Громада без бідних родичів
При формуванні будь-якої ОТГ серед страхів у населення — закриття закладів та скорочення персоналу, а ще острах опинитися на задвірках у адміністративного центру. У Присиваській сільській ОТГ, яка цими днями відзначила свою другу річницю, такі побоювання відпали з перших днів господарювання в новому статусі. Бюджетні заклади не тільки не закрили, а завдяки зусиллям ОТГ отримали нове життя, на що місцеві жителі вже й не сподівалися останні пару десятків років. Молода громада не втрачала часу на «розкачку» в перехідний період — щойно прийшли кошти та нові повноваження, взялися освоювати. Звісно, за рік-два зрушити те, що ледь жевріло десятиліттями безгрошів’я та апатії, неможливо. Однак дружними зусиллями місцевої влади та громади населені пункти 4 сільських рад, що увійшли до ОТГ, — Григорівської, Іванівської, Павлівської та Строганівської — нарешті ожили, переповідають селяни.
Громада чи не єдина в Україні отримала свою назву не традиційно у відповідності до назви адмінцентру ОТГ –- села Григорівки, а доволі демократично — від спільного географічного розташування на Присивашші…
У селах немає покинутих будинків
Люди почали повертатися в сільські оселі, котрі донедавна стояли пусткою. Загальна чисельність населення 4,5 тисячі — звичайно, суто статистична, адже чимало сельчан виїхали в міста або подалися на заробітки. Бюджет громади істотно виріс, а отже, з’явилася можливість взятися за проблеми, які давно відкладалися. Нині у громади є своя розроблена стратегія розвитку, налагоджена тісна співпраця з міжнародними донорськими організаціями та вже запроваджено чимало важливих проектів. Під час обмінів досвідом тут демонструють, як змінюються сільські заклади освіти, охорони здоров’я, як активно бере участь у реформах сільська громада і що думають самі селяни про ефективність змін. Активна молодь, власний ресурсний центр, розвиток місцевих ініціатив, дорадчі ради — це якраз ознака того, що з селянами різного віку та верств населення радяться в усьому, що стосується спільного життя.
Оцінку ефективності дають люди
Спілкуючись зі старостами та керівниками бюджетних установ, простими селянами, вони й дають оцінку ефективності роботи ОТГ та комфорту нинішнього життя в громаді. А оглядаючи численні об’єкти соціальної інфраструктури, пересвідчуєшся в стрімких темпах економічного зростання громади, розширенні джерел наповнення місцевого бюджету, нарощуванні досвіду роботи комунальних підприємств. Голова ОТГ Сергій Кліщевський та його заступник Таміла Зозулінська розповідають про пріоритети та преференції, нові повноваження, про вже реалізоване та про плани на перспективу. Вражає, що вже зараз у селах на Присивашші працює 40 садиб зеленого туризму. Навіть у глибинці сьогодні вже не розбирають та не продають хати. Навпаки, населення почало поступово прибувати. Це помітно й по кількості молодих сімей. До речі, ОТГ завбачливо зберегла всі заклади соціально-культурного призначення та збагачує їх матеріально-технічну базу. Зрештою, ніхто «не тягне ковдру на себе», чого так боялися селяни. Тут збалансовано розвивають усі села. З’явилися і нові бюджетоутворюючі підприємства. Великі надії покладають на розвиток вітрової енергетики. Вже найближчим часом тут виросте до 80 потужних вітряків. У селян є перспектива пройти підготовку та отримати роботу. Таким чином уже народжується конкуренція на місцевому ринку праці, а отже, сільгосппідприємствам, ОТГ потрібно подбати про достойну оплату праці, аби зберегти кадри.
З поля зору не випадає ніхто
Щодо нарощування можливостей місцевого бюджету сільський голова наголошує, що до об’єднання сумарно бюджети 4 сільрад складали 5,1 млн. грн. Нині ж вони виросли в 6 разів. І це далеко не межа, запевняє Сергій Кліщевський. Крім того, громада освоїла мільйони гривень державних коштів на розвиток інфраструктури населених пунктів, утримання освітньої та медичної сфер, зокрема на розвиток нової української школи. Понад 4 мільйони гривень витратила на забезпечення населення первинними та вторинними медичними послугами. Немалі кошти вкладені і в зайнятість, створення нових робочих місць. Реформи полягають і в поліпшенні соціального обслуговування. У всіх селах громади працюють соцробітники, є також інспектор з соціальної роботи. Для соціальних працівників придбали 4 велосипеди, аби полегшити їх роботу. З 15 липня здійснюється й пільгове пасажироперевезення.
Порядок – за єдиними правилами гри
На території ОТГ працює інспектор з праці. Серед ноу-хау громади — запроваджений місцевий податок на благоустрій — 7 грн. з двору та 50 грн. з юридичної особи на місяць у кожному селі. Його сплата гарантує вивезення комунальним підприємством ТПВ, окреме відсортування скла. З’явився і власний пожежний автомобіль. Для артезіанських свердловин придбали частотники. На 300 тис. грн. відремонтували Павлівський дитсадок. Стільки ж витратили на заміну вікон та дверей у Іванівській школі. Серед модернізованих об’єктів — модульна котельня в Григорівці, ремонти покрівель та спортзалів у Іванівці, Строганівці та Павлівці, встановлення дитячих майданчиків у Іванівці, Павлівці та Григорівці. Приводом для гордості є й сучасне футбольне поле зі штучним покриттям. І все це — за рік! Гроші є, наголошує Сергій Кліщевський спеціально для тих, хто звик усе списувати на брак фінансів. Одна біда — гостро бракує кадрів. Це для тих, хто боїться, що зі створенням ОТГ хтось втратить роботу. Із утворенням ОТГ з інших сіл в сільраду прийшло працювати 50% працівників.
З «булавою» розлучатися непросто
Виконувачі обов’язків старост відверто розповідають, як живеться однією сім’єю. «Йшли до створення ОТГ ми доволі непросто, з бурхливими дискусіями, — ділиться в.о. старости сіл Павлівки та Нововолодимирівки Анатолій Андрієвський. — Але, з огляду на те, які позитивні зміни відбулися, це об’єднання треба було зробити набагато раніше. Через глибоку дотаційність ще 4—5 років тому було просто неможливо провести ремонти, не те щоб щось будувати з місцевим бюджетом у 1 млн. грн. Нині, коли доходи зросли в 5-6 разів, відремонтували дитячий садочок, спортивні зали, замінили покрівлі шкіл, побудували дитячий майданчик, замінили на енергоощадне обладнання на свердловинах водопостачання, оновили технічне устаткування. Тепер маємо можливість займатися культивацією, оранкою, при зачистці лісосмуг переробляємо гілки на щіпку. Якщо ж просто сидіти та проїдати гроші, то такого розвитку не добитися. Необхідно залучати інвесторів, вчитися рахувати і жити справді за новими мірками. Пригадую, як психологічно непросто давалося рішення створити ОТГ, позбутися повноважень сільського голови і стати старостою. Сьогодні усвідомлюю, що увесь попередній час ми жили пережитками пострадянської психології, коли ініціатива була не в пошані і кожен очікував керівної вказівки. Зараз усе абсолютно по-іншому. Приємно, що в селах після об’єднання нічого не оптимізували, все зберегли. Звісно, що проблем багато, і часом не підйомних, – як от дороги регіонального значення, які сполучають наші села. Шкода новенького шкільного автобусу».
«Про що мріємо? Щоб були діти…»
Для сільських закладів освіти звична справа боротися за кожну дитину, адже малокомплектність шкіл, низька наповнюваність класів – ризик втратити не тільки старшу школу, а й початкову, бідкаються вчителі. Відтак директори шкіл сповнені доволі приземлених мрій – не матеріальних благ для оновлення технічної бази (це якраз вони можуть собі дозволити зараз), а про учнівський контингент.
У Павлівському яслах-садку, зі слів завідувача Світлани Кліщевської, сьогодні відчувається справжній прорив у розвитку. Тривалий час тут не могли собі дозволити елементарних ремонтів і жодного руху в напрямку розвитку. Нині не тільки задоволені своєчасною виплатою зарплати, преміюваннями, а й ремонтом, оновленням обладнання на сотні тисяч гривень. Батьки нині якщо й допомагають, то фізичною участю.
На щастя, сьогодні з громади не від’їжджає молодь. На території розвивається сільгоспвиробництво – люди повертаються в села, де з’являються робочі місця. Тут встановлюють вуличне освітлення, дитячі ігрові містечка. У Павлівці мріють відродити лісопаркову зону відпочинку. У Павлівській ЗОШ активно розвивається спортивна сфера не тільки для учнів, а й для молоді села. «Перекрили дах, реконструювали систему опалення, — резюмує директор Алла Горбачик. – Придбали котел на альтернативних видах палива, де спалюють відходи сої, надані аграріями. Замінили 46 вікон, обновили устаткування харчоблоку, в кабінетах – сучасні проектори, в коридорах – тенісні столи. Крім того, ОТГ виплачує вчителям 20% до зарплати за престижність праці, а також заохочує переможців конкурсів.
Спілкуючись із освітянами, чимало з них зізнаються, що свого часу були противними об’єднання, а сьогодні, відчувши дієвість та ефективність змін, стали в їх авангарді. «На нас раніше в районі уваги не звертали, фінансували за остаточним принципом, — говорять педагоги. – Бувало, що фарби не випросиш на ремонт коридорів. А тепер ми відчули свою значимість, повагу та увагу до себе». Своїми нинішніми успіхами та планами охоче ділилася й завідувач Строганівським ДНЗ, депутат сільради Наталія Ніколаєва: «Після утворення ОТГ ми не тільки нікого не скорочували, а й отримали в допомогу штатного підсобного працівника. Маємо нове обладнання, меблі. Буде своя пральна та їдальня для малят. Встановлений котел дозволяє спалювати навіть сміття».
Енергофективність плюс технічне переоснащення
Заміна старих вікон та дверей на енергозберігаючі в усіх установах соціальної сфери сіл громади — закладах дошкілля, ЗОШ, адмінбудівлях, СБК, заміна котлів, ремонти покрівель, дали суттєвий економічний ефект, який доповнило покращення матеріально-технічної бази закладів. Крім того, здійснено будівництво спортмайданчика для міні-футболу зі штучним покриттям. Придбано обслуговуючу техніку для комунального підприємства «Струмок» — телескопічний навантажувач та додаткове обладнання до нього, трактори «Беларус» та МТЗ-892, причеп, фронтальний навантажувач, деревоподрібнюючу машину тощо.
Культура переживає революцію
Таких кардинальних змін заклади культури не переживали давно. Замість стійких протягів у вогнища культури нарешті прийшов довгоочікуваний затишок. У Строганівці ще належить подбати про опалення СБК, а от заміна вікон та дверей уже дала закладові новий імпульс розвитку, говорить директор Вікторія Сільберстон. Тут перекрили дах, з’явилася нова апаратура. Не забували про заклад і до утворення ОТГ, однак розмір вкладень був не настільки масштабним. За кошти громади в селі перекрили частину шкільного даху, замінили котел, вікна та двері в дитсадку. Зачищають і зруйновані колись будівлі, дбають про вуличне освітлення. У кожному селі пріоритети визначають самостійно та не вважають себе бідними родичами, бо все набуте в ОТГ ділять по-чесному – кожному за потребами на першочергові об’єкти, запевняє в.о. старости Світлана Загороднюк. З її слів, ставлення населення до об’єднання різне, однак не можна не визнати, що голова ОТГ дбає про всі села, і головний тягар розв’язання проблем та пошуку резервів, позабюджетних джерел лягає на нього. В інфраструктуру села за 2 роки вкладено до 5 млн. грн., а до утворення ОТГ сільський бюджет не перевищував і 800 тис. грн. Серед позитивних зрушень – наявність власної техніки.
Змінився менталітет у громади
Бути виваженішими та терпимішими і навчитися жити однією громадою прийшло не відразу, зазначає в.о. старости с. Іванівки Тетяна Панкіна. Не кричати наввипередки «а чому не нам», а розуміти пріоритетність. В Іванівці теж зроблено за цей час значний прорив у розвитку, починаючи із заміни котлів у освітніх закладах. «За 2 роки в громаду прийшло більше грошей, ніж за 10 попередніх, — запевняє в.о. старости. – Якщо раніше вистачало тільки на утримання, то сьогодні й на розвиток. Заробили – поділили. Люди швидко звикають до благ, а тому не завжди об’єктивно оцінюють, що було і що набуто». «Нашій школі приділили чи не найбільше уваги, — із вдячністю зазначає директор Іванівської ЗОШ Лариса Чеботарьова. – Голова постійно цікавиться, чим допомогти. Ремонт у корпусі, де спортзал, із заміною покрівлі, заміна котла та сотні вікон, дверей, нові меблі, інтерактивна дошка, комп’ютерна техніка – для школи це неймовірні зміни. Сучасне оснащення харчоблоку, про яке й не мріяли, а ще шкільний автобус. Нам би ще контингент учнів, щоб завантажити школу. Ми сьогодні віримо в те, що все у нас буде, але поступово».
Туризм та альтернативна енергетика – стала реальність
Керівництво ОТГ та депутатський корпус розуміють важливість розвитку підприємництва та залучення інвестицій на територію громади, розвитку туристичної галузі. Саме тому ініціювали створення проекту «Соляна дорога» спільно з Асканія-Нова та Тавричанською ОТГ. Серед амбітних планів – залучення до туристичного кластеру кожного населеного пункту, що виходить до Сиваша. Йдеться про найрізноманітніші види відпочинку. Нагадаємо, що Присиваська ОТГ стала широко відома українцям завдяки участі в численних національних проектах, пов’язаних з розвитком сільського зеленого туризму та дякуючи унікальному рожевому Лемурійському озеру, за властивостями ідентичному Мертвому морю. Щосезону сюди стікаються тисячі відпочивальників, яким належатиме створити якісні умови для відпочинку.
Олена НЕЧИПУРЕНКО.
Фото из архива автора.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
