Корупцію до термосів «приліпила» спецслужба на Херсонщині
У суді Скадовського району Херсонщини розглядають дивну справу очільника райвійськкомату. Підполковнику Валерію Власиневичу висунули звинувачення у отриманні неправомірної вигоди буцімто за звільнення мешканця села Антонівка від участі у зборах. Причому «хабаром», за версією Служби безпеки України, були…два термоси для доставки гарячої їжі! І тепер у Скадовську ніхто не може второпати: а на якого, власне, біса, ті термоси знадобилися військовому комісару, і чому навколо них спецслужбісти «розкрутили» цілу операцію? Пов’язувати корупцією із посудом – це щось на межі театру абсурду з ідіотизмом!
«Винним себе не визнаю»
Ось версія подій самого Валерія Власиневича.
— У 2018 році на території Скадовського району проходили збори батальйону територіальної оборони. Коштів на створення кімнати для зберігання зброї, виконання навчальних завдань, деякі побутові потреби резервістів, як у нас водиться, або не виділили, або виділили недостатньо. Тож усе необхідно працівникам райвійськкомату, і мені в тому рахунку довелося шукати де завгодно. А тут з’являється той самий мешканець Антонівки, котрий працює торговим представником якоїсь фірми . За віком він підходив до призову на збори, а от за деякими морально-діловими якостями – ні, тому повісток я йому надсилати не збирався. Та як би там не було, а підійшов підлеглий, і каже – ось людина хоче допомогти. Добре, якщо є така змога, нехай через Інтернет придбає для зборів кілька навчальних муляжів гранат – такі в школах часом використовують. За певний час той знову з’являється до військкомату з порожніми руками – мовляв, муляжів знайти не зміг, але давайте я вам гроші дам. Питаю: грошей не треба, але чи не міг би придбати термоси для доставки гарячої їжі резервістам у поле? Обіцяє дістати. І за два дні до початку зборів повертається з тими термосами. Я їх навіть до рук не брав – доручив черговому забрати. Аж тут прилітають хлопці з «органів», і закрутилося – слідство, звинувачення. Жодних показів я не давав, винним себе не визнавав. Термоси, згідно трактування слідчого, були винагородою за звільнення від участі у зборах того, хто їх приніс. Але ж його з самого початку ніхто до тих залучати не збирався, то за що ж тоді винагорода? — дивується Валерій Федорович.
«Помилка не може бути злочином»
— За тим випадком у Скадовську провели службову перевірку. Ніде правди діти – помилку в діях тодішнього військового комісара району виявили. Йому потрібно було одразу оформити термоси, як благодійну допомогу, а він цього не зробив. Проблема ще й у тому, що свого фінансового органу РВК не має, і папери треба було везти до обласного військового комісаріату. Так одне на одне й наклалося, — зауважує виконувач обов’язків начальника групи з морально-психологічного забезпечення військкомату Херсонщини, майор Юрій Бурін. – Однак помилка без завданої шкоди не може бути злочином. Термоси, по-перше, ніхто не передавав особисто підполковнику Власиневичу. І знаходилися вони в службовому приміщенні, а не у нього вдома. По-друге, для чого ці термоси взагалі у сімейному господарстві? Ні для чого — хіба що здати на брухт. Та скільки за них можна виручити таким чином – копійки порівняно із суттєвим грошовим забезпеченням старшого офіцера!
Про долю бойового офіцера
А тепер повернемося до особи Валерія Власиневича, з якого наші охоронці закону так старанно намагаються «зліпити образ» запеклого хабарника. Валерій Федорович віддав службі у Збройних Силах України понад двадцять років. Після скорочення ЗСУ 2006 році пішов на пенсію майором. Та щойно загриміло на сході, у перші дні сам примчав до військкомату на мобілізацію. У 2017-му очолював службу агротехнічної розвідки 131-го окремого розвідбатальйону під Попасною. Потім повернувся до Скадовська, отримав звання підполковника й очолив райвійськкомат. Не придбав ані вілл, ані «Мерседесів» — родина офіцера як мешкала, так і мешкає у трикімнатній квартирі, отриманій на родину з чотирьох осіб від Міноборони України ще дев’ятнадцять років тому. Є в родини й машина – «ДЕУ Ланос». Ото й усі неймовірні статки «кандидата у корупціонери».
Єдине, що «нажив» Валерій Власиневич після повернення на службу, так це пенсію та…загострення онкологічної хвороби. «Коли чоловіка через ті дурні термоси почали робити якимось корупціонером, він був просто шокований. Та й зараз дуже переживає, хоча намагається цього мені й дітям не показувати», — ледве стримує не виплакані ще сльози дружина бойового офіцера Олена Власиневич. Вона впевнена: разом вони й цю біду подолають. Хоча скільки на це піде часу, невідомо: коліщатка української Феміди крутяться зі скрипом та рипом.
Щойно справу передали до суду, й відбулося підготовче засідання. Та вже друге засідання для розгляду звинувачення по суті зненацька перенесли. І хтозна, коли дійде до вироку – за кілька місяців,чи за кілька років. Хоча всі, хто бодай трохи знає Валерія Власиневича, упевнені: якщо вітчизняне правосуддя зберегло бодай трохи справедливості й здорового глузду, той вирок однозначно має бути виправдальним.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал