Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…

В очікуванні дива…
Новости - Общество
04.08.2017 06:14

Для чого Україні потрібна нова державна служба? Як відбуватиметься реформа публічної адміністрації? Чи братимуть участь у конкурсах на чиновницькі посади звичайні ‘‘люди з вулиці’‘? Про це та інше розповів представникам регіональних засобів масової інформації голова Національного агентства з питань державної служби Костянтин ВАЩЕНКО. 

— Сьогодні в Україні налічується трохи більше 200 тисяч державних службовців, які у своїй щоденній роботі повинні думати про надання якісних адміністративних послуг, про підготовку ефективних управлінських рішень, про нормальне спілкування з громадянами, які до них звертаються, — розпочав свій діалог з журналістами керівник НАДС. — Проблема, яку ми мали ще декілька років тому, була пов’язана з тим, що імідж держслужбовця був переважно негативним.

Чому? Виявляється, що ніхто ніколи не питав державного службовця, для чого він робить свою роботу.

— Якщо відкриємо посадову інструкцію будь-якого чиновника, то там написано, що він повинен робити, і не написано, що він повинен зробити, — вважає Костянтин Ващенко. — Система оплати праці була побудована таким чином, що кожен чиновник мав невеличкий посадовий оклад, різні премії, надбавки-добавки, які завжди розподілялися не дуже прозоро. А головне, що існувала законодавчо прописана залежність чиновника від свого керівника, який премію може дати і не дати. Підлеглий мав виявляти постійну лояльність до керівника, заглядати йому в очі й менше виступати з ініціативою. Треба було думати про те, як швидко виконати доручене завдання. 

Маленька зарплата пояснювалася й існуванням системи пільгових пенсій, медичного обслуговування. Пенсія держ­службовця на відміну від інших пенсіонерів становила 80% заробітної плати. Тобто люди трималися на державній службі  тому, що це, по-перше, стабільна робота, по-друге, десь на горизонті виднілася непогана пенсія — більша, ніж у інших. Цей розмірений чиновницький порядок зруйнував новий Закон України ‘‘Про державну службу’‘, що набув чинності 1 травня 2016 року. Написаний за європейськими стандартами, він має на меті побудувати ефективну, професійну державну службу та забезпечити надання громадянам якісних адміністративних послуг. Тож чекаємо на диво!

— Серед ключових новацій нового закону — запровадження виключно конкурс­них процедур, причому не лише для вступу на державну службу, а й на будь-яке подальше просування. Жодних інших механізмів сьогодні не існує, — підкреслив голова НАДС. — Це означає, що у людей з’явилася реальна можливість прийти і претендувати, відповідно до своєї квалі­фікації, на будь-яку посаду і перемогти у відкритому конкурсі! До речі, сьогодні конкурс на держслужбу в середньому по Україні становить 3,5 особи на місце. Звичайно, це середня цифра — від району до міністерства. Скажімо, на посаду державних секретарів — майже 15 претендентів на місце, на голів облдерж­адміністрацій — майже 30, в райдержадміністраціях — приблизно 6 осіб на місце. Це означає, що люди повірили у зміни, причому деякі претенденти перемогли з другої та третьої спроби! 

Звісно, що конкурс проводиться не заради конкурсу. Закон чітко встановив, насамперед, вимоги до кандидатів на різні посади. Сьогодні в Україні існує лише 3 категорії державних службовців: А — високопосадовці (керівники центральних і місцевих органів влади), Б — керівники структурних підрозділів, В — інші спеціалісти. Для кожної категорії визначені умови з точки зору досвіду, освіти, попередніх здобутків, тобто не можна прийти з вулиці й керувати апаратом міністерства чи райдержадміністрації.

Одна з новацій закону — запровадження політичної неупередженості на державній службі. Тож відтепер у будь-якому відомстві має запрацювати чітке розділення на політичну команду і професійний державний апарат:

— Уже не може бути, коли в район приходить новий керівник і призначає свою нову команду. Підстав для заміни працюючих держслужбовців у нього немає. Повинні бути чіткі умови для звільнення, які прописані в новому законі. Не можна й змінити табличку з назвою нового управління і на цій підставі звільнити з роботи. Тобто у людей з’явилося розуміння, що не треба з приходом нового керівника пакувати валізи і звільняти кабінети. Державна служба має бути стабільною. У той же час з’явилися й нові механізми контролю, наприклад, щорічне оцінювання держ­службовців усіх рівнів. Окрім того, встановлюється постійний моніторинг діяльності кожного державного службовця.

Вирішено змінити й модель заробітної плати чиновників. Адже неконкурентна зарплата, яка була раніше, сприяла корупції. За словами Костянтина Ващенка, до введення нового закону в дію посадовий оклад спеціаліста райдержадміністрації був на рівні 700—800 гривень, решта — преміальні, завдяки чому й набігало до 1500 гривень. На центральному рівні ситуація була не набагато краща. Середній заробіток керівника державного органу виконавчої влади не перевищував 11,5 тис. гривень.  

— Ми взяли європейську модель оплати праці держслужбовців, де 70% — гарантовані виплати, що складаються з посадового окладу, доплати за ранг і вислугу років, а премія — не більше 30%. Це свого роду захист від свавілля керівника, — вважає голова НАДС. — Окрім того, при­йняли рішення: мінімальний розмір посадового окладу держслужбовця не може бути менше двох мінімальних зарплат. Але це було до славнозвісних 3200, тому прив’язали показник до прожиткового мінімуму. Змінили й обчислення вислуги років, вона з’являється вже з першого року роботи. Раніше треба було відпрацювати як мінімум 5 років, щоб одержати додаткові 5% до заробітної плати. Тепер, навіть після першого року праці, можна отримувати до свого посадового окладу 3%. Працюєш далі — одержуєш максимум 50%. Це суттєвий стимул для молоді. Щодо рангу, який прив’язаний до посади, то він залишається на все життя, навіть після пониження на посаді. Сьогодні середня зарплата головного спеціаліста райдерж­адміністрації становить 5800 гривень, тобто зросла більш ніж удвічі. Вперше маємо ситуацію, коли працювати чиновником районного рівня стало конкурентно. Керівник райдержадміністрації одержує, в середньому, 15 100 грн. 

Однак, не обійшлося і без ложки дьогтю — скасовані пільгові пенсії для державних службовців. 

І ще декілька цікавих фактів. Міжнародні експерти представили недавно результати порівняльного аналізу систем державної служби у більш як 20 країнах світу, серед яких була й Україна. Наприклад, у Франції на одного чиновника припадає 190 громадян, у Білорусі — 176, в Україні — 170, Німеччині — 163, США — 147, Росії — 140, а в Китаї — лише 19.

Як бачимо, кількість держслужбовців в Україні, в порівнянні з іншими країнами світу, більш-менш оптимальна. Щодо Херсонщини, то станом на 1 січня 2015 року у нас нараховувалося 7662 державні службовці та 2472 посадові особи місцевого самоврядування.

Анатолій ЯЇЦЬКИЙ.