Хліб-2018: у лютневі вікна заглядає весна

Північне Причорномор’я уже прокинулося від зимової сплячки. Користуючись так званими лютневими вікнами, механізатори вивели в степи посівні агрегати. Правда, заправлені сівалки поки що не насінням, а мінеральними добривами — розпочалося підживлення озимини.

На Херсонщині гранули родючості вже внесені на п’ятій частині озимого клину, який нинішнього року становить 530 тис. га. Якщо нічого екстраординарного не трапиться, то з цим агрозаходом механізатори впораються в оптимальні строки.

…От і Стрітення відбули! Саме в цей день, кажуть у народі, лютий до березня приїхав. Про що вони там між собою гомоніли — невідомо, тільки вийшов березень від лютого сумний та невеселий. Хоча особливих підстав для цього, здавалося, і не було.

Якраз напередодні Україну облетіла оптимістична звістка. Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк в інтерв’ю одному з інтернет-видань сповістив, що уряд затвердив програму підтримки аграріїв на поточний рік із загальним обсягом фінансування у 6,3 млрд гривень, додавши при цьому, що ставка зроблена на формат, який забезпечить тривалий ефект зростання стагнуючих зараз галузей. Торік ця підтримка становила значно менше — 5,5 млрд. гривень.

На перший погляд може здатися, що нинішнього року селяни завдяки державі одержать на цілих 800 мільйонів допомоги більше, ніж роком раніше. Та якби ж не було посівної, яка от-от розпочнеться, то можна було б порадіти з батьківського піклування уряду про вітчизняних землеробів. А так…

Посівна вже, вважай, коней запрягає, а в душах селянських масове занепокоєння гнізда в’є: де брати гроші на те, щоб заправити баки пальним, сівалки — насінням і добривами? Що тих «додаткових» 800 мільйонів? На один коров’ячий язик! А що в цьому немає перебільшення, підтверджують знавці вітчизняного аграрного бізнесу.

Як говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», цей показник на 24 млрд більший, ніж минулого року. Весняно-польові роботи аграріям навесні 2017 року коштували 103 млрд грн.

«Основними причинами подорожчання посівної є підвищення цін на основні виробничі ресурси, зростання витрат на оренду землі та інфляція національної валюти. Найбільше серед виробничих ресурсів зросли загальні витрати на добрива +33%, паливно-мастильні матеріали +29 та насіння +17%», — пояснюють в УКАБ.

Основу весняної посівної, за даними асоціації, складатимуть чотири культури, на які припадає 92% всіх витрат. На соняшник буде витрачено 46 млрд грн, на кукурудзу 42 млрд грн, на сою 19 млрд грн і 10 млрд грн на ярий ячмінь.

Як бути?Руку допомоги селянам простягнула Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ), яка розпочала весняну програму закупівлі озимих та ярих зернових врожаю 2018 року.

З метою підтримки вітчизняних сільгоспвиробників, в рамках весняного форварду планується проавансувати їх на суму майже півтора мільярда гривень. Програма закупівлі розповсюджується на такі культури, як пшениця, ячмінь, кукурудза та овес. Збір необхідних документів для укладання договорів поставки зерна майбутнього врожаю здійснюється через відповідні регіональні відділення.

Після підписання договору на поточний рахунок сільгоспвиробника перераховується попередня оплата в розмірі 3 000 гривень за тонну. Вартість коштів не буде перевищувати 11% річних.

Як воно буде, поживемо — побачимо. Он і уряд завжди багато обіцяв, та що з того?..

Василь ПІДДУБНЯК.

Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал t.me/newsnewday