Горностаївський район виявився першим в області
Децентралізація
Тут всі населені пункти перейшли в підпорядкування об’єднаних громад. Останні про свій вибір не шкодують.
Успішним можна назвати проведений в останній день січня конкурс на заміщення посад начальників відділів освіти і фінансів у Костянтинівській ОТГ. На ці місця прийшли люди з досвідом: Валентина Кацевич і Оксана Рєпка, котрі очолювали відповідні відділи в Горностаївській райдержадміністрації. Невдовзі обиратимуть й інших спеціалістів для сільради. «Мабуть, проблемою всіх нових громад є кадрова, — стверджує сільський голова Олексій Кільдеров. — Самі будемо шукати людей, направляти їх на курси. Бажаючих йти до нас небагато, зокрема, через невеликі зарплати: з усіма нарахуваннями вони можуть сягати 6 тис. грн. Це небагато, і спробуй знайди ще потрібних людей. Адже більш-менш хороших фахівців уже порозбирали місцеві підприємства».
«Відпускати нас явно не хотіли»
Найпростіше доїхати до Костянтинівки залізницею. Повноцінного автобусного сполучення з районним або обласним центром село не має давно. Натомість щодня тут курсує пошарпаний приміський потяг з одним вагончиком у будні й двома у вихідні. Виходиш посеред степу на станції Братолюбівка, проходиш через поле повз схожий на хмарочос височезний елеватор і потрапляєш у село.
На цікаві для приїжджих пам’ятки Костянтинівка небагата. Все, що тут є, крім елеватора і безкраїх степів, — пофарбований «в золото» бюст Тараса Шевченка, ряд сільмагів та гігантський за мірками села будинок культури з аварійним дахом. Що робити з таким недолугим спадком радянських часів, і де взяти 5 мільйонів гривень на його ремонт, у сільраді ще не знають. Хоча при БК діє кілька творчих колективів. «Пробували дискотеки робити — молодь не йде. І музику на них ставлять сучасну, і акустика хороша, а хлопці прийдуть, поколупаються в телефонах та й підуть собі, — каже сільський голова.
Ідея створити свою громаду у жителів Костянтинівки і сіл сусідніх Антонівської, Дубівської і Червонополянської сільрад виникла восени 2016 року, коли вже повним ходом йшов процес утворення єдиної на район Горностаївської ОТГ, за винятком Каїр, які вирішили піти своїм шляхом. «Перші збори громад із цього питання збирали від сили 10—20 чоловік, а районні спеціалісти на них майже нічого не могли пояснити. Коли ж ми побачили, що в інших районах стали активно створюватися ОТГ і все йде до нашого об’єднання з Горностаївкою, почали проводити повноцінні сходи в селах. Люди на них приходили більш активно, були підготовлені й висловлювались за створення окремої громади. Всі побачили, що наш кущ є більш-менш фінансово самодостатнім: у нас працює потужне підприємство «Фрідом Фарм Інтернешнл», елеватор, укладені всі договори на землю, сплачуються орендна плата і податки. Так усе й закрутилось», — згадує Олексій Кільдеров.
Ідею підхопили в сусідніх селах. Трохи пручалися хіба що в Дубівці, проте потім погодилися, що логічно розмістити центр саме в Костянтинівці. «Нам хотілося, аби більше коштів залишалося в нашій громаді, а не відходило до Горностаївки, — зізнається директор ясел-садка «Ромашка» Людмила Філімонова. — На виборах більшість людей підтримали Кільдерова, котрий був на той час сільським головою в Антонівці — мабуть, через його великий досвід, якого не було у костянтинівського сільського голови. Ну і через те, що він чоловік. Мені здається, тут спрацював ще людський фактор, бо керівником такої ОТГ повинен бути саме чоловік. Коли в садку були якісь неполадки, ми його погукали, і він одразу сказав, що і як треба зробити».
— Коли ми заявили про створення своєї ОТГ, шок у районної влади був сильний. Їм явно не хотілося відпускати такий добрий шмат району. Але зараз напруження в стосунках з райрадою і РДА спало. Вони зрозуміли, що назад дороги немає, а закон у свою чергу вимагає від них сприяння розвитку утворених громад, — продовжує Олексій Кільдеров.
Перша повна децентралізація
Утім, «білою вороною № 1» в районі була не Костянтинівка, а Каїри, які від самого початку заявили про своє бажання об’єднатися з Любимівкою Каховського району. Однак після утворення ОТГ і програшу на виборах її очільника одного з ініціаторів об’єднання каїрського сільського голови Анатолія Тарасенка про минулі суперечки тут майже забули. Та й, попри всі зміни і фактичне приєднання до Каховщини, Каїри досі залишаються інтегрованими в Горностаївський район.
— У нас є домовленості з Любимівською ОТГ про передачу нам відповідних субвенцій, щоб жителі Каїр могли отримувати медичні і соціальні послуги там, де й раніше, — стверджує голова Горностаївської РДА Олександр Єрохін.
— Оскільки в Любимівці немає свого територіального центру соціального обслуговування, розглядається можливість співфінансування з їхнього бюджету Горностаївського терцентру і розширення ліжкомісць для жителів цієї ОТГ. Якщо таку ідею втілять у життя, це може стати прикладом успішної кооперації громад, — доповнює голова райради Сергій Карпеченко. — Стосовно долі нашого району: він існуватиме, поки не відбудеться адміністративно-територіальна реформа. Тож Каїри і далі залишатимуться його частиною. Медичні послуги його жителі продовжать отримувати в Горностаївській центральній районній лікарні. Її разом із центром первинної медико-санітарної допомоги ми залишили в управлінні райради. Пов’язано це з серйозними змінами, що відбуваються в медичній галузі та не визначеним досі механізмом їх утримання. Тож усі наші ОТГ погодилися передати нам свої медичні субвенції — в тому числі Любимівка свою каїрську частку. Також через райраду проходять кошти на субсидії для населення, а з минулого року маємо вільні залишки в районному бюджеті — близько 6,5 млн. грн. Але, крім надходжень від діяльності районного Центру надання адмінпослуг, реєстраційної служби і нашого комунального підприємства «Ремонтник», у райради не залишилося джерел для бюджетоформуючих податків і зборів — усі вони перейшли до ОТГ.
З цієї причини з 1 січня вже скорочено апарат районної ради, де залишилися 4 співробітники і 2 техпрацівники. «В РДА ж кардинальних змін не сталося. Разом із районом ми існуватимемо й далі, — пояснює Олександр Єрохін. — Найважче в умовах змін у взаємодії структурних підрозділів. Тому що в ОТГ власні структури ще формуються, а в РДА вони давно існують. Ми надаватимемо їм допомогу, а вільні залишки в бюджеті направлятимемо на покращення матеріальної бази всього району».
Працюватиме й далі депутатський корпус райради. За словами Сергія Карпеченка, законодавці пропонують кілька варіантів вирішення долі тих районів, в яких відбулася повна децентралізація: «Головне, що поки відповідних змін до чинного законодавства не прийнято, немає й жодних підстав для розпуску і ліквідації райради. Старий районний поділ залишається чинним, відповідні органи управління в районах теж».
В найближчих планах районних керманичів — розширення медичних послуг. За їх словами, вже ведуться перемовини щодо створення центру екстренної медичної допомоги в Костянтинівській ОТГ. «Її села віддалені від райцентру, проте мають потрібну базу. Вважаємо, що ці плани цілком реальні. Тим більше, що бюджет сільради там досить спроможний і знайти необхідний 1 млн. грн. — а це річний бюджет установи — вони зможуть», — говорить Карпеченко.
Складним називає бюджет своєї громади на 2018 рік селищний голова Горностаївки Дмитро Ляхно. «Перший рік на нових рейках завжди складно. Тим більше, що ми виявилися першими в районі з децентралізації, багато установ переходить до нас, а коштом районного бюджету їх було набагато легше утримувати. Тож доводиться або переформатовувати їх, або десь скорочувати людей. Мені здається, було б простіше, якби в районі утворили одну ОТГ, бо в тій же Костянтинівці краща ситуація зі сплатою орендної плати за землю, та й зарплати виплачуються більш легально. Нам же доводиться починати з легалізації орендних відносин і ринку праці. Враховуючи, як нам це вдасться, потім ми переглядатимемо бюджет громади в бік збільшення», — пояснює він.
Якщо у Горностаївської ОТГ загальний обсяг бюджету 84 млн. грн., то у Костянтинівки — 30 млн., з яких 17 млн. грн. власних надходжень. «Медичну субвенцію ми передаємо на районну лікарню і ЦПМСД. Ми розуміємо, що без наших коштів ці заклади просто не виживуть. Хоча наші жителі воліли б обслуговуватися у Каховській ЦРЛ, яка краще укомплектована кадрами. Людям усе одно доводиться звертатися туди за медичною допомогою, і керівництво цієї лікарні вже просить нас компенсувати хоча б частину їх витрат. А серед головних наших планів на рік — підтримати найменші села громади, що були раніше обділені увагою. В бюджеті передбачили близько 1 млн. грн. на поточні ремонти систем водопостачання, 1,2 млн. грн на проектування і поточні ямкові ремонти доріг, хочемо зробити вуличне освітлення в Костянтинівці: тут його немає зовсім. Розраховуємо й на отримання близько 2,7 млн. грн. інфраструктурної субвенції, яку хочемо направити на придбання техніки для комунального підприємства. Морози показали, що нам немає чим навіть розчищати дороги від снігу. Також із чотирьох діючих комунгоспів хочемо утворити один, більш потужний», — додає Олексій Кільдеров.
У кожної громади свій шлях
— Хто сьогодні утворює свої громади, отримує унікальний досвід, — впевнений Сергій Карпеченко. — Ми справді свого часу думали створити в районі одну громаду, але люди вирішили інакше. Шкодувати про це поки зарано. Хоча проблемних питань, звісно, багато — і в частині утворення певних підрозділів, і в трансформації старих. Ніхто ж не розробляв повноцінних дорожніх карт: що і як потрібно робити замість того, аби набивати гулі на власних помилках і потім переробляти все по кілька разів. Хотілося б, щоб держава давала більше преференцій тим, хто утворив свої громади. Бо там, де все залишається по-старому, де місцеві служби фінансує держава, сільради можуть економити певні кошти. Тут є якась несправедливість, що демотивує тих, хто міг би працювати над створенням власних ОТГ.
— Від держави ми б хотіли більше ясності, — додає Дмитро Ляхно. — Приміром, у нас було не зрозуміло, що буде з інфраструктурною субвенцію, а це в свою чергу впливало на формування бюджету. Також неправильним мені здається підхід держави одномоментно перекласти все на плечі ОТГ, не даючи часу навчитися і «набити руку». Скажімо, під новий рік почалася передача майна, перехід кадрів, закриття рахунків, колишні наші сільради перебували в стадії ліквідації. Було складно оформлювати нові договори з «Херсонобленерго», а його зовсім не цікавлять питання децентралізації.
За словами ж Олексія Кільдерова, формат реформи, запропонований кілька років тому, повністю відрізняється від того, з чим зіштовхуються на місцях сьогодні: «Ті служби, що працювали в РДА, тепер в авральному порядку передаються громадам, і ніхто не питає їхньої згоди, не цікавиться — готові вони до цього чи ні. Це може здаватися дрібницею, але в умовах навіть відсутності якісного інтернету питання зв’язку і оперативної взаємодії між різними структурами є надзвичайно важливим. Крім того, ми спочатку розраховували на одну суму, що залишатиметься в громаді після об’єднання, а тепер за фактом дивимося, що коштів буде все менше і менше. Водночас ми повинні створювати додаткові служби, передавати субвенції і дотації суб’єктам господарювання. Держава вмила руки і вмиває їх з кожним днем все більше і більше.
Проте у Костянтинівці не шкодують, що утворили власну громаду. «Якби ми залишилися з Горностаївкою, то який би сенс був у тій реформі? Обсяг роботи залишився б той самий, але людей на місцях би поскорочували. До речі, ми пішли різними шляхами з Горностаївською ОТГ. Наприклад, у нас уже завершується процес об’єднання. Доволі швидко було передане й усе майно нашій громаді, хоча ми були утворені пізніше. Зараз уже оформлюємо права власності на школи і інші об’єкти. Але сподіваємося на те, що у нас залишатимуться кошти на розвиток. Якщо це станеться — буде й зиск від реформи. Якщо ж нічого не зміниться, то великих і якісних результатів від неї чекати не доведеться. Проте зі свого боку ми готові докласти всіх зусиль. Чекаємо лише допомоги від держави. Аби знати, якою дорогою йти і як треба працювати».
Олег БАТУРІН.
Фото автора.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
