На Херсонщині зелений туризм приречений на успіх
За ініціативи Херсонського регіонального відділення Асоціації міст України загальні збори представників громад-членів РВ АМУ відбулися в селі Велика Кардашинка Голопристанського району на базі сільського зеленого туризму «Зелені хутори Таврії». Зважаючи на те, що область має величезний потенціал розвитку не тільки рекреаційної зони Чорного та Азовського морів, з початком весни та до глибокої осені тут активно розвивають зелений туризм. На території області діє до півсотні садиб сільського зеленого туризму. І це безцінна складова для комплексного розвитку громад, нарощування їх потенціалу та підвищення матеріального добробуту, зайнятості сільського населення, підкреслив під час відкриття заходу голова регіонального відділення АМУ, міський голова Херсона Володимир Миколаєнко. Ті краєвиди, які має Херсонщина і які є окрасою південної України, повинні приносити не тільки естетичну насолоду, а й збалансовано розвиватися на благо територій та їх жителів. Екологічна чистота краю, етнографічна самобутність, безліч історичних пам’яток, а ще унікальні частування — кавуни, вина, дари ланів, садів та ягідників приваблюють сюди туристів не лише з України, а й іноземців. Тому кожна громада має шанс не тільки збагатити свої природні надбання, цивілізувати логістику місцевого туризму, а й за їх рахунок зробити громаду привабливою для інвестування в туристичну галузь, зробити її стабільною складовою наповнення місцевих бюджетів міст, селищ та сіл.
Важливою перспективою розвитку сільського зеленого туризму є розширення можливостей реалізації продукції особистого підсобного господарства, ділився секретами успіхів господар — голова Голопристанського районного відділення Спілки сприяння сільському зеленому туризму, організатор проекту «Зелені хутори Таврії» Олександр Долинко.
Садиби, котрі приймають відпочиваючих, вдосконалюють структуру посівів на присадибних ділянках з урахуванням потреб гостей, розширюють асортимент овочевих культур, фруктів, ягід, розвивають присадибне тваринництво, заводять тепличні господарства. Таким чином сільський зелений туризм стає перспективним напрямом відродження села, акцентували учасники зустрічі. Обговорюючи потенціал сільських територій області, представники органів місцевого самоврядування оглянули, як це робиться на практиці ентузіастами, котрі вкладають у розвиток хуторів всю душу. За словами Олександра Долинка, «Зеленим хуторам Таврії» уже 7 років. Це справді унікальний проект — рукотворні поселення, стилізовані під глибинку, старовинні українські хутори, створені землевласниками, які об’єднали свої наділи під спільну справу на території Великокардашинської сільської ради. Знання історії українства, його побуту, народних традицій та промислів перетворилися на практиці на самобутні поселення, де демонструють давні ремесла, витвори народно-ужиткового мистецтва. Причому, до всього можна доторкнутися і докласти власної творчості. Безпосередня близькість до обласного центру і розрахунок на пересічного споживача з відповідними статками, насамперед дітей, учнівської молоді, сприяє постійній затребуваності об’єкта зеленого туризму. Свіже повітря, мальовничі краєвиди дедалі більше приваблюють і спонукають розвивати напрям сімейного відпочинку. Про все це тут можна було і послухати, і подивитися, як розвивається база з урахуванням попиту відпочивальників.
У процесі обговорення перспектив та потенціалу розвитку сфери відпочинку та туризму на теренах конкретних громад, йшлося й про міжмуніципальне співробітництво, потребу кооперуватися громадам, які мають туристичні принади та інфраструктуру, котра б сприяла тому, аби найдовше затримати туристів на своїй території — розважити, зацікавити, здивувати. Біосферні заповідники, мальовничі затоки та цілющі озера — все це безцінний скарб, яким гріх не скористатися на благо громад.
Адже база, на якій гостинно приймали міських, селищних та сільських голів, секретарів рад, щороку сплачує чверть мільйона гривень податків, працевлаштовує десятки людей та приймає понад 30 тисяч туристів. Розважає, частує, долучає до прекрасного. Понад 2,5 тисячі відвідувачів пільгових категорій торік тут прийняли безкоштовно на засадах соціально відповідального бізнесу.
За підсумками зібрання його учасники збагатилися реальними шляхами втілення безлічі бізнес-ідей, як зробити туризм прибутковим бізнесом, по-максимуму використати туристично-рекреаційні ресурси. Як сучасні технології поставити на службу розвитку сільського туризму, зберігаючи його самобутність.
Регіональні консультанти АМУ надали індивідуальні консультації учасникам, як ефективно розпорядитися ресурсами громад, створити привабливий інвестиційний клімат на своїй території, залучити до реалізації проектів кошти міжнародних донорських організацій, налагодити ефективні комунікації, рекламувати себе.
Олена НЕЧИПУРЕНКО.
Фото автора.
