Новотроїцьке зацікавлене в коштах… на блюдечку
У Новотроїцькому обговорили проекти розвитку громади, які потрібно запустити для нарощування потенційних можливостей, зміцнення інфраструктури селища, підтримки суспільних ініціатив, розвитку ОСББ. У зібранні взяли участь представники апарату селищної ради, депутатського корпусу, РДА, житлових організацій, бізнесу, громадськість. Акцент зроблено на енергоефективні заходи, які сьогодні активно підтримуються як державними програмами, так і проектами міжнародної технічної допомоги. Про можливості залучити кошти Програми розвитку ООН розповіла регіональний координатор ПРООН в області Есма Умерова. Вона ознайомила з проектами, котрі були реалізовані в області за останні роки, з грантами для ОСББ, для аграріїв, для об’єктів інфраструктури. Нині проекти сконцентровані на співпрацю з ініціативними групами, націленими на розвиток, термомодернізацію житлового сектора. Йшлося про співпрацю та взаємодію з Фондом енергоефективності, який запускається в роботу.
Особливе зацікавлення викликало ознайомлення з механізмом освоєння теплих кредитів, коштів міжнародних проектів донорської допомоги, муніципальних ініціатив, створення та використання можливостей револьверних фондів (скарбничок взаємодопомоги) тощо. Розмова викликала жвавий інтерес серед представників ОСББ, котрі мають свої напрацювання, але хотіли б їх розширити та вдосконалити. Хто ще не створив товариств співвласників, готові сформувати ініціативні групи, аби запустити процес. Адже, зі слів жителів селища, переважна більшість багатоквартирного житлового фонду перебуває у непривабливому стані і потребує як заміни дахів, так і термомодернізуючих заходів – від підвалів до горищ, ремонтів під’їздів, встановлення енергозберігаючих вікон, економного освітлення тощо. Селищний голова Наталія Пінчук висловила зацікавлення застосуванням у своїй громаді сучасних інструментів та проектів розвитку, котрі б сприяли реалізації запитів жителів, покращували б інфраструктуру райцентру. Адже відчувається гострий брак бюджетних коштів не тільки на утримання житлового фонду, а й на дорожню інфраструктуру, вуличне освітлення тощо. Відтак обговорювали пріоритети, потрібність енергоаудиту, фахового аналізу та дієвих кроків до модернізації та економії в усіх сферах життя громади.
– Уже ніхто за вас не вирішуватиме, з чого починати, – з даху чи з вікон, – зазначила селищний голова, звертаючись до присутніх. – Потрібно брати ініціативу в свої руки, а селищна рада підтримає, виходячи з можливостей бюджету під певні програми. Але треба предметно вивчити ситуацію по кожному будинку і стукати в усі фонди, залучати всі проекти, щоб допомогти собі.
Виконавчий директор регіонального відділення АМУ Лариса Оленковська зосередилася на досвіді громад Херсонщини, насамперед ОТГ, яким вдалося зробити дієві кроки до застосування не тільки енергоощадних заходів, а й завдяки запровадженому енергоаудиту знайти ключові джерела втрат, над ліквідацією яких працюють та вже досягли помітних успіхів. Серед позитивних напрацювань – запроваджені проекти енергоефективності у Каланчацькій та Виноградівській об’єднаних територіальних громадах. Повертаючись щораз до теми кредитування, представників громади цікавило дізнатися від експертів усе до дрібниць, про переваги та ризики, з чого починати і як вчасно повертати запозичення, як активізувати пасивних жильців.
Говорячи про нові можливості та як залучити додаткове фінансування розвитку, державні гарантії та преференції, мова зайшла про створення ОТГ. Нагадаємо, що на теренах Новотроїцького району досі не створено жодної об’єднаної територіальної громади. Попри те, що Перспективним планом формування територій громад області передбачено 4. Серед потенційно найпотужніших мала б стати селищна ОТГ з адмінцентром у Новотроїцькому. Втім селищний голова відвела розмову від зазначеної теми, назвавши її заполітизованою й не на часі. Пояснивши, що в їхньому районі сформувалося інше бачення щодо конфігурації громад, відмінне від затвердженого перспективного плану. Хоч по-суті своїй документ цей – не догма, про що точно знають і в Новотроїцькому, адже в первісний варіант плану, затверджений у 2015-му, поступово внесено чимало змін у відповідності до процесу добровільного формування конфігурацій ОТГ. І левова доля вже створених громад якраз і не співпали з перспективним планом. Але вести мову взагалі про об’єднання тут вочевидь не вельми хочуть. Селищний голова мотивує тим, що спроможність ОТГ нібито не прораховується, а отже й зацікавленої розмови про те, щоб починати якісь процедури не виходить. Самі себе виправдовують та заспокоюють, що забракне коштів, щоб утримати всі сфери та справитися з повноваженнями…
ОТГ нараховуватиме понад 16 тисяч населення, з яких 10,6 тисячі мешкають у селищі. Щодо міграції, то тут вона незначна і помітна хіба що в бік переселення з сіл у Новотроїцьке. Є певна кількість переселенців з Криму. Але заробітчан – трудових мігрантів, які б виїздили за межі району, області чи держави, тут не настільки багато, як у інших. Хоч і нарікають на занепад колишніх потужних бюджетоутворюючих виробництв, через що, мовляв, відчувають великий дефіцит коштів у місцевій скарбниці. Зауважують також, що район степовий, аграрний, що вигідних курортно-туристичних принад тут теж немає. Плекають мрії: от якби більші обсяги податків залишали в громадах. Адже для ОТГ такі преференції держава надала, за рахунок чого й нарощені суттєво фінансові можливості.
Відтак розмірковування про труднощі, перепони та проблеми через дефіцит бюджету, заспокоювання себе тим, що ОТГ ще «не назріло», ніяк не сприяють вибудовуванню заможного життя. Адже в сусідніх районах над цим особливо довго не заморочувалися і манни з неба не чекали – ризикнули і вже за рік-два отримали результат – у степах і без морів об’єднані громади стають престижними для життя та привабливими для бізнесу.
Олена НЕЧИПУРЕНКО.
Фото автора.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
