Хто не пускає атовців до санаторію? | Печать |
Новости - Общество
30.06.2017 06:40

На Херсонщині спалахнув скандал з оздоровленням учасників АТО. Йдеться не про відпочинок захисників на морських узбережжях регіону (у цьому випадку діють домовленості волонтерів з власниками пансіонатів), а про санаторно-курортне лікування атовців, передбачене державною програмою. Як заявили у Центрі допомоги учасникам АТО при Херсонській ОДА, захисники від нашого регіону не можуть поїхати до санаторіїв влітку через бюрократію місцевих чиновників.У департаменті з питань соціальної політики Херсонської ОДА кошти, передбачені за відповідною програмою, розподілили так, що потрапити до санаторно-курортних закладів атовці зможуть хіба у листопаді-грудні цього року. Із запитаннями, як поправити здоров’я, демобі­лізовані масово звертаються до Центру допомоги учасникам АТО, але допомогти там не знають чим…

— Ці кошти ми можемо використати тільки не раніше грудня або листопада. Тобто вони в казначействі, і ми не можемо їх використовувати. Тому що є, кажуть, певний графік використання цих путівок, — розповіла керівник Центру допомоги учасникам АТО при Херсонській ОДА Наталя Возаловська.

У руках — купа медичних довідок, товста історія хвороби. У тому ж таки центрі я зустріла демобілізованого херсонця Володимира Бучму. Чоловіку 52  роки. Попри вже немолодий рік, він пішов добровольцем у військкомат. Далі — кілька місяців підготовки у Широкому Лані і розподіл у 13-й окремий мотопіхотний батальйон. Зайцеве, Ясинувата і т. д. — у зоні АТО Володимир прослужив понад рік. І цього вистачило, щоб підірвати здоров’я, надто вже непрості умови були.

— Доводилося стрибати, бігати, бліндажі укріплювати, тягаючи важезні п’ятиметрові бруствери. І всем це — в сирості… Та що там говорити, було діло, — бідкається Володимир Бучма.

Після фронту у чоловіка, який ніколи раніше не хворів, з’явилися проблеми з ногами — болять колінні суглоби і ступні, аж так, що часом важко ходити. Ще взимку медики рекомендували Володимиру пролікуватися в спеціалізованому санаторії, тим більше, є державна програма, за якою учасники АТО мають змогу отримати таку послугу безкоштовно. Чоловік написав заяву до органів соцзахисту, і його поставили в чергу. Щоправда, остання ніяк не рухається! А в одному тільки Корабельному районі Херсона учасників АТО, які теж бажають поїхати до санаторію, 26 чоловік!

Що ж то за графік хитрий такий, а головне — нелогічний? Хіба не влітку найкраще поправляти здоров’я, хоча, звісно, ситуації бувають різні? Заступник директора департаменту з питань соціальної по­літики Херсонської ОДА Олена Князева запевнила мене, що інформація не відповідає дійсності. Мовляв, в області немає жодних проблем з ‘‘санкуру’‘ (санаторно-курортне лікування) учасників АТО, кожен захисник, який має на руках відповідний висновок медкомісії, може обрати оздоровчий заклад, який він сам бажає, та дату, яка так само йому зручна, а не коли там призначать. До санаторію атовець їде з тристоронньою угодою на руках, попередньо укладеною між ним, органом соцзахисту та даним закладом. Цитую чиновницю:

— Сьогодні вже отримують послуги п’ять осіб, які виявили бажання. Ну за попереднім опитуванням, хтось захотів у вересні поїхати, хтось — у жовтні, серпні, липні, тут уже все залежить тільки від бажання самого учасника.

— Але такого графіка ви не складали?

— Ні, такого графіка немає і не може бути в природі, — повідомила Олена Князева.

Дивно, звідки ж тоді скарги, якщо у даному питанні все так добре? Але найцікавіше ви­явилося попереду. Мені довелося повернутися до Центру допомоги учасникам АТО, бо ж явні нестиковки в інформації — чиновники говорять одне, волонтери — інше. Шокована інтерв’ю, яке дали у департаменті соцполітики, керівниця центру Наталя Возаловська, кинулася факти перепровіряти. Зателефонувала до управління соцзахисту Суворов­ського району Херсона, який  хоч і міський за вертикаллю, а не може не підпорядковуватися згаданому департаменту. Далі, скажу чесно, і сама отримала шок… Ось що  відповіли стосовно ситуації по ‘‘санкуру’‘ у районі:

— Значить так, у листопаді виділено 13 тисяч 437 грн., це на дві путівки, і у грудні — 28 тисяч 785. А на решту міся­ців — ані копійки!... Просто всі кричать — от, оздоровлення, оздоровлення, а кидаєшся, а грошей нема! Навіщо дають у листопаді-грудні, якщо бажають зараз їхати?— пролунало з телефону, увімкненого на гучномовець.

Ще більшої ясності, що ж відбувається насправді, додав коментар голови Громадської ради при Міністрестві соціальної політики України Олексія Ліпіріді. На своїй сторінці у Фейсбук він написав:

‘‘Міністерство та Держ­служба через казначейство вже перерахували кошти на ‘‘санкур’‘ до наших обласних адміністрацій. Перераховано за перші 6 місяців відповідно половину річної суми — майже 11 млн. з 22 млн. гривень. Гроші давно в областях… Питаннячко до обласних адміністрацій — це як? Особливо ті області, де нуль підписаних тристоронніх договорів: Закарпаття, Львів, Одеса, Херсон, Хмельницький…’‘.

Тож на момент підготовки матеріалу, 23.06.2017 р., на Херсонщині було нуль договорів по ‘‘санкуру’‘! А нам тут розповідають, що все в шоколаді! Виходить, ліва рука не відає, що робить права? За­спокоює одне — у ситуацію втрутився голова Херсонської ОДА. Тільки-но прибувши зі столиці, де відбувалося засідання Кабміну, Андрій Гордєєв викликав ‘‘на килим’‘ керів­ництво департаменту соцполітики і зажадав пояснень. Того ж дня було укладено одразу 14 угод на санаторно-курортне лікування учасників АТО з Херсонщини… Сподіватимемося, і решта наших захисників пролікуються, коли треба, а не в холоди, як було розписано раніше. Таких наразі 320, хоча цифра постійно, збіль­шується, і це логічно. Між іншим, кожен учасник АТО, бажаючий поїхати до санаторію, повинен звернутися до органу соцзахисту за місцем проживання, там зобов’язані допомогти у даному питанні.

Марина САВЧЕНКО.