Херсонець Ігор Безердян будує «розумні пандуси»
Будівництво пандусів — поза бюрократією. 12 лютого в Україні набрав чинності закон, який дозволяє облаштування будівель конструкціями для людей з обмеженими можливостями без будь-яких документів. На перший погляд, скасування обов’язкової норми мало б призвести до збільшення кількості порушень під час спорудження пандусів. Натомість самі інваліди таким законодавчим метаморфозам тільки раді. Чому?
За свої 28 років вона пройшла випробування, які не завжди під силу міцним чоловікам. Нерідко в такій ситуації люди просто здаються, припинивши боротися. Але це не про херсонку Наталю Сівак. Завжди позитивна, усміхнена дівчина кидає виклики непростим обставинам, у яких опинилася, бо опускати руки — це не про неї. 4 травня 2010 року. Цей день назавжди розділив життя Наталі на «до» і «після». На розі вул. 9 Січня і проспекту Ушакова на дівчину та її подругу, вихованок будинку-інтернату, впало височенне дерево. 11-класниці саме йшли до магазину обирати випускне вбрання… Не судилося, всі плани зруйнувалися разом з тим старим кленом. Просто з вулиці — на лікарняне ліжко. І якщо Олені змогли допомогти медики травмпункту, то Наталя опинилася в реанімації. Вона кілька днів була між життям і смертю. Стовбуром дерева дівчині пошкодило хребет. Вона перенесла складну операцію. Потім була довга реабілітація, але стати на ноги Наталя так і змогла.
— У мене виявилися пошкодженими 9, 8, 7 хребці та головне — спинний мозок. Іншими словами, в ньому не вистачає декількох сантиметрів тканини, розрив… Медицина у моєму випадку виявилася безсилою. Є лише розмови, що пацієнтам із такою травмою зарадила б пересадка стовбурових клітин. Кажуть, таку операцію зробили десь у Японії, але далі того справа не пішла, клітини не прижилися, — розповідає Наталя.
Так здорова красива дівчина стала інвалідом I групи. Вже майже 10 років Наталя залежна від візка. Те, що просто під час прогулянки в центрі міста отримала каліцтво, комунальникам пробачила. Дівчина не судилася й не вимагала покарати тих, хто не прибрав аварійне дерево, яке не витримало вітру. Чиновники ж прагнули загладити свою очевидну вину. Згодом міська рада придбала постраждалій сироті квартиру. Житло виявилося на першому поверсі висотки, але зовсім без ремонту, і, що найгірше, у будинку не було пандуса. Наталя не приховує: у перші роки після переселення на вулиці бувала вкрай рідко, лише тоді, коли з квартири її з візком погоджувалися винести сусіди. Зрозуміло, що чужа біда хвилює мало кого і допомагати дівчині-інваліду не дуже-то й поспішали. Ба більше — їй заважали. Так, група мешканців під’їзду виказала своє рішуче «проти» в питанні встановлення перед входом пандуса. Кілька пенсіонерок запевнили, що точно перечіплятимуться через конструкцію для інвалідів. Нагадаю, раніше згода мешканців під’їзду була обов’язковою, з неї, власне, й розпочиналася довга процедура отримання документів на спорудження пандуса.
Але безвихідних ситуацій не буває. І голова ОСББ будинку по вул. 49 ХГД, 41, Ігор Безердян запропонував варіант в обхід невдоволених мешканців. А саме збудувати для Наталі Сівак пандус індивідуальний, який би виходив на інший бік багатоповерхівки, просто з квартири візочниці. Щоб не порушувати закон, Наталя пройшла тривалу процедуру, отримавши дозволи на будівництво згаданої конструкції. На замовлення фахівці розробили проект пандуса, та будувати за ним не довелося.
— Якщо чесно, проект виявився недолугим. Він передбачав конструкцію просто під балконом, а там проходять труби каналізації. Поверх них будувати не можна. Крім того, пандус передбачили з досить крутим нахилом. Тому я вирішила від цього проекту відмовитися, — розповідає Наталя.
Грошей на новий проект у сироти, дівчини з обмеженими можливостями, не було. Тож будувати вирішили без дозволів. Нову конструкцію, до дрібних деталей, продумав особисто голова ОСББ.
— Той пандус, законний, проектували люди, які ніколи не сиділи в інвалідному візку. Зробили для відводу очей, а чи зможе хтось піднятися цією конструкцією, нікого не цікавить. Я довго думав, як зробити так, щоб Наталя сама спускалася й підіймалася, без сторонньої допомоги. У новому пандусі від проекту залишилося тільки слово «проект», — розповів Ігор Безердян.
Загалом Ігор Безердян розробив з півтора десятка конструкцій для пересування інвалідів. Цю називає пандусом з перемінним профілем. Він довгий — 6 метрів, але має декілька рівнів. А ще — продуманий під ширину і висоту візка Наталі так, щоб їй було зручно триматися за поручні. Гроші на будівництво конструкції для дівчини виділили закордонні меценати. Пандусом дівчина користується вже 7 років і дуже задоволена.
— Пандус мені дає незалежність. Я ні в чому не обмежена, можу робити все, що хочу, будь-коли вийти і зайти без сторонньої допомоги, — розповіла Наталя Сівак.
Чого не скажеш про сертифікований пандус, встановлений перед перукарнею у тій же багатоповерхівці. Надто висока конструкція з широченними поручнями просто небезпечна для інвалідів. Заїхати на неї Наталя навіть не ризикнула. От вам і проект, от вам і дозволи, все це по суті «фількіна грамота».
Тепер зрозуміло, чому люди з обмеженими можливостями віднеслися схвально до закону, який скасовує дозволи на пандуси. Без таких будівельних норм їм жити безпечніше.
Марина САВЧЕНКО.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
