На Херсонщині урочисто зустріли литовську делегацію, яка знімає в Україні телевізійний проект «Національна експедиція»
Дерев’яним історичним експедиційним човном униз по Дніпру. У таку незвичну подорож вирушили учасники знімальної групи популярної литовської телепередачі «Національна експедиція» на чолі з відомим литовським істориком Альфредасом Бумблаускасом. У команді є також відомі литовські спортсмени, етнографи, орнітологи, журналісти, ресторатори, зірки литовського шоу-бізнесу — всього 42 особи.
— Це вже четверта наша експедиція, що є спільним проектом Литовського національного радіо і телебачення та Вільнюського університету. В минулі роки ми пропливли Неманом у Литві й в Білорусі, потім Віслою через усю Польщу, а тепер — Дніпром з Прип’яті до Чорного моря, — розповів «Новому дню» продюсер проекту Едмундас Якілайтіс. — Ми впевнені, що саме українська експедиція є найкращою і найцікавішою, адже у наших двох країн дуже багато спільного в історії. Я переконаний, що ці передачі матимуть успіх у Литві. Їх метою є також викреслення з ментальності литовського суспільства отруйних штампів радянської і російської історіографії про те, що Україна нібито ніколи не мала державницької традиції. Ми знаємо, що це неправда. Адже 400 років вашої державності і боротьба за свою незалежність є частиною вашої історії. Всього в Україні буде відзнято 28 документальних передач, які почнуть виходити в ефір уже з вересня.
Чи не найбільший ажіотаж у присутніх викликав дерев’яний корабель «Вітаутас Великий», що є точною копією литовського судна, уламки якого знайшли в річці Нямунас. Невеликий вітрильник завдовжки 13 і завширшки в 2,7 метра важить понад 4 тонни та вміщує до 15 осіб. «Саме такими були кораблі, на яких перевозили зерно, воск та інші товари у часи Великого князівства Литовського. Вони зустрічались уже у 1539 році», — розповів капітан корабля Сімас Кнапкіс.
Перша зупинка литовців на Херсонщині — біля знаменитої Вітовтової вежі, розташованої в Веселому Бериславського району. Церемонія їх зустрічі була організована у середньовічному стилі, з розмахом: з кінним ескортом, скандинавськими забавами, кулінарним майстер-класом історичної кухні, змаганнями зі стрільби з лука та фехтуванням мечем.
Сама Вітовтова вежа цього року буде досліджена археологами-учасниками Південносередньовічної експедиції. «Досі не можна сказати точну дату спорудження цієї башти. Сподіваюся, це вдасться зробити після досліджень кладки і використаного розчину у її фундаменті та в разі знаходження якихось речей. Поки ж можна казати лише про те, що побудована вежа була десь у XIV—XV столітті. А Вітовтовою вона називалася вже у XVI ст. Саме так її позначали на тодішніх мапах Туреччини і Речі Посполитої», — розповів професор Інституту археології Національної академії наук України Олександр Симоненко.
Крім вежі, продовжаться дослідження і на розташованій у Тягинці фортеці Вітовта кінця XIV — першої половини XV століття. «В минулому році ми змогли знайти підтвердження того, що це фортеця саме часів Великого князівства Литовського. І вона є найпівденнішою такою фортецею, — говорить керівник Південносередньовічної експедиції професор Інституту археології НАН України Світлана Біляєва. — В цьому році ми продовжимо досліджувати вал фортеці. До речі, частину стін цілком можна відреставрувати, і це був би чудовий об’єкт. Адже для півдня він є справжньою знахідкою, яка також важлива і в політичному плані. Бо вона висвітлює історію українських князівств Київської Русі, які увійшли до Великого князівства Литовського і Руського, що не має і ніколи не мало ніякого відношення до історичної спадщини Росії. Адже Росія — це історія вже XVIII століття і аж няк не XIV — XV ст. Ці пам’ятки свідчать про розвиток нашої країни, її культури в ті часи. Причому не сільської, а саме міської культури, адже на місці фортеці знайдені залишки водогону та інші відповідні артефакти. І фортецю, і вежу Вітовта можна було б перетворити в дуже цікавий туристичний об’єкт, а разом вони б могли скласти чудовий історичний комплекс».
З Веселого учасники литовської експедиції вирушили до Херсона, де продовжаться зйомки телепроекту. Також з Херсона стартує велопробіг до Ізмаїла на чолі з Андрюсом Кубілюсом, колишнім прем’єр-міністром Литви, депутатом Литовського сейму.
Олег БАТУРІН.
Фото автора.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
