Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…

«Правоохоронці борються не з мафією, а з наркозалежними»
Пресс-клуб "Новый День" Отчеты о конференциях - Пресс-клуб "Новый День" Отчеты о конференциях
30.03.2017 11:13

Жвава дискусія зав’язалася під час круглого столу, присвяченого обговоренню аналітичного звіту «Дотримання прав вразливих груп населення у діяльності правоохоронних органів», презентованого ГО «Експертний центр з прав людини». У заході взяли участь представники Національної поліції, установ виконання покарань, правозахисники, психологи, лікарі.

 

— Нова поліція продовжує традицію колишньої міліції, зосередивши зусилля на переслідуванні наркозалежних, а не наркоторговців, — за­значив проектний менеджер експертного центру Віктор Чупров. — 74% виявлених торік поліцією наркозлочинів стосуються незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання наркотиків без мети збуту — ст. 309 Кримінального кодексу України. Водночас злочини, пов’язані зі збутом, складають лише 8%, а з організацією наркобізнесу — менше 2%.

— Дані звіту свідчать: правоохоронці продовжують імітувати боротьбу з наркозлочинністю, переслідуючи фактично хворих людей, а не наркобаронів, бо поліції зручніше довести до суду кількох споживачів наркотиків, аніж перекрити трафік, — доповнила соціолог експертного центру Злата Швець. — Вочевидь, невигідно боротися з наркобізнесом, оскільки показники набагато легше «робити» на наркозалежних. Вони не можуть ефективно захиститися від подеколи неправомірних дій та під тиском готові брати на себе будь-які злочини.

— При затриманні таких осіб (часто незаконному, та триманні під вартою) поліція не поспішає повідомляти в Регіональний центр вторинної правової допомоги Херсонської області, — зазначає його директор Марина Єлисєєва. — Іноді складається враження, що поліція не бореться зі злочинами, а намагається прикривати їх. Ми проводили окреме дослідження по прийнятих рішеннях кількох судів Херсонської області за 2015 і 2016 роки, де близько 90% кримінальних справ з прийнятими рішеннями судами першої інстанції проводилися за скороченою процедурою, без участі захисника. Це ті злочини, в яких найчастіше звинувачують наркозалежних — крадіжки, завдання тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, зберігання наркотичних засобів, зброї, боєприпасів. Аналіз цих справ дав можливість припустити, що за наявності захисника далеко не кожна з них завершилася б обвинувальним вироком або навіть не потрапила б до суду. Це свідчить про те, що у багатьох випадках особу схиляють визнати вину і погодитися на «скорочене» провадження. Справу доводять до суду в блискавично короткий термін — упродовж двох тижнів. Особливо привернули увагу справи з обвинувачення у вчиненні 10—20 і навіть більше крадіжок. Фактично на особу «вішають» нероз­криті злочини і цим маніпулятивно підвищують статистику розкриття, а реальні злочинці залишаються на волі.

На думку правозахисників, про тенденцію до стрімкого зниження роз­криття злочинів у сфері поширення нар­котичних речовин красномовно свід­чить статистика: починаючи з 2013 року, в кілька разів почала переважати кількість нетяжких розкритих злочинів. За збут, з їхніх слів, торік було при­тягнуто винних лише по 3 випадках.

— Діяльність нашого відомства якраз і зосереджена на захисті вразливих верств, аби дотримати їхніх прав, — пояснив начальник відділу уповноважених голови Національної поліції з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Костянтин Тарасенко. — Краще попередити протиправні дії, аніж потім пожинати наслідки, які набувають суспільного резонансу.

— Почасти наркозалежна людина скоює злочини для того, щоб знайти кошти на наркотики. Очевидно, що вона потребує лікування. Один зі шляхів розв’язання проблеми — впровадження замісної підтримувальної терапії, яка допомагає людині відмовитися від вуличних наркотиків та подолати залежність. А основним завданням держави є реінтегрувати її у суспільство, повернути до нормального життя, — переконаний регіональний представник управління забезпечення прав людини Національної поліції України в Херсонській області Ілля Андрійовський.

Свої аргументи на противагу ви­словленим звинуваченням на адресу підрозділів боротьби з обігом наркотиків висловив начальник управління протидії наркозлочинності Нацполіції в Херсонській області Андрій Денисьєв, який навів приклади висування звинувачень по різних статтях ККУ. Щоправда, визнавши, що з 2013 року таки справді знизилися обсяги виявлення злочинів. Серед об’єктивних причин — невеликий штат працівників на всю область і ускладнення процедур, що містить оновлена законодавча база реформованого відомства.

Співробітникам поліції, у тому числі патрульної, рекомендували більше уваги приділяти профілактичним заходам, роботі на попередження злочинності. Окрема увага була приділена перевагам замісної терапії, яку приймають наркозалежні особи за медичними показаннями в умовах наркологічного та протитуберкульозного диспансерів, інших медзакладів області. Це означає контрольованість тих, хто ще вчора, аби дістати гроші на чергову дозу, отримував їх у кри­мінальний спосіб. До того ж, це ефективний шлях боротьби з поширенням соціально небезпечних хвороб.

Олена НЕЧИПУРЕНКО.