Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…

Пожежа на замовлення?
Новости - Криминал
14.08.2017 06:04

11

Минулий тиждень на Херсонщині позначився низкою лісових пожеж. Приміром, тільки за один день, 1 серп­ня, одночасно горіло аж у трьох місцях на Голопристанщині. Гасили пожежі майже 30 одиниць техніки та понад сто чоловік особового складу. Вогонь рятувальники та лісники до вечора приборкали, але щонайменше 6 гектарів лісу втрачено. Думається, назавжди, бо рукотворний зелений масив, який у далеких 1950-х висаджувався задля захисту населених пунктів від нашестя пісків, відновити практично неможливо. Не ті можливості, не те бажання… Ліс же на Херсонщині палає так часто, що з карти зникають десятки, сотні і, не приведи Господи, знову, тисячі гектарів, як це було у сумнозвісному 2007-му, позначених зеленим кольором. Причому горить здебільшого не біля доріг чи населених пунктів, а в глибині масиву, куди не дістатися грибникам чи туристам. Рятувальники, яким доводиться в 40-градусну спеку працювати у справжньому пеклі, вже відкрито говорять — йдеться про підпали. Хто ж і навіщо нищить природне багатство регіону? На це запитання мали б відповісти у поліції. Але там лише знизують плечима — за фактом свіжої пожежі відкривають кримінальне провадження, і таких низка, а от за­триманих за справами нуль. Немає свідків, ніхто нічого не бачив і не чув. Виходить, ліс сам спалахує? Звісно, існує  версія, мовляв, у шалену спеку лиха може наробити звичайнісіньке скло від розбитої пляшки, яке нібито настільки нагрівається, що виникає пожежа. Самі ж лісники у неї не вірять — кажуть, без людського фактору тут ніяк… І оскільки номер проходить безкарно, ліс спалахує знову і знову. Охороняти його нікому — навіть і не намагаються приховати в обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Так, у регіоні існує розпорядження голови ОДА щодо заборони відвідування лісового масиву будь-ким на час пожежо-небезпечного періоду, який настає вже за температури +25°С, за ним ліси мали б ретельно патрулюватися. Та оскільки держава вже півтора року не фінансує ЛМГ, директива не виконується.

— У нас чисельна кількість працівників лісопожежних станцій 450 чоловік, але станом на сьогоднішній день їх залишилося всього-навсього 33, це 7% від потреби. Про яку охорону лісу може йти мова на сьогоднішній день? — розповідає перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Михайленко.

Лише з початку цього року лісникам області заборгували 6,5 млн. гривень, з яких 3 млн. 311 тис. — зарплата. Протягом останніх місяців  близько 800 тисяч гривень виділила обласна рада, але ці кошти ви­трачаються на паливно-мастильні матеріали, щоб хоч машини могли виїхати, коли ліс горить… А для людей коштів катма. Про довге паломництво у пошуках фінансування мені розповіли в обласній організації профспілки працівників лісового господарства. Тривогу в ній забили ще більше року тому, тільки-но почалися затримки зарплати, лісівники вийшли з пікетом під стіни ОДА. Власне, до обласних чиновників не було жодних претензій, просто таким чином представники галузі сподівалися привернути до проблеми увагу мужів державних. Але не так склалося, як гадалося. Неефективними виявилися й інші спроби достукатися до влади. 

— Якось в ОДА Бюджетний комітет ВР проводив виїзне засідання. Цього дня ми також вийшли, щоб народні обранці, яких там зібралося багато, на нас звернули увагу і внесли зміни до головного кошторису держави. Але до нас навіть ніхто не підійшов. А коли на засіданні комітету порушили це питання, найприкрішим був той момент, що жоден з народних депутатів, обраних на Херсонщині, навіть і півслова не сказав, що це дійсно проблема, що регіон може залишитися без лісу, — розповідає голова обласної організації профспілки працівників лісового господарства Марія Глод, яка у галузі працює 20 років.  

Уже цього року працівники ЛМГ Херсонщини брали участь у загальних пікетах лісівників під будівлею Кабміну та МінАПК. Втім, до людей, окрім прес-аташе, так ніхто і не вийшов. Крім того, звернення було відправлено голові РНБО, в якому чорним по білому: в лісах розміщуються оборонні об’єкти, а поряд — села та дачі, відтак, пожежі в хвойних масивах загрожують як населенню, так і національній безпеці… Але у відповідь — тиша. Навіщо це робиться? Неофіційно і упівголоса мені сказали, що все йде до того, щоб довести, так би мовити, повну неспроможність ЛМГ утримувати ліси, а останні потім віддати у концесію, що фактично означає дерибан. На даний момент на Херсонщині 120 тисяч гектарів зеленого масиву, ясна річ, шматок ласий. Та вже за 2—3 роки за такої державної по­літики від нього може нічого не залишитися. Між іншим, ліс втрачає не лише Херсонщина. Недавно побувавши на Прикарпатті, була шокована у буквальному сенсі лисими горами, яких там, як мені пояснили, все більшає. Через промислову та браконьєрську заготівлю деревини на Івано-Франківщині зриває греб­лі, з берегів виходять гірські річки, розмиваючи дороги…  Хіба це не катастрофа? Вона вже загрожує і Херсонщині, де знову таборяться пилові бурі, а недавно був і смерч.   

Марина САВЧЕНКО.