коммунального предприятия ‘’Очистные сооружения’’. Это КП, которое ведает вывозом мусора, водоснабжением, очисткой стоков и дренажом, является монополистом городского масштаба и в условиях курорта, казалось бы, просто обречено на финансовый успех. Но вместо этого предприятие превратилось в какое-то подобие черной дыры — чем больше в него вкладывают бюджетных средств, тем больше оно приносит убытков. Для расследования этого феномена депутаты органа местного само­управления даже создали временную контрольную комиссию. Однако заслушивание ее отчета упорно не хотели включать в повестку дня. А когда после жарких дискуссий включили, то ахнули.

Как следует из документа от 18 сентября текущего года, 34,5% населения Скадовска вообще не оплачивает услуг водоотведения (канализации). А еще 28,7% не имеет счетчиков. В итоге только за перекачку стоков, по мнению составителей отчета, предприятие недополучило 652,6 тысячи гривен, да еще и за вывоз мусора ему задолжали 395,4 тыс. грн. В целом же недополученный доход лишь за 8 месяцев нынешнего года составил 1 миллион 16 тысяч гривен.

Отношение управленцев КП ‘’Очистные сооружения’’ к должностным обязанностям временная контрольная комиссия в своей справке без обиняков назвала халатным, с чем коммунальщики, естественно, не согласились. В своем ответе дирекция коммунального предприятия перевела стрелки на самих депутатов — 6 из них, оказывается, задолжали за тот же вывоз мусора и водоотведение от 257 до 2—3 тысяч гривен. Зато несомненный позитив КП видит в том, что количество абонентов, оплачивающих услуги водоотведения, успешно выросло… аж на 4 человека.

Но как бы ни хотелось руководству ‘’Очистных сооружений’’ представить положение дел в радужном свете, все равно не получается. И скрепя сердце приходится признать, что в 2017-м коммунальщики сработали с убытками в 722 тыс. грн. Хотя они считают, что причина их возникновения — заниженные тарифы, которые не дотягивают до реальной стоимости услуг. Тем не менее, факт остается фактом: предприятие, обязанное следить за чистотой и экологической безопасностью в городе, который является детским курортом национального значения, со своими обязанно­стями справляется из рук вон плохо.

Те же очистные дышат на ладан, и протечки из них загрязняют прибрежную зону, из-за чего прошлым летом в Скадовске разразился грандиозный скандал. На их реконструкцию, по самым скромным прикидкам, требуется порядка 10 миллионов гривен, но с таким ‘’умелым’’ хозяйствованием заработать их самостоятельно для предприятия не представляется возможным. Хотя и горсовет никакой достоянной альтернативы не выдвигает, ограничиваясь жесткой критикой. А между тем часы исправно отсчитывают время — до следующего курортного сезона его остается все меньше.

Сергей ЯНОВСКИЙ.




Екологічні біди Херсонщини
05.10.2017 08:01 Новости / Общество

10

Херсонщина — красивий і багатий край, тож гостям, які тут бувають часто, показати є що. Втім, на жаль, показувати доводиться і те, що нас не прикрашає. Минулого тижня місцями, які несуть екологічну загрозу мешканцям регіону, проїхалися заступник голови Комітету ВР України з питань екологічної політики Олег Недава та голова громадської організації ‘’Всеукраїнська екологічна ліга’’ Тетяна Тимочко.

 

На сміттєзвалищі — без змін

Першим об’єктом, який забажали відвідати столичні гості, стало звалище твердих побутових відходів у Херсоні. Відома активістка в галузі охорони природи, яку часто можна побачити на телеекрані, Тетяна Тимочко просто  шокована станом справ на підприєм­стві, яке приймає сміття з усього міста. Жінка зазначила, що в Україні понад 7 тисяч офіційних звалищ. Такі вона відвідала у всіх без винятку обласних центрах, але херсонське виявилося серед найгірших.  

— Такого масштабу сміттє­звалище становить загрозу для навколишнього середовища. Глибина полігону візуально до 25 метрів над поверхнею, а насправді вона може сягати 40 метрів. Полігон не має санітарної зони. І люди, які експлуатують його, не зацікавлені, щоб у Херсоні почалося роздільне збирання, бо їм тоді не привезуть пластик, папір, скло, метал, і їм не буде на чому заробляти. Це злочин в межах міста, зазначила Тетяна Тимочко.

Нардепа Олега Недаву, котрий у парламенті представляє екологічний комітет, на територію об’єкта намагалося не пустити керівництво ТОВ ЛТД ‘’Ітака’’. На що він відповів, що за статусом народного депутата має право безперешкодного доступу на будь-яку територію, підконтрольну Україні, а поведінка ж хазяїв херсонського смітника вкотре свідчить про незнання ними законів. Можливо, пускати нардепа з екологом на полігон не поспішали, бо там повним ходом триває збір пластика та скла? Неочікувана комісія нарахувала 12 нелегалів, котрі займалися сортуванням. Директор підприєм­ства ‘’Ітака’’ Олександр Байош традиційно удавав, що не в темі.          

— Чи є у нас на полігоні сторонні особи? Так, це явище носить системний характер, з чим ми посильними методами намагаємося боротися. І таке на всіх звалищах України, а не тільки на херсонському, — зазначив Олександр Байош.

— Але Ви ж тут зарплату отримуєте? — запитали у Байоша.

— Звісно, — почули від­повідь.

ТОВ ЛТД ‘’Ітака’’ працює на херсонському звалищі з червня 2016 року. На запитання щодо того, чи має фірма оцінку впливу об’єкта на навколишнє середовище, директор відповів, що тут він не компетентний і взагалі, кому цікаво, нехай подає інформаційний запит. Зате ситуацію прояснив директор департаменту екології та природних ресурсів Херсонської ОДА Юрій Попутько.

— Тільки після того, як голова ОДА створив своїм розпорядженням робочу групу, ‘’Ітака’’ уклала угоду з ДП, підпорядкованим Мінекології, аби там за півтора року розробили оцінку впливу і провели екологічну експертизу. За діючим законодавством фірма не має права займатися даною діяльністю без такого документа, — зазначив Попутько.

Керівник підприємства запевняє, що на звалищі немає фільтратів. Така заява здивувала експертів зі столиці. Фільтрати — це високотоксичні речовини, які утворюються внаслідок захоронення нерозібраних відходів, що не пересипається за стандартами грунтом. І ця рідина присутня абсолютно на всіх сміттєзвалищах України і дренує в водоносні горизонти, забруднюючи питну воду.

— Треба уважно переглянути можливості експлуатації цього полігону і зрозуміти, скільки компанія отримує за послуги, які надає. Міністерство екології нарешті підготувало стратегію щодо поводження з побутовими відходами. є напрацювання у ВР, є мої особисті законопроекти з приводу ТПО. Але є й лобі таких компаній, які заважають прийняти рішення, щоб все це працювало, як у європейських країнах, — зазначив Олег Недава.

За півгодини на очах в еколога та нардепа на об’єкт заїхали 5 машин зі сміттям. Що і скільки завезли, невідомо, бо вагів на херсонському звалищі немає, облік відходів фактично здійснюється на око. Нагадаймо, термін дії так званого полігону закінчився на початку 2017 року.

Чому не вивозять пестициди?

По правий бік — бетонні контейнери у два ряди, на ємностях — руді й чорні потьоки, по лівий — купа камін­ня. Це розібраний склад колишнього ‘’Райагрохіму’’. Не була тут більше року, тож те, що тільки погіршало, помічаю одразу. Ось у такому стані зберігаються 1200 тонн отрутохімікатів поблизу с. Сонячного на Білозерщині, хоч слово ‘’зберігаються’’ у даному випадку використовувати дуже спірно. Це колись тут був стратегічний об’єкт, який охоронявся, тепер же огорожу й склад­ські приміщення розібрали. Зайти сюди без перешкод мо­же хто завгодно, а місце вкрай небезпечне.  

— Ми не випадково попередили вас, що необхідно одягнути на взуття хоча б пакети. Це забруднені грунт, бетон і метал, які ніколи не очистяться і не розкладуться: скільки вони лежатимуть, стільки й отруюватимуть природне середовище. Але все це потрапляє у водоносні горизонти. Це головна причина онкозахворюваності людей, особливо в сільській місцевості, — розповіла еколог Тетяна Тимочко.

Втім, виявляється, це ще не всі пестициди, які є в районі. 65 тонн отрути лежить не так далеко від Сонячного, на території відомої Агрофірми радгосп ‘’Білозерський’’. Причому підприємство, яке вирощує яблука та виноград і випускає вино та інші алкогольні напої, не має жодного відношення до цих пестицидів. Отрутохімікати, які до цього змінили кілька місць прописки, сюди привезли з Нововоронцовського ра­йону, ще за розпорядженням тодішнього голови ОДА Миколи Костяка. Обіцяли, що це тимчасове сховище, але отруту так і не вивезли. Що у ємностях — невідомо, бо ті безгоспні, і їх склад не досліджувався. Випадково дізнавшись, що з робочим візитом у регіоні перебуватиме  нардеп від екологічного комітету, який заїде на сховище хімікатів під Сонячним, з ‘’Білозерського’’ відрядили представників до обранця. Олегу Недаві передали цілий стос документів зі зверненнями до багатьох інстанцій щодо необхідності вивезти отруту з підприємства і відписка­ми на них. Нардеп документи прийняв і пообіцяв, що дані пес­тициди потраплять до переліку отруйних речовин на виве­зення з Херсонщини. Але проб­лема в тому, що наразі в Україні пестициди не вивозять і не утилізують взагалі. За словами обранця, питання гальмується Мінекології. 

— Я вітаю намагання нашого міністра екології  та природних ресурсів Семирака підтримати вітчизняного виробника і дочекатися, коли буде створено нове підприємство, яке за­йматиметься утилізацією пестицидів. Але його сьогодні немає, а пестициди є, і їх треба вивозити. Ринок же достатньо жорстко тримають і не дають компаніям дозвіл на транскордон пестицидів. До речі, багато разів зверталися до міністерства компанії, які вже вивозили отрутохімікати з України, щоб дали дозвіл, але його не дають, — розповів Олег Недава.

Востаннє з України отрутохімікати вивозилися перед футбольним чемпіонатом ‘’Євро-2012’’, адже це було однією з головних вимог для проведення змагань такого високого рівня. Тоді відпо­відно до спеціально розробленої програми поводження з непридатними пестицидами небезпечної хімії позбулися Донецька, Харківська, Дні­пропетровська та Київ­ська області. Херсонщина виявилася далеко від місця проведення ‘’Євро’’, відтак, їй не пощастило…

‘’Маямське’’ свавілля у Скадовську

 

Наступним пунктом призначення для гостей, які поставили собі за мету вивчити основні екологічні проблеми Херсонщини, став Скадовськ. Це зараз на міській набережній порожньо й тихо, а місяць тому тут вирувало курортне життя. А ще тут недавно відгримів Міжнародний дитячий вокальний фестиваль ‘’Чорноморські ігри’’, відроджений після забуття. Його учасники, ясна річ, і гадки не мали, що зовсім поряд із красивою сценою нахабно порушується закон… Просто на набережній, впритул до моря, простяглася куди більша за фестивальну сцену споруда — розважальний заклад під назвою ‘’Маямі’’. У людини, яка більш-менш орієнтується в законодавстві, одразу ж постає питання: як будівля могла з’явитися у стометровій приморській зоні? І воно, як ви розумієте, риторичне. За радянських часів тут була човнова станція, яка, кажуть, діяла ще й після розпаду Союзу. Але згодом, як це часто у нас буває, об’єкт опинився у приватних руках. Які міські депутати приймали рішення на відчуження землі у природоохоронній зоні, вже ніхто й не пригадує. Це був 2005 рік. Тільки на місці човнової станції тепер величезний центр розваг, який цинічно зветься ‘’Клуб любителів водних видів спорту ‘’Маямі’’. Певно, йдеться про любителів поплескатися у здоровенному басейні, бо такий, як видно через щілини в огорожі, на території закладу є. А може, це про власників дорогих яхт, катерів тощо? Бо цього літа просто від торця ‘’Маямі’’ виріс довжелезний металевий пірс, який заходить у море. Мало їм берега, тепер вже водний простір дай! Таким чином перекритим ви­явився не лише прохід до пляжу для відпочивальників, а й… частина моря. А ще у ‘’Маямі’’ самовільно пробурили свердловину, зате каналізації тут немає, тому всі нечистоти стікають… куди б ви думали? Звісно, в море!  І що ж місцева влада, як відреагувала на відверте нахабство, де порушення на порушенні? Скадовський міський голова пояснив: особисто з власниками ‘’Маямі’’ не знайомий, їм писали листи…

— Ми звернулися з листом до Державної архітектурно-будівельної інспекції, писали до прокуратури. А ще писали власнику ‘’Маямі’’ з проханням на виконання закону відкрити прохід до пляжу. Але все залишилося без відповіді, — сказав міський голова Олександр Яковлев.

Представники обласних екологічних інстанцій — департаменту та інспекції — чесно зізналися: у ситуацію не втручалися, адже не мають на те повноважень. За перевірку стометрової захисної зони відповідає природоохоронна інспекція Чорного моря, а вона — в Одесі…

Стосовно власників ‘’Маямі’’ вже кілька разів відкривали кримінальні провадження. Та як відкривали, так і закривали, рішеннями суду. Бо, виявляється, все законно: на об’єкт зареєстроване право власності, є договір оренди на землю. Останнє провадження за фактом самовільного заняття земельної ділянки закладом з’явилося в червні і, як видно, аж ніяк не завадило ‘’Маямі’’ повноцінно працювати у сезон — тепер вже з диво-пірсом.

Чим завершиться історія з недоторканним ‘’Маямі’’ на скадовському узбережжі і чи взагалі завершиться — поки питання без відповіді. У ситуацію пообіцяв втрутитися народний депутат Олег Недава, який вже звернувся з вимогою до керів­ницт­ва місцевої прокуратури надати повний звіт щодо ‘’маямської’’ теми. Але в його допомогу якось мало вірять керів­ники дитячих пансіонатів та санаторіїв, розташованих по сусідству з ‘’Маямі’’. Їхнім па­цієнтам і вихованцям нічний заклад влітку спати не дає…

Марина САВЧЕНКО.




Страница 8 из 11
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая > Последняя >>