культура

Лариса Кадирова зіграла моновиставу на розвалинах у Херсоні

от admin · 15.09.2020

Коли хороший фестиваль закінчується, обов’язково залишається його післясмак. Такий, однозначно, довго буде від провокативної, сильної вистави Дикого театру за п’єсою Наталки Ворожбит «Кайдаші 2.0». Але під фінал «Мельпомени Таврії» глядачам показали інше село, іншу Україну. Не нова, але просто шедевральна постановка Сергія Павлюка за п’єсою Марії Матіос «Не плачте за мною ніколи».

Спільному проекту Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша та Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка вже понад 5 років. За цей час виставу показали на багатьох сценах України та світу. І всюди її сприймають шаленими оплесками. «Не плачте за мною ніколи» — це історія карпатської вдови, заповіт звичайної сільської жінки щодо того, як її мають поховати.

Трохи більше ніж за годину моновистави перед глядачем пролітає все непросте, сповнене трагедій, життя героїні. Важко працювала, ховала дітей, втратила чоловіка. Декорації моторошні – поховальні хусточки, стрічки, одяг «на смерть» і – домовина. Її жінка тримає в себе в хаті, про запас, аби рідним менше було клопоту, якщо що… У складній, глибоко психологічній виставі грає неперевершена Лариса Кадирова.

Народну артистку України називають мамою «Мельпомени Таврії». А вона сама говорить, що й не помітила, як промайнув час і приїхала вже на 22-й фестиваль… Одну зі своїх найвідоміших ролей – Юстини в «Не плачте за мною ніколи» цього разу їй випало зіграти на незвичайній сцені – у напівзруйнованій залі обласного палацу культури (колишній будинок офіцерів). Стан будівлі викликає недвозначні асоціації – занепадає навіть не споруда, а цінності.

Сама Лариса Кадирова всіх людей називає бути ріднею і закликає любити ближнього.

-Мої рідні живуть в Карпатах і це все правдиве, столітнє. Моя прабаба, Меланія Захарівна, мала 101 рік. Мій рід Кононенків з Приморського краю. А прадід був Міхал Валента, поляк. Так що оця суміш дає можливість мені бути толерантною і в житті з усіма, любити. Своїх студентів вчу – поруч з вами хтось є, споглядайте, потім можна все пояснити, але спочатку вбирайте. Знаєте, як Гете говорив, до 30 років людина пізнає, а потому має віддавати, -розповіла народна артистка України Лариса Кадирова.