Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…

Хто має серце — допомагає
Новости - Медицина
05.10.2016 08:35

5

Упродовж років незалежності Херсонщина незмінно вважалася флагманом в освоєнні новітніх технологій профілактики та лікування серцево-судинних захворювань — принаймні чверть століття, відколи засновано Херсонський обласний кардіологічний диспансер, де сконцентровано провідних фахівців та відповідну лікувальну базу. Ще донедавна нею пишалися, бо була можливість демонструвати високий рівень діагностики, оперативного втручання. Однак з плином часу колись унікальне устаткування застаріло — фізично та морально. При виході його з ладу сервісні організації вже не можуть нічим зарадити — комплектуючі для застарілої медтех­ніки давно зняті з виробництва, розповів головний лікар Олег Мазуряк під час прес-конференції, присвяченої Всесвітньому дню серця, яка пройшла на базі диспансеру.

Тож наразі головною цінністю закладу залишаються фахівці — лікарі, котрі пройшли навчання та стажування з застосування іннова­ційних технологій у провідних клініках не лише України, а й зарубіжжя. Отже, спеціалісти високого рівня є, і саме їм гостро бракує в роботі відповідної сучасної технічної бази, яка б дозволила виконувати складні операції на серці та судинах безпосередньо в Херсоні. Через застаріле обладнання деякі процедури в рентген-операційній замість півгодини тривають по 2—3, зазначає Олег Мазуряк. А це — зайве опромінення і медперсоналу, і хворого.

І хоча сподівання на кардинальну зміну існуючої ситуації та інвестиції з державного та місцевих бюджетів на придбання вартісного сучасного обладнання залишаються примарними, втім, у кардіодиспансері та департаменті охорони здоров’я ОДА не полишають надії на певні зрушення, пов’язані з запровадженням відповідної регіональної програми на 2016—2020 роки. Нею з різних бюджетів упродовж 5 років на боротьбу з серцево-судинними захворюваннями в області передбачається витратити 78 млн. гривень, за­значила заступник директора департаменту Ліна Бондарева. Головне, щоб на це реально від­найшлися кошти. Адже, скажімо, практика виділяти на лікування одного хворого на день 10—15 бюджетних гривень перекладає головний тягар на плечі пацієнта. І почасти ноша ця є непосильною, насамперед для малозабезпечених. Зі слів Олега Мазуряка, навіть у режимі суворої економії внаслідок тотального здорожчання медичних препаратів вартість 7—10-денного лікування в умовах стаціонару обходиться хворому як мінімум у 1,5—2 тисячі гривень. В умовах повального безгрошів’я навіть це не кожен може собі дозволити. Через це люди пізно звертаються по лікарську допомогу, тож ситуація з серцево-судинними захворювання дедалі загострюється, бо ж вони є хронічними, і смертність від них незмінно залишається на першому місці. Насамперед від ускладнень гіпертонічної та ішемічної хвороб — інфарктів та інсультів.

5.1

У кардіодиспансері, окрім стабільної наповненості 96 ліжко-місць у стаціонарі, щоденно в поліклінічному відділенні прийом ведуть 4—5 кардіологів та кілька консультантів інших спеціалізацій. Високий попит на отримання кваліфікованої лікарської допомоги кардіологічного профілю пов’язаний ще й з тим, що таких кадрів украй бракує в районах області — там працюють всього 6 кардіологів, решту від потреби закривають терапевти. Тож фахівцям диспансеру завжди раді на виїзних прийомах — по 200—220 виїздів у райони на рік, де по консультації звертаються понад 2 тисячі пацієнтів.

Серед унікальних операцій, що проводяться в ХОКД і рятують життя сотень пацієнтів, у т. ч. за критичних станів, — імплантація штучних водіїв ритму серця (кардіостимуляторів), коронарографія (імплантація стентів), малотравматичні методики боротьби з аритмією, коли хворого після операції виписують на 3—4-й день.

Щоправда, вартісні прилади та витратні матеріали практично недоступні пацієнтам (вартість найдешевшого кардіостимулятора від 30 тис. грн.), тож потребу в них згідно з вітчизняним законодавством про штучне стимулювання ритму серця мають покривати державний та місцеві бюджети. І якщо за рахунок першого по областях розподіляється певна кількість зазначених пристроїв (торік Херсонщина отримала 93 кардіостимулятори та лише 9% від потреби стентів), то місцеві органи влади не вважають за потрібне вникнути в проблему та подбати про збереження життя своїх жителів. Якщо, приміром, на Миколаївщині, Івано-Франківщині, Закарпатті та в інших регіонах влада намагається викроїти кошти на такі цілі, купуючи за рахунок бюджету по півсотні й більше кардіостимуляторів, витратні матеріали, тромболітики, то за рахунок обласного бюджету на Херсонщині на це кошти виділялися востаннє в 2011-му. Винятком, щоправда, є лічені райони та міста — приміром, Нова Каховка, Генічеський район, де ситуацію рятують самотужки.

З початком децентралізації, у т. ч. бюджетної, саме в громадах з’являються можливості подбати про цей напрям охорони здоров’я своїх мешканців. Збільшення кількості хворих праце­здатного віку, їх інвалідізація та високий рівень смертності мають насторожити керівництво області, депутатський корпус, аби віднаходити ресурси і зарадити втраті найдорожчого — життів.

Олена НЕЧИПУРЕНКО.