‘‘Це фестиваль нашої душі’‘ | Печать |
Новости - Культура
10.07.2017 06:58

У Голій Пристані пройшов XV Всеукраїнський благодійний фестиваль народної творчості ‘‘Купальські зорі’‘. Здається, кращі його часи вже позаду.

 

‘‘Не встигла я вийти на набережну, як до мене підбіг фотограф і поставив перед ялинкою для фото!’‘ — ділиться враженнями одна з учасниць колективу ‘‘Веселі чалбащани’‘ з села Виноградового Олешківського району. Увагу фотографа і багатьох присутніх привернули колоритні віночки, що були на учасницях ансамблю. Безліч людей перепитували, де можна й собі дістати такі. ‘‘Вплетені в них котики ростуть тільки у нашому Вино­градовому. І ніде немає таких умі­лих ручок, які плетуть такі віночки!’‘ — розповідає дружина керів­ника колективу Марина Сухіна.

Виступ ‘‘Веселих чалбащан’‘ був теж не схожим на всі інші. Запальні пісні під акомпанемент дитячого колективу ‘‘Радість’‘ покорили і журі, і глядачів конкурсної програми ‘‘Фестивальний розмай’‘, з якої традиційно розпочиналися ‘‘Купальські зорі’‘.

— Ці дітки просто прийшли до нашого сільського будинку культури, побачили там інструменти, на яких грали ще їхні дідусі, і взяли їх в руки. Хто контрабас, хто бубон, хто барабан, хто баян. І почали грати. ‘‘Радості’‘ тільки два місяці, тоді як наші ‘‘Веселі чалбащани’‘ існують уже 26 років. Ми буваємо всюди, куди нас запрошують, і веселимо людей, — розповідає Марина Сухіна.

Колектив далеко не новачок на ‘‘Купальських зорях’‘. ‘‘Веселі чалбащани’‘ були дипломантами найпершого фестивалю. ‘‘Багато їздити, на жаль, ми не можемо через брак фінансування. Але якби була можливість, то поїхали б і на край світу. Проте ‘‘Купальські зорі’‘ для нас щось особливе, бо це фестиваль нашої душі. Дуже добре, що він є, бо це відродження наших україн­ських традицій’‘, — додає Марина.

Не вперше на фестивалі виступав і колектив Каховського районного будинку культури ім. Фрунзе. ‘‘Купальські зорі’‘ — гарна школа для молоді та молодих ансамблів. Вони можуть тут показати себе, подивитися на інших і чомусь навчитися’‘, — вважає його керівник Валерій Артюшкін.

Ідея створити великий фестивальний майданчик для фольклорних колективів області, поєднавши його з театралізованими дійствами, забавами на воді і в повітрі, концертами українських зірок, ярмарками народних умільців керівництву Голої Пристані прий­шла ще на початку 2000-х років. До цього в місті не один рік святкували день Івана Купали ‘‘сімейним колом’‘ на березі Конки. Перший же фестиваль, що одразу набув всеукраїн­ського рівня, відбувся у 2003 році, а його учасниками тоді стали 16 тисяч чоловік.

Найкращі часи фестивалю пов'язують з незмінним протягом багатьох років міським головою Голої Пристані Анатолієм Негрою. Після перемоги на виборах Олександра Бабича дехто поспішив поставити хрест на ‘‘Купальських зорях’‘. І помилився. Хоча масштаб фестивалю нині вже далеко не такий, як раніше.

Чи то через шалену спеку, чи то через відсутність інтересу глядачів учасникам денної фольклорної сцени біля альтанки довелося виступати перед кількома членами журі і своїми колегами: на набережній міста в цей час людей було небагато. Підтягуватися до фестивального майданчика народ розпочав після сьомої вечора. ‘‘Але все одно це не та кількість, яка тут була раніше. Глядачів значно поменшало’‘, — стверджують жителі Голої Пристані.

Помітно менше було і гостей. З іноземців привітати Гопри з ювілейним фестивалем приїхав радник з економічних питань Генерального консульства Румунії в Одесі Валентин Маминт. У своєму виступі він передав привіт від румунського міста Чіснадіє, з яким у Голої Пристані підписаний договір про співпрацю. І принагідно запросив усіх присутніх відвідати казкову Румунію, скориставшись безвізовим режимом.

Дуже тепло глядачі зустрічали командира протидивер­сійного катера ‘‘Гола Пристань’‘ Військово-Морських сил Збройних сил України Павла Гладченка. Він подарував міському голові Голої Пристані ринду (корабельний дзвін) і побажав місту завжди бути таким гарним, квітучим і святковим, як сьогодні.

З інших гостей до Гопри завітали міський голова Каховки, селищний голова Новово­ронцовки, керуючий справами виконкому Новокаховської міськради і заступники голови Херсонської облдержадміні­страції. Серед родзинок цьогорічного фестивалю — виступ гуртів ‘‘Fight 2 Night’‘ і ‘‘Танок на майдані Конго’‘. ‘‘Fight 2 Night’‘ є дуже відомим у Києві, а одним із її учасників є уродженець Голої Пристані. Проте головний акцент на фес­тивалі, як завжди, ми робимо на фольклорній складовій, адже це наші традиції, які треба підтримувати. І це особливо важливо в умовах війни’‘, — прокоментував ‘‘Новому дню’‘ Олександр Бабич.

За словами міського голови, проводити фестиваль останні два роки було дуже непросто. ‘‘Я відслідковував, як проводилися ‘‘Купальські зорі’‘ до того, адже 10 років був депутатом міської ради. Нині ми організовуємо фестиваль за значно менші кошти, ніж раніше. Приміром, відмовилися від таких речей, як стрибки з парашутами, тому що це доволі дороге задоволення. Я вдячний всім нашим спонсорам, які виділили понад 200 тисяч гривень на проведення свята. Бюджетних же коштів на нього ми використовуємо небагато’‘, — додав він.

Серед самих жителів Голої Пристані ставлення до фестивалю доволі неоднозначне, що визнає і Олександр Бабич.

— За весь вечір на набережній я зустрів небагатьох земляків: в основному, це були приїжджі. Для місцевих ‘‘Купальські зорі’‘ вже не такі цікаві, як раніше. Можливо, якби організатори запропонували щось зовсім нове, тоді і людей було б більше. Але особисто мені не дуже подобається, що основна ставка у нас робиться саме на ‘‘Купальські зорі’‘. Тим, хто на них приїжджає, може здатися, що тут постійно на набережній ходить багато народу і щось відбувається. Ми нещодавно виходили сюди всією родиною на День молоді (25 червня), сподівалися, що буде якесь свято. Але нічого в той день не було, і ми пішли собі додому, — по­ділився враженнями один із місцевих жителів.

У тому, що деякі фестивалі відходять у минуле, нічого дивного немає. Добре відгримівши у свій час, поступово залишилися в історії найгучніші фести попередніх десятиліть — каховські ‘‘Таврійські ігри’‘ і київська ‘‘Країна мрій’‘. Їх місце посіли нові. Так, фестом №1 в Україні нині є столичний ‘‘Atlas Weekend’‘.

Нинішнім ‘‘Купальським зорям’‘ не вистачає розкрутки на загальноукраїнському рівні, аби залучити до Голої Пристані якомога більше шанувальників місцевої південної автентики. А для звання серйозного фольклорного фестивалю їм не вистачає потужних етномузикантів якщо не світового, то хоча б всеукраїнського рівня. Натомість ставка на музичний ‘‘вінегрет’‘, коли на одній сцені виступають колективи різних напрямів і стилів, більше нагадує обласний огляд народної творчості. Банальний і безнадійно нудний.

Звісно, щоб підвищити рівень заходу, потрібні чималі гроші. Але не в останню чергу це залежить від волі самих організаторів. Адже від того, якими вони самі бачать ‘‘Купальські зорі’‘, залежить і майбутнє цього фестивалю.

Олег БАТУРІН.

Фото автора.