На Херсонщині ліс рубають — догани летять

А держава тим часом продовжує рахувати збитки

Декілька доган, взаємні обвинувачення і одне кримінальне провадження. Такими стали наслідки конфлікту, який виник між т. в. о. директора державного підприємства «Великоолександрівське лісомисливське господарство» (далі — ВОЛМГ) Миколою Нестеренком і лісничим підпорядкованого йому Гаврилівського лісництва. Підставою для конфлікту стало виявлення на території останнього самовільних порубок. За це Нестеренко оголосив Миколі Кузьо догану та перевів його у помічники лісничого.

Без вини винуватий?

— Десять років Гаврилівське ліс­ництво фактично ніхто не контролював. За цей час Кузьо разом зі своєю колишньою дружиною, яка працює разом з ним, перетворив державне лісництво на сімейне князівство. Після мого призначення навесні цього року я почав там наводити лад. Це Кузьо дуже не сподобалось. Водночас до нас почали надходити звернення від жителів Дудчан про те, що майстер лісництва машинами вивозить деревину на продаж. Ми провели 4 раптові перевірки і виявили самовільних порубок на 1,5 млн грн. Я спробував поговорити з Миколою Кузьо, але він за­явив, що свого майстра не чіпатиме. Після цього я звернувся з відповідною заявою до Державного бюро розслідувань, чекаю висновків слідчих, — розповів Микола Нестеренко.

Як прокоментували «Новому дню» в мелітопольському територіальному управлінні ДБР, заява від ДП «ВОЛМГ» до них дійсно надійшла 6 жовтня. Проте через відсутність у ній даних про те, що злочинні дії були вчинені саме співробітниками лісництва, її передали до поліції Херсонщини.

— Матеріали з ДБР ми вже отримали. Спочатку їх скерували до Великоолександрівського відділення поліції. Але зараз вони передані до Нововоронцовського відділення за територіальністю, оскільки ситуація стосується Гаврилівського лісництва. Кримінальне провадження вже відкрите, ведуться слідчі дії, — доповнила речниця обласного главку Національної поліції Тетяна Пшонь.

Сам Микола Кузьо вже встиг оскаржити винесену йому догану. 29 жовтня Нововоронцовський районний суд виніс ухвалу про визнання незаконним наказу т. в. о. директора ДП «ВОЛМГ» про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Проте на час мого візиту до Великої Олександрівки ухвала ще не набрала законної сили. За словами Миколи Нестеренка, він готує на неї апеляційну скаргу.

«Лісництво доведене до ручки»

У Миколи Кузьо своя версія подій. Він стверд­жує, що з самого початку не знайшов спільної мови зі своїм новим керівником. Водночас ви­знає, що самовільні вирубки мали місце.

— На кожного майстра лісництва припадає від 500 до 700 га лісу. Але на його обходи бензину, на жаль, не виділяють. Через відсутність належної охорони почалися самовільні вирубки: браконьєри ж бачать, що ми припинили їздити по лісу. Це провина нового керівника. Саме він довів усе до ручки, — сказав Микола Кузьо.

За його словами, конфлікт з Нестеренком загострився після того, як той наказав співро­бітникам Гаврилівського лісництва перебратися з їхньої нинішньої контори, розташованої у мисливському будинку, до розміщеного неподалік аварійного напіврозваленого будинку, в якому вони перебували до 2009 року.

— Фактично нас виселили на вулицю, бо перебувати у тій будівлі небезпечно. А колишню контору готують на продаж. Тому ми забрали з неї наші власні речі: диван, бойлер, холодильник, посуд, — додав Микола Кузьо.

У свою чергу Микола Нестеренко заперечує, що видавав накази про переселення працівників Гаврилівського лісництва до іншої будівлі, й запевняє, що це була виключно ініціатива самого Кузьо і його колишньої дружини, т. в. о. лісничого Інни Шрам.

— Вони справді забрали частину свого майна, але на додачу прихопили й те, що їм не належало. Позабирали собі все те, що Кузьо свого часу не ставив на баланс лісництва. Я був у шоці, тому наказав повісити замки, аби вони не змогли винести те, що там залишалося. Зараз ми вже придбали туди все необхідне і одразу ставимо це на баланс підприємства. Але за самоуправні дії, які призвели до закриття мисливського будинку, що не міг надавати послуги мисливцям, я виніс догану Інні Шрам, — пояснив Микола Нестеренко.

Самовільні вирубки на тлі неприязні

Слова Нестеренка підтверджує начальниця Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства Тетяна Касіч.

— За 20 років роботи в лісгоспі я ніколи не зу­стрічала нічого подібного до того, що ми маємо в Гаврилівському лісництві. Бували різні ситуації, але щоб таке… Мені здається, причиною цього є особиста неприязнь між Кузьо і Нестеренком. І саме Кузьо повів тут себе неетично, його слова нічим не підтверджуються. Я ж звикла вірити фактам. Приміром, робота будь-якого лісництва оцінюється за певними показниками. Микола Кузьо працює 30 років, і якби він був серед лідерів по області, я б ще могла якось його зрозуміти. Але він виконує свої обов’язки явно не на 5 балів за 5-бальною системою. При тому, що держава всі свої зобов’язання перед лісництвом, у тому числі фінансові, виконує, — запевнила Тетяна Григорівна.

Вона наголосила, що охорона лісу від самовільних порубів є однією з головних функцій лісничих. Вони мають повноваження затримувати порушників на місці, складати акти і викликати поліцію.

— Під час ревізії обходів у Гаврилівському лісництві були виявлені самовільні поруби. Як з’ясувалося, лісничі про них знали, але вони ніде це не зафіксували і не повідомили своєму керівництву. Після першого такого випадку Нестеренко виніс Кузьо догану. А після другого, більш масштабного, подав заяву до ДБР. Що ж стосується переселення з мисливського будинку, то жодних наказів на переміщення контори ліс­ництва не було ані 11 років тому, ані тепер. Обов’язком Кузьо було утримувати стару будівлю своєї контори в нормальному стані, але він цим не займався, — сказала Тетяна Касіч.

Спростовує вона й твердження Кузьо про те, що мисливський будинок у Гаврилівському лісництві готується для продажу. І наголошує, що подібними питаннями займається не лісомисливське господарство, а Державне агентство лісових ресурсів як орган управ­ління майном.

На її думку, крапку в конфлікті між ДП «ВОЛМГ» і Гаврилівським лісництвом має поставити суд, до якого вже звернувся Микола Кузьо. Крім винесеної йому догани, він оскаржує також наказ Нестеренка про переведення його на посаду помічника лісничого.

— А ось винних у самовільних вирубках лісу мають знайти правоохоронці, — підсумувала начальниця управління. — Хоча якщо цю справу ДБР передало до поліції, то крайніх можуть уже не знайти. Та остаточні висновки зробимо після завершення слідства.

Олег БАТУРІН.

ВІД РЕДАКЦІЇ. Кілька думок з приводу сказаного вище.

Перше. Про винесену догану паном Нестеренком своєму підлеглому лісничому Миколі Кузьо той мав повідати вищому керівнику. Але Тетяна Касіч стверджує, що про це не знала. Чому не доповів?

Друге. Відповідно до п. 1.5 Наказу № 276 від 27.03.2013 р. Державного агентства лісових ресурсів України пан Нестеренко мав погоджувати питання призначення на посаду лісничих. Мова про переведення на нижчу посаду (без попередження заздалегідь) ліс­ничого Миколи Кузьо та призначення на його місце Інни Шрам, а через певний час призначення п. Кузьо знову лісничим. Начальниця обласного лісового господарства тепер стверджує, що про все це нічого не знала.

І третє. У своєму відзиві на позовну заяву Миколи Кузьо т. в. о. директора ДП «ВОЛМГ» Микола Нестеренко стверджує, що при свідках позивач погоджувався на пониження на посаді. Але… усно (?!).

Усе сказане вище свідчить про елементарне самоуправство пана Нестеренка. Хочу — призначаю, хочу — догану оголошую. Але лісомисливське господарство — не його вотчина, а державне підприємство. І дотримуватися вимог відомчих наказів, а тим паче законодавства, обов’язок керівника будь-якого рівня. Чи, може, Микола Нестеренко цього не знав?

Тоді вже питання до пані Касіч: чому ж керівниками державних підприємств на рівні лісомисливських господарств працюють люди, котрі не знають вимог законодавства або ж ігнорують їх?

Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал t.me/newsnewday