Керсті Кальюлайд стала першим лідером іноземних держав, яка відвідала зону бойових дій на сході України
Найкращою відповіддю на фальшиву інформацію і пропаганду є правдиві і незалежні місцеві медіа — впевнена президент Естонії Керсті Кальюлайд
Керсті Кальюлайд стала першим лідером іноземних держав, яка відвідала зону бойових дій на сході України. 24 травня вона приїхала в Краматорськ, де зустрілася з командувачем Операцією об’єднаних сил Сергієм Наєвим, який поінформував її про ситуацію на фронті. Там же Кальюлайд відвідала гуртожиток для вимушених переселенців, який було реконструйовано за рахунок місцевого бюджету і коштів Євросоюзу.
Під час свого візиту до України президент Естонії зустрілася з першими особами нашої держави, а також із регіональними українськими журналістами, яким запам’яталась відкритістю, готовністю відповісти на будь-які запитання і цілковитою непомітністю сек’юріті, котрі зазвичай супроводжують представників влади найвищого рівня. На цю зустріч було запрошено і власного кореспондента газети «Новий день», котрий також поставив запитання Керсті Кальюлайд.
— Я тут в Україні, оскільки вважаю, що, відвідуючи Україну, ми сприяємо прискоренню реформ, переконуючи політичну еліту у цьому. З іншого боку, ми хочемо знати, що відбувається з гуманітарною ситуацією у районі зіткнення, — зазначила вона.
На її думку, інформацію можна використовувати як зброю — власне це активно здійснює Російська Федерація. В цьому контексті вона згадала події в Таллінні 2007 року, війну в Грузії 2008-го, початок військової агресії проти України в 2014-му і останні вибори в США і Франції — всі вони були об’єднані інтересами Росії і потужною пропагандистською кампанією, ініційованою Кремлем. Водночас президент Естонії вважає, що країни не мають відповідати на пропаганду контрпропагандою:
— Найкраща реакція на фейкові новини — правдиві, незалежні медіа на місцевому рівні. Я завжди кажу нашим національним телеканалам: не переживайте, не потрібно бути найпопулярнішими каналами в Естонії. Але у вас повинна бути найбільша підтримка. Коли люди захочуть про щось дізнатися, щоб вони вмикали і дивилися саме ваші новини. Російська пропаганда працює не тільки в Україні. У країнах ЄС працюють топові російські канали, і часто нас запитують, чому ми не забороняємо путінському режиму транслювати це все? Бо ми віримо, що маленькі країни виживуть тільки за рахунок дотримання правил демократії. Ми розуміємо, це іноді буває болісно, бо коли ви дуже збалансовані, то у вас може бути недостатньо аудиторії. Але важливо зберігати репутацією. Також важливо не реагувати на пропаганду контрпропагандою, навіть пропагандою культури. Адже хороша чи погана пропаганда, все одно вона є пропагандою. У нас є лише одна перевага в цій війні — не реагувати на такі речі.
Керсті Кальюлайд зізналася, що про події в Україні дізнається з естонських, англо- і німецькомовних медіа, зі звітів неурядових організацій і інформації МЗС Естонії. А з приводу контролю за використанням коштів ЄС українською стороною відповіла так: «Розподіл ресурсів, у тому числі коштів інших країн у зоні війни, має відбуватися за дуже суворими стандартами. Якщо трапляються випадки корупції, ми їх хапаємо за руку. Але менеджмент в кризовій ситуації повинен теж бути надзвичайно кваліфікованим».
Президент Естонії розповіла про плани перевести свою адміністрацію з Таллінна до прикордонної Нарви: «Це постіндустріальний регіон, жителі якого помилково вважають, що вони є найбіднішими в Естонії. Насправді ж там середній рівень життя за естонськими мірками. Просто тамтешні жителі мало спілкуються з іншими регіонами країни і мало цікавляться життям за межами свого регіону. Ми ж хочемо їм довести, що вони можуть жити навіть за стандартами столиці, хочемо, щоб до Нарви регулярно приїжджали посли ЄС. Хоча проблеми Нарви дуже типові для будь-якого постіндустріального європейського міста».
— Якщо той чи інший закон ЄС не відповідатиме інтересам Естонії, чи накладатимете ви вето на його прийняття в вашій країні? — запитав Керсті Кальюлайд кореспондент «Нового дня».
— ЄС завжди погоджується з національними законодавствами своїх країн-членів. Однак був випадок, коли ЄС виступав проти деяких положень нашої Конституції. В Естонії були відкриті дебати з цього приводу та референдум. Більше того: спочатку ми мали найнижчий рівень підтримки населення щодо приєднання до ЄС. Але ми продовжували цю роботу і, подаючи заявку на вступ до Євросоюзу, мали приєднатися до певного законодавства. Поступово змінили свою думку і наші жителі, — відповіла вона.
За словами Кальюлайд, на початку 1990-х середня зарплата в країні була на рівні $30 на місяць: «Нам нічого було втрачати, ми мали радикально лібералізувати економіку, дати можливість інвестиціям заходити в країну. З того часу країна змінилася. Нам вдалося, зокрема, зробити доступ до якісної освіти і медицини рівним для всіх. Якщо хтось отримує мінімальну зарплату і живе в селі, то його дитина має всі можливості закінчити школу і отримати вищу освіту на рівні з дітьми топ-чиновників. Навіть не маючи жодного євро в кишені, будь-хто може піти до лікаря. Всі повинні отримувати або однаково якісні, або однаково погані послуги. Якщо люди матимуть погану медичну допомогу, то й члени парламенту повинні мати таку саму».
Наприкінці зустрічі президент наголосила, що Естонія не створює особливих умов для власного, українського, американського, великого або малого бізнесу: «Всі у нас перебувають в однакових умовах. У нас гарний економічний стимул і ми нікому не надаємо переваг. Саме тому капітал йде до нас».
Олег БАТУРІН.
Фото автора.
Херсон — Київ — Херсон.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
