Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…

Що чекає на медицину?
Новости - Общество
07.09.2017 05:53

5

Зміни, що вже відбулися в медицині, і ті нововведення, які українці побачать з 1 січня 2018 року, мають бути революційними. Принаймні так стверджують ініціатори медичної реформи в Україні. Вони запевняють, що гроші ‘’ходитимуть’’ за пацієнтом, а не витрачатимуться на підтримку системи. Запропонована реформа обіцяє знищити сумнозвісну традицію вдячності лікарю в конверті. Про це та інше — в ексклюзивному інтерв’ю в. о. міністра охорони здоров’я України Уляни СУПРУН.

— Коли і як Ви отримали пропозицію очолити Міністерство охорони здоров’я?

— Це сталося влітку 2016-го. У мене відбулася розмова з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом щодо того, як можна допомогти реформувати систему охорони здоров’я. На той момент я вже мала деякі пропозиції, бо співпрацювала з групою експертів з цього питання. Ми подали наш план та шляхи втілення. І з початку серпня 2016 року мене було призначено виконувачем обов’язків міністра охорони здоров’я.

— Тобто Ви були готові до таких серйозних викликів?

— Ми до того часу встигли змінити систему тактичної медицини і систему надання медичної допомоги військовим. А щодо реформування медицини, була створена стратегія, але не було кадрів, які мали втілювати нову систему охорони здоров’я. Це дуже важливо, бо 26 років майже нічого не змінювалося в медицині. Ми почали з того, що відмінили 33-й наказ, згідно з яким кількість працівників лікарень визначалася у Києві — зараз лікарня сама призначає тих людей, які їй потрібні. Ми разом з урядом почали програму ‘’Доступні ліки’’, за якою пацієнти безкоштовно або з маленькою доплатою отримують ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2-го типу та бронхіальної астми. Наприклад, у Херсонській області на реалізацію зазначеної програми у 2017 році передбачено 13,5 млн. гривень. За липень пацієнти отримали ліків майже за 58 тисячами рецептів, вартість ліків була відшкодована аптекам державою.

— Програма ‘’Доступні ліки’’ надала доступ до життєво важливих ліків українцям. А як можна наблизити медичну допомогу в віддалені куточки?

— Йде робота над впровадженням системи госпітальних округів. Скажімо, зараз в багатьох областях апарати МРТ або КТ є лише в обласних лікарнях. Згодом в кожному окрузі буде високоспеціалізована лікарня, де можна буде отримувати такі послуги. І замість того, щоб їхати 3—4 години в обласний центр, людина зможе поїхати до свого госпітального центру. І це буде на відстані не більше 60 кілометрів або 60 хвилин їзди. Послуга буде наближена до пацієнта.

— То це означає, що будуть більше закуповувати обладнання в регіони?

— Ми будемо покращувати мережу лікарень і амбулаторій. МОЗ разом із Кабміном розробили стандарти для госпітальних округів. А місцева влада сама вирішує як ці округи мають виглядати. В окрузі має бути багатопрофільна лікарня — тобто лікарня 2-го рівня. І має бути планова лікарня 1-го рівня та деякі інші інституції. Ідея полягає в тому, щоб замість розпорошування інвестування у 15 районних лікарнях, де є 10—20% від необхідного обладнання, посилювати ті центральні лікарні госпітальних округів, де буде все необхідне обладнання. Інші будуть перепро­фільовані. Нам зараз дуже потрібні хос­піси, реабілітаційні та центри цілодобової невідкладної допомоги, амбулаторії для літніх людей та людей із хронічними за­хворюваннями.

— І скільки таких округів буде по Україні?

— Місцева влада пропонує, а ми погоджуємо. Дивимось: чи вони відповідають тим критеріям, які є — розміру території, кількості населення. Припускаємо, що буде приблизно 100 госпітальних округів, можливо, трохи більше або трохи менше. Зараз кабміном затверджені 60 округів у15 областях та Києві, зокрема у Херсонській області — 4 госпітальні округи.

— Давайте поговоримо про Вашу діяльність на посаді міністра. Власне, в серпні виповнився рік з моменту Вашого призначення…

— Думаю, вже можна відповісти на питання: ефективно ми працюємо чи ні? Змінюється внутрішнє адміністрування медичних закладів, які звільняться від комунальної тарифної сітки. Вони зможуть тоді виплачувати своїм працівникам — лікарям та медсестрам — гідні зарплати. Ті зміни, які вже відбулися в медицині, і ті зміни, які українці побачать з 1 січня 2018 року, є революційними. Нарешті гроші ходитимуть за пацієнтом, а не витрачатимуться на підтримку системи.

— Українці дійсно отримають можливість самостійно обирати лікарів?

— Так. У первинній ланці це буде сімейний лікар: або лікар-педіатр, або лікар загальної практики. Пацієнт зможе вільно обирати будь-якого лікаря з числа зареєстрованих у державі, що мають конт­ракт із Національною службою здоров’я.

— Як це відбуватиметься на практиці?

— Реєстри лікарів також будуть у відкритому доступі на сайті МОЗ та наших департаментів на місцях. Якщо вам порадять хорошого фахівця, ви зможете укласти декларацію з ним. Її буде зареєстровано в електронній системі Національної служби здоров’я — державної структури, що оплачуватиме послуги лікаря. Як пацієнт ви не повинні нічого платити.

— Де візьмуть таку велику кількість сімейних лікарів?

— У нас вже є 14 з половиною тисяч лікарів. Але це не лише сімейні лікарі. Це також лікарі-педіатри, лікарі загальної практики, які можуть працювати сімейними лікарями. Буде вимога: кожен лікар має вести від 500 до 2000 пацієнтів.

Але в нас також є питання до сільської медицини. У маленьких селах мешкають в середньому півтори тисячі осіб. Це недостатнє навантаження на лікаря. В багатьох селах взагалі лікарів немає. Але зараз там є фельдшерсько-акушерські або медсестринські пункти. Вони залишаться, але будуть прив’язані до лікаря. Скажімо, лікар візьме 3 або 4 села, в кожному з тих сіл мешкають від 500 до 1000 людей. Це не означає, що вони не зможуть вибрати іншого лікаря, якого хочуть. Але фельдшерський пункт буде за­кріплений за тим лікарем, і він приїжд­жатиме раз на тиждень в кожне село на плановий прийом або у випадку невід­кладних станів.

Разом з Адміністрацією Президента та Міністерством регіонального розвитку маємо програму щодо сільської медицини. Є 4 мільярди гривень на покращення її стану. Це будуть нові амбулаторії, буде телемедицина. Фельдшери і лікарі матимуть доступ до інтернету, щоб спілкуватися між собою. Ми також хотіли б інвестувати у санітарні машини для лікарів, аби вони могли доїжджати до сіл і пацієнтів.

— А що як пацієнт захоче піти до приватної клініки?

— Будуть єдині тарифи на послуги в Україні для комунальних закладів. Приватні можуть мати свої тарифи. Але, скажімо, консультація кардіолога коштуватиме 50 гривень. Та якщо ви захотіли б піти до приватного кардіолога, який бере 60 гривень, держава сплачуватиме 50 гривень, а ви за рахунок страховки або самі доплачуватимете різницю. Аби залучити пацієнтів, приватні заклади, можливо, знижуватимуть вартість послуг. Це — здорова конкуренція.

— Коли запрацює нова система?

— Пацієнти зможуть підписувати декларації з сімейними лікарями вже з 2018 року. Одночасно почнемо реформи на рівні спе­ціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги. А з 2020-го повністю перейдемо на нову систему фінансування та завершимо роботу з формування медичних округів. Поступовість необхідна, аби звикли і пацієнти, і лікарі. А коли буде потрібна складна операція — пересадка серця, нирки або лікування раку, то ми маємо наші високоспеціалізовані лікарні, які ви­значені МОЗом. Інститут раку, ОХМАТДИТ, Інститут серця та Інститут Ємця надають ці послуги. Для них завжди буде додаткове фінансування від держави.

— Чи знищить запропонована Вами реформа сумнозвісну традицію вдячності лікарю в конверті?

— Лікар укладатиме контракт з НСЗУ. Якщо на лікаря будуть скарги — буде розслідування, накладатимуться штрафи, а у разі повторного порушення контракт з тим лікарем або з медичним закладом може бути розірвано.

Контролювати якість надання послуг також буде НСЗУ. І ми маємо дуже цікаву ідею, що не лише НСЗУ отримуватиме перелік послуг та ліків, наданих медичним закладом. У Національну службу здоров’я її надаватиме і сам пацієнт, аби звірити правильність інформації.

— Скільки коштів виділятиметься на лікування одного пацієнта? Наскільки ця цифра відрізняється від нинішніх витрат на утримання одного ліжко-місця?

— Хочу сказати, що Кабінет Міністрів переходить на трирічне формування бюджету. Не на один рік, а на 3. Ми вже маємо розрахунки Мінфіну.

На цей рік в бюджеті передбачено 55 мільярдів гривень, з яких на Херсонську область піде 1 мільярд 639 мільйонів гривень. А в 2020 році на медицину в державному бюджеті буде закладено вже 81 мільярд. Ви­трати поступово збіль­шаться на 25,7 млрд. гривень. Уже у наступному році очікується збільшення на 10 мільярдів.

Анатолій ЯЇЦЬКИЙ.

Матеріал підготований

за сприяння благодійного

фонду ‘’Пацієнти України’’.