Кавуновий провал у Гопрах | Печать |
Новости - Культура
17.08.2017 07:27

12

Краще вже ніяк замість як-небудь. Вихідними у Голій Пристані відбувся 14-й фестиваль ‘’Український кавун — солодке диво’’. Захід став, на жаль, розчаруванням-2017 з огляду на те, що традиційний серпневий голопристанський фест завжди був підсумком роботи, таким собі промоутером досягнень за рік для фермерів, які вирощують баштанні. При тому, що за час свого існування  ‘’Український кавун — солодке диво’’ став брендом Херсонщини, у день його проведення до Голої Пристані їхали люди не лише з інших районів області, а й з сусідніх областей, а також відпочивальники з мор­ських курортів. І ми завжди пишалися, що в нас є така туристична фішка, свого часу створена Анатолієм Негрою, який довгий час був мером Голої Пристані. І що ж бачимо тепер? Всього декілька машин та палаток з кавунами та динями, традиційна вітрина з баштанними від Південної державної сільськогосподарської дослідної станції (колишній Інститут овочівництва і баштанництва) і два столики з нарізаним кавуном — очевидно, для тих, хто зібрався поласувати польовою ягодою. Та, як ви розумієте, поласувати — це губу розкатати, бо шматочки смугастенького на підносах виявилися настільки малесенькими, що було  враження, нібито якийсь диковинний заморський фрукт, страшно дорогий, якимось дивом потрапив на наше свято… Журналісти, які щороку відвідують фестиваль, не вірили своїм очам: це Гола Пристань, кавунова столиця Херсонщини, чи вони щось переплутали? Операторам центральних телеканалів довелося добряче помізкувати, обираючи ракурс, більш-менш вигідний для відеосюжету. А це вже треба бути не інакше, як майстром-віртуозом, щоб показати Украні кавуновий клондайк на місці кавунового провалу. Що ж трапилося, де наші рідненькі смугасті? — запитую у голови фермерського господарства ‘’Мрія’’, незмінного учасника голопристанського фестивалю Юрія Покотилова. Аграрій припускає, що все це через те, що мало кавунів. І справа не лише у баржі, яка вивезла на Київ сотні тонн херсонського смаколика. Далася взнаки аномальна липнево-серпнева спека — баштанні просто згоріли на полях, а ранній кавун вже з’їли.

— От сьогодні, після фестивалю, він, напевно, вже й закінчиться, тому що на полях його немає. Всі хочуть кавуна саме з-під сонця, не плівкового. А вже все, сезон кавуна фінішував. Єдина надія на північні райони Херсонщини, де є поливні поля. То, може, там він ще якось і вижив, — розповів Юрій Покотилов.

З тим, що кавуна в регіоні залишилося мало, погоджуються й голови сільрад, на землях яких завжди вирощувалися баштанні. Разом з тим, кажуть, мало його не настільки, щоб не знайшлося що показати голопристанцям і гостям традиційного свята! Просто є більш об’єктивне пояснення тому, чому фестиваль у Голій Пристані виявився голим. У заході відмовилися брати участь низка фермерських господарств та сільських рад, адже людей давно не влаштовує такий затертий сценарій свята. Ярмарок-продаж, проба кавуна, вікторина з примітивними загадками, оголошення переможців — з року в рік у Голій Пристані одне і те ж. З таким шаблонним підходом до організації фестиваль себе зживає. Ось, що розповів голова Добропільської сільської ради Сергій Зуденков. До слова, добропільці завжди брали участь у голо­пристанському святі, бо ж вирощують чи не найкращі в регіоні кавуни, але цьогоріч на фестиваль приїхав тільки голова, як глядач.

— Ми пропонували голопристанському міському голові змінити формат фестивалю, щоб, крім традиційних пісень-танців і ярмарку, на набережній у програму включили виїзди гостей заходу на наші поля. Зрозумійте, нам давно потрібна підтримка у вигляді надання контактів, налагодження партнерських відносин, щоб це працювало на збут продукції, а не просто констатація факту, що ми вирощуємо класні кавуни. Це факт і так відомий! Але організатори на такий крок не пішли, нас же кавуновий фестиваль у такому вигляді, як він є, не цікавить, — сказав Сергій Зуденков.

По обіді під альтанкою на набережній підбили підсумки фестивалю. Найбільший гарбуз виявився вагою 38 кг 84 г, вирощений він на полі фермера з Великої Кардашинки Сергія Саларуди, найважча диня — 5 кг 76 г, с. Нова Збур’ївка, фермер Володимир Пікулін. А ось кавун-переможець вагою у 17 кг 70 г виріс у самій Голій Пристані, на полі ФГ ‘’Мрія’’ (голова Юрій Покотилов). З огляду на те, що учасників на фестивалі було рекордно мало, складно говорити про об’єктивність баштанних досягнень Херсонщини цього року. Певно, виросли на наших полях і більші кавун-диня-гарбуз, просто на конкурс вони не потрапили. Що ж до самого фестивалю у Голій Пристані, то, очевидно, наступного року організаторам таки доведеться прислухатися до аграріїв і включити креатив, інакше Херсонщина ризикує втратити один із своїх брендів — фестиваль ‘’Україн­ський кавун — солоде диво’’.

Марина САВЧЕНКО.