Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…

Нова гребля — нові можливості
Новости - Экономика
04.05.2017 09:25

4

Меліоративний гігант Північно-Кримський канал збудували у 1961—1971 роках. Штучна водойма протяжністю понад 400 км стала незамінною для Херсонщини, але більше — для АР Крим, де посушливий клімат не давав вирощувати високі врожаї овочів. А про те, щоб у зоні ризикованого землеробства, якою був і залишається південь, за­ймалися рисівництвом, без каналу й мови не могло бути. Увесь цей час, аж до анексії Криму, Херсонщина постачала пів­­-о­строву воду — з Каховської ГЕС через Північно-Кримський канал. Коли ж до сусіднього регіону прийшов окупант, Україна вирішила перекрити водну артерію для півострова. Північно-Крим­ський канал, в прикордонному Каланчацькому районі, перегородили першим-ліпшим способом — мішками з піском. Зрозуміло, що надійним такий метод назвати не можна, тож постала гостра потреба будівництва нової греблі, яка могла б забезпечити ще й потреби області. Бо, якщо поглянути правді у вічі, залишивши Крим без води, Херсонщина і сама постраждала: можливість зрошувати землі втратили з десяток фермерських господарств у Каланчацькому та Чаплинському районах. Збитків зазнали в основному рисоводи. Серед тих, хто опинився у непростій ситуації, голова ФГ «Колосок» Юрій Дудченко. Чоловік розповідає:

«Ми просто залишилися без води. Усім рисівникам не залишалося нічого іншого, як скластися грошима і побудувати хоч і тимчасову, слабеньку, але дамбу. Звісно, виростили ми рис не того врожаю, який хотілося б, але що мали робити? А ще кожного року, перед початком поливного сезону, боїмося, що гребля не витримає і посіви засохнуть.

Нову греблю вирішили будувати у тому ж районі, але дещо в іншому місці — на річці Каланчак. І оскільки подібний об’єкт — задоволення не з дешевих, витрати на себе взяла держава. З головного кошторису країни було виділено 35 млн. грн. Наразі завершено першу чергу греблі, і залишилося обладнати інфра­структуру: будівлі для охорони тощо. Об’єкт надійний і по­тужний.

— Можете самі впевнитися, як тримають затвори. Жодного витоку, вода піднімається, — резюмує головний інженер Північно-Кримського каналу Володимир Оберемок.

Об’єкт проінспектував голова ОДА Андрій Гордєєв. Він підкреслив, що плотина стратегічна не лише для нашого регіону, перекриття водопостачання країні-окупанту — це позиція України.

— Найголовніше — ми виконуємо геополітичну місію, не пускаючи воду до окупованої території. За всіма міжнародними правилами країна, яка окупувала територію іншої країни, несе повну відповідальність за ту територію, яку вона окупувала, — сказав Гордєєв.

Разом з тим, за словами очільника області, гребля продумана й зведена так, що можна буде відновити водопостачання на півострів. Але для цього Крим має знову стати українським. Хоча є дуже тривожна інформація, що окупаційна влада знищує систему зрошення (а в Криму канал простягнувся на 300 км!). Ось що повідомив директор департаменту ОДА Олександр Паливода: «Канал у Криму розбирають, виймають плити… Що буде з водоймою через рік-два? Можливо, вже ніхто й ніколи не зможе відновити канал, тому що на це потрібен не мільйон гривень і не два…».

Як мовиться, не своє — не шкода. Але що можна вдіяти, коли територія загарбана, кому скаржитися й на кого? Що ж до нової греблі, розташованої в Каланчацькому районі, роботи на ній можуть бути завершені вже за 3 місяці. Але це за умови, якщо держава виділить ще 13 мільйонів гривень, яких не вистачає на введення в експлуатацію об’єкта. За оцінкою фахівців, гребля дасть Херсонщині не менше 7 тисяч гектарів поливних земель.

Марина САВЧЕНКО.