Івано-Франківськ — місто для життя | Печать |
Новости - Культура
13.04.2017 13:32

2

Провінційний Івано-Франківськ із сталого образу "брами в Карпати" завдяки команді ентузіастів перетворюється на найкреативніше місто України.

Новина про заплановане відкриття у Києві громадського ресторану Urban Space не пройшла непоміченою в Івано-Франківську. Адже саме тут був створений перший в Україні подібний заклад, що працює на засадах соціального підприємництва і більшу частину своїх прибутків спрямовує на фінансування соціальних проектів для розвитку міста. Франківський Urban Space неодноразово визнавався одним із кращих ресторанів країни, а його засновники також втілили у життя й інші оригінальні проекти, які не мають аналогів в Україні.

«Правильні віруси» від «Теплого міста»

«Ми з друзями переїхали до Франківська з Києва після кризи 2008 року, яка в столиці відчувалася значно більше, ніж тут. Почали відкривати кафе, але на третій рік нам стало затісно. І я зрозумів, що треба або їхати на інші амбітні ринки, або розпочати якісь зміни тут. Ми почали вивчати, як розвиваються міста, соціум. Виявилося, що якість життя в певному місці вимірюється не тамтешньою владою, а, швидше, якість влади вимірюється якістю суспільства і його розвитку. Коли є баланс у трикутнику «бізнес — влада — громадянське суспільство», відбувається найкращий розвиток. І саме цього ми вирішили досягти», — згадує співзасновник урбаністичного проекту «Тепле місто» і ресторану Urban Space Юрій Филюк.

З Юрієм ми зустрічаємося в кондитерській на «стометрівці» — так у Франківську називають бульвар на центральній вулиці Незалежності. Він охоче погодився поділитися власним досвідом, незважаючи на брак часу. Адже Юрій — не лише відомий громадський активіст, а й успішний підприємець-ресторатор і засновник цілої низки популярних і сучасних ресторанів міста, в яких ніколи не бракує відвідувачів: «Fabbrica», «Говорить Івано-Франківськ» та інших.

Крім концептуальних ресторанів, активісти «Теплого міста» почали активно розвивати велокультуру, розробляти візуальний стиль свого міста, правила впорядкування вивісок на будівлях, проект реконструкції центральної вулиці Грюнвальдської, яка повинна перетворитися на комфортний простір з лавками, велодоріжками і зеленою зоною.

— Ми не претендували на фінансування з бюджету міста, а від початку об’єднали навколо себе 46 підприємців і оголосили про створення платформи «Тепле місто», що поставила перед собою за мету інте­гральний розвиток у Франківську за цілою низкою напрямів: розвиток сучасної освіти, мистецтва, нова економіка, урба­ністика, спорт, мобільність і т. п. А головний наш продукт — це, власне, ті трансформаційні процеси, які ми «вмикаємо» через залучення різних гравців до реалізації наших задумів. Тобто трансформація самого суспільства, — розповідає Юрій.

За його словами, «Тепле місто» від самого початку принципово визначило свій шлях — бути поза політикою: «Для нас важлива консоліда­ційна роль у місті й суспільстві. Політика ж є фактором, який розділяє, принаймні сьогодні. Крім того, ми принципово нікого не критикуємо і не боремося з проблемами напряму. Натомість концентруємо свою увагу на створенні нових продуктів — продуктів завтрашнього дня — і нама­гаємося давати сучасні рішення. Приміром, ми розробили проект щодо вивісок, і будь-хто з підприємців може подати свої заявки. Наш дизайнер і архітектор безоплатно розроблять їм макет, за яким вони зможуть виготовити собі нову вивіску. Приємно, що з’являється все більше сучасних гарних вивісок уже без нашої участі. Я впевнений, що років через 5—7 суспільство «перезавантажить» місто природним шляхом, через усвідомлення нової культури, нових стандартів. Наше ж завдання — запускати в суспільство «правильні віруси», щоб вони доходили до якоїсь критичної маси, а далі вже вмикалися б незворотні процеси».

Жодного супротиву ініціативам «Теплого міста» не було. Більше того, місцеві підприєм­ці висловлювали зацікавлення ними. «Справа в тому, що часто люди роблять щось негарно не через те, що вони якісь погані, а тому що їм ніхто не показує прикладів, як це може бути, — додає Юрій. — До речі, й ми від початку робили ставку на підтримку з боку саме бізнесу, а не влади, щоб максимально від останньої не залежати. Це було нескладно, оскільки ми принципово не влізаємо в політику і не критикуємо владу: критиків і без нас вистачає. Ми свідомо зайняли безконфліктну позицію. Звісно, що для громадських організацій, які, приміром, займаються антикорупційною діяльністю, такий шлях неможливий. Проте, на наш погляд, завжди можна вибудовувати розумну стратегію взаємодії і співпраці».

Головною метою активісти «Теплого міста» бачать входження Франківська до топ-10 найпрогресивніших міст світу. І вважають, що для цього є всі підстави, достатньо лише створити якісно організоване міське середовище, комфортне і зручне для його жителів, та розвивати Івано-Франківськ як місто «з теплим ставленням, теплими людьми і відносинами».

2.1

Дім для Сірка

Жителі Херсонщини, котрі вперше потрапляють до Франківська, спостерігають значно меншу кількість бродячих собак на вулицях. Не один рік тут діє благодійна організація «Дім Сірка», яка займається цією проблемою. Як стверджує її голова Наталя Когут, вирішити її найбільше заважає місцева влада, яка взагалі мало звертає на це уваги.

Тема собак під час нашого перебування на Франківщині також порушувалася на сесії Верховинської райради. «Приспання тварин в Україні заборонено. Але водночас притулків для собак не буде, гроші на них ніхто не даватиме. А щоб боротися з проблемою, необхідно, як і раніше, зібрати пару осіб, купити пігулки (з отравою), змішати з м’ясним фаршем, кинути собачкам і потім мирно піти їх закопати. Так зараз робиться, як би хто що не казав», — зазначив один із депутатів Верховинщини.

Аналогічну точку зору мають і деякі їхні колеги з Каховської міськради. Як уже повідомляв «Новий день», пропозиції місцевих активістів вирішити проблему шляхом стерилізації собак, утримання притулку і придбання спеціального крематорію наштовхнулися на цілковите нерозуміння депутатського корпусу і його небажання виділяти на це кошти.

— Каховські депутати порушують закон. Адже виділення коштів на стерилізацію тварин і послуги з їх відлову, а також поховання померлих собак у спеціально відведених для цього місцях, не право, а обов’язок органів місцевого самоврядування, — наголошує Наталя Когут.

За її словами, Івано-Франківська міськрада виділяє близько 450 тис. грн. на рік на проведення цих робіт місцевому комунальному підприємству. Проте основну роботу коштом благодійників виконує БО «Дім Сірка». Називає вона і вартість відлову одного собаки: у Львові це обходиться в середньому в 2,3 тис. грн., в Луцьку виїзд однієї машини коштує 800 грн., а у Франківську — 700 грн. «Проте ми за раз можемо взяти до 4 собак. Приплюсуйте сюди кошти за наркоз і стерилізацію, тож вийде, що з відловом кожен собака «обійдеться» у 1100 грн. Що ж стосується ідеї каховських активістів з приводу придбання крематорію, то вона хороша і фактично спрямована на заробляння коштів, адже послугами цього крематорію можуть скористатися сусідні населені пункти. Однак треба зауважити, що так просто його вам не продадуть. І все знову ж таки впиратиметься в депутатів вашої міськради, адже спочатку доведеться ухвалити рішення про місце розташування крематорію, отримання спецдозволів і т. п. Усе це не так просто. Та й сам крематорій обійдеться від 6 до 15 тис. євро разом з навчанням і встановленням — в залежності від обсягу біоматеріалу, що він вироблятиме», — додала Наталя.

Не тільки «брама в Карпати»

Дуже високо розцінює діяльність громадських активістів і міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. «Крім «Теплого міста», у нас є власні програми і мікрогранти від міста, — розповів він. — Так, кожна з громадських організацій має можливість виграти грант у 50 тис. грн. для реалізації власних проектів. Торік 13 з них отримали ці кошти».

Очільник Франківська говорить, що прагне зробити місто цікавим для приїжджих і комфортним для місцевих жителів. «Моя програма так і називається «Івано-Франківськ — місто для життя, — пояснив він. — Так, назовні ми дійсно є «брамою у Карпати». Але ми хочемо, щоб ті, хто їдуть у гори, якомога надовше затримувалися у нас. Для туристів ми торік відкрили оглядовий майданчик на ратуші, активно відновлюємо і освітлюємо історичні пам’ятки. А після Великодня і до осені практично щотижня у нас проходитимуть різноманітні фестивалі, включаючи міжнародний «Карпатський простір», на який приїдуть гості з країн усього карпатського регіону. Для залучення туристів ми першими в Україні встановили різдвяну ялинку з 3D-ілюмінацією, що вже дало свої результати: всі ресторанчики і готелі взимку у нас були забиті, зросли і прибутки бізнесу, і надходження до бюджету.

Олег БАТУРІН.

Херсон — Івано-Франківськ — Верховина — Херсон.

P. S. Що об’єднує жителів Гуцульщини і Херсонщини? Як проходить децентралізація на Франківщині? Про це читайте в одному з найближчих номерів «НД».

Матеріал підготовлено в рамках Програми національних обмінів за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США).