Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…

«На відстані самого серця!»
Новости - Медицина
23.03.2017 13:46

6

Слова у заголовку — з відомої поезії нашого земляка, лауреата Національної премії Анатолія Кичинського. Так влучно визначив письменник відстань між людьми, котрі відчувають одне одного на двох основоположних регістрах — людської любові і болю людського.

Для медиків обласного кардіологічного диспансеру, одного з кращих не лише у Тав­рійському краї, а й в Україні високотехнологічних спеціалізованих закладів, поняття «на відстані самого серця» — професійне. Бо ж хто, як не вони, коли «мотор» людини починає збиватися з необхідного ритму, першими поспішають на допомогу. Хоча реально відстань між серцями медиків і пацієнтів вимірюється іноді сотнями кілометрів…

 

Від Херсона до Тавричанки, віддаленого села Кахов­ського району — 136 кілометрів, приблизний час у дорозі (а це не лише сучасна траса) — дві з половиною години. Погодьтеся, лікарі не кожного медзакладу наважуються «бити ноги» у таку даль.

Обласний кардіологічний диспансер — приклад того, як лікарі (у дощ чи сніг, спеку чи туман) повинні відповідально, по-державному стояти на сторожі здоров’я людей, поспішаючи їм на допомогу, хоч та «державність» в умовах нинішнього фінансування дається дуже непросто…

Відстань від портового Херсона до степової Тавричанки — величина постійна, чого не скажеш про «переорієнтацію» хвороб. За статистикою, найбільше пацієнтам допікають алергія (75%) і серцево-судинні захворювання (74%). Ось чому знаних у краї лікарів обласного кардіодиспансеру в Тавричанці (та хіба тільки у ній?) чекають так, як Херсон — Президента чи Патріарха.

«Їдуть!» — почулося схвильовано-радісне біля ганку Тавричанської лікувальної амбулаторії загальної практики — сімейної медицини. Лікарі з обласного центру не гають жодної хвилини — бажаючих на прийом — більше двох десятків: старики, люди середнього віку і навіть молодь.

6.1

На цей раз прийом у Тавричанці ведуть досвідчені кардіологи Вікторія Жарко, Іван Ковалевський, офтальмолог Валерій Румму і невролог Ніна Мазуряк. Медики, попри чималу чергу за дверима, уважно вислуховують і діагностують хворих, випи­сують рецепти, дають поради, а декому радять прибути на лікування до Херсона.

— Ви знаєте, такої уваги та й просто людської доброти, яку виявляють до наших селян лікарі з Херсона, треба ще пошукати! — говорить голова профспілкового комітету, за­ступник директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Асканійське» Наталя Сучкова. — Людей, як бачите, багато, хоч це вже третій приїзд у Тавричанку висококваліфікованих спеціа­лістів кардіодиспансеру. Ліка­рі, повторюсь, дуже уважні, за що велика подяка від наших селян головному лікареві кардіодиспансеру Олегу Мазуряку, його колективу, які не відмовляються їхати у таку далечінь за будь-якої погоди.

— Щиро вдячний жителям Тавричанки за високу оцінку нашої праці, — говорить заслужений лікар України Олег Мазуряк. — Щороку в обласному диспансері отримують консультативну допомогу понад 62 тисячі пацієнтів, більшість із них — мешканці сільської місцевості нашої області. Бо як ми їх не проконсуль­туємо, то хто? Заради людей і працюємо!

Олег Петрович очолює за­клад із березня 1990 року і багато зробив для того, щоб  відстань між серцями медиків закладу і людей, котрі мешкають у глибинці, була якомога коротшою, а головне — результативною.

— Коли мені довірили ни­нішню посаду, чисельність медичного персоналу диспансеру становила 10 осіб, — розповідає поважний співрозмовник. — Сьогодні в нашому за­кладі працюють понад 110 медичних працівників, з них лікарів — 34, лікарі-кардіологи та лікарі фахівці споріднених профілів (невропатолог, офтальмолог, уролог, ендокринолог, ревматолог та інші), більшість лікарів та медичних сестер мають вищу та першу кваліфікаційну категорію. Провідні фахівці диспансеру пройшли стажування у кращих кардіологічних клініках України, Росії, Польщі, Франції, Німеччини та США.

— Олеже Петровичу, а скільки ж щороку наших земляків поправляють у кардіодиспансері здоров’я?

— У відділеннях стаціонару лікуються понад 4,5 тисячі хворих. Повинен окремо зазначити, що фахівці диспансеру ведуть активну виїзну консультативну роботу. І таких виїздів щороку відбувається більше 240! Хоча в умовах недостат­нього фінансування не лише нашого закладу, а й всієї галузі медицини коштують такі поїздки недешево. Але людське здоров’я — дорожче!

…Поки весна ще не розправила по-справжньому крила, люди поспішають із візитами до лікарів, бо далі буде ніколи. Розуміючи цю особливість селянського життя, медики не рахуються зі своїм часом і поспішають не додому, а невідкладно допомогти тим, хто цього потребує.

Василь ПІДДУБНЯК.