По науку до Тавричанки | Печать |
Новости - Общество
26.06.2017 13:28

У дослідному господарстві ‘‘Асканійське’‘ Національної академії аграрних наук України Каховського району минулої п’ятниці люди, причетні до вирощування хліба, на власні очі побачили, що навіть в умовах посухи можна і потрібно одержувати високі врожаї.

Таврійські степи притихли, як притихає природа перед масштабними явищами. А явище це таки гряде: жнива! І не через місяць, як мовлять нинішні аграрні ‘‘провидці’‘. Вже через тиждень-другий у Приазов’ї і Причорномор’ї почнеться збирання озимого ячменю. 

Яким же він буде, цей нинішній урожай? Уже зараз видно, що сподівання на обіцяний владою великий хліб марні. Озимі та ярі колосові ні зростом не вийшли, ні дорідним колосом. І винити в усьому небесну канцелярію — значить говорити напівправду, хоч це нині і ‘‘модно’‘. 

Проте не скрізь так сумно, як у більшості агрофірм і одиничних фермерських господарств степового краю. На державному підприємстві ‘‘Дослідне господарство ‘‘Асканійське’‘, яке стало знаменитим завдяки таланту Героя України Віри Найдьонової, котра передчасно пішла у засвіти, хліб буде. І де ж іще, як не тут, показувати, що потрібно робити для того, аби збирати гарантовані врожаї у складних погодних умовах.

Кожен День поля у Тавричанці — це знайомство на демонстраційних полях із сучасними технологіями вирощування передовсім зернових, а також олійних, бобових,  кормових культур.

Вітаючи на тавричанській землі гос­тей, котрі прибули з різних районів українського півдня, молодий, але вже досвідчений директор ‘‘Асканійського’‘, кандидат сільськогосподарських наук Віктор Найдьонов підкреслив:     

— Головне завдання нинішнього, як і попередніх днів поля — показати людям те, що у нас на півдні росте. У дослідному господарстві ‘‘Асканій­ське’‘ нині вирощуються і проходять випробування більше ста сортів пшениці та ячменю. Ми 3 роки уважно спостерігаємо за кожним сортом — як він себе поводить в різних аграрнокліматичних умовах, як реагує на технології вирощування з застосуванням новітніх добрив, препаратів захисту, які результати в підсумку дає. Найкращі за результатами сорти ми і рекомендуємо виробничникам. Щоб не було, як з тією Одеською-267… Хоча є покупці, яким нічого, крім Одеської-267, не потрібно. Ми хочемо, аби ви на власні очі побачили, які пшениці та ячмені чого варті.

— На цьому демонстраційному полігоні представлені сорти озимих пшениць, озимих і ярих ячменів, льон олійний, — бере слово директор Асканійської дослідної станції, кандидат сільськогосподарських наук Наталя Гальченко. — У нинішньому році ми вирішили розмістити сорти поруч — на богарі й зрошенні після одного попередника — ріпаку. Це — для порівняння. Тут представлено близько 80 сортів озимих пшениць і 7 — ячменів селекції Херсонського інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук, Одеського селекційно-генетичного інституту — Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААНУ, а також нашої дослідної станції. Свої сорти ми спеціально сіємо через кожних 10 сортів для порівняння і як стандарт. Засіваємо сортоділянки селекційною сівалкою, що дає можливість максимально точно заробляти у грунт задану кількість насіння. Поливаємо посіви, як ви бачите, дощувальною машиною ‘‘Зематік’‘.

— А ось трохи далі звідси, — додає Віктор Найдьонов, — знаходиться наша селекційна ділянка. У нас, серед інших новинок, є селекція льону олійного Віра, озима пшениця Асканійська. І цього року, якщо все буде нормально, у нас на виході ще дві озимі пшениці — остиста і безоста, яку будемо передавати у сортовипробування.

— Зверніть також увагу на новий сорт Асканійська берегиня, — говорить  директор Асканійської дослідної станції Наталя Гальченко. — Цю пшеницю передаємо на сортовивчення. Для досягнення максимальних результатів у нинішніх умовах ранньої весни посіви підживлені аміачною селітрою, проведений весь комплекс хімічного захисту від шкідників і хвороб.

— Для того, аби полегшити виробничникам вибір найбільш підходящих сортів, і закладаються такі полігони, як в ДП ДГ ‘‘Асканійське’‘, в нашому інституті, інших дослідних господарствах інституту: ‘‘Піонер’‘, ‘‘Каховське’‘, ‘‘Копані’‘, — зауважив завідувач відділу агротехнологій Інституту зрошуваного землеробства НААНУ кандидат сіль­ськогосподарських наук Сергій Заєць. — Серед всіх цих зон виділяються сорти пшениці — безпосередньо ті, які створені у нашій зоні співробітниками інституту, Асканійської дослідної стан­ції, науково-виробничої фірми ‘‘Дріада’‘ або в Одеському селекційно-генетичному інституті. В останні роки дуже добре пішли сорти пшениць, які створені у нашому інституті і Аска­нійській дослідній станції. Хотів би, щоб на них ви звернули особливу увагу. Тут представлено 19 таких сортів херсон­ської селекції, з них два сорти — твердої пшениці і 45 сортів одеської селекції (з них 7 сортів — твердої пшениці).

Сонце над серцевинною Таврією вже встигло підбитися таки височенько — і учасники Дня поля мимоволі звернули увагу не лише на стебла, листочки і колоски, а й на великі тріщини, що утворилися на землі буквально нещодавно. Це явна ознака того, що у подвижництво хлібороба знову втрутилася погода.

Саме на сьогорічних примхах погоди заввідділу агротехнологій Інституту зрошуваного землеробства Сергій Заєць зупинився детальніше, аби розповісти, чого нам чекати від хлібної ниви.

— Ситуація зі станом ранніх зернових неоднозначна, як і неоднозначним був цей рік: поля вкривала крижана кірка, посіви подекуди у воді стояли, — нагадав співрозмовник. — Відбулося раннє відновлення вегетації. Температурний режим у березні був таким, яким мав би бути у травні: плюсові температури перевалювали за 20°С. У квітні — навпаки: холод, сніги, морози… Потім, у травні, приморозки. Це, звичайно, впливало на стан озимих культур. В області, починаючи з середини травня, проходить ґрунтова посуха, до якої додалася ще й повітряна. На зрошуваних полях, які ми зараз бачимо, продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту 65 міліметрів, а на богарі всього 23 мм. На богарних землях з’явилися глибокі тріщини.

— А що ж далі буде? Може, вже ж погода змилостивиться?

Хтось із присутніх нагадав давню як світ приказку: дощ іде не тоді, коли просять, а коли косять. Та й пізно вже: ні штучні, ні небесні дощі на ситуацію майже не вплинуть. Навіть навпаки…  

— Є в області масиви, де продуктивної вологи залишилося лише 10 міліметрів, — повідомив Сергій Заєць. — А що це значить? Якщо за добу на посівах витрачається 5 міліметрів, то можете уявити, що може статися з нинішнім урожаєм. У більшості районів області продуктивна волога у метровому шарі грунту взагалі відсутня. Тобто зараз відбувається не дозрівання зернових культур, а усихання. І усихання не лише листя і стебел, а й зерна. Тому у тих господарствах, які сіяли по богарі, стерні, соняшнику і навіть на парових площах (тут дуже добрий стеблестій) знаходилося до 20 мільйонів стебел на гектарі, нині є по 7—8 мільйонів колосків. Відбувалася така інтенсивна викачка вологи з грунту, що навіть на парових площах її немає. Висновок тут один: відбудеться недоналив зерна. А недоналив зерна означає, що маса 1000 зерен буде низькою, а недобір врожаю становитиме у межах 20%. Якщо ми бачили поля, на яких урожай потенційно становить 50 центнерів, то втрати сягнуть 10 центнерів на кожному гектарі. Пшениця зараз знаходиться на початку молочно-воскової стиглості, а повне дозрівання зерна відбудеться на тиждень раніше звичайних строків. Озимий же ячмінь узагалі вже знаходиться у фазі воскової стиглості. Тиждень — і можна збирати.

Та найдовше учасники Дня поля зупинилися на питаннях впровадження у виробництво нових перспективних сортів, орієнтованих на майбутнє. А це майбутнє — очевидне. Глобальне потепління — це вже давно не припущення. І насамперед це невдержиме явище ударить по україн­ському степу. А це величезна територія — понад 4,5 мільйона гектарів.

Серед сортів, які створені саме  для південної зони, кандидат сільськогосподарських наук Сергій Заєць назвав сорт озимої м’якої пшениці Асканійська. Його оригінатором є Асканійська дослідна станція. Названий сорт відзначається високою зимо- і посухостійкістю, гідною стійкістю до осипання зерна, вилягання, ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, кореневими гнилями. Торік Аска­нійська за урожайністю посіла четверте місце. 

Гості Дня поля поцікавилися тим, де ж, в якому місці можна придбати сорти, які запрограмовані на те, аби протистояти жорстким умовам глобального потепління?

Виявилося, що це не така вже гостра проблема, як, скажімо, кілька років тому, коли про нові погодні виклики лише говорили. Дослідне господарство ‘‘Асканій­ське’‘ і Асканійська дослідна станція, наприклад, мають у продажу насіння озимих пшениць (крім Асканійської) Жайвір, Гурт, Зорепад, Ліра, Вихованка одеська, Журавка одеська, Хист, Небокрай, Епоха одеська, два сорти озимих ячменів — Академічний і Достойний, ярої пшениці Спадщина. Плюс до всього на продаж виставлене насіння льону Віра, соняшнику Ясон, ярої гірчиці Мрія (жовта).

Впору на дні поля, що проходять там, де людям випало вирощувати хліб в умовах напівпустелі, приїздити представникам і інших регіонів країни. Чому? Відповідь на це дає директор Асканій­ської дослідної станції Наталя Гальченко: ‘‘Зона опустелювання просувається далі — на північ України. Якщо навіть у 2008 році (коли заснована наша станція) погодно-кліматичні умови на Вінниччині відрізнялися від наших, то зараз вони наближаються до них, зокрема, значно зменшилася кількість опадів, такий же температурний режим влітку. Тому не зважати на цю обставину вже не можна’‘.  

На підтвердження сказаного — останні дані по Україні. За експертною оцінкою, станом на 10 червня посуха охопила близько 40% площ під озимими культурами, збільшилися площі, де метровий шар грунту зовсім сухий. На площі близько 30% запаси вологи оцінювалися як недостатні для повноцінного формування зерна озимих культур. Зазначається, що це було вкрай несприятливим фактором для врожаю озимих, які закінчили цвітіння і формували колос. Спостерігалося передчасне відмирання листя нижнього ярусу, скручування верхніх листових пластин, почалося передчасне дозрівання зерна.

Усі учасники Дня поля подякували Віктору Найдьонову за те, що, як у народі кажуть, не все так погано у нашому домі. І в цьому заслуга учених-селекціонерів, колективів дослідних господарств, фірм, які постачають на український ринок добрива, сучасні препарати захисту рослин від бур’янів, шкідників і хвороб…   

Одначе і цього недостатньо, бо хліб добре родить у людей, котрі, випереджаючи час, уже сьогодні живуть днем завтрашнім. А такі люди у нас є, і всі вони були на Дні поля у Тавричанці.

Анатолій ЖУПИНА,

Василь ПІДДУБНЯК.

Каховський район. 

В Україні, за експертною оцінкою Укргідрометеоцентру, станом на 10 червня посуха охопила близько 40% площ під озимими культурами. Найбільші площі посухи в Херсонській, Запорізькій, Черкаській, Полтавській, Ми­колаївській областях.