Постраждалі від вибухів під Верховною Радою нацгвардійці просять надати їм статус учасників бойових дій
Суд над обвинуваченими в скоєнні теракту досі триває.
Надання пораненим під час теракту 31 серпня 2015 року під Верховною Радою синам статусу учасників бойових дій не один рік домагаються батьки військовослужбовців Національної гвардії України. Тоді під час вибухів була поранена 141 людина. Четверо нацгвардійців загинули, в тому числі – 24-річний житель Зміївки Бериславського району Ігор Дербін і 20-річний Олександр Костина з Козачих Лагерів Олешківського району.
З проханням надати статус учасників бойових дій батьки поранених кілька разів звертались до президента України, головнокомандувача Збройних Сил Володимира Зеленського.
«Військовослужбовці різних силових структур інколи ціною свого життя та здоров’я захищали, захищають та будуть захищати Україну та її громадян. Тому держава повинна турбуватись за тих, хто захищає найдорожче, найцінніше, що у нас є. Нашу проблему можна вирішити указом президента України або розробкою законопроєкту про соціальні гарантії військовослужбовців, який треба спрямувати для розгляду Верховною Радою. Цей закон ще більше зміцнить авторитет президента України, а військовослужбовці будуть більш захищеними», — писали у своїх зверненнях матері нацгвардійців Ірина Негребецька і Надія Новицька.
— У мого сина після тих вибухів залишився осколок у тілі. Його досі мучить сильний біль. Після тих подій його пролікували і виплатили 3200 грн за поранення. Хоча тодішній президент України обіцяв надати всім пораненим нацгвардійцям ще й статус учасників бойових дій. Про це нам говорив командир частини, де служив син, — розповів «Новому дню» батько одного з постраждалих військовослужбовців з Берислава, який попросив не вказувати його ім’я.
Всього постраждалими під час вибухів визнано 11 нацгвардійців лише з Херсонської області.
За словами першого заступника міністра внутрішніх справ України Сергія Ярового, підстав для надання статусу учасника бойових дій для військовослужбовців, які отримали поранення при виконанні службових обов’язків з охорони громадського порядку, нема.
«За законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» обов’язковою умовою для визнання особи учасником бойових дій є участь у виконанні виключно бойових завдань по захисту Батьківщини. Тоді як військовослужбовці Нацгвардії України 31 серпня 2015 року виконували завдання з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки. Підстав для внесення змін до чинного законодавства стосовно надання такого статусу вказаним військовослужбовцям немає», — написав у своєму листі на звернення матерів Сергій Яровий.
У ньому він також підкреслив, що за часи незалежності України при охороні громадського порядку і боротьби зі злочинністю станом на кінець 2019 року загинуло 1216 працівників органів внутрішніх справ та 27 військовослужбовців внутрішніх військ МВС та Нацгвардії, поранено та травмовано 12588 поліцейських і 571 військовослужбовець ВВ МВС та Нацгвардії.
Схожу відповідь надіслав і заступник командувача Національної гвардії України Ярослав Сподар.
Водночас нам так і не вдалось знайти жодної інформації, яка б підтверджувала надання екс-президентом України обіцянок щодо надання пораненим нацгвардійцям статусу учасників бойових дій. Єдине, що Петро Порошенко публічно обіцяв – це сприяти в наданні загиблим під час теракту статусу учасників антитерористичної операції і забезпечити їхні родини всіма належними грошовими виплатами. Одразу ж після вибухів президент нагородив загиблих орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Нагадаємо, що 31 серпня 2015 року після прийняття в першому читанні змін до Конституції в частині децентралізації почалися сутички між мітингувальниками та правоохоронцями. Агресивно налаштовані учасники мітингу почали штурмувати Верховну Раду, кидати бруківку, димові шашки і гранати.
Після вибухів затримали бійця батальйону «Січ» Ігоря Гуменюка і бійця добровольчого батальйону «Карпатська Січ» Сергія Крайняка. Їхні дії кваліфікували як теракти. Гуменюка звинувачують у тому, що той нібито кидав бойову гранату, а Крайняк нібито кинув димову шашку, аби прикрити дії Гуменюка. Обом інкримінують участь у терористичній організації. Їм загрожує довічне ув’язнення.
Розгляд справи про вибухи під Верховною Радою розпочався у Шевченківському районному суді Києва у 2016 році і триває досі. Наступне засідання призначене на 9 липня.
Олег БАТУРІН.
Фото REUTERS.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
