Хто працював багато, тому зараз легше
Національна служби здоров’я України (НСЗУ) провела онлайн-брифінг для регіональних ЗМІ. Обговорювалася робота Програми медичних гарантій у Південному регіоні — що змінилось за останні п’ять місяців для лікарів та пацієнтів?
З’ясувалося, що за Програмою медичних гарантій спеціалізовані медичні заклади півдня отримали понад 3,5 млрд. грн. Загальна сума укладених на рік контрактів — понад 6,34 млрд. грн.
У межах уваги Південного міжрегіонального департаменту НСЗУ перебувають 218 закладів охорони здоров’я, що надають спеціалізовану, екстрену допомогу та медичну допомогу при COVID-19 у Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.
За квітень-вересень за надання послуг за Програмою медичних гарантій спеціалізованим медзакладам цих областей НСЗУ виплатила понад 3,5 млрд. грн. Зокрема, у Херсонській області 50 закладів уклали договорів на 1,59 млрд. грн., отримали на сьогодні від НСЗУ понад 852 млн. грн.
— Ми постійно моніторимо завантаженість лікарень, — зазначив Дмитро Самофалов, керівник Південного міжрегіонального департаменту НСЗУ. — Певні медичні заклади перевантажені такими пацієнтами, водночас інші – з незначною кількістю пацієнтів. І це – відповідальність місцевої влади. Деякі лікарні прагнули отримати додаткові гроші за контрактами за COVID-19, але пацієнтів вони брати не хочуть. Зокрема, на місцевому рівні змінюються маршрути пацієнта: до одних – везуть, до інших – не везуть. Це порушує принцип екстериторіальності надання допомоги пацієнтам з COVID-19. Тож місцева влада у регіонах має раціонально сформувати маршрут пацієнтів із COVID-19, щоб усі ресурси використовувалися рівномірно. Забезпечити рівномірне навантаження на медичні заклади.
В Україні близько 500 закладів отримають з 1 квітня фінансування від НСЗУ на відкладених умовах. З них – 88 у регіонах, якими опікується Південний міжрегіональний департамент: в Одеській області – 41, Миколаївській – 15, Херсонській – 32.
— У більшості випадків, виконання відкладених вимог не потребує значних вкладень, це наприклад апарати для харчування паліативних хворих, глюкометр або кардіограф, — розповів Дмитро Самофалов. — Приблизно половина закладів охорони здоров’я, що мала такі вимоги, вже сповістила про їх виконання. Однак, є і значні проблеми, так 9 лікарень у квітні не мали достатньої кількості анестезіологів. На сьогодні жодна не подала відповідних документів. А це вимоги основних пакетів – терапія та хірургія. Взагалі же по пакетам терапії досі не дали нам підтвердження про виконання умов 11 закладів, а по хірургії – 23.
Ці лікарні зобов’язалися протягом шести місяців виконати всі вимоги НСЗУ, зокрема бути забезпеченими відповідним медобладнанням, кваліфікованими фахівцями. Цей термін спливає 30 вересня. Відповідно, 1 жовтня ті заклади, що не виконали умови не отримають оплати за пакетом. Тут слід розуміти, що це не значить, що лікарня втратить повністю договори з НСЗУ, просто по відповідному пакету буде припинена виплата до виконання закладом відкладених вимог.
— Зміни відбуваються в інтересах пацієнтів, які отримали чіткий перелік безоплатних медичних послуг, — наголосила Тетяна Бойко, директорка департаменту комунікацій НСЗУ. — Реформа дає можливість обирати пацієнту найкращий медичний заклад. Зміни забрали прив’язку до реєстрації, і пацієнт має право обирати кращу лікарню та кращого лікаря.
У наступному році ці права так само передбачено. Один із ключових акцентів у Програмі медичних гарантій-2021 – наближення медичної допомоги до пацієнта через розвиток амбулаторного рівня надання допомоги.
— Ми пропонуємо наступного року запровадити новий пакет медичних послуг для лікування туберкульозу на рівні первинної медичної допомоги, — підкреслила Тетяна Бойко. — У психіатричній допомозі пропонуємо додаткові послуги для амбулаторного лікування пацієнтів з психічними захворюваннями. Це – «Мобільна психіатрична допомога», яка надаватиметься пацієнтам вдома. Пропонуємо розширити програму «Доступні ліки» – включити ліки для пацієнтів, які перенесли інфаркт або інсульт та для пацієнтів з розладами психіки та поведінки. Ці ліки, а отже і лікування, мають стати для них доступнішими.
У брифінгу взяла участь і директорка Херсонської міської лікарні ім. Є. Є. Карабелеша Алла Малицька. Вона розповіла, що за Програмою медичних гарантій лікарня отримала на 25% більше коштів, ніж у минулому році.
— За п’ять місяців ми отримали 12,6 мільйона гривень, — уточнила Алла Малицька. — Водночас, є відділення, які не виправдовують своє існування, і за підсумками 2020 року будемо їх перепрофільовувати або об’єднувати з іншими. Ми, нарешті, отримали змогу підвищити заробітну плату медичним працівникам на 70%. Усі питання щодо зарплат регулюємо колективним договором. Наприклад, медсестри, які отримували 4269 гривень на місяць, тепер мають 9700. Завдяки цьому, за два місяці повністю вирішили кадровий дефіцит середнього медперсоналу. Наші лікарі відзначають, що завдяки реформі зараз робота виконується швидко, чітко, згідно з протоколами. Реформа засвідчила: хто працював багато, тому зараз легше, а хто працював менше, не розвивався професійно, – стало складніше.
Анатолій НІКОЛАЄВ.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
