Повноцінне впровадження реформи первинної медицини планується в середині 2018 року
«Боротьба між Каховкою і Новою Каховкою за право стати центром Таврійського госпітального округу не є унікальною для України», — стверджує заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк. Ця суперечка вже призвела до загострення відносин між двома містами, про що детально повідомляв «Новий день». Завдяки проекту «Розвиток професійної спроможності представників регіональних ЗМІ в Україні» днями у нас з’явилася нагода почути точку зору щодо ситуації з Таврійським округом від представника МОЗ, який відповідає за реформу фінансування системи охорони здоров’я. Також ми скористалися можливістю дізнатися про те, чого слід очікувати від реформи самим українцям уже найближчим часом.
Каховка чи Нова Каховка?
— Ситуації, подібні до тих, що склалися у Таврійському окрузі, ми переростемо. Медичного підгрунтя в них немає, вони більше політичні, — відповів Павло Ковтонюк на питання «НД». — Колись існувала ідея, що ці округи будуть напряму пов’язані з адміністративною реформою. Згодом від неї відмовилися, в тому числі завдяки нашій позиції. Бо МОЗ вважає, що реформа в медицині не повинна бути пов’язана з реформою адміністративно-териториального устрою. Людина має їхати туди, де лікують, а не просто до столиці того чи іншого регіону. Я знаю народного депутата, котрий просуває питання в Таврійському госпітальному окрузі. Але ми вважаємо, що самі громади зможуть обрати будь-яку конфігурацію з визначення опорних лікарень. Подібна ситуація була в Подільську й Балті Одеської області та Новому Бузі й Баштанці Миколаївської. Оскільки всі ці міста розташовані близько одне від одного, я пропонував розглядати їх як одне [ціле] і посилювати компетенції навколо лікарів. Приміром, у Подільську є хороші хірурги, котрі мають досвід використання лапароскопії. А в сусідньому місті досвідчений нейрохірург. Тож навіщо щось копіювати в одному місці, якщо їхати від однієї лікарні до іншої якихось 10 хвилин? Так само можна вчинити і в Каховці.
Загалом госпітальні округи — це проект з визначення профілів медичних закладів і хто з них в чому є більш сильним. Він про те, куди і заради чого їде пацієнт. Саме тому ми вважаємо недоречним створення нових округів, приміром, у причорноморському регіоні Херсонщини. Бо під час курортного сезону там збільшуються навантаження не на всі, а лише на окремі медичні напрями: травматологію, педіатрію або інфекційне відділення.
Про розцінки говорити зарано
Ми очікуємо, що активний початок медичної реформи розпочнеться десь у середині 2018-го. Сподіваюсь, що офіційно про це оголосити ми зможемо вже наприкінці грудня. Почнеться вона з реформи первинної медичної допомоги, якій передуватиме створення електронного реєстру пацієнтів. Реформа вторинної ланки має запрацювати у 2020 році. Саме тоді у нас будуть відповіді на конкретні запитання щодо цін на медичне обслуговування. Говорити про це зарано, адже поняття гарантованого пакета медичних послуг повною мірою діятиме не раніше 2020 року. Під цей рік і проводитимуться усі розрахунки. Але що ми знаємо точно і це турбує багатьох людей: всі життєво важливі медичні послуги входитимуть до цього гарантованого пакета. Поза ним залишаться тільки ті послуги, від яких можна відмовитися без шкоди для здоров’я. Також державою сплачуватимуться всі види екстреної допомоги.
Невідкладну допомогу фінансуватимуть громади
Проблема екстреної допомоги полягає в тому, що часто вона працює не за своїм прямим призначенням. Карети «швидкої» мають багато непрофільних викликів, коли треба когось заспокоїти або просто поговорити. Це означає, що в потрібний час вони не їдуть кудись на інфаркт коли людину реально треба негайно рятувати. Тому ми розділятимемо службу екстреної медицини, що виїжджатиме на ДТП або інфаркти і фінансуватиметься з національного бюджету. Як і в інших країнах, вона буде діяти як служба порятунку. А невідкладна медична допомога має фінансуватися з місцевих бюджетів. Вона зможе виїжджати, аби збити температуру пацієнтам або поговорити. Якщо громада зможе собі це дозволити.
Чому в Україні багато аптек
Поява великої кількості аптек у містах пов’язана з тим, що в Україні досі не було політики відшкодування державою вартості ліків. Усе доводилося купувати самим пацієнтам. А коли ми купуємо щось самі, нам легше щось нав’язати. Не випадково запуск програми «Доступні ліки» навесні 2017 року спричинив хвилю обурення у власників аптечних мереж. Нас звинувачували, що нібито ми позбавляємо цією програмою людей важливих ліків, наприклад, «настоянки кори дуба». Як же люди виживуть без неї?
Аптек тому так багато, що люди в них багато купують того, що взагалі не є ліками. Тому ми започаткували політику відшкодування коштів саме за ліки, що є в переліку лікарських засобів. Якщо ж ви хочете купити собі щось інше, будь ласка, за власні кошти. Настоянку з кори дуба людина може пити, але не за кошти платників податків. Подібна практика існує у всьому світі. Втім, я не думаю, що вона призведе до різкого зменшення аптек.
Олег БАТУРІН.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
