Лісові багатства Херсонщини — використовувати, а не розграбовувати
І за пеньок платити доведеться
Експлуатацію дикої природи на Херсонщині намагаються ввести у правове поле. Зокрема, Херсонська обласна рада своїм рішенням встановила рентну платню за використання лісових ресурсів – грибів, ягід, деревини тощо. Вона досить помірна: право на заготівлю одного пенька обійдеться у дві гривні, однієї новорічної ялинки – півгривні, кілограму більшості видів грибів – півгривні,заготівля тонни сіна – 120 гривень, тонни комишу – 85 гривень, або 10 гривень з гектару. Таким чином влада сподівається поповнити місцеві бюджети, куди находитимуть такі платежі. В облраді окремо наголошують, що їх належить платити саме бізнесу, а не простим громадянам, котрі набрали відро маслюків чи оберемок сухого хмизу для своїх пічок.
Щойно у нас починається грибний сезон, як до лісу кидаються сотні збирачів, котрі грабіжницьки переривають підстилку незгірш від стада кабанів, вигрібаючи всі їстівні гриби. І потім несуть їх закупівельникам, чиї машини стоять на ґрунтових дорогах біля кожного виїзду з масивів зелених насаджень. Тож якщо ці закупівельники поділяться невеликою частиною своїх доходів із громадами, це буде правильно та справедливо: адже громади та держава також витрачаються на молоді насадження, їх охорону, гасіння пожеж. І цілком обґрунтовано претендують на долю в прибутках. Але схоже, що отримати їх буде не так просто – одного лише рішення облради вочевидь недостатньо.
До рентної платні потрібні ще й ліміти
Насамперед, пересічному закупівельнику тих же грибів (свого бізнесу вони, як правило, не реєструють) нічого не заважає розповісти, що оцей-от штабель ящиків із грибами він придбав для потреб власної родини та друзів – ну обожнюють вони цей делікатес. А збирати докази нелегального підприємництва справа довга та марудна. Відтак, потрібно дещо інше.
— Назріла необхідність встановлювати ліміти збирання лісових ресурсів, перевищення яких і виявиться підставою для стягнення рентної плати. Це може бути, приміром, п’ять кілограмів білих грибів за світловий день – приблизно так, як риболов-любитель має право безкоштовно впіймати три кілограми риби впродовж світлового дня. Такі ліміти ми вже готуємо, і за два-три місяці плануємо подати на затвердження Херсонської облради. До речі, дев’ять років тому ми вже проводили подібні розрахунки лімітів, але тоді змінився Податковий Кодекс України, і тепер їх треба виконувати знову, — каже головний лісничий Херсонщини Володимир Михайленко.
Втім, питання не в тому, хто буде затверджувати ліміти. А в тому, хто буде перевіряти їх дотримання, і які фінансові санкції передбачать за їх порушення. Адже на сьогодні такий механізм відсутній, зауважують лісівники.
«Збитків може бути більше, ніж доходів»
— На мою думку, механізм перевірки дотримання лімітів та стягнення штрафів за їх порушення має розробляти Департамент екології облдержадміністрації, а не працівники лісового господарства. У нас, приміром, співробітництво з ним досі не складається, — визнає директор Великокопанівського лісгоспу Херсонщини Юрій Савлук. – Ще десять років тому висадили плантацію ялинок, аби під Новий рік їх можна було зрубати та продати. Новорічні ялинки підросли, і лісгосп кілька разів звертався до Департаменту екології по дозвіл для їх вирубування. Щоразу навіть відповіді з обґрунтованою відмовою не отримували. та й яке тут може бути обґрунтування? Адже всім зрозуміло: чим більше ялинок придбають законно, тим менше їх вкрадуть браконьєри.
— У лісівників немає повноважень контролювати дотримання лімітів на гриби та ягоди, і тим більше складати якісь протоколи за їх перевищення. У них вистачає роботи крім того, аби бігати між деревами, зазирати до кошиків грибників і переважувати їх трофеї. Це лише спровокує зайві конфлікти із лісничими, їх помічниками, працівниками лісової охорони, котрі жодних відрахувань від рентної плати не отримуватимуть. Будемо баламутити людей – зіткнемося із агресією у відповідь, підпалами лісу. Збитків від цього може бути більше, ніж тих доходів, що ними сподіваємося поповнити місцеві скарбнички, — застерігає директор Степового філіалу Української науково-дослідного інституту лісового господарства Олександр Глод.
Керівники лісгоспів Херсонщини дають чиновникам слушну пораду: не поспішати «рубати з плеча», а для початку придивитися до аналогічного досвіду у тих же західноукраїнських регіонах. Де збирання лісових ресурсів приносить значно більший дохід як самим збирачам, так і громадам. Скажімо, на Волині діє розгалужена мережа пунктів заготівлі грибів, а на збирання березового соку у гаї вирушають цілими бригадами. У нас березовий сік, звичайно, нема де збирати, але натомість є такий розповсюджений промисел, як заготівля комишу. Він також приносить чималі прибутки, і отримувати частку їх цілком можливо – треба тільки підійти до справи зважено, й використати чужий досвід, а не вчитися на своїх помилках.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
