Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…

Простягнутою рукою інфаркт не вилікуєш
Новости - Медицина
07.03.2017 15:59

8

Система кардіологічної медичної допомоги на Херсонщині вже вичерпала моральні та технічні ресурси й потребує якісно нових підходів. І мова йде не лише про зміну структури й достатнє кадрове забезпечення. Аби щороку рятувати життя тисяч людей, котрі страждають на серцево-судинні захворювання, у області якнайшвидше має бути прийнята відповідна програма. До речі, її проект вже давно готовий, але й досі блукає коридорами влади, очікуючи, поки можно­владці таки зрозуміють його важливість. Саме про це говорили провідні спеціалісти у галузі кардіології під час недавнього круглого столу.

— Фактично програма була готова ще у серпні минулого року, — розповідає  головний лікар обласного кардіологічного диспансеру Олег Мазуряк (на фото). — Відтоді минуло уже 8 місяців, а вона досі не затверд­жена. А між іншим, це можливість протягом наступних п’яти років створити непогану базу для порятунку життів жителів області.

Варто зазначити, що документ розроблявся провідними фахівцями Херсонщини й передбачає фінансування для галузі у розмірі 86 мільйонів гривень. Кошти планують використати на нове обладнання, витратні матеріали та інші необхідні для надання якісної кардіологічної допомоги речі.

— Сьогодні нашому апарату системи електрофізіології виповнилося 20 років, — бідкається Олег Мазуряк. — Це при тому, що строк його експлуатації вдвічі коротший. Таке устаткування фірми-виробники вже навіть ремонтувати не беруться. Говорять, що треба купувати нові апарати. Те ж саме з рентгенапаратами. Подекуди їм уже понад півстоліття. Достеменно невідомо, чого вони більше завдають пацієнтам: шкоди чи користі.

З такою точкою зору згоден і головний позаштатний кардіолог департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олег Москаленко. За його словами, почасти медикам не вистачає елементарного — у де­яких районах області фельдшерські бригади, які виїжджають на виклик, навіть не мають кардіографів.

Саме тому сьогодні уся кардіологічна спільнота повинна об’єднатися, аби сформувати єдину стратегію розвитку та наполягти на прийнятті обласної програми. Медики переконують: якщо вказаний документ депутати обласної ради не затвердять, то ні про який розвиток кардіологічної служби не може йти мови. І це при тому, що щороку кількість хворих на серцево-судинні захворювання на Херсонщині й загалом по Україні зростає. Та й недуга стає чимдалі підступнішою. Лише за останній рік на Херсонщині зареєстровано 622 тисячі хворих на серцево-судинні захворювання, а середній вік померлих від інфарктів та інсультів становить 40—60 років. До того ж, далеко не кожен житель області здатен з власної кишені оплатити дороге лікування. Нині є можливість хоча б за допомогою програми отримати необхідне забезпечення для порятунку пацієнтів.

— Закінчується перший квартал, і вже з бюджету можна було б розраховувати хоча б на якесь фінансування для кардіології, — говорить Олег Мазуряк. — Якщо програму не за­твердять у березні, то тоді кошти виділять лише за підсумками виконання бюджету за півроку. Витрачається час, а разом з ним губляться життя людей. За виділені гроші вже зараз можна було б придбати десятки стентів чи кардіостимуляторів. Наразі ж коштів, які виділяють на фінансування закладів кардіологічного спрямування, вистачає хіба що на зарплатню медперсоналу. 

Спеціалісти переконані: якщо на обласному рівні приймуть запропонований документ, то з’явиться реальний шанс вирішити чимало вкрай важливих проблем. Зокрема, вдасться наблизити допомогу до більшості населення області. Адже сьогодні  90% ресурсного і кадрового потенціалу та 86% ліжкового фонду зосереджені у місті Херсоні, а жителі сільської місцевості та віддалених районів далеко не завжди мають змогу отримати якісну медичну допомогу. Особливо гостро це відчувається у критичних ситуаціях, коли кар­діологічному хворому протягом перших 5—10 хвилин конче необхідна медикаментозна допомога.

— Нам сьогодні треба відкрити два базових кардіологічних відді­лення у Бериславському та Генічеському округах, — ділиться планами Олег Мазуряк. — Там зможуть займатися реабілітацією й тяжкими хворими. Тим більше, до Геніче­ська влітку приїжджає багато туристів, тому кількість потенційних па­цієнтів різко зростає. Ми також прагнемо створити реперфу­зійний центр у Новій Каховці. Це дозволить охопити допомогою північну частину області.

Разом з тим, на кардіологічну службу чатує ще одна проблема — якнайшвидше треба вирішити питання кадрового забезпечення. Сьогодні в області працюють 80 кардіологів, але медики наголошують, що серед них багато людей поважного віку. Спеціаліста ж треба готувати 5—10 років.

— Поки що ми тримаємося на попередніх ресурсах, втім, необхідно навчати нових фахівців, — констатує завідуюча кардіологічного відділення Херсонської міської клінічної лікарні ім. О. С. Лучанського, головний кардіолог Херсона Любов Миргородська. — Служби, які надають невідкладну допомогу, повинні в першу чергу забезпечуватися кадрами. Тим паче, що у нас є чудова база для практики і лікарі, які можуть поділитися безцінним досвідом.

Олег Мазуряк додає, що нині вже немає кого запросити працювати в райони. Бо, наприклад, у Іванівці щороку вмирають від серцево-судинних захворювань 250—270 чоловік, але кардіолога немає. Отож треба якимось чином заохотити спеціалістів працювати й там.

Ольга ЮЩЕНКО.