Технології проти посухи | Печать |
Новости - Общество
07.09.2017 05:54

6

Як ми вже повідомляли, у селищі Наддніпрянському відбувся День поля на тему ‘’Інноваційні технології вирощування зернових і технічних культур в умовах змін клімату’’. Його організували Національна академія аграрних наук України та Інститут зрошуваного землеробства НААНУ, запросивши до обговорення проблеми, що стає все гострішою, виробничників, учених, керівників сільгосппідприємств і фермер­ських господарств, представників департаментів агропромислового розвитку Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоград­ської, Миколаївської, Одеської і Херсонської областей, вчених.

Своїми поглядами на ситуацію, яку вже створило глобальне потепління, досвідом і рекомендаціями на прохання газети поділилися учасники Дня поля від Херсонщини.   

Розповідає директор ДП ДГ ‘’Аска­нійське’’ Каховського району, кандидат сільськогосподарських наук Віктор НАЙДЬОНОВ:

— Нинішній рік справді видався складним. Тим не менш, ми в середньому по господарству отримали по 43 ц ранніх зернових з гектара. Хоча для нас це невисокий показник. Нинішня жорстка посуха ще раз нагадала, що ми господарюємо в самому епіцентрі зони ризикованого землеробства. Звідси такі перепади врожайності: якщо кожен гектар на зрошенні дав по 58 ц зерна, то на богарі лише 23.  А оскільки у нас із 7,5 тис. га сільгоспугідь зрошуються лише 3,5 тис., то і урожаю пізніх культур, зокрема кукурудзи і соняшнику, через жорстку посуху отримаємо відчутно менше, ніж очікували. А от на зрошенні названі культури знаходяться у гарному стані і обіцяють сповна віддячити за вкладені у їх вирощування чималі кошти.

Ви запитуєте, чи є користь від таких Днів поля, який відбувся сьогодні? Аякже! Краще один раз побачити, ніж сто разів почути! Враховуючи досягнення аграрної науки, рекомендації вчених нашої академії, Інституту зрошуваного землеробства, свій власний досвід, ми теж переглядаємо структуру посівних площ, вносимо необхідні корективи. Так, з поправкою на зміну клімату, а також фінансові можливості господарства, вирішили зменшити площі посівів під такими культурами, як гірчиця і льон, а основний упор зробимо саме на ранні зернові, передовсім — озимі, адже головний хліб півдня — озимий.

Своїми думками ділиться директор ДП ДГ ‘’Піонер’’ Інституту зрошу­ваного землеробства НААНУ В’ячеслав БЄЛОВ:

— Ми господарюємо у північному Нововоронцовському районі. Зрошення у нас немає взагалі. Тому доводиться, виходячи з цього фактора, пристосовуватися до нових погодних умов. Розраховуємо лише на ті опади, які Бог дає. Тому вихід тут один: спиратися лише на ті технології обробітку грунту, які дозволяють збе­регти найбільшу кількість вологи як при під­готовці грунту до посіву, так і у ході догляду за посівами. Скажімо, під час культивації використовуємо котки, які не розпушують, а ущільнюють грунт. Дискуємо поля на невелику глибину, залишаючи на поверхні максимум мульчі, щоб зберегти вологу. Після збирання врожаю у загінки зразу ж пускаємо грунтообробну техніку, щоб до мінімуму скоротити випаровування. Коли ж дощів мало, то від культивації відмовляємося взагалі і працюємо гер­біцидами.

Так, гербіциди — це хімія. Але іншого виходу просто немає. Вводимо у сівозміни культури, які раніше ніколи не вирощували — це нут, маш, сорго, інші посухостійкі культури.

І, звичайно, найголовніше: збереження сівозмін у процентному відношенні до парових площ. Моє тверде переконання: на незрошуваних землях Херсонщини у сівозміні обов’язково мають бути пари. За нашим досвідом, за рекомендаціями учених Національної академії аграрних наук, Інституту зрошуваного землеробства парові площі у сівозміні мусять займати не менше 20—25%.

Чи невдалий нинішній рік? Як сказати… Пізні культури ще не збирали. А от що стосується ранніх зернових, то гріх скаржитися. Пшениці і ячменю одержали за 40 ц з гектара, хоча на початку літа була повітряна посуха, далася взнаки нестача опадів минулої осені, рослини в зиму входили досить-таки ослабленими, але тим не менш…   

Говорить головний науковий співробітник відділу Інституту зрошуваного землеробства, доктор сільськогосподарських наук Микола МАЛЯРЧУК:

— За моїми прогнозами, середня врожайність соняшнику на півдні України становитиме у середньому 8—12 центнерів. Чому? Було надто мало вологи. У нас її накопичення відбувається в осінньо-зимовий період, а якщо точніше, то з 15 вересня по 15 березня. Сумарно її, як у якому році, накопичується від 300 до 350 мм, решта вологи (440—450 мм) випадає протягом весни і літа. І тут ні зливи, ні дрібні дощі користі не приносять. У березні запаси вологи становили 1,5 тис. кубометрів води на гектар, а соняшнику її потрібно не менше двох тисяч. Якби випало 50 мм дощу в період вегетації, тоді проб­лем не виникло б. У нас із зими було лише 1100 кубометрів води на гектар, а з весни — самі бачили… Соняшник же реалізує свої потенційні можливості на чорноземах звичайних і південних, де запаси вологи завжди більші і вища сума атмосферних опадів до 550 мм. А в тому ж Каланчацькому районі цей середній багаторічний показник становить 380—400 мм. Тому у північних районах врожайність соняшнику буде дещо вищою, ніж у південних — Чаплинському, Каланчацькому, Новотроїцькому, Генічеському, половині Нижньосірогозького і Білозерського районів.  

Проте повинен наголосити, що врожайність багато в чому залежить від гібридів соняшнику і технології його вирощування. Хто сіяв культуру на чистих від бур’янів (щириці, пасльону, осоту) полях, той буде на коні. Хочу ще раз застерегти наших господарників: не можна у посушливих районах насичувати соняшником сівозміни більше 18—20% угідь. А у нас і до 30 буває! Тому я з усією відповідальністю кажу: системи землеробства (і на богарі, і на зрошуваних землях) в різних кліматичних підзонах Херсонщини мають стихійний характер і спрямовані на окупність технологій і заробіток грошей. Багато товаровиробників просто ігно­рують існуючі закони агрономії. У підсумку ми повернулися до тих сівозмін, які існували 100—150 років тому — трипільної системи землеробства. А це повернення вже у недалекому майбутньому може дуже дорого коштувати.  

Слово — Анатолію КОВАЛЕНКУ, завідуючому лабораторії неполивного землеробства:

— Зі спостережень за останні 45 років видно, що середньорічна температура повітря підвищилася у межах 1,9 градуса. Одначе липень і серпень потеплішали на 3,4—1,6 градуса. Це досить відчутні зміни! Квітень і вересень стали теплішими на 1,5—1,6 градуса. Для ранніх ярих культур через зміни клімату строки сівби стали більш ранніми. Швидке наростання весняних температур призводить до значного скорочення і оптимальних строків сівби. Що стосується озимих культур, то тут більше позитивного: продовжуються оптимальні строки сівби і період осінньої вегетації, що забезпечує рослинам нормальний розвиток — створення нормальних кореневої системи і біомаси. Відтак, рослини краще перезимовують.

Повинен сказати, що загальна кількість опадів практично не змінилася. Температурні коливання такі ж, як і були. Але підвищення температури призвело до зростання випаровування вологи у ґрунті, а отже, умови розвитку рослин стали посушливішими для пізніх культур. Саме тому ми в останні роки приділяємо більше уваги таким посухостійким культурам, як просо і сорго. Урожайність сорго торік, наприклад, залежно від сорту і гібриду, коливалася від 3,5 до 6 тонн зерна з гектара, а проса на рівні 2,5—3 тонн. Правда, в цьому році урожайність буде нижчою через набагато меншу кількість опадів, особливо за осінньо-зимовий період. Уже на початок серпня і під посівами сорго, і під посівами соняшнику вологи практично не стало. Врожай ранньостиглих гібридів сорго має бути нормальним, а середньостиглі в цьому році дуже постраждали.

Тут вихід єдиний: господарювати, виходячи з нинішніх природно-кліматичних умов. Що стосується в даному разі пізніх культур, то тут слід взяти курс на посухостійкі культури і гібриди. Особливу увагу слід звертати на зміну строків сівби, на розміщення культур у сівозміні, обробіток грунту і густоту рослин.

Що стосується соняшнику, то тут слід зауважити, що фермери і дрібні землевласники під цю культуру часто-густо не проводять глибокий обробіток грунту, а це однозначно на 30—40% знижує урожайність. На шкоду надмірне насичення соняшником сівозмін. 

Анатолій ЖУПИНА,

Василь ПІДДУБНЯК.