Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…

Медики чекають на зміни
Новости - Медицина
15.06.2016 13:43

11

Голопристанська центральна районна лікарня живе і працює у дусі часу. Її співробітники виконують пункти Програми соціально-економічного розвитку району, а на практиці намагаються зробити медичні послуги більш доступними і якісними для пацієнтів. Про здобутки за­кладу — у розмові з головним лікарем ЦРЛ Леонідом БРИТВІНИМ.

 

— Леоніде Васильовичу, чи правда, що головне на­дбання лікарні — це її трудовий коллектив?

— Звичайно. Те, що ми фактично зберегли всю мережу медичних закладів у сільській місцевості, а значить, і робочі місця, — дуже важливо. Де­кілька з підрозділів лікарні довелося перепрофілювати, але не знижуючи при цьому обсяги, якість та доступність надання медичних послуг. Лікарі й середній медперсонал сьогодні атестовані практично на 100%, мають вищі та перші категорії. Їхня громадянська позиція полягає в тому, що вони обираються депутатами ра­йонної, міської та сільських рад. Маючи цей статус, медпрацівники здатні в межах своєї компетенції впливати на виконавчу гілку влади. Навіть на голів місцевих рад, які мусять виконувати ті положення, які належать до охорони здоров’я. Ми можемо виносити свої проб­лемні питання на розгляд депутатських комісій, сесій, порушувати їх на рівні РДА. Наведу приклад одного з таких питань — боротьби з туберкульозом. Тільки дякуючи плідній співпраці між усіма службами ми змогли знизити показники захворюваності на цю хворобу.

— А коли справа стосується виділення фінансування, з владою теж спостерігається порозуміння?

— Ні для кого не секрет, що фінансування — основна проб­лема галузі. Тільки у 2016 році ми недоотримали значну частину державної субвенції — в межах 3 мільйонів гривень. Вона має характер цільової допомоги і залишається на рахунку. Тому, зекономивши близько 350 тисяч у минулому році, ми зможемо використати їх зараз на капітальні видатки. Крім того, при розподілі вільних залишків бюджету району ми отримали близько 600 тисяч гривень для проведення ремонту медичних закладів, що знаходяться в сільській місцевості.

— Яких саме?

— Завершуємо реконструкцію Новозбур’ївської лікар­ської амбулаторії — повністю замінили дах. У Нововолодимирівській встановлюємо централізоване парове опалення. Крім того, зараз виготовляємо кошторисну документацію для Таврійської лікарської амбулаторії — її реконструкція передбачає ремонт даху та заміну вікон, і Гладківської — для встановлення нового котла.

— А техніку оновлювати плануєте?

— Для реанімаційного відділення ми вже придбали монітор пацієнтів і 4 електрокар­діографи. У планах — пересувний УЗД-апарат за 150 тисяч гривень, дефібрилятор і електроніж для хірургічного відділення. Для пологового придбали монітор для спостереження за діяльністю внутрішньоутробного плода. У нас їх тепер два. Ще один — в жіночій консультації.

— Доводиться чути, що з початком курортного сезону населення голопристанщини значно збільшується...

— ... А з ним і навантаження на працівників лікарні. На рівні ЦРЛ ми організували цілодобове чергування лікарів реанімаційного відділення, хірургів, акушера-гінеколога, клінічних лаборантів. Реанімаційне відділення оснащене сучасною діагностичною та лікувальною апаратурою. А лаборанти проводять клінічні аналізи. Особливо для тих пацієнтів, які перебувають в невідкладному стані. Крім того, ми організували цілодобове чергування автомобіля, який доставляє відповідних спеціалістів безпосередньо до пацієнта.

Надання допомоги при невідкладних станах також забезпечує центр екстреної медичої допомоги. Його працівники допомагають транспортувати людей.

Ще у Залізному Порту працює лікарська амбулаторія. На курортний період ми змінюємо графік її функціонування: продовжуємо робочий день праців­ників. Вони напоготові 24 години, чергують позмінно, забезпечені автомобілем. Крім того, на цей період обласний центр екстреної медицини катастроф виставляє свою фельдшерську бригаду у селі.

— Та повернемося до ЦРЛ. Які маєте об’єктивні приводи для гордості?

— Завдяки низці організа­ційних заходів протягом остан­ніх 20 років ми не маємо материнських втрат. А серед малюкових — показники протягом останніх п’яти років нижчі за обласні. Варто також зазна­чити, що одним із перших наш заклад отримав статус ЮНІСЕФ «Лікарня, доброзичлива до дитини» і кожні 3 роки підтведжує його.

— Про потреби, напевно, годі й питати, адже Ви згадували про недостатнє фінансування...

— Не секрет, що ми намагаємося заробляти кошти на спецрахунки лікарні й витрачати їх хоча б на придбання паливно-мастильних матеріалів та медикаментів для надання невідкладної допомоги. Та в перс­пективі хотілося б відчути зміни у плані фінансування галузі. Вважаємо, що кошти мають йти за пацієнтом. Аби кожен, звернувшись в медзаклад, міг отримати гарантований обсяг допомоги, який розробляється на рівні Міністерства охорони здоров’я і буде забезпечений державним ресурсом.

Ми готуємо своїх пацієнтів до того, що існує сімейний лікар у сільській амбулаторії й на рівні міста. Треба привчати населення чітко усвідомлювати маршрут: спершу звертатися до сімейного лікаря, який відповідно до своїх функціональних обов’язків визначає необхідний обсяг медичної допомоги. Якщо потрібна консультація, він направляє до поліклініки. Проте зараз люди звикли одразу звертатися до поліклініки, через що втрачається спадкоємність між цим закладом і сімейним лікарем. І пацієнт випадає з поля зору медпрацівника.

Варто також зазначити, що зараз державна політика рекомендує нам спостерігати за здоровим населенням. І розу­міти: диспансеризація спрямована, у першу чергу, на збереження хорошого само­почуття здорового населення. А звідси вже обчислюється фінансовий ресурс. Якщо ж ми матимемо здорових людей і займатимемося лише профілактикою, зменшаться витрати на «другий рівень» допомоги. Зараз картина інша: ми отримуємо занедбаних хворих, на лікування яких витрачається великий бюджетний фінансовий ресурс. Лікарі готові до змін, але чекають на законодавчу базу.

— Дякую за спілкування.

Запитував Андрій СОКОВ.