Новокаховський рибоводний завод відвідали учасники міжнародної конференції

 

Минулого тижня в Херсонському державному аграрному університеті відбулася міжнародна науково-практична конференція «Екологічні проблеми навколишнього середовища та раціонального природокористування в контексті сталого розвитку», присвячена 60-річчю від дня народження видатного вченого, доктора сільськогосподарських наук, професора Юрія Пилипенка, котрий пішов із життя минулого року. Конференція проводилася за підтримки Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного агентства рибного господарства України, Інституту агроекології і природокористування НААН України, Інституту рибного господарства НААН України, Мережі центрів аквакультури Центральної та Східної Європи (NACEE) та обласної державної адміністрації. Її учасники обговорили сучасні проблеми використання, відтворення та охорони природних ресурсів, питання сучасної іхтіології та аквакультури. В рамках конференції науковці відвідали Нову Каховку, де зокрема ознайомились з роботою держустанови «Новокаховський рибоводний завод частикових риб». Екскурсію для них провів його директор Ігор Дикуха.

Площа підприємства — більше 1 тис. га, з них 800 га водного дзеркала.
— Підприємство було введено в експлуатацію в 1986 році. Проект передбачав вирощування лише дволіток рослиноїдних риб і зариблення Каховського водосховища, — розповів Ігор Михайлович.— Але силами наших спеціалістів були освоєні інші технології — розширена полікультура за рахунок хижих видів риб, традиційних мешканців Дніпра. Окрім дволіток рослиноїдних, ми вирощуємо цьоголіток щуки, сома європейського, а також коропа і рослиноїдних видів. Риба випускається в Дніпро, також ми зариблювали Дністер, Південний Буг, Київське водосховище. Зараз працюємо по малих ріках України: Прип’ять, Десна, Інгулець.
— На Новокаховському рибозаводі я вже не вперше. Та, приїжджаючи сюди щоразу бачу щось нове. Видно, що робота йде добре і правильно. Маса гарних вражень. Завжди приємно бачити результат роботи господарської руки, — поділилася враженнями Світлана Лендел, представниця Мережі центрів аквакультури Центральної та Східної Європи (NACEE) та університету св. Іштвана (м. Геделле, Угорщина). — В аквакультурі Угорщина схожа з Україною. Переважає прісноводна ставкова аквакультура. Вирощуються коропові риби, судак, щука, окунь — як і в Україні. В Угорщині існує державна програма зариблення природних водойм короповими рибами, але функціонує вона не так успішно, як ми б того хотіли, тому у природних водоймах кількість риби скорочується. Але рибу люблять, є велика кількість риболовів-любителів, є господарства з інтенсивним вирощуванням осетрових, європейського сома. Також є вирощування кларієвого тропічного сома на термальній воді. В Угорщині багато термальних джерел, їх тепло використовується для тропічного виду риб. Цей вид не угорський, він був завезений кілька десятків років тому, зараз технологія відпрацьована, і цим сомом забезпечується половина Європи і вся Угорщина в тому числі.
На Новокаховському рибозаводі екологічний контроль на хорошому рівні — проводиться повний гідрохімічний аналіз води, а патологоанатомічний аналіз риб — це біодіагностика стану водної екосистеми, оскільки здорова риба — це здорова вода. Про це зазначив професор Національного університету біоресурсів і природокористування Володимир Боголюбов.
— Безумовно, така водна артерія, як Дніпро, повинна бути з рибою. Для цього водосховища мають бути більш проточними, — говорить Володимир Боголюбов. — Біологічне різноманіття — головна умова стійкості екосистеми, а це — і екологічна якість середовища. Тому чим більше у нас буде різноманіття риби — сом, щука, карась, короп і т.д., тим більше система буде сама себе очищувати, не допускати хвороб, не буде заростати лататтям.
Поліна ГЕНЕРАЛЬЧУК.

Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал t.me/newsnewday